Справа№592/10118/20
Провадження №2/592/217/21
06 січня 2021 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м.Суми в складі:
головуючого - судді Шияновської Т.В.,
з участю секретаря судового засідання - Чайки Т.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Суми цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , третя особа: управління “Служба у справах дітей” Сумської міської ради, про виселення,
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом і вимоги обґрунтовує тим, що 17 жовтня 2016 року AT КБ "Приват Банк" в порядку позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки отримав у власність квартиру, загальною площею 44,88 кв.м., житловою площею 31,2 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору іпотеки від 28 грудня 2016 року, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіною Л.Л. та зареєстрований у державному реєстрі під номером 8629.
Після отримання права власності на вказану нерухомість, позивач здійснив намагання отримати доступ до житла, однак перешкодою для вчинення зазначених дій стало реєстрація та проживання у ньому ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , які підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення.
На підставі ст.ст. 319, 321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, ст. 114 ЖК України передбачений виключний перелік осіб, яким надається інше, житлове приміщення, до якого не можна віднести відповідача.
Частиною 1 ст.40 ЗУ “Про іпотеку” передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей.
А тому позивач просить суд ухвалити рішення, яким виселити ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , які зареєстровані та/або проживають у квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , зі зняттям з реєстрації місця проживання у відповідному органі реєстрації - виконавчому комітеті сільської, селищної або міської ради, сільський голова (у разі якщо відповідно до закону виконавчий орган сільської ради утворено), що здійснює реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання особи на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюється повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради. А також покласти судові витрати на відповідачів.
Ухвалою від 10 вересня 2020 року було відкрито провадження в цивільній справі за вказаним позовом, розгляд якої постановлено проводити за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.
15 жовтня 2020 року протокольною ухвалою підготовче судове засідання було відкладено у зв'язку з неявкою відповідачів, щодо яких відсутні відомості про вручення їм повідомлень про дату, час і місце судового засідання.
29 жовтня 2020 року протокольною ухвалою підготовче судове засідання було відкладено у зв'язку з неявкою відповідачів, щодо яких відсутні відомості про вручення їм повідомлень про дату, час і місце судового засідання; визнано явку представника обов'язковою.
Ухвалою від 03 грудня 2020 року було закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 11:00 год. 06 січня 2021 року.
В судове засідання сторони не з'явилися. Позивач про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, разом з позовною заявою надав клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачі про час і місце розгляду справи були повідомлені через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Третя особа про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, явку свого представника в судове засідання не забезпечили.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та дослідивши надані докази, судом встановлено наступне.
Так, судом встановлено, що 17 жовтня 2016 року ПAT КБ "Приват Банк" отримав у власність квартиру, загальною площею 44,88 кв.м., житловою площею 31,2 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору іпотеки від 28 грудня 2016 року, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіною Л.Л. та зареєстрований у державному реєстрі під номером 8629 (а.с. 6-7).
Згідно довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні від 01 липня 2020 року в квартирі за вказаною адресою зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 8).
Відповідно до ч.2 ст.39 ЗУ «Про іпотеку», одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.
Частиною 1 ст.40 ЗУ «Про іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.
Нормою, яка встановлює порядок виселення із займаного житлового приміщення, є ст.109 ЖК Української РСР, у частині першій якої передбачені підстави виселення. Частина 3 ст.109 ЖК Української РСР регулює порядок виселення громадян.
За змістом ч.2 ст.40 ЗУ «Про іпотеку» та ч.3 ст.109 ЖК Української РСР після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.109 ЖК Української РСР громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.
Таким чином, ч.2 ст.109 ЖК Української РСР установлює загальне правило про неможливість виселення громадян без надання іншого жилого приміщення. Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого жилого приміщення при зверненні стягнення на жиле приміщення, що було придбане громадянином за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення.
Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що під час ухвалення судового рішення про виселення мешканців на підставі ч.2 ст.39 ЗУ «Про іпотеку» підлягають застосуванню як положення ст.40 цього Закону, так і норма ст.109 ЖК Української РСР.
Отже, за змістом цих норм особам, які виселяються з жилого будинку (жилого приміщення), яке є предметом іпотеки, у зв'язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки, інше постійне житло надається тільки в тому разі, коли іпотечне житло було придбане не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла.
Аналогічний висновок щодо застосування наведених норм права викладено у постанові Верховного Суду України від 18 березня 2015 року №6-39цс15, який відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України має враховувати суд при застосуванні норм права до спірних правовідносин
Відповідно до ч.1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . Доказів на підтвердження отримання відповідачами вимоги банку про виселення із будинку суду не надано. Крім того, позивачем до суду не надано доказів придбання спірної квартири за рахунок кредиту (позики).
Отже, враховуючи вказані правові норми та ту обставину, що позивачем не було надано суду належних доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а саме того, що предмет іпотеки придбаний за рахунок коштів, які надавалися за кредитним договором, та відповідачі належним чином були повідомлені про добровільне виселення зі спірного житла, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про виселення зі зняттям з реєстрації місця проживання.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, у разі відмови в позові, судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статями12,13,76-80,81,89,141,263-265 ЦПК України, суд
В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , третя особа: управління “Служба у справах дітей” Сумської міської ради, про виселення, - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через Ковпаківський районний суд м. Суми.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В. Шияновська