Провадження № 3/742/627/20
Єдиний унікальний № 742/2221/20
Постанова
Іменем України
23 жовтня 2020 року місто Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Ільченка О.І., за участю секретаря Голушко Н.А., розглянувши матеріали, які надійшли від Прилуцького відділу поліції ГУНП України в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працючого, мешканця в АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
14 серпня 2020 року о 22 год. 45 хв. на перехресті вул. Київська-Вокзальна в м.Прилуки водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Smart Fortwo д/н НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп”яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, невиразна мова). Від проходження у встановленому порядку медичного огляду для визначення стану алкогольного сп”яніння ОСОБА_1 відмовився в присутності свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що він разом з дружиною, яка була за кермом авто, під'їхали до перехрестя вул.Київська-Вокзальна в м.Прилуки на якому був затор внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а оскільки його дружина водійського досвіду не мала, так як отримала посвідчення водія нещодавно (в липні місяці 2020 року), і тому не змогла виїхати із затору. Він вирішив їй допомогти щоби вона не скоїла ДТП, і сів за кермо, хоча до цього він вжив стакан вина. Виїхавши із затору, коли дружина знову сіла за кермо, до них підійшли працівники поліції, яким він правдиво повідомив, що в обід вжив невелику кількість спиртного, при цьому йому, в присутності свідків, не пропонували проходити медичне освідування на стан сп'яніння. У скоєному щиро розкаюється, запевняє про недопущення подібного в майбутньому, раніше взагалі не притягувався як до адміністративної, так і до кримінальної відповідальності, просить не позбавляти його права керування, оскільки автомобіль для його сім'ї є єдиним джерелом доходу.
Свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні дала аналогічні пояснення ОСОБА_1 , оскільки коли вона не змогла виїхати із затору машин у зв'язку з ДТП, бо лише 1 місяць потому отримала посвідчення водія, та не має досвіду водіння в таких ситуаціях, то її чоловік ОСОБА_1 тільки допоміг виїхати їй із затору, та відразу ж пересів на пасажирське місце, і тоді до них підійшли поліцейські. Про те, що її чоловік вживав спиртні напої вона не знала та жодні ознаки про таке не свідчили.
Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що він рухався на автомобілі по вул.Вокзальній м.Прилуки, на перехресті вул.Київська-Вокзальна була ДТП, утворився затор, і він бачив як Смарт машина, за кермом якої була жінка, не могла виїхати із затору. Тоді пассажир-чоловік пересів за кермо і виїхав з місця ДТП, та знову пересів на пасажирське місце, і в цей час до них підійшли праівники поліції.
На неодноразові судові виклики, свідки ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , які вказані в протоколі, до суду не з'явилися, та з їх письмових пояснень не можна зробити висновок щодо наявності конкретних ознак чи то алкогольного сп'яніння, чи то під впливом наркотичних, токсичних речовин (а.с.3).
Суд, вислухавши пояснення особи яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків та дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, що крім пояснень самого порушника, підтверджується зібраними по справі доказами в їх сукупності, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 470569 від 14.08.2020.
Тобто, в основу доведеності вини, суд кладе зізнавальні покази самого ОСОБА_1 .
Разом з тим, відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Статтею 22 КУпАП передбачено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Тобто, суд може звільнити особу, яка вчинила адміністративне правопорушення від адміністративної відповідальності, в тому числі і від відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, при малозначності вчиненого правопорушення та обмежитися усним зауваженням, якщо діяння, вчинене нею, хоча і містило у собі усі юридичні ознаки, що характеризують правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, але внаслідок конкретних обставин та характеру правопорушення, воно не відповідало тій суспільній небезпечності, яка є типовою для цього виду правопорушення, зокрема, дії особи суб'єктивно не були направлені на заподіяння шкоди суспільним інтересам, юридичним та фізичним особам, і така шкода фактично не була заподіяна.
Так, аналізуючи наведені вище матеріали та обставини, суд приходить до висновку, що в даному випадку в діях ОСОБА_1 хоча наявна формальна відмова від проходження огляду на стан сп'яніння, разом з тим таке правопорушення не можна вважати значним, адже допомігши своїй дружині, виїхати із затору (проїхавши декілька метрів), він самостійно, добровільно пересів на пасажирське сидіння, тобто сам припинив адмінправопорушення, яке нікому шкідливих наслідків не заподіяло.
При цьому, суд також враховує, що ОСОБА_1 щиро кається у вчиненому, усвідомив протиправність своєї поведінки, зобов'язався не допускати подібного в майбутньому, позитивно характеризується, вперше притягується до адміністративної відповідальності, посвідчення водія є джерелом його доходу, тому застосування заходу виховного впливу у виді усного зауваження буде достатнім для усвідомлення правопорушником його протиправної поведінки і запобігання скоєнню ним подібного в майбутньому, а тому суд вважає можливим звільнити його від адміністративної відповідальності у зв'язку малозначністю вчиненого та обмежитись усним зауваженням.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9,22,33-35,130,221,276-280,283-285,294 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КупАП.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП за малозначністю вчиненого ним адміністративного правопорушення відповідно до статті 22 КУпАП та обмежитися усним зауваженням.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.Ільченко