04 січня 2021 р. № 400/1694/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гордієнко Т. О. розглянув заяву по справі
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2
про:визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 по справі № 400/1694/20 (залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020) позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 задоволено частково: визнано протиправним та скасовано п. 7 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 16.03.2020 року №57; визнано частково протиправним та скасовано п. 4 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.03.2020 року №59, в частині словосполучення “ самовільно залишила військову частину НОМЕР_1 17 березня 2020року”; визнано протиправним та скасовано п. 14 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 25.03.2020 року №292 “Про стан служби військ та виконавчої дисципліни у військовій частині за березень та заходи щодо їх покращення в квітні 2020 року”; визнано протиправним та скасовано п. 18 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 30.03.2020 року №303 “Про стан військової дисципліни та правопорядку у березні 2020 року та заходи щодо його покращення”; визнано протиправним та скасовано п. 22 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 30.03.2020 року №303 “Про стан військової дисципліни та правопорядку у березні 2020 року та заходи щодо його покращення”; в решті позову відмовлено.
На адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про видачу виконавчих листів на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 по справі № 400/1694/20.
Відповідно до ч. 1 ст. 371 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно до ч. 1, 3 ст. 373 КАС України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Виконавчий лист, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
П. 5 ч. 1ст. 4 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що у виконавчому документі зазначаються: резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.
Аналіз положень частини першої статті 4 Закону №1404-VIII, якою визначені обов'язкові реквізити виконавчого документа, у взаємозв'язку з частиною четвертою цієї статті, якою визначені підстави для повернення без виконання виконавчого документа, свідчить, що органи державної виконавчої служби та в окремих випадках приватні виконавці здійснюють примусове виконання виключно тих судових рішень, резолютивна частина яких містить зобов'язання, що може бути виконане унаслідок застосування одного із заходів примусового виконання рішення.
При цьому, відповідно до ст. 10 Закону України “Про виконавче провадження”, заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Наведений перелік не є вичерпним. У залежності від змісту зобов'язання до боржника можуть застосовуватися й інші заходи примусового виконання рішення, що забезпечують досягнення мети виконавчого провадження.
Суд зазначає, що з моменту набрання судовим рішенням про скасування індивідуального акта законної сили такий індивідуальний акт втрачає юридичне значення і не породжує будь-яких юридичних наслідків, за виключенням тих, що пов'язані з його скасуванням. Чинність індивідуального акта, скасованого рішенням суду, яке набрало законної сили, не залежить від волі суб'єкта владних повноважень, який його прийняв, чи волі інших осіб.
Тому скасування судом індивідуального акта є самостійним і вичерпним способом захисту порушених прав особи в адміністративному судочинстві, практична реалізація якого відбувається одночасно з набранням законної сили судовим рішенням і не вимагає здійснення від суб'єкта, що видав скасований акт, чи інших осіб, будь-яких дій.
Аналогічна правова позиція висловнена у постанові Верховного Суду від 31.07.2019 року по справі № 826/7925/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин, оскільки резолютивна рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 по справі № 400/1694/20 не містить заходів примусового виконання рішення, підстави для видачі виконавчих листів відсутні.
Керуючись ст. 241, 248, 371, 373 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про видачу виконавчих листів по справі 400/1694/20 на підставі рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень КАС України.
Суддя Т. О. Гордієнко