Справа № 686/18735/20
Номер провадження 2/676/1940/20
21 грудня 2020 року
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
в складі: головуючої судді - Шевцової Л.М.
з участю секретаря судового засідання - Сопрун С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам'янець-Подільському цивільну справу № 686/18735/20 за позовом ОСОБА_1 , до Управління Служби Безпеки України у Хмельницькій області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання до вчинення дій, -
28.07.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду з позовом до Управління Служби Безпеки України у Хмельницькій області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання до вчинення дій.
31.07.2020 року Хмельницький міськрайонний суд постановив ухвалу про передачу даної справи на розгляд Кам'янець-Подільському міськрайонному суду, за місцезнаходженням нерухомого майна.
27.08.2020 року справа № 686/18735/20 надійшла до Кам'янець-Подільського міськрайонного суду.
Ухвалою суду від 31.08.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
05.10.2020 року представник відповідача ОСОБА_2 , який діє за довіреністю № 72/16/202/513 від 21.01.2020 року надав суду відзив на позов, в якому просить в позові ОСОБА_1 відмовити.
Представник позивача ОСОБА_3 , яка представляє інтереси позивача на підставі ордера серії ВХ № 1006460 від 03.11.2020 року надіслала суду клопотання про долучення доказів.
03.11. 2020 року закрито підготовче засідання, справу призначено до судового розгляду, про що постановлено ухвалу суду і повідомлено учасників справи.
Обгрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 вказує, що він проходив військову службу в Управлінні Служби Безпеки України з травня 2005 року до 18 грудня 2018 року.
Під час проходження служби, на сім'ю із трьох чоловік, тобто на нього, дружину та дитину отримав службову квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею- 56.7 кв.м. На даний час, разом з ними проживає та зареєстрована бабуся ОСОБА_4 . При цьому він та члени його сім'ї залишилися на квартирному обліку.
Під час проходження служби здобув статус учасника бойових дій та став інвалідом 2-ї групи, у зв'язку з чим, згідно чинного законодавства набув право на позачергове безоплатне отримання у приватну власність житла.
Тому, в жовтні 2019 року звернувся до Управління СБУ у Хмельницькій області із заявою про виключення із статусу службового житла, а саме квартири ,в якій проживає та зареєстрований він і члени його сім'ї. Рішенням житлової комісії управління СБУ від 05.12.2019 року у задоволенні його заяви відмовлено. Дане рішення вважає незаконним і таким, що підлягає скасуванню. Тому вимушений звернутися з даним позовом до суду і просить задовольнити його вимоги в повному обсязі.
Представник позивача ОСОБА_3 надіслала клопотання про розгляд справи у її відсутності та відсутності позивача. Заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 просить задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_2 надіслав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, на підставі наявних у ній доказів.
Суд розглядає справу у відсутності сторін. Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до
ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що з 19.05.2005 року до 14.12.2018 року ОСОБА_1 проходив військову службу в Управлінні Служби Безпеки України у Хмельницькій області, про що свідчить довідка Управління СБУ у Хмельницькій області від 13.05.2019 року. Наказом № 1542-ОС від 30.11.2018 року першого заступника Голови СБУ він був звільнений у запас з військової служби у Службі Безпеки України, за станом здоров'я. З 2015 року є учасником бойових дій. З 03.10.19 року- є інвалідом другої групи по захворюванню,яке пов'язане із проходженням військової служби.
Рішенням виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради № 861 від 02.08.2018 року ОСОБА_1 , як співробітнику Управління СБУ у Хмельницькій області, та членам його сім'ї у складі : дружини ОСОБА_5 і дочки ОСОБА_6 , надано службову квартиру АДРЕСА_1 'янець-Подільському, загальною площею 56.7 кв. м., житловою 33.1 кв.м., що підтверджується копією ордера на жиле приміщення серії ХМО № 000124 від 08.08.2018 року. Крім вищевказаних осіб, в квартирі зареєстрована та проживає бабуся позивача ОСОБА_4 .
Під час проходження служби ОСОБА_1 здобув статус учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 03.09.2015 року та в результаті захворювання, пов'язаного під час проходження військової служби ,отримав інвалідність 2-ї групи безстроково, що підтверджується копією довідки до акта огляду медико-санітарної експертної комісії серії АВ № 0066604 від 03.10.2019 року та копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 , виданого 27.11.2019 року, приєднаних до матеріалів справи.
Згідно ст.6 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» незалежно від розміру загальної площі безоплатно передаються у власність громадян займані ними:
квартири (будинки),в яких мешкають особи з інвалідністю II групи;квартири (будинки), в яких мешкають військовослужбовці, котрим встановлена пільга Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що дія цього закону поширюється на військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Згідно ч. 8 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, у разі звільнення з військової служби за станом здоров'я, віком, у зв'язку із скороченням штатів, а також звільнені з військової служби особи, які стали особами з інвалідністю I чи II групи, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, мають право на безплатне одержання у приватну власність жилого приміщення, яке вони займають у будинках державного житлового фонду.
Частиною 1 статті 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» визначено, що державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.
З оглянутої судом копії квартирно-облікової справи, яка перебуває в Управлінні СБУ у Хмельницькій області, ОСОБА_1 перебував (перебуває) на квартирному обліку: при виконавчому комітеті Кам'янець-Подільської міської ради з 25.11.2004 року по 11.09.2014 року; при Управлінні СБУ у Хмельницькій області з 11.09.2014 року по 20.03.2018 року; при виконавчому комітеті Кам'янець-Подільської міської ради з 20.04.2018 року по даний час.
Крім того, з матеріалів квартирно-облікової справи вбачається, що ні позивачу, ні членам його сім'ї жодного житла на праві приватної власності не належить.
24 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Управління СБУ у Хмельницькій області із заявою про виключення квартири АДРЕСА_1 'янець-Подільському з числа службових.
Рішенням житлово-побутової комісії Управління СБУ у Хмельницькій області від 05.12.2019 року позивачу відмовлено у виключені квартири, яку займає його сім'я, з числа службових.
З протоколу засідання даної комісії, вбачається, що єдиною підставою відмови є те, що заява ОСОБА_1 не підпадає під дію п. 3 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 року № 1081. Оскільки, причиною отримання позивачем інвалідності, стало захворювання, пов'язане із проходженням військової служби, а не поранення, контузія, каліцтво або захворювання, одержане під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), пов'язаних із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і безпосередньо участю в районах антитерористичної операції у період її проведення.
Причина інвалідності встановлюється згідно п. 26 Положення про порядок, умови, та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року № 1317, де зазначено, що причиною інвалідності є, в тому числі, й поранення, контузії, каліцтва, захворювання, які одержані в період проходження військової служби і служби в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Держспецзв'язку.
Згідно ч. 9 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.
Відповідно до п. 3 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій
службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання.
Військовослужбовці, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та визнані в установленому законодавством порядку особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), пов'язаних з безпосередньою участю в антитерористичній операції, забезпеченням її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, та члени сімей військовослужбовців, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність
України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні
її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення
національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, забезпечуються житловими приміщеннями для постійного проживання, що збудовані (придбані) за рахунок коштів державного бюджету та інших передбачених законодавством джерел, чи грошовою компенсацією за належне їм для
отримання житлове приміщення з урахуванням пільг, установлених законами.
Згідно ч. 1 ст. 123 Житлового кодексу України Порядок користування службовими жилими приміщеннями встановлюється законодавством України та цим Кодексом.
Відповідно до Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року №1081,та з метою встановлення єдиного порядку прийняття на квартирний облік військовослужбовців Служби безпеки України,розподілу та надання їм житлових приміщень наказом Служби безпеки України №792 від 06 листопада 2007 року була затверджена Інструкція «»Про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Служби безпеки України та членам їх сімей житлових приміщень».
Пунктом 5.12 розділу V Надання службових приміщень Інструкції «Про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Служби Безпеки України та членам їх сімей житлових приміщень», передбачено, що рішення про виключення з числа службових житлових приміщень приймається керівниками відповідних органів, закладів та установ СБ України на підставі пропозицій житлово-побутової комісії та за погодженням з житлово-побутовою комісією Центрального управління СБ України, що затверджується заступником Голови СБ України, до функціональних обов'язків якого належить координація господарського забезпечення, з наданням необхідних документів для його вивчення.
Рішення про виключення з числа службових житлових приміщень, наданих співробітникам підрозділів Центрального управління СБ України, приймається житлово-побутовою комісією Центрального управління СБ України на підставі пропозицій житлово-побутових комісій підрозділів Центрального управління СБ України та затверджується заступником Голови СБ України, до функціональних обов'язків якого належить координація господарського забезпечення, з наданням необхідних документів для його вивчення.
Згідно п. 5.21 розділу V Надання службових приміщень Інструкції «Про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Служби Безпеки України та членам їх сімей житлових приміщень», за бажанням співробітника або особи, звільненої з військової служби в СБ України, що перебуває на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та проживає у службовому житловому приміщенні, це житлове приміщення може бути надано для постійного проживання шляхом виключення його з числа службових у випадках, якщо ця особа:
а) має вислугу на військовій службі 20 років і більше; б) звільнена з військової служби за вислугою років, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, унаслідок інвалідності, захворювання, отриманого при виконанні обов'язків військової служби;
в) перебувала на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, до набрання чинності Законом України від 24 червня 2004 року № 1865-IV "Про внесення змін до статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" і належить до категорії осіб, які не можуть бути виселені зі службових приміщень без надання іншого житлового приміщення.
Згідно із частиною другою статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами статті 47 Конституції України встановлено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Враховуючи вищезгадане позивач має право на приватизацію службової квартири,так як він отримав її на законних підставах,а будучи інвалідом 2-ї групи, в результаті захворювання,яке отримав під час військової служби,не може бути виселений із службового житла без надання іншого житла.
Крім того,на час розгляду справи в суді ані позивач,ані його дружина з дочкою іншого житла не мають.
Відповідно до Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Кривіцька і Кривіцький проти України», в контексті Конвенції поняття «житло» не обмежується приміщенням, в якому проживає на законних підставах,або яке було у законному порядку встановлено,а залежить від фактичних обставин,а саме існування достатніх і тривалих зв'язків з конкретним місцем. Втрата житла будь-якою особою є крайньою формою втручання у права на житло.
Відповідно до ст.8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод,кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя,до свого житла та кореспонденції.
Згідно ст.10 ЦПК України суд при розгляді справи керується верховенством права.
Суд розглядає справи відповідно до Конституції України,законів України,міжнародних договорів,згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Виходячи з вказаного, та у відповідності до статтей 19,47 Конституції України, ст. 123 ЖК УРСР, ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»,
Керуючись ст. 268 ЦПК України, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення (протокол) житлово-побутової комісії Управління Служби Безпеки України у Хмельницькій області № 4 від 05 грудня 2019 року, в частині відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 , про виключення службового приміщення з числа службових, (двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , житловою площею 33,1 кв.м., загальною площею 56,7 кв.м.).
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , право на виключення з числа службового житла двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , житловою площею 33,1 кв.м., загальною площею 56,7 кв.м.
Зобов'язати житлово-побутову комісію Управління Служби Безпеки України за встановленим порядком звернутися з клопотанням про виключення з числа службового житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1 , житловою площею 33,1 кв.м., загальною площею 56,7 кв.м.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги
всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його
проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 31 грудня 2020 року.
Суддя Кам'янець-Подільського
міськрайонного суду Л.М. Шевцова