Справа № 737/919/20
Проваждення № 2/737/367/20
30 грудня 2020 року смт Куликівка
Куликівський районний суд Чернігівської області у складі
головуючого суддіКоренькова А.А.
за участі секретаря судового засіданняЧередниченка С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу№ 737/919/20
за позовомАкціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк»
до відповідачаОСОБА_1
простягнення заборгованості
учасники справи та представники:не з'явились
03 грудня 2020 року позивач АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до Куликівського районного суду Чернігівської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг в розмірі 16449,72 грн. 10 коп.. та 2102,00 грн. судового збору.
Позов обґрунтовує тим, що відповідач звернулась до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку б/н від 20.08.2007 року, згідно якої отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Підписавши анкету заяву відповідач підтвердила свою згоду з тим, що підписана нею заява разом з «Пам'яткою клієнта», «Умовами та Правилами надання банківських послу» та «Тарифами банку», які розміщенні на офіційному сайті банку, складають між нею та банком договір про надання банківських послуг. Відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт, який згодом було збільшено до 2200 грн. Отже, позивач виконав свої договорні зобов'язання в повному обсязі. Однак відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів належним чином не виконувала, внаслідок чого станом на 27.10.2020 року утворилась заборгованість на суму 16449 грн. 72 коп., яка складається з: 14973,66 грн. заборгованості за простроченим тілом кредиту та 1476 грн. 06 коп заборгованості за простроченими відсотками. Посилаючись на ст.ст. 509, 525 - 527, 530, ч. 1 ст. 598, 599, 610, ч. 2 ст. 615, 629, 1050, 1054 ЦК України, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 вищевказану заборгованість за кредитним договором та понесені судові витрати.
Ухвалою Куликівського районного суду Чернігівської області від 07.12.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судове засідання сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
У поданій до суду письмовій заяві представник АТ КБ «ПРИВАТБАНК» просив справу розглянути за відсутності представника позивача.
Відповідач через канцелярію суду надіслав заяву про розгляд справи у відсутності, позовні вимоги не визнавав, просив відмовити у задоволенні позову.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Судом встановлено, що 20.08.2007 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (на даний час Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»), та відповідачем укладено договір б/н шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, згідно з умовами якого позичальник отримав кредит у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с. 14)
Підписавши анкету-заяву відповідач надав свою згоду, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також те, що він ознайомився та погодився з договором надання банківських послуг до його укладення і згодний з його умовами, які розміщені на офіційному сайті www.privatbank.ua.
Позивач додав до позовної заяви витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку та копію наказу про внесення змін в договірну базу по платіжним картам, договірну базу по споживчому кредитуванню та в депозитні договори (в частині погашення заборгованості за рахунок депозитів) підпис на яких позичальника відсутні (а.с. 15 - 24).
Підписаний відповідачем документ із зазначенням розміру процентної ставки, пені та штрафів, підстав їх нарахування, строків дії кредитного договору позивачем не надані.
Факт руху грошових коштів на картковому рахунку відповідача позивач підтвердив розрахунком заборгованості за договором № б/н за період з 11.02.2008 року по 27.10.2020 року, а також довідкою про картки видані відповідачу відповідно до укладеного між сторонами кредитного договору, остання з яких видана 04.10.2019 року під номером 5168755443797325, терміном дії до травня 2023 року. (а.с 3-11, 13)
Згідно розрахунку заборгованості за договором б/н від 20.08.2007 року наданої позивачем, у ОСОБА_1 з 26.03.2008 року виникла поточна заборгованість за вказаним кредитом в сумі 1065,40 грн. яка змінювалась, погашалась та зростала, що дає підстави для висновку про те, що вона дійсно отримала кредитні кошти.
Відповідно до даного розрахунку, станом на 27.10.2020 року залишок заборгованості за тілом кредита становить 14973,66 грн..
Заборгованість за відсотками становить 1476,06 грн.
Загальна сума коштів, яка була внесена відповідачем на погашення кредиту становить 32182 грн. 82 коп. (а.с. 3-11).
У розрахунку заборгованості за договором б/н від 20.08.2007 року зазначено, що з 11.02.2008 року процентна ставка поточна та прострочена складала - 22,8%, з 26.01.2013 становила 30,0%, з 01.04.2014 року склала 34,8%, з 01.04.2015 року складала 43,2%, з 01.09.2015 року по 30.09.2019 року - змінювалась від 2,50% до 3,60%. (а.с. 3-11).
Дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за договором та випискою за договором № б/н від 20.08.2007 року станом на 27.10.2020 року , відповідачем ОСОБА_1 були використані кредитні кошти в розмірі 25870 грн. 23 коп., в той же час ОСОБА_1 внесла кошти на погашення кредиту в сумі 32182 грн. 82 коп.. Різниця між внесеними коштами на погашення кредиту (32182,82 грн) та використаними кредитними коштами (25870,23 коп.) становить: 32182,82 грн. - 25870,23 грн = 6312,59 грн.
З наведеного слідує, що ОСОБА_1 було в повній мірі погашено заборгованість за кредитом, однак позивачем не було зараховано сплачені кошти як плату за тілом кредиту. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту не підлягають задоволенню.
Позовні вимоги в іншій частині не ґрунтуються на договорі та належних доказах його укладення на зазначених у позові умовах.
Оформлення банком інформації про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, зокрема про реальну процентну ставку та абсолютне значення подорожчання кредиту, за матеріалами даної справи не відповідали Правилам надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затвердженим Постановою Правління НБУ № 168 від 10.05.2007 року, які втратили чинність 10.06.2017 року, однак були чинними станом на 20.08.2007 року.
Так, позивач послався, що Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті, складають між ним та банком договір про надання банківських послуг, про що свідчить його підпис у заяві.
Згідно з Постановою Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-1314цс19, Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками на поточну і прострочену заборгованість за користування кредитними коштами, а також пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами. Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 18 лютого 2011 року, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/ як невід'ємні частини спірного договору. Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору (12 місяців з моменту підписання), позовну давність щодо вимог банку - 50 років (пункт 1.1.7.31 згаданих Умов), та інші умови. При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розуміла відповідачка та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування. Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
Велика Палата Верховного Суду вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (18 лютого 2011 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (20 лютого 2017 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Велика Палата Верховного Суду вважає, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи не визнаються відповідачкою та не містять її підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 18 лютого 2011 року шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Водночас Велика Палата Верховного Суду погодилася із висновком судів попередніх інстанцій про те, що банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Таким чином, у даному випадку вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по процентам за користування кредитом не ґрунтуються на договорі, який мав бути укладений в письмовій формі.
При відмові у позові у повному обсязі залишаються без задоволення похідні вимоги про стягнення з відповідача судового збору.
Керуючись статтями 4, 12-13, 19, 81, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 279, 280-289, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, -
1. У задоволенні позовної заяви АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити повністю.
2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
3. Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Куликівський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
4. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
6. Повний текст рішення складений 04 січня 2021 року.
Суддя А.А. Кореньков