Провадження №1-кп/748/45/20
Єдиний Унікальний № 751/8937/18
24 грудня 2020 рокум. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,секретаря ОСОБА_4
за участю прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_7 ,
представника потерпілої адвоката ОСОБА_8
розглядаючи кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
На розгляді Чернігівського районного суду Чернігівської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Ухвалою суду від 16 березня 2020 року призначено комісійну судово- медичну експертизу стосовно смерті ОСОБА_9 , яка виконується Головним бюро судово- медичних експертиз МОЗ України. На час розгляду клопотання експертиза не проведена.
Обвинувачений ОСОБА_6 утримується під вартою. Строк запобіжного заходу - тримання під вартою відносно ОСОБА_6 закінчується 05 січня 2021 року.
Відповідно до частини третьої ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов”язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Відповідно до частини четвертої цієї ж статті до спливу продовженого строку суд зобов”язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 у виді тримання під вартою на 60 діб, оскільки на його думку не зменшились ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу, обвинувачений, перебуваючи на волі, може скоїти інше кримінальне правопорушення, впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, які є його товаришами, може переховуватись від суду.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 заперечувавли проти продовження запобіжного заходу обвинуваченому, заявили клопотання про скасування запобіжного заходу та звільнення обвинуваченого з-під варти, крім того обвинувачений ОСОБА_6 просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт. Посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, наголошували, що тримання під вартою за відсутності реальних ризиків та лише з метою виконання призначеної судом експертизи є невиправданим заходом забезпечення, таким, що порушує основоположні права та свободи обвинуваченого, крім того звертають увагу на тривалий час перебування ОСОБА_6 під вартою, що є невиправданим.
Представник потерпілої адвокат ОСОБА_8 клопотання прокурора підтримала, у задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого поклалась на розсуд суду.
Судом неодноразово продовжувався ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою. При цьому враховувалися тяжкість кримінального правопорушення у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_6 , вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, молодий вік обвинуваченого, задовільний стан його здоров'я, відсутність медичних протипоказань до тримання під вартою, міцність соціальних зв'язків, те, що він не одружений, має матір, яка проживає окремо від нього з іншою сім'єю. На даний час ці обставини не змінилися, існує реальний ризик вчинення ним іншого кримінального правопорушення і можливості обвинуваченого переховуватися від суду, впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, які підтримували з обвинуваченим дружні відносини та проживають на сусідніх з обвинуваченим вулицях. З плином часу ці ризики послаблюються, але суд враховує, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні вбивства ОСОБА_9 , який був його товаришем, безпосередньо до та під час нанесення останньому тілесних ушкоджень за словами свідків обвинувачений вживав алкогольні напої та наркотичні засоби. Ці обставини вказують на те, що послаблення ризиків не сягнуло того рівня, який би дозволив застосувати більш м'який запобіжний захід.
Посилання захисника на ч.3 ст.197 КПК України щодо обмеження максимального строку тримання під вартою є необгрунтованим, оскільки ця норма стосується стадії досудового слідства.
Розгляд кримінального провадження ще не завершено з об'єктивних причин, оскільки комісійна судово- медична експертиза не проведена.
Грунтуючись на викладеному колегія суддів дійшла висновку про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 .
Підстав для скасування запобіжного заходу або заміни його на більш м'який суд не вбачає.
Отже, при вирішенні питання про можливість продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою встановлено, що існують ризики, визначені ст.177 КПК України, а тому суд вважає, що у задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника про скасування обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід відмовити.
Керуючись ст.178, 183, 197, 331, 371-372 КПК України, суд,
Продовжити обвинученому ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на два місяці до 24 лютого 2021 року( включно), але не більше дня завершення судового провадження.
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 про скасування запобіжного заходу ОСОБА_6 у виді тримання під вартою відмовити.
Судове засідання відкласти на 11 лютого 2021 року о 10 год. 00 хв.Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому для відому та для виконання направити начальнику Чернігівського слідчого ізолятора.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3