Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"04" січня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3333/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Буракової А.М.
при секретарі судового засідання Кудревичу М.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного підприємства "Донгазтрейд", м. Волноваха Донецької області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гамалія ОЙЛ", м. Харків
про стягнення коштів
за участю представників:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
Приватне підприємство "Донгазтрейд" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гамалія ОЙЛ" (відповідач) суму заборгованості за договором поставки № 11 від 27.05.2019 в розмірі 55603,40 грн., пеню в розмірі 5147,08 грн., інфляційні збитки в розмірі 945,25 грн. та 3% річних в розмірі 1253,35грн. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2102,00 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.10.2020 позовну заяву Приватного підприємства "Донгазтрейд" було залишено без руху; визначено позивачеві спосіб усунення недоліків: надати докази відправлення копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гамалія ОЙЛ"; встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення копії даної ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На виконання вимог ухвали господарського суду Харківської області від 19.10.2020 позивач за вх.№ 24961 надав докази відправлення копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гамалія ОЙЛ".
Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено розгляд справи в судовому засіданні на 30.11.2020 о 14:30.
30.11.2020 судом розгляд справи було відкладено на 22.12.2020 о 10:00.
У зв'язку з відпусткою судді Буракової А.М. 22.12.2020 розгляд справи не відбувся.
23.12.2020 судом була постановлена ухвала про призначення розгляду справи на 04.01.2021 о 11:00.
Відповідач про місце, дату та час судових засідань по справі повідомлявся судом за юридичною адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях, буд. 37. Проте, ухвала про відкриття провадження у справі від 05.11.2020 та ухвала суду від 23.12.2020 адресовані відповідачу були повернуті Укрпоштою на адресу суду із зазначенням причини повернення - "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
У відповідності до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Згідно ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Частиною 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
При цьому суд зазначає, що сторони своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористалися, повноважних представників для участі у судовому засіданні не направили. За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Крім того, у даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалами суду по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Також, судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
27 травня 2019 року між Приватним підприємством "Донгазтрейд" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гамалія ОЙЛ" (покупець) було укладено договір поставки № 11 (надалі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобов'язувався передати (поставити) у власність покупця, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити скраплений газ, надалі - "товар" у кількості, за номенклатурою, цінами і термінами постачання згідно з умовами цього договору.
Згідно п. 2.2. договору, покупець зобов'язувався своєчасно і в повному обсязі проводити оплату за поставлений постачальником товар.
У відповідності до п. 3.1. договору, поставка товару в рамках цього договору проводиться окремими "погодженими об'ємами", які визначені сторонами і зазначаються у видатковій накладній.
Кількість товару, поставленого постачальником та прийнятого покупцем в рамках кожної поставки, фіксується в видаткових накладних (п. 3.2. договору), а ціна на кожну поставку відображається в рахунку-фактурі та/або у видаткових документах (п. 3.4. договору).
Відповідно до п. 3.3. договору, товар вважається поставленим постачальником та прийнятим покупцем за кількістю та якістю, а право власності на товар таким, що перейшло від постачальника до покупця, з дати підписання відповідної видаткової накладної. Датою поставки товару вважається дата, зазначена у видатковій накладній.
Згідно п. 6.1. договору, розрахунок між суб'єктами господарювання має здійснюватися шляхом здійснення покупцем 100% попередньої оплати грошових коштів в безготівковій формі на підставі виставленого постачальником рахунку, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.
При цьому, п. 6.2 договору передбачено, що у разі поставки товару без отримання постачальником передплати, покупець зобов'язаний здійснити повний і остаточний розрахунок за поставлений товар на протязі 3-х банківських днів з моменту прийому - передачі товару.
З матеріалів справи вбачається, що згідно видаткових накладних: № РН-0001953 від 23.12.2019, № РН-0002008 від 30.12.2019, № РН-0000017 від 05.01.2020 та № РН-0000041 від 10.01.2020; та товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 23-12-8 від 23.12.2019, № 30-12-9 від 30.12.2019, № 05-01-4 від 05.01.2020 та № 10-01-2 від 10.01.2020 відповідач одержав газ скраплений у загальній кількості 6478,00 кг на загальну суму 130883,40 грн.
Згідно позову позивач вказує, що оскільки дія договору після 31.12.2019 була продовжена ще на календарний рік, тобто до 31.12.2020, у відповідності до п. 12.1. договору, та жодна зі сторін договору письмово не заявила про припинення договору, а також 05.01.2020 та 10.01.2020 позивачем на вимогу відповідача було поставлено товар за умовами цього договору, то зобов'язання по взаєморозрахункам повинні бути виконані відповідно до умов цього договору.
При цьому позивач зазначає, що ним на електронну адресу відповідача gamalia_оіl@meta.ua були направлені рахунки-фактури для перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача: СФ-0002129 від 23.12.2019 року на суму 87677,38 грн., СФ-0002179 від 30.12.2019 року на суму 6104,88 грн., СФ-0000015 від 05.01.2020 на суму 20199,04 грн., СФ-0000041 від 10.01.2020 року на суму 16902,10 грн., загалом - 130883,40 грн.
Відповідачем на виконання зобов'язань за договором поставки № 11 від 27.05.2019 було сплачено 75280,00 грн., з яких: 5460,00 грн. згідно платіжного доручення № 60 від 24.12.2019; 6900,00 грн. згідно платіжного доручення № 64 від 28.12.2019; 22920,00 грн. згідно платіжного доручення від № 70 від 09.01.2020 та 40000,00 грн. згідно платіжного доручення від № 71 від 10.01.2020.
Можливість проведення звірки взаємних розрахунків за відвантажений товар була визначена сторонами у п. 6.6. договору, відповідно до умов якого сторони по закінченню кожного календарного місяця проводять звірку розрахунків за відвантажений товар.
Згідно акту звірки взаємних розрахунків від 31.01.2020, складеного між сторонами, станом на 31.01.2020 заборгованість на користь позивача склала 55603,40 грн.
Оплата відповідачем поставленого товару повинна була остаточно здійснена відповідно до п. 6.2. договору на протязі трьох банківських днів з моменту прийому-передачі товару, тобто до 15.01.2020, оскільки останньою датою поставки товару за договором є 10.01.2020, а 11.01.2020, 13.01.2020 та 14.01.2020 є банківськими днями.
15 липня 2020 року на адресу відповідача позивачем була направлена претензія № 1 з вимогою про сплату заборгованості у розмірі 55603,40 грн.
При цьому суд зазначає, що в матеріалах сплати докази сплати відповідачем позивачу заборгованості за договором у розмірі 55603,40 грн. відсутні.
Пунктом 8.3 договору сторони передбачили відповідальність за невиконання чи неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, відповідно до яких останній зобов'язується сплатити на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу до моменту повного погашення заборгованості, яка сплачується протягом 2 (двох) банківських днів з моменту отримання покупцем вимоги постачальника.
Згідно п. 8.6. договору, сторони домовились встановити позовну давність для вимог постачальника до покупця (у тому числі до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені, штрафних санкцій)) у три роки.
Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на умови договору поставки № 11 від 27.05.2019, фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, враховуючи розрахунки позивача пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки № 11 від 27.05.2019 в розмірі 55603,40 грн., пені в розмірі 5147,08 грн. за період 15.01.2020-15.07.2020, інфляційних збитків в розмірі 945,25 грн. за період січень-вересень 2020 року та 3% річних в розмірі 1253,35 грн. за період 15.01.2020-15.10.2020 є обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 129 ГПК України, у зв'язку з чим судовий збір у розмірі 2102,00 грн. покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 120, 123, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гамалія ОЙЛ" (61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях, буд. 37, ідентифікаційний код 40433589) на користь Приватного підприємства "Донгазтрейд" (85700, Донецька область, м. Волноваха, траса Слов'янськ-Донецк-Маріуполь 179 км, Торгівельно-дорожній сервіс на майданчику "Криниця", ідентифікаційний код 36253244) суму заборгованості за договором поставки № 11 від 27.05.2019 у розмірі 55603,40 грн., пеню у розмірі 5147,08 грн., інфляційні збитки у розмірі 945,25 грн., 3% річних у розмірі 1253,35 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Позивач: Приватне підприємство "Донгазтрейд" (85700, Донецька область, м. Волноваха, траса Слов'янськ-Донецк-Маріуполь 179 км, Торгівельно-дорожній сервіс на майданчику "Криниця", ідентифікаційний код 36253244).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Гамалія ОЙЛ" (61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях, буд. 37, ідентифікаційний код 40433589).
Повне рішення складено "04" січня 2021 р.
Суддя А.М. Буракова