04 січня 2021 року ЛуцькСправа № 140/15151/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Волдінера Ф.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці Державної митної служби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,
ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Волинської митниці Державної митної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA205050/2020/000082/2 від 23 вересня 2020 року та картки відмови у митному оформленні № UA20500/2020/01238 від 23 вересня 2020 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15 вересня 2020 року, до Волинської митниці ДМС, декларантом було подано імпортну декларацію з метою митного оформлення товару - будівельно оздоблювальних матеріалів, виробництва Польщі. Товари імпортувалися згідно із зовнішньоекономічним контрактом купівлі-продажу товарів № 01/09/2020 від 07 вересня 2020 року, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «FOLIAREX».
15 вересня 2020 року декларанту було надіслано повідомлення, у якому зазначалось,що під час здійснення декларування товарів митний орган встановив, що подані до митного оформлення товаросупровідні документи містять слідуючі розбіжності: - в CMR вказана умова поставки EXW SLUBICE, а у фактурі № 71000083 від 10 вересня 2020 року умови поставки FCA SLUBICE - вартість товару вказана у фактурі № 71000083 від 10 вересня 2020 року не відповідає вартості в копії митної декларації країни відправлення 20 PL412020E0515041 від 10 вересня 2020 року.
У зв'язку з перевіркою відомостей,що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв'язку з наявністю розбіжностей у поданих документах, Відповідач запропонував надати на протязі 10 днів, висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; - за наявності платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; -транспортні (перевізні) документи, документи,що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Так як вимоги митниці про розбіжність у поданих документах стосувались документів складених польською стороною договору купівлі-продажу товару і суперечили умовам укладеного договору № 21/09/2020 - про валюту розрахунку і умови поставки, то на звернення ОСОБА_1 польський контрагент, 16 вересня 2020 року надав пояснення, у якому зазначив, що помилково до митної декларації взято вартість товару у валюті євро (EUR). Дійсна ціна у рахунку виражена у злотих (PLN). Також була помилка в полі супровідній накладній (СМR) щодо умови поставки це EXW Slubice, а повинно бути FCA Slubice.
Враховуючи пояснення польської сторони і виправлені документи, що були надані польською стороною, вони були надані відповідачу. Крім того, митниці було надано експертний висновок № В-965 від 15 вересня 2020 року про контракту вартість плівки ізоляційної FOLLAREX ІZOLACJA.
Позивач надала ряд документів, однак державним інспектором Волинської митниці ДМС винесено рішення про коригування митної вартості товарів та було відмовлено у митному оформленні товару, про що свідчить картка відмови у прийнятті митної декларації.
Так, згідно з графою 30 оскаржуваного рішення про коригування митним органом було визначено митну вартість товару: вартість за одиницю товару -8,3200 PLN вага товару 18430 кг, загальна сума 153 227, 60 польських злотих.
У графі 33 вказаного рішення було зазначено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом, у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом.
У картці відмови зазначається причина відмови декларування товару, а саме: приведення рівня митної вартості в графах 12.45 МД у відповідності до рішення про визначення митної вартості № UA20500/2020/000082 від 23 вересня 2020 року.
Вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови, що винесені Волинською митницею Держмитслужби є необгрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки на підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення було подано всі необхідні документи, що дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість товару за основним методом, а посадовою особою митного органу, якою було винесено рішення не вжилися будь-які заходи щодо встановлення фактичних обставин справи.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача вважає даний позов безпідставним і таким, що не підлягає до задоволення, з огляду на таке.
У відповідності до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Державної митної служби України від 30 травня 2012 року № 651, статті 257 Митного кодексу України 15 вересня 2020 року для митного оформлення товарів «будівельно-оздоблювальні матеріали. Плівка з полімерів етилену, одношарова, завтовшки більше ніж 0,125 мм: ізоляція...» декларантом в інтересах ОСОБА_1 подано МД № UA205050/2020/043457.
Згідно МД №UA205050/2020/043457 митну вартість товару заявлено за основним методом визначення вартості за ціною договору на рівні 60 847, 18 пол. злотих.
Разом з МД № UA205050/2020/043457 декларантом подано: пакувальний лист від 10 вересня 2020 року № 71000083, рахунок-фактуру від 10 вересня 2020 року № 71000083, автотранспортну накладну від 10 вересня 2020 року, сертифікат з перевезення від 10 вересня 2020 року № PL/MF/AN0533887, банківський платіжний документ від 09 вересня 2020 року, акт огляду від 14 вересня 2020 року, документ, що підтверджує вартість перевезення від 11 вересня 2020 року № 17, прайс-лист від 26 серпня 2020 року, висновок експерта від 15 вересня 2020 року № В-965, договір від 07 вересня 2020 року № 01/09/2020, договір про перевезення від 11 вересня 2020 року №11/09/2020, експортну декларацію від 10 вересня 2020 року.
Так, під час здійснення митного контролю за правильністю визначення митної вартості товару з врахування поданих у вказаних цілях разом з ВМД документів було встановлено, що документи, подані на підтвердження митної вартості товару, мають наступні розбіжності: в CMR вказано умови поставки EXW SLUBICE, а у рахунку-фактурі №71000083 від 10 вересня 2020 року умови поставки - FCA SLUBICE; вартість товару, вказана у рахунку-фактурі № 71000083 від 10 вересня 2020 року, не відповідає вартості, вказаній в митній декларації країни відправлення від 10 вересня 2020 року № 20PL412020Е0515041.
У зв'язку з вищевикладеним, а також враховуючи положення статті 53 МК України, декларанту запропоновано у 10-ти денний термін надати наступні додаткові документи для підтвердженая здярленої ним митної вартості:
- висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;
- за наявності - платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- транспортні (перевізні) документи, документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
- виписку з бухгалтерської документації.
Проте зазначає, що декларантом на вимогу митниці витребувані документи надано так і не було.
Декларантом було додатково надіслано пояснення бюро митних послуг TIR TRANS з документами: CMR, рахунком та експортною декларацією.
При цьому, звертає увагу суду, що надане пояснення бюро митних послуг TIR TRANS адресоване ООО «SUCCESS TRADE» Білорусь, а не ФОП ОСОБА_1 .
23 вересня 2020 року від декларанта надійшла заява, згідно якої слідує, що «усі документи, які підтверджують митну вартість товару надано до декларації, інших документів не додаю».
Крім того, декларантом товар оформлено у вільний обіг року згідно МД №UA205050/2020/045256 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України.
Крім того, представник відповідача у відзиві на позовну заяву просив розгляд справи проводити за участі представника.
Відповідно до приписів частин п'ятої та шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Частиною шостою статті 12 КАС України визначено перелік справ незначної складності. Відповідно до пункту 10 вказаної норми справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною четвертою статті 257 КАС України встановлено перелік категорій справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Дана адміністративна справа не підпадає під вказаний перелік.
Таким чином, з огляду на характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому, беручи до уваги, що відповідачем було надано суду відзив на адміністративний позов з достатніми доказами, суд не вбачає підстав для розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням
Дослідивши письмові докази по суті справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю «FOLLAREX» (Продавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - Покупець) укладено контракт № 01/09/2020 від 07 вересня 2020 року, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує товари за рахунком проформою до цього Договору, в кількості, асортименті, по цінам і відповідності технічним умовам, вказаних в рахунку проформі, до цього Договору, є невід'ємною частиною цього договору (а. с. 15-18).
15 вересня 2020 року до Волинської митниці ДМС, декларантом було подано імпортну декларацію з метою митного оформлення товару - будівельно оздоблювальних матеріалів, виробництва Польщі. Зокрема це були наступні матеріали - плівка з полімерів етилену,одношарова,завтошки більше ніж 0,125 мм.
1) Ізоляція фундаментів FOLLA FOLIAREX IZOLACJA /FI 4000х0200х25СЕ - 540 рулонів;
2) Ізоляція фундаментів FOLLA FOLIAREX IZOLACJA /FI 5000х0200х20СЕ - 540 рулонів;
3) Ізоляція фундаментів FOLLA FOLIAREX IZOLACJA /FI 6000х0200хЗЗСЕ - 80 рулонів;
4) Ізоляція фундаментів FOLLA FOLIAREX IZOLACJA /FI 4000x0300x25-N - 100 рулонів;
5) Ізоляція фундаментів FOLLA FOLIAREX IZOLACJA /FI 5000x0300x20-N - 100 рулонів;
6) Ізоляція фундаментів FOLLA FOLIAREX IZOLACJA /FI 6000x0300x33-N - 68 рулонів.
Вищевказана декларація зареєстрована за номером UA 20500/2020/043457.
Відповідно до зазначеної декларації митну вартість заявлено за основним методом визначення вартості за ціною договору у розмірі 60 044, 00 польських злотих. Разом з митною декларацією подано ряд документів: пакувальний лист від 10 вересня 2020 року № 71000083, рахунок-фактуру від 10 вересня 2020 року № 71000083, автотранспортну накладну від 10 вересня 2020 року, сертифікат з перевезення від 10 вересня 2020 року № PL/MF/AN0533887, банківський платіжний документ від 09 вересня 2020 року, акт огляду від 14 вересня 2020 року, документ, що підтверджує вартість перевезення від 11 вересня 2020 року № 17, прайс-лист від 26 серпня 2020 року, висновок експерта від 15 вересня 2020 року № В-965, договір від 07 вересня 2020 року № 01/09/2020, договір про перевезення від 11 вересня 2020 року №11/09/2020, експортну декларацію від 10 вересня 2020 року.
Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів посадовою особою митниці встановлено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за ціною договору тощо товарів, які імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом, у зв'язку з тим, що документи, подані декларантом до митного оформлення товару та додатково надані за електронною митною декларацією містять розбіжності та неточності, зокрема:
- в CMR вказана умова поставки EXW SLUBICE, a у фактурі № 71000083 від 10 вересня 2020 року умови поставки FCA SLUBICE;
- вартість товару, вказана в фактурі № 71000083 від 10 вересня 2020 року не відповідає вартості в копії митної декларації країни відправлення 20PL412020Е0515041 від 10 вересня 2020 року.
У зв'язку з тим, що документи містять розбіжності і неточності з метою перевірки відомостей, що підтверджують заявлену митну вартість відповідно до статті 53 МК України декларанту було запропоновано в 10-ти денний термін надати: висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; за наявності - платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; виписку з бухгалтерської документації.
Перелічені документи позивачем не надані.
Однак, 23 вересня 2020 року декларант подав заяву, у які зазначив, що усі документи, які підтверджують митну вартість товару надано до декларації. Інших документів не додано.
При цьому, позивач надав пояснення від бюро митних послуг TIR TRANS адресоване 000 «SUCCESS TRADE», Білорусь.
Так, 23 вересня 2020 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA205050/2020/000082/2, яким визначив митну вартість імпортованого товару за резервним методом у розмірі 153 337, 60 польських злотих.
Також прийнята картка відмови № UA205050/2020/01238, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів або приведення рівня митної вартості в графах 12, 45 МД у відповідність до Рішення про визначення митної вартості № UA205050/2020/000082/2 від 23 вересня 2020 року.
В подальшому товар було випущено у вільний обіг у зв'язку із сплатою митних платежів згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до частини сьомої статті 55 МК України.
Вважаючи дії митного органу щодо визначення вартості придбаного позивачем та ввезеного на територію України товару на рівні 153 337, 60 польських злотих, що значно вище його задекларованої вартості, протиправними та не погоджуючись із коригуванням митної вартості товару та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відтак, суд, зважаючи на предмет позову, перевіряє чи оскаржуване рішення прийняте відповідачем у відповідності до зазначених вище умов.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Частиною першою статті 58 МК України визначено умови, за яких застосовується метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. В частині другій цієї статті передбачено, коли такий метод не застосовується. А саме: метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Частинами четвертою, п'ятою статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Як встановлено судом та уже зазначалося вище, декларант позивача надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару і обраний ним метод її визначення - основний, серед яких фактура від 07 вересня 2020 року №ES20-0846 та експертний висновок від 15 вересня 2020 року № В-965.
Як визначено частиною першою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Стаття 64 МК України визначає порядок визначення митної вартості за резервним методом. Так, згідно зі статтею 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.
Із наведених положень випливає, що митний орган досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості, у тому числі якщо декларант самостійно визначає митну вартість за резервним методом. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару - плівки з полімерів етилену, які продано згідно з ціною зазначеною у договорі 60 044, 00 польських злотих. При цьому позиція позивача полягає у тому, що якщо вартість визначена ним за основним методом, то для митного органу є достатніми ті документи, які подані декларантом, а відповідач зазначає про наявність сумнівів у визначені митної вартості через розбіжності в документах.
Суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. З цією метою вони мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товарів у разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.
Митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності заявленої митної вартості товару.
Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.
Між документами, які були подані декларантом для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару, були недоліки та розбіжності:
- в CMR вказана умова поставки EXW SLUBICE, a у фактурі № 71000083 від 10 вересня 2020 року умови поставки FCA SLUBICE;
- вартість товару, вказана в фактурі № 71000083 від 10 вересня 2020 року не відповідає вартості в копії митної декларації країни відправлення 20PL412020Е0515041 від 10 вересня 2020 року.
Як наслідок у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, на спростування яких позивачем не надано, а судом не здобуто жодних доказів.
Під час здійснення митного контролю імпортованого товару із застосуванням системи управління ризиками за МД № UA 20500/2020/043457 відбулось спрацювання профілів ризику. За результатами опрацювання згенерованих профілів ризику відповідачем встановлено, що вартість товару нижча наявної цінової інформації.
За змістом пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об'єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.
Наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки.
Оскільки митним органом встановлено, що вартість товару нижча наявної цінової інформації, враховуючи недоліки в документах, то у митного органу підставно виникли обґрунтовані сумніви та необхідність витребувати додаткові документи.
У зв'язку з ненаданням додаткових документів митний орган правомірно прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості. Відповідач визначив митну вартість транспортного засобу за резервним методом.
Відповідно до статті 55 МК України митний орган має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, за відповідних умов, зокрема, якщо ним у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною першою статті 55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування (частина друга статті 55 МК України).
Зазначеним вимогам спірне рішення про коригування митної вартості відповідає, оскільки містить всю передбачену законом інформацію, у графі 33 вказаного рішення зазначені та обґрунтовані причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог статей 54, 55, 57, 58, 368 МК України.
Крім того, судом не взято до уваги пояснення польського контрагента тому, що в матеріалах справи міститься два пояснення, які адресовані різним особам: перше ФОП ОСОБА_1 , інше - на адресу організації в Білорусії, а тому доцільність його врахування буде суперечливим.
Разом з тим, позивачем подано платіжне доручення про оплату за товар згідно контракту від 07 вересня 2020 року № 01/09/2020. Однак, згідно пункту 1.1 вказаного контракту «продавець продає, а покупець купує товари за рахунком проформою до цього Договору, в кількості, асортименті, по цінам і відповідності технічним умовам, вказаних в рахунку проформі, до цього Договору, є невід'ємною частиною цього договору».
Для ідентифікації оплати за імпортований товар, декларант повинен був надати платіжне доручення із зазначенням номера та дати рахунка-проформи, або ж сам рахунок-проформу.
Враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що при винесенні оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів № UA205050/2020/000082/2 від 23 вересня 2020 року та картки відмови у митному оформленні № UA20500/2020/01238 від 23 вересня 2020 року Волинська митниця Держмитслужби діяла у межах повноважень та у спосіб, передбачений законом, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач довів правомірність оскаржуваного рішення та картки відмови, які прийняті з дотриманням вимог частини другої статті 2 КАС України, у зв'язку із чим у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови про коригування митної вартості товарів належить відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Волинської митниці Державної митної служби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ф.А. Волдінер