Справа № 463/3724/18 Головуючий у 1 інстанції: Стрепко Н.Л.
Провадження № 22-ц/811/3271/19 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.
Провадження № 22-ц/811/3060/19
04 січня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справа Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: Левика Я.А.,
суддів: Приколоти Т.І., Шандри М.М.,
розглянувши заявуОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відвід колегії суддів в складі головуючого судді Левика Я.А., суддів: Приколоти Т.І., Шандри М.М. у справі за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Личаківського районного суду м. Львова в складі судді Стрепка Н.Л. від 25 липня 2019 року та апеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на додаткове рішення Личаківського районного суду м. Львова від 06 серпня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Львівської міської ради, Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради, визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування витягу з Державного реєстру правочинів, визнання права спільної сумісної власності, зобов'язання до вчинення дій, -
04.12.2020 року через канцелярію суду за вх. №28848 надійшла заяваОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відвід колегії суддів в складі головуючого судді Левика Я.А., суддів: Приколоти Т.І., Шандри М.М. у справі за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Личаківського районного суду м. Львова в складі судді Стрепка Н.Л. від 25 липня 2019 року та апеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на додаткове рішення Личаківського районного суду м. Львова від 06 серпня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Львівської міської ради, Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради, визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування витягу з Державного реєстру правочинів, визнання права спільної сумісної власності, зобов'язання до вчинення дій.
Заяву про відвід колегії суддів заявники обґрунтовують тим, що у розгляді даної справи бере участь колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі Левика Я.А., Приколоти Т.1., Шандри М.М. Вважають, що дана колегія не може брати участь у розгляді справи ї підлягає відводу, оскільки сумніваються у її неупередженості та професійній юридичній компетентності, зокрема апеляційний розгляд справи № 463/3724/18 всупереч положенням ч.І ст. 371 ЦПК України триває 15 місяців. Зазначають, що всупереч п.6 ч.І ст.365 ЦПК України судом апеляційної інстанції в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду не вирішено питання витребування доказів заявлених позивачами в апеляційних скаргах, зокрема в прохальній частині п.2. Більше того 03 березня 2020 року у судовому засідання всупереч ч.2 ст.365 ЦПК України дане клопотання навіть не ставилося на обговорення. Натомість суд апеляційної інстанції всупереч ч.І,2 ст. 367 ЦПК України збирає докази під відповідача, а саме запит до ЛКП «Управитель», яке припинило діяльність. Більш того у судовому засіданні 12 травня 2020 року Левик Я.А. зобов'язував ОСОБА_1 таке клопотання заявити.Також, всупереч положенням ч.3 ст.365 ЦІІК України судом апеляційної інстанції не постановлено ухвали, щодо ухвалення судом першої інстанції додаткового рішення, а саме захоплення відповідачами смуги спірного приміщення V.Всупереч положенням п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України с. Левиком Я.А ухвалою від 28 жовтня 2019 року було відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на додаткове рішення Личаківського районного суду м. Львова від 06 серпня 2019 року. Вказують, щов апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначає, що копія оскаржуваного рішення на адресу відповідача не надходила, натомість з поштового повідомлення, вбачається, що ОСОБА_4 копію додаткового рішення Личаківського районного суду м. Львова від 06 серпня 2019 року отримала 15.08.2019 року, отже останній день строку на апеляційне оскарження припадав на 16 вересня 2019 року (14 вересня 2019 року - субота, вихідний день). Заява про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження в матеріалах справи відсутня.Також, зазначають, що 12 травня 2020 року у судовому засіданні всупереч ч.б ст.95 ЦПК України було відмовлено у витребуванні оригіналів письмових доказів.13.11.2020 року у відповіді № 463/3724/1839867/2020 Левик Я.А. всупереч п.п.7,8 розділу XI «Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України» затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 20.08.2019 року № 814 відмовив у видачі копій документів справи № 463/3724/18, хоча згідно відповіді Львівського апеляційного суду від 02.12.2020 року вих. № 01.22/79/2020 зазначені норми є чинними.20 жовтня 2020 року дана колегія безпідставно всупереч ч.І ст.85 ЦПК України без жодних мотивів ухвалою відхилили клопотання позивачів щодо огляду речових доказів за їх місцезнаходження, в якій тлумачили прохальну частину клопотання видаючи бажане за дійсне, а саме позивачі не просили зобов'язати ЛКП «Господар» надати інформацію щодо наявності інженерних комунікацій у всіх підвальних приміщеннях будинку. Позивачі просили про огляд лише спірних приміщень IV та V за їх місцезнаходженням, а також буріння отворів для підтвердження замурування каналізаційного колектору даною колегією. А також із змісту ухвали вбачається, що суд всупереч ч.б ст.367 ЦПК України вийшов за межі позовних вимог, а саме зобов'язуючи ЛКГІ «Господар» надати інформацію щодо наявності інженерних комунікацій у всіх підвальних приміщеннях будинку. Наголошують, що спір стосується лише підвальних приміщень IV та V. Більш того у судовому засіданні суддя-доповідач Левик Я.А. не спромігся навіть зачитати повний текст клопотання від 25 травня 2020 року, а лише оголосив бажану для нього інформацію, тобто учасникам справи було невідомо повний обсяг вимог клопотання позивачів, відповідно було висловлено думку лише на інформацію, яку оголосив Левик Я.А .
У відповідності до змісту ч. 8 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заявленого відводу, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для відводу колегія суддів від розгляду даної справи, зазначені у заяві ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відвід колегії суддів відповідно до ст.ст. 36, 37 ЦПК України не слід вважати обґрунтованими.
Згідно ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Із змісту рішення Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» (Заява N 33949/02) від 9 листопада 2006 року вбачається: «52. Стосовно об'єктивного критерію слід визначити, окремо від поведінки голови В.Л.Г, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 року, п. 58)».
Також, відповідно до змісту п. 2.5. Бангалорських принципи поведінки суддів від 19 травня 2006 року, що схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 N 2006/23:
Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Нижче наведені приклади таких випадків:
1. У судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.
2. Раніше при розгляді цього самого предмета спору суддя виступав як адвокат чи долучався до справи як важливий свідок.
3. Суддя чи члени його родини матеріально зацікавлені в рішенні у відповідній справі.
Суддя не може бути відсторонений від участі у розгляді справи в тому випадку, коли жодний інший суд не може бути призначений для розгляду даної справи або через терміновий характер справи, коли зволікання в її вирішенні може призвести до серйозної судової помилки.
Перевіряючи заяву про відвід в контексті наведених у них доводів та враховуючи згадані вимоги закону, колегія суддів приходить до висновку, що підстав для задоволення відводу немає.
Так, підстави відводу зводяться до незгоди заявників із процесуальними рішеннями судді -доповідача та колегії суддів, а саме процесуальними рішеннями про відкриття апеляційного провадження та вирішення ряду клопотань.
Що ж до доводів заяви про порушення строку розгляду справи, то слід зазначити, що розгляд справи здійснюється відповідно до норм чинного законодавства із відповідними відтермінуваннями, у зв'язку із вирішенням ряду клопотань сторони позивачів та із надмірним навантаженням колегії суддів та зважаючи на те, що постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID 19" (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 №291) з 12 березня до 11 травня 2020 року в Україні введено карантин через спалах у світі коронавірусу COVID 19 з метою убезпечити населення України від розповсюдження гострої респіраторної хвороби та масового поширення вірусної інфекції коронавірусу.
Указом Президента України № 87 від 13.03.2020 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.03.2020 "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", яким констатовано, що епідемічна ситуація в Україні у зв'язку поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS - CoV-2" набула надзвичайно загрозливого характеру.
Постановою Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» зі змінами від 17 червня 2020 року продовжено дію карантину на всій території України до 31.07.2020 року.
Окрім цього, відповідно до пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, зокрема, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Крім цього, жодних доводів, які б свідчили про певну поведінку вказаних суддів, яка б вказувала на упередження чи небезсторонність при розгляді справи і, які б можна було б вважати обгрунтованими, - не наведено.
Аналогічно жодних доводів чи обставин, які б вказували на те, що колегія суддів в складі головуючого судді Левика Я.А., суддів: Приколоти Т.І., Шандри М.М. не забезпечила відсутність сумнівів у їх безсторонності при розгляді даної справи, заявниками не наведено та таких із матеріалів справи не встановлено.
Зважаючи на вказане заявлений відвід, із наведених у ньому підстав, - не слід вважати обґрунтованим, оскільки зазначені обставини не вказують про необ'єктивність чи упередження колегія суддів в складі головуючого судді Левика Я.А., суддів: Приколоти Т.І., Шандри М.М.
Жодних інших обставин, які б викликали сумнів в об'єктивності чи упередженості колегії суддів при розгляді справи заявниками не наведено та колегією суддів не встановлено.
З огляду на вище наведене, колегія суддів вважає заявлений колегії суддів в складі головуючого судді Левика Я.А., суддів: Приколоти Т.І., Шандри М.М. відвід необґрунтованим, та приходить до висновку, що вирішення питання про відвід слідпередати на розгляд іншого судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, призначення якого провести в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 10, 33, 36, 40, 41 ЦПК України, -
відвід, заявлений ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відвід колегії суддів в складі головуючого судді Левика Я.А., суддів: Приколоти Т.І., Шандри М.М. - визнати необґрунтованим.
Вирішення питання про відвід колегії суддів в складі головуючого судді Левика Я.А., суддів: Приколоти Т.І., Шандри М.М. передати на розгляд іншого судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, призначення якого провести в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий : Я.А. Левик
Судді: Т.І. Приколота
М.М. Шандра