04 січня 2021 року ЛуцькСправа № 140/15418/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ) про визнання протиправним та скасування рішення від 22.09.2020, що відображено у листі від 22.09.2020 № 13531-13875/р-02/8-0300/20 про відмову у перерахунку пенсії та зарахуванні до пільгового страхового стажу періодів роботи з 01.11.2017 по 31.07.2020 у ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля», зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії на пільгових умовах відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», з врахуванням раніше виплаченої пенсії з 07.09.2020, зарахувавши до пільгового страхового стажу для перерахунку пільгової пенсії за віком періоди роботи з 01.11.2017 по 31.07.2020 у ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.09.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок раніше призначеної пільгової пенсії за віком та встановлення її розміру згідно норм статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», оскільки після призначення пенсії він продовжує працювати на посаді електрослюсаря підземного 5 розряду у ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля».
Однак листом від 22.09.2020 № 13531-13875/р-02/8-0300/20 відповідач відмовив у здійсненні вказаного перерахунку пенсії у зв'язку із відсутністю необхідного 15 річного стажу. Підставою для відмови стало те, що станом на 24.08.2020 за періоди роботи з 01.11.2017 по 31.07.2020 у ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» за даними персоніфікованого обліку відсутня інформація про сплату внесків.
Позивач вважає вказане рішення відповідача протиправним, оскільки відповідно до записів у його трудовій книжці станом на 24.08.2020 пільговий страховий стаж становить більше 15 років, що дає йому право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 02.11.2020 року прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та на підставі частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовних вимог не визнав, посилаючись на те, що заява позивача від 07.09.2020, подана не за встановленою формою, тому не може розглядатися органами Пенсійного фонду України як заява про перерахунок та не може призводити до відповідних правових наслідків. Також представник відповідача зазначає, що за даними персоніфікованого обліку відсутня інформація про сплату внесків за періоди роботи позивача з 01.11.2017 по 31.07.2020 у ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля». Таким чином, підстав для зарахування до страхового стажу позивача спірний період немає, у зв'язку з відсутністю сплати страхових внесків. З наведених підстав представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення, враховуючи наступне.
Частина 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист.
Судом встановлено, що з 24.08.2020 позивач ОСОБА_1 отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області.
07.09.2020 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області з заявою, у якій зазначив, що йому було призначено пенсію без врахування статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та без врахування до пільгового страхового стажу періоду його роботи у ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» з 01.11.2017 по 31.07.2020. З урахуванням наведених обставин, просив здійснити перерахунок його пенсії із зарахуванням до спеціального (пільгового) страхового стажу вказаний період роботи з 01.11.2017 по 31.07.2020 у ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» та з врахуванням положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Листом від 22.09.2020 № 13531-13875/р-02/8-0300/20 відповідач повідомив, що позивач працює на ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля», яке є боржником як по сплаті страхових внесків так і єдиного соціального внеску. На даний час сплата страхових внесків підприємством проведена включно по 30.10.2017. Згідно матеріалів електронної пенсійної справи, стаж позивача на підземних роботах становить 13 років 11 місяців, що відповідно не дає права на обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Враховуючи те, що до страхового стажу зараховується лише той період, за який роботодавцем сплачені внески в повному обсязі, зарахувати період з 01.11.2017 по 31.07.2020 з дати призначення пенсії буде можливо після надходження сплати страхових внесків включно по липень 2020. Також відповідачем роз'яснено можливість оскарження даної відмови до Пенсійного фонду України або у судовому порядку.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, є Закон «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV).
Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 21 Закону №1058-IV з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється персоніфікований облік.
Згідно із абзацом першим частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Як передбачено частиною другою статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
За приписами частини четвертої статті 42 Закону №1058-IV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
Згідно із частиною першою статті 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (частина друга статті 20 Закону № 1058-IV).
Як передбачено частинами четвертою - шостою, дев'ятою, десятою статті 20 Закону №1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Крім того, згідно із частиною шостою статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (з наступними змінами та доповненнями) за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Системний аналіз вказаних вище нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. При цьому, на думку суду, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків (у зв'язку із чим утворилася заборгованість зі сплати таких внесків) тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені, а у разі їх наявності - сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи сплачені страхові внески зараховувалися в рахунок сплати заборгованих страхувальником сум недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник щодо не зарахування до пільгового страхового стажу для призначення пенсії періоду роботи позивача з 01.11.2017 по 31.07.2020 у зв'язку з відсутністю даних про сплату страхових внесків.
При цьому, судом встановлено, що відсутність за даними системи персоніфікованого обліку відомостей про сплату страхових внесків обумовлена тим, що у ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» був наявний борг як по сплаті страхових внесків так і єдиного внеску.
Разом з тим, як вбачається з копії трудової книжки позивача, ОСОБА_1 з 14.02.2004 по 12.06.2009 працював на посаді електрослюсаря підземного 4 розряду з повним робочим днем під землею в ДП «Шахта №9 «Нововоилнська», з 12.06.2009 по даний час працює електрослюсарем підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею.
Довідкою ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» від 11.09.2020 №237 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній підтверджено, що у період з 22.09.2003 по 17.12.2003 позивач навчався на курсах по підготовці електрослюсарів підземних, з оплатою по підземних тарифах, у період з 17.12.2003 по 14.02.2004 виконував підземні роботи в шахті за професією, посадою - учень електрослюсаря підземного на робочому місці і отримував зарплату по підземних тарифах, з 14.02.2004 по 11.09.2020 виконує підземні роботи в шахті на посаді електрослюсаря підземного, що передбачено Списком №1.
Також з матеріалів справи слідує, що позивачу з 01.11.2017 по 31.07.2020 на ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвутілля» була нарахована та виплачена заробітна плата, на яку в свою чергу нараховувалися страхові внески.
При цьому, відсутність за даними системи індивідуальних відомостей про застраховану особу про сплату страхових з 01.11.2017 по 31.07.2020 року на ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвутілля» не може бути підставою для незарахування до пільгового страхового стажу позивача вказаний період його роботи.
Відтак, на думку суду, відповідачем протиправно не зараховано ОСОБА_1 до пільгового страхового стажу період його роботи з 01.11.2017 по 31.07.2020 року на ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвутілля».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» №345-VI від 02.09.2008 дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» передбачено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Суд звертає увагу на те, що у листі від 22.09.2020 № 13531-13875/р-02/8-0300/20 відповідач зазначив, що стаж позивача на підземних роботах становить 13 років 11 місяців, що відповідно не дає права на обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». При цьому, як зазначено вище, період роботи з 01.11.2017 по 31.07.2020 не зараховано позивачу до пільгового страхового стажу у зв'язку з відсутністю сплати страхових внесків.
Разом з тим, беручи до уваги зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що ГУ ПФУ у Волинській області безпідставно не зарахувало до пільгового страхового стажу позивача спірний період його роботи з мотивів несплати страхувальником страхових внесків, оскільки належними, допустимими та достатніми доказами у справі у їх сукупності підтверджується стаж роботи позивача у вказані періоди, виплату йому заробітної плати за ці періоди із відрахуванням страхових внесків.
Таким чином, із зарахуванням до спеціального (пільгового) стажу за Списком №1 періоду роботи у ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» з 01.11.2017 по 31.07.2020 позивач набув право на перерахунок пенсії згідно із Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
При цьому, посилання відповідача на те, що позивач не звертався до Управління із заявою про перерахунок пенсії у встановленому порядку судом до уваги не взято, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідачем неправильно визначено пільговий стаж позивача ще при призначенні пенсії, а відтак дотримання форми заяви не має визначального значення для об'єктивного вирішення справи.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд звертає увагу, що повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України. Як встановлено частиною другою вказаної статті, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як роз'яснив Верховний Суд України у пункті 3 постанови Пленуму № 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення», вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.
Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов: лише у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача; повний захист прав позивач неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав; вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.
Суд зазначає, що орган Пенсійного фонду безпідставно не зарахував спірний період до пільгового стажу роботи позивача, чим вчинив протиправну бездіяльність.
Таким чином, суд вважає, що для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача необхідно вийти за межі позовних вимог шляхом прийняття рішення про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не зарахування позивачу до пільгового страхового стажу періоду його роботи з 01.11.2017 по 31.07.2020 року у ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвутілля»; зобов'язання відповідача з 07.09.2020 здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) пенсії позивачу на пільгових умовах відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», зарахувавши до пільгового страхового стажу період роботи з 01.11.2017 по 31.07.2020 року у ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвутілля».
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 840,80 грн., сплачений згідно з квитанцією від 21.10.2020.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо незарахування ОСОБА_1 до пільгового страхового стажу періоду роботи з 01.11.2017 по 31.07.2020 у Відокремленому підрозділі «Шахта № 9 «Нововолинська» Державного підприємства «Волиньвугілля».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити з 07.09.2020 перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) пенсії позивачу на пільгових умовах відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», зарахувавши до пільгового страхового стажу період роботи з 01.11.2017 по 31.07.2020 року у Відокремленому підрозділі «Шахта № 9 «Нововолинська» Державного підприємства «Волиньвугілля».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.).
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (45325, Волинська область, Іваничівський район, село Литовеж, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22В, ідентифікаційний код 13358826).
Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич