28 грудня 2020 року Справа 160/17224/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., перевіривши у м.Дніпрі матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
23 грудня 2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність МВС України в частині не обрахування позивачу вислуги років служби у відповідності до законодавства на підставі постанови КМУ №393 від 17 липня 1992 р; це врахування при призначенні пенсії відсотку від суми грошового забезпечення у відповідності з розрахунком, встановленим п. а) ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», а саме 3% за кожний рік служби понад 20 років; виключення із суми грошового забезпечення складових, які є невід'ємними складовими формули розрахунку грошового забезпечення при призначенні пенсії та не можуть бути виключені або змінені;
- зобов'язати МВС України перерахувати вислугу років служби позивача у відповідності з постановою КМУ №393 від 17 липня 1992 року, з встановленням - 26 років 04 місяці 29 днів; встановити максимальний розмір пенсії - 68 відсотків від суми грошового забезпечення, у відповідності до гарантій законодавства і Конституції України; виготовити та направити до Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлену довідку, згідно додатку № З «Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 постанови КМУ №45 від 13.02.2008 року, з врахуванням складових грошового забезпечення, а саме - посадового окладу, окладу за звання, надбавки за вислугу років - 50%, надбавки за виконання особливо важливих завдань, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень та премії у відсотковому значенні які призначені на час звільнення і є невід'ємними складовими формули розрахунку грошового забезпечення при призначенні пенсії та не можуть бути виключені або змінені.
Крім того, позивач у позовній заяві просить відстрочити сплату судового збору.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/17224/20 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України - розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, повернення судового збору врегульовано Законом України "Про судовий збір" за №3674-VI від 08.07.2011 р.
У відповідності до положень статті 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством та перераховується у безготівковій або готівковій формі.
Згідно із приписами частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" визначено, що у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2020 року становить 2102, 00 грн.
Розміри ставок судового збору визначені у ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
Згідно із приписами ст. 4 Закону України "Про судовий збір" - ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто, з урахування положень ст. 7 Закону України "Про державний бюджет на 2020 рік" 840, 80 грн.).
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" - у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Зі змісту прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, які є похідними по відношенню одна до іншої, у зв'язку з чим сума судового збору, що підлягав до сплати за подання такого позову становить 840, 80 гривень.
Позивачем вказана сума судового збору не сплачена.
Поряд з цим, у тексті позовної заяви позивачем заявлено клопотання про відстрочення від сплати судового збору, яке обґрунтоване тим, що пенсія останнього складає 2270 грн., водночас позивач відноситься до категорії людей, які тривало хворіють ішемічною хворобою серця, гіпертонічною хворобою II ступеню, що потребує амбулаторного та стаціонарного лікування, не мають можливості працевлаштуватися, все це супроводжується витратами, не співпадаючими з можливостями.
До позовної заяви позивачем надано копії виписок медичної картки.
Розглянувши клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає наступне.
За змістом ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України - суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Слід зазначити, що статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право (а не обов'язок) суду щодо відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору.
Сплата ж судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, зокрема, у разі, коли розмір судового збору перевищує 5 % розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору, з урахуванням приписів з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Разом з тим, позивачем не надано до суду доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за подану позовну заяву у встановлений законом порядку.
Оскільки обставини, які зазначив позивач у вищезазначеному клопотанні, відповідно до вказаних статей Закону України "Про судовий збір", не є беззаперечною умовою для відстрочення сплати судового збору, без надання належних доказів, суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, суд вважає, за необхідне, дану позовну заяву залишити без руху із наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
В задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору по справі № 160/17224/20 - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали виконати вимоги, що в ній викладені та усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду:
- оригіналу документа про сплату судового збору за подання фізичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру у розмірі 840,80 грн.
Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вимог ст. ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до цієї ухвали, позовна заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачу, згідно ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями), згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко