Справа № 420/10146/20
04 січня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» про стягнення заборгованості,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУ ПФУ в Одеській області) до Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» (далі - ДП «РМТП») про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 100721,68 грн.
Позовні вимоги позивач мотивує тим, що ДП «РМТП» зареєстровано в органах Пенсійного фонду України та знаходиться на обліку як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підприємства з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на роботах за Списком №2. Таким чином на відповідача покладено обов'язок в повному обсязі відшкодувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України до досягнення такими працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону №1058. На адресу ДП «РМТП» позивачем спрямовувалися розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсії на пільгових умовах за відповідні періоди. Згідно отриманих повідомлень про суму відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (Список №1, №2 та за Постановою №937 за результатами атестації робочих місць), виплачених пенсіонерам, які працювали у відповідача, ДП «РМТП» повинно відшкодувати заборгованість на загальну суму 100721,68 грн. за період липень - вересень 2020 року по пенсіонерам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 . Та оскільки відповідач не проводить оплати по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, та колишні працівники ДП «РМТП» своєчасно та в повному обсязі отримують пенсію, по теперішній час заборгованість ДП «РМТП» не погашена, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач відзив на позов не надав.
Ухвалою суду від 12.10.2020 року позов залишено без руху.
Ухвалою суду від 03.11.2020 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ДП «РМТП» зареєстровано в ГУ ПФУ в Одеській області під реєстраційним номером 1533010029 та перебуває на обліку як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а.с.27).
Також судом встановлено, що у ДП «РМТП» на роботах за списком №1 працював громадянин ОСОБА_1 , на роботах за списком №2 працювали громадяни ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які у теперішній час отримують пільгову пенсію відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на підставі заяв про призначення пенсії, протоколів про призначення пенсії та рішень судів. А також колишнім працівникам ДП «РМТП» ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 призначена пенсія за результатами атестації робочих місць за умовами праці згідно Постанови КМУ №937 від 18.07.007 року «Про затвердження Порядку призначення пенсій за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників за результатами атестації робочих місць за умовами праці» (далі- Постанова №937).
Особливий характер роботи або умов праці, необхідний для призначення пільгової пенсії вказаних осіб підтверджується відповідними довідками, виданими ДП «РМТП»», копії яких наявні в матеріалах справи, а також рішеннями судів щодо пенсіонерів ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 (а.с.41-96). Вказані пенсіонери - колишні працівники ДП «РМТП» мають необхідний стаж роботи зазначений у ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що дає право на призначення пільгової пенсії до досягнення пенсійного віку.
Як вбачається з матеріалів справи, ДП «РМТП» має заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1, 2 та за Постановою №937, за період липень - вересень 2020 року, яка у загальному розмірі складає 100721,68 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.4-5), картками особового рахунку ДП «РМТП» (а.с.6-9).
Зазначена заборгованість виникла відповідно до направлених на адресу ДП «РМТП» розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України та призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів. 2-8 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які були спрямовані на адресу відповідача (а.с.31-32, 34 зворотна сторона - 35, 38-40).
Вказані розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відповідачем оскаржені не були, а отже ДП «РМТП» погоджується з розрахунками, наданими ГУ ПФУ в Одеській області та повинно сплачувати суми, вказані в розрахунках.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з приписами п.п.1,2 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року №400/97-ВР (із змінами та доповненнями) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, у тому числі, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.
Абзацом 4 п.1 ст.2 вказаного Закону передбачено, що для платників збору, визначених п.п.1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підп.4 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2-8 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
При цьому для платників збору, визначених п.п.1 та 2 ст.1 цього Закону на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюється ставка збору в розмірі 100 % від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом 4 п.1 ст.2 цього Закону.
Відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Таким чином, покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до ч.ч.2 і 3 ст.114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного ст.26 цього Закону, здійснюється, зокрема, у такому порядку: підприємства та організації (крім платників збору, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підп.4 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.2 ст.114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком.
Отже, обов'язок з відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, в частині пенсій призначених у порядку ст.13 Закону №1788-ХІІ, покладений на підприємства.
Так, пунктами «а», «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 р. визначено, які особи на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць та працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.
Згідно з п.2 Постанови №937, пільгові пенсії можуть призначатися за рахунок коштів підприємств та організацій (крім тих, що фінансуються або дотуються з бюджету) відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" працівникам, що працюють (працювали) на виробництвах, роботах, за професіями і на посадах, не передбачених списками виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461.
Виплата пільгової пенсії здійснюється після надходження у повному обсязі коштів від підприємства, організації до органу, що призначає пенсію, у строки, передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-15. Перерахування коштів підприємством, організацією здійснюється до дня досягнення особою пенсійного віку, передбаченого ст.26 зазначеного Закону №1058-15 (п.7 Постанови №937).
Як встановлено судом, ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 мають необхідний стаж роботи, визначений вищевказаним Законом, що підтверджується протоколом та рішенням про призначення пенсії.
Процедура відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначається Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. №21-1 (із змінами та доповненнями) (далі - Інструкція).
Згідно з п. 6 Інструкції №21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до п.6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Чинне законодавство України не встановлює такого наслідку порушення строку направлення розрахунку, як визнання його недійсним чи протиправним. Несвоєчасність направлення органами Пенсійного фонду України розрахунку, не впливає на встановлення наявності і визначення розміру сум витрат на виплату і доставку пільгових пенсій працівникам, та не звільняє особу від обов'язку їх відшкодування.
Аналогічний правовий висновок міститься в Постанові Верховного Суду по справі №804/323/16
Пунктами 6.7. Інструкції встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у п.6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства (п.6.8. Інструкції).
Таким чином, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.
Як вбачається з матеріалів справи, на адресу ДП «РМТП» позивачем надсилалися розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 пенсіонеру ОСОБА_1 , за списком №2 пенсіонерам ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , за Постановою №937 ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 за період липень - вересень 2020 року (а.с.30-40).
Проте, під час розгляду справи судом встановлено, що ДП «РМТП» не сплачувало визначені ГУ ПФУ в Одеській області суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, чим були порушені вищевикладені вимоги законодавства. У зв'язку з чим, заборгованість відповідача перед ГУ ПФУ в Одеській області по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1, 2 та за Постановою №937 за період липень - вересень 2020 року складає 100721,68 грн.
Та, доказів, підтверджуючих сплату відповідачем суми фактичних витрат чи доказів оскарження відповідачем вказаного розрахунку суду не надано, зокрема доказів зворотного матеріали справи не містять.
У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В даному випадку відповідачем не надано суду доказів сплати заборгованості, або заперечень на позовну заяву та доказів оскарження дій позивача по нарахуванню відшкодування.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ГУ ПФУ в Одеській області обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню.
Згідно ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень, з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
У даній справі відсутні витрати пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, а тому, жодні витрати не підлягають стягненню.
Керуючись ч.2 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року, розділом 6 Постанови правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», ст. 9, 139, 241-246 КАС України, суд, -
Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» (68802, Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188, код ЄДРПОУ 01125809) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, Одеська область, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 100721,68 грн. на р/р № НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк» МФО 328845.
Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення в порядку та строки, встановлені ст.ст.295, 297 та з урахуванням п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Іванов Е.А.
.