Справа № 274/8422/20
Провадження №1-в/0274/1029/20
Ухвала
Іменем України
30.12.2020 року м.Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за заявою засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бровари, Київської області, українця, громадянина України, не працюючого, інваліда 3 групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, -
ОСОБА_3 засуджений 23 січня 2018 року Броварським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 309 КК України на 3 роки позбавлення волі. Згідно ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання по даному вироку частково приєднано невідбуте покарання по вироку Броварського міськрайонного суду Київської області від 27.11.2017 року та остаточну міру покарання ОСОБА_3 призначено у виді 4 роки 1 місяць позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання 01.12.2017р.; кінець строку: 01.01.2022р.
Засуджений ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про приведення вироків Броварського міськрайонного суду Київської області від 27.11.2017 року та від 23.01.2018 року у відповідність до вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо спрощення досудового розслідування окремих кримінальних правопорушень" від 22.11.18, якими внесено зміни до ч. 2 ст. 309 КК України.
Засуджений ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі.
Представник адміністрації надала до суду заяву про розгляд заяви ОСОБА_3 у її відсутність. Просив прийняти рішення на розсуд суду.
Прокурор в судове засідання не з'явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи у його відсутність.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши надані матеріали справи, суд встановив.
Так, 01 липня 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VIII. Вказаним законом внесені зміни до ч. 2 ст. 309 КК України, згідно з якими кримінальна відповідальність за скоєння цього кримінального правопорушення настає за дії, передбачені ч. 1 ст. 309 КК України, вчинені за попередньою змовою групою осіб чи протягом року після засудження за цією статтею або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах. На відміну від попередньої редакції норми, яка передбачала відповідальність за дії, передбачені ч. 1 ст. 309 КК України, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб чи особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 307, 308, 310, 317 цього Кодексу, або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах. Отже нова редакція закону значно звужує кваліфікуючу ознаку складу правопорушення, передбаченого частиною другою.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Згідно з вироками Броварського міськрайонного суду Київської області від 27.11.2017 року та Броварського міськрайонного суду Київської області від 23.01.2018 року дії засудженого ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 309 КК України судом в обох випадках кваліфіковані як незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, вчинене повторно. Після внесених Законом України № 2617-VШ від 22.11.2018 змін диспозиція ч. 2 ст. 309 КК України кваліфікуючої ознаки повторність не містить, тобто дії ОСОБА_3 з 01.07.2020р. мають бути кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконні придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.
Санкцією ч. 1 ст. 309 КК України в редакції, що діє з 01.07.2020р., передбачено покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п'яти років.
Як визначено у ч. 3 ст. 74 КК України призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.
Відтак, засудженому ОСОБА_3 підлягає зниженню призначена міра покарання у виді позбавлення волі, як така, що не передбачена санкцією нового закону, до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону за вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 27.11.2017 року. Враховуючи, що ОСОБА_3 на даний час відбуває покарання у виді позбавлення волі, строк покарання перераховується за правилами, встановленими ч. 1 ст. 72 КК України, з розрахунку, що одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі, тобто засудженому ОСОБА_3 визначається строк в межах максимальної межі покарання за санкцією ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі на строк 5 років.
07.10.2020 року ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 23.01.2018 року вже приведено у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VІІІ. Призначену вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 23.01.2018 року міру покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки знижено до максимальної межі покарання, а саме до обмеження волі на строк 5 років. Тому, оскільки рішення щодо приведення вироку від 23.01.2018 року у відповідність вже прийнято і набрало законної сили, суд цю вимогу не розглядає, але приймає до уваги при постановленні даного рішення.
Також, беручи до уваги положення ч. 2 ст. 71 КК України, згідно з якими при складанні покарань за сукупністю вироків загальний строк покарання не може перевищувати максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу, а відповідно до ч. 2 ст. 61 з Загальної частини КК України обмеження волі встановлюється на строк від 1 до 5 років, остаточне покарання засудженому ОСОБА_3 за вироком від 23.01.2018р. має бути визначене саме у виді 5 років обмеження волі.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 5, 61, 71, 74, 309 КК України, статтями 372, 537, 539 КПК України, суд -
Заяву ОСОБА_3 в частині приведення вироку Броварського міськрайонного суду Київської області від 27.11.2017 року до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VІІІ - задовольнити частково.
Привести вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 27.11.2017 року щодо ОСОБА_3 у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VІІІ та вважати ОСОБА_3 засудженим за цим вироком за ч. 1 ст. 309 КК України (в ред. від 22.11.18).
Призначену вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 27.11.2017 року засудженому ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 309 КК України міру покарання у виді позбавлення волі на строк 4 років знизити до максимальної межі покарання, встановленої санкцією ч. 1 ст. 309 КК України, а саме: до обмеження волі на строк 5 (п'ять) років.
В решті вирок залишити без змін.
Призначену вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 23.01.2018 року, з врахуванням невідбутого покарання, призначеного за вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 27.11.2017 року, засудженому ОСОБА_3 за ст.ст. 309 ч. 2, ч. 1 ст. 71 КК України міру покарання у виді позбавлення волі на строк 4 років 1 місяць знизити до максимальної межі покарання, встановленої ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 61 КК України, а саме: до обмеження волі на строк 5 (п'ять) років.
В решті заяву залишити без розгляду.
Початок строку відбуття призначеного покарання у виді обмеження волі засудженим ОСОБА_3 обчислювати з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі.
Зарахувати ОСОБА_3 у строк покарання у виді обмеження волі відбутий строк покарання у виді позбавлення волі з 01 грудня 2017 року до дня набрання ухвалою законної сили з розрахунку, що один день позбавлення волі відповідає двом дням обмеження волі.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом 7 днів з дня її оголошення, а засудженим - в той же строк з дня отримання копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1