04.12.2020 Справа №607/19543/18
Справа №607/19543/18
04 грудня 2020 року м.Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
- головуючої судді Черніцької І.М.
- при секретарі судового засідання Бойко І.І.
- з участю:
представника позивача - адвоката Ізай Р.О.,
представника відповідача - адвоката Майки А.Б.
розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна та припинення права спільної часткової власності,-
Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до відповідача ОСОБА_2 про встановлення порядку користування торгово-офісним приміщенням, загальною площею 99,8 кв.м, яке знаходиться по АДРЕСА_1 , приміщення 6, виділивши їй в користування частину приміщення площею 49,9 кв.м., що рівноцінно її частці в праві спільної часткової власності.
В обґрунтування вимог позивач вказує, що вона та відповідач є співвласниками, в рівних частках, кожен по Ѕ частки, торгово-офісного приміщення за №6, загальною площею 99,8 кв.м., що по АДРЕСА_1 . Відповідач здійснює підприємницьку діяльність за даною адресою та користується частиною нерухомого майна, власником якого є вона. На даний час, між ними не досягнуто згоди щодо користування спірним нерухомим майном.
Посилаючись на наведене, просила задовольнити позов.
Ухвалою судді від 02 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального провадження та призначено підготовче судове засідання 01 листопада 2018 року на 10 год. 30 хв.
07 лютого 2020 року позивач ОСОБА_1 подала заяву про уточнення позовних вимог, згідно з яких просила виділити в натурі майно, яке належить їй на праві спільної часткової власності, а саме Ѕ частину торгово-офісного приміщення 6 по АДРЕСА_1 , припинити право спільної часткової власності на вказане нерухоме майно та визнати право власності за нею на виділене в натурі нерухоме майно.
Ухвалою суду від 04 березня 2019 року призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу. Проведення експертизи доручено експертам Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
На вирішення експертів поставлено наступні запитання:
1.Чи можливий технічно і в яких варіантах реальний поділ приміщення за АДРЕСА_2 , в натурі між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , частка кожного з яких у приміщенні складає Ѕ частина?
2.Якщо такий поділ неможливий, то які є варіанти поділу в частках близьких до ідеальних по Ѕ частки кожному із сторін, і який розмір компенсації співвласникові, частка якого після поділу буде меншою за його ідеальну частку?
3.Встановити вартість майна, виділеного в натурі?
На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.
Ухвалою суду від 12 серпня 2019 року поновлено провадження у справі та призначено судове засідання на 30 вересня 2019 року на 10 год.
04 листопада 2019 року ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче судове засідання у справі та призначено справу до судового розгляду по суті 19 листопада 2019 року на 14 год. 30 хв.
В судовому засіданні представни позивача - адвокат Ізай Р.О. позов підтримала та просила задовольнити. Вказала, що позивач ОСОБА_1 погоджується на варіант поділу згідно запропонованого експертом першого варіанту та готова здійснити компенсацію відповідачу за зменшення її частки торгівельно-офісного приміщення.
Представник відповідач - адвокат Майка А.Б. заперечив щодо задоволення позову. Вважає, що для здійснення поділу спірного приміщення між сторонами необхідно здійснити перепланування, на яке не отримано дозвіл відповідних органів. Також зазначив, що ОСОБА_2 не має фінансової можливості сплати позивачу компенсацію за збільшення її частки. Посилаючись на наведене, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником Ѕ частини торгово-офісного приміщення 6 по АДРЕСА_1 , що стверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрації права власності №20584810 від 16 квітня 2014 року та договором дарування, посвідченим приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Березій З.А., зареєстрованого в реєстрі за №1298.
ОСОБА_2 є власником Ѕ частини торгово-офісного приміщення 6 по АДРЕСА_1 , що стверджується договором дарування, посвідченим приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Березій З.А., зареєстрованого в реєстрі за №1298.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрації права власності №20584810 від 16 квітня 2014 року вбачається, що належне сторонам приміщення є торгово-офісним, загальною пл. 99,8 кв.м., належить їм на праві спільної часткової власності та складається із таких приміщень: 6-1 - торговий зал, площею 20,7 кв.м., 2 - торговий зал, площею 44,2 кв.м., 3 - коридор, площею 6,5 кв.м., 4 - кладова, площею 4,3 кв.м., 5 - коридор, площею 5,2 кв.м., 6-умивальник пл. 1,3 кв.м., 7 туалет, площею 2,4 кв.м., 8 - кабінет 16,4 кв.м.
З технічного паспорту на громадський будинок, виданого ТОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» вбачається, що загальна площа торгово-офісного приміщення по АДРЕСА_1 , приміщення 6 становить 99,7 кв.м. Вказане приміщення складається з: 1 - торговий зал, площею 20,7 кв.м., 2 - торговий зал, площею 44,2 кв.м., 3 - коридор, площею 6,5 кв.м., 4 - кладова, площею 4,3 кв.м., 5 - коридор, площею 5,2 кв.м., 7 туалет, площею 2,4 кв.м., 8 - кабінет 16,4 кв.м.
Відповідно до висновку експерта за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи від 05 серпня 2019 року №388/19-22 встановлено, що враховуючи об'ємно-планувальне та конструктивне рішення спірного приміщення, його технічний стан і розмір часток співвласників, провести його розподіл в натурі у відповідності до ідеальних часток співвласників Ѕ до Ѕ з влаштуванням окремих входів можливо.
Експертом запропоновано можливих два варіанти поділу в натурі по 1/2 частини торгівельно-офісних приміщень №6 в будинку АДРЕСА_1 , відповідно до ідеальних часток співвласників.
По першому варіанту поділу торгівельно-офісних приміщень №6 в будинку АДРЕСА_1 відповідно до ідеальних часток між співвласниками, який наведено у Таблиці №5 та схематично зображено у Додатку №3 до Висновку:
-для першого співвласника частка торгівельно-офісних приміщень №6 в будинку АДРЕСА_1 становить 48/100 долей по площі і 48/100 долі по вартості, що на 32 480 гривень менше від ідеальної частки; Першому із співвласників виділяються наступні приміщення: 1-торговий зал пл. 20,7 кв.м., 2а- торговий зал пл. 22,7 кв.м., 4 - кладова, пл.4,3 кв.м.
-для другого співвласника частка торгівельно-офісних приміщень №6 в будинку АДРЕСА_1 становить 52/100 долей по площі і 52/100 долі по вартості, що на 32 480 гривень більше від ідеальної частки. Другому із співвласників виділяються наступні приміщення: 2б-торговий зал пл. 21,5 кв.м., 3 коридор пл. 6.5 кв.м., 5 коридор пл. 5.2 кв.м., 7 туалет пл. 2.4 кв.м., 8 кабінет пл. 16,4 кв.м.
Даний варіант поділу передбачає виконання наступних ремонтно- будівельних робіт по розподілу торгівельно-офісних приміщень:
-в приміщенні 2 влаштувати розділяючи перегородку розділивши дане приміщення на два окремих приміщення 2а та 2б;
-між приміщеннями 3 та 4 демонтувати дверний блок та замурувати дверний проріз;
-між приміщеннями 1 та 4 пробити дверний проріз та встановити дверний блок;
-в приміщені 4 влаштувати туалет;
-для входу в приміщення 2б демонтувати вікно та влаштувати вхідні засклені двері та віконний блок.
Вартість частини торгівельно-офісних приміщень першого співвласника становить: 720 605 грн.
Вартість частини торгівельно-офісних приміщень другого співвласника становить: 785 565 грн.
По другому варіанту поділу торгівельно-офісних приміщень №6 в будинку АДРЕСА_1 відповідно до ідеальних часток між співвласниками, який наведений в Таблиці №6 та схематично зображений у Додатку №4 до висновку:
-для першого співвласника частка торгівельно-офісних приміщень №6 в будинку АДРЕСА_1 становить 52/100 долей по площі і 52/100 долі по вартості, що на 37011 гривень більше від ідеальної частки; Першому із співвласників виділяються наступні приміщення: 1-торговий зал пл. 20,7 кв.м., 2а- торговий зал пл. 25,2 кв.м., 4 - кладова, пл. 4.3 кв.м., 3а коридок пл. 2.1 кв.м.
-для другого співвласника частка торгівельно-офісних приміщень №6 в будинку АДРЕСА_1 становить 48/100 долей по площі і 48/100 долі по вартості, що на 37011 гривень менше від ідеальної частки. Другому із співвласників виділяються наступні приміщення: 2б-торговий зал пл. 19,0 кв.м., 3б коридор пл. 4,4 кв.м., 5 коридор пл. 5.2 кв.м., 7 туалет пл. 2.4 кв.м., 8 кабінет пл. 16,4 кв.м.
Даний варіант поділу передбачає виконання наступних ремонтно- будівельних робіт по розподілу торгівельно-офісних приміщень:
-в приміщенні 2 влаштувати розділяючи перегородку розділивши дане приміщення на два окремих приміщення 2а та 2б;
-в приміщенні 3 влаштувати розділяючи перегородку розділивши дане приміщення на два окремих приміщення 3а та 3б;
-між приміщеннями 3а та 4 демонтувати дверний блок і замурувати дверний проріз;
-в приміщені 3а влаштувати туалет;
-між приміщеннями 2б та 3б пробити дверний проріз та влаштувати дверний блок;
-між приміщеннями 1 та 4 пробити дверний проріз та встановити дверний блок;
-для входу в приміщення 2б демонтувати вікно та влаштувати вхідні засклені двері та віконний блок.
Вартість частини торгівельно-офісних приміщень першого співвласника становить: 790 096 грн.
Вартість частини торгівельно-офісних приміщень другого співвласника становить: 716 074 грн.
Допитаний в судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_3 зазначив, що ним проводилась дана експертиза відповідно до вимог чинного законодавства. Зазначив, що враховуючи об'ємно-планувальне та конструктивне рішення спірного приміщення, його технічний стан і розмір часток співвласників, провести його розподіл в натурі у відповідності до ідеальних часток співвласників Ѕ до Ѕ з влаштуванням окремих входів є можливим та ним запропоновано два можливих варіанти розподілу приміщення. Рекомендує перший варіант розподіл, який є найменш обтяжливий в частині виконання ремонтно-будівельних робіт.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи із наступних підстав.
В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у ст. 317 ЦК України.
Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.
Поняття спільної часткової власності викладено в ч. 1 ст. 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.
Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому.
Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дробному виразі.
Відповідно до вимог ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності.
На відміну від виділу, за якого право власності припиняється лише для того співвласника, частка якого виділяється із спільної власності у разі поділу (ст. 367 ЦК України) спільна часткова власність припиняється для всіх її учасників.
У ч. 2 ст. 364 ЦК України передбачено, що виділ в натурі частини неподільної речі є юридично неможливим.
Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення (ч. 2 ст. 183 ЦК України).
Річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення, є подільною (ч. 1 ст. 183).
Виходячи з аналізу змісту норм ст. ст. 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України слід дійти висновку, що виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.
Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.
Відтак, визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.
Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо).
У тих випадках, коли в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина жилого будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на будинок.
Відповідні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року у справі № 6-12цс13.
Судом встановлено, що сторони є співвласниками спірного нежитлового приміщення. На даний час, між ними не досягнуто згоди щодо користування спірним нерухомим майном.
Відповідно до висновку експерта за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи від 05 серпня 2019 року №388/19-22 встановлено, що враховуючи об'ємно-планувальне та конструктивне рішення спірного приміщення, його технічний стан і розмір часток співвласників, провести розподіл спірного нежитлового приміщення в натурі у відповідності до ідеальних часток співвласників Ѕ до Ѕ з влаштуванням окремих входів можливо.
Експертизою встановлено, що під час поділу спірного торгово-офісного приміщення частки співвласників будуть нерівними, зокрема одному зі співвласників буде належати 48/100 частин, другому - 52/100 частин. Відтак, одному зі співвласників спірного майна необхідно буде здійснити компенсацію за зменшення частки другого.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 зазначила, що готова компенсувати відповідачу 32 480 грн. за зменшення частки відповідача у спірному майні, згідно першого варіанту поділу.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, зокрема те, що позивачу належить на праві власності Ѕ частина торгово-офісного приміщення №6 по АДРЕСА_1 , між сторонами не досягнуто згоди щодо виділу частки позивача зі спільної часткової власності, суд вважає за можливе виділити ОСОБА_1 частину торгово-офісного приміщенням згідно першого варіанту поділу (Додаток №3) до висновку експерта, а саме: приміщення 2б - торговий зал, площею 21,5 кв.м., 3 - коридор, площею 6,5 кв.м., 5 - коридор, площею 5,2 кв.м., 7 туалет, площею 2,4 кв.м., 8 - кабінет 16,4 кв.м.
Саме такий варіант виділу, який запропонований у висновку за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи від 05.08.2019 року №388/389/19-22 найбільше відповідає інтересам співвласників та належним їм ідеальним часткам по 1/2 частки спірного майна, при цьому частка позивачки є більшою та становить 52/100 долей по площі і 52/100 по вартості, що на 32 480грн. більше від ідеальної частки.
Відповідно до вимог ст. 152 Житлового кодексу України, в редакції Закону N 191-VIII(191-19) від 12.02.2015, виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об'єкта в експлуатацію не потребується.
Оскільки при розподілі спірного приміщення за першим варіантом поділу, відповідно до висновка експерта, необхідно в приміщенні 2 влаштувати розділяючи перегородку розділивши дане приміщення на два окремих приміщення 2а та 2б, між приміщеннями 3 та 4 демонтувати дверний блок та замурувати дверний проріз, між приміщеннями 1 та 4 пробити дверний проріз та встановити дверний блок, для входу в приміщення 2б демонтувати вікно та влаштувати вхідні засклені двері та віконний блок, виконання вказаних робіт слід покласти на ОСОБА_1 .
На думку суду вказані переобладнання та перепланування не завдадуть неспівмірної шкоди призначенню будівлі та не погіршать технічний стан будинку, оскільки вони є незначними та не передбачають втручання в несучі конструкції та інженерні системи загального користування.
Також, у зв'язку із тим, що в результаті виділу ОСОБА_1 передається частина торгово-офісного приміщення, яка є більшою від її частки на 2/100, з неї в користь відповідача ОСОБА_2 слід стягнути компенсацію в розмірі 32 480 грн.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір у розмірі 704,80 грн.
На підставі ст. ст. 355, 368, 370, 372 ЦК України та керуючись ст.ст. 12, 81, 82, 133, 137, 141, 258, 259, 264, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна та припинення права спільної часткової власності задовольнити.
Виділити у власність ОСОБА_1 за рахунок її Ѕ частки у праві власності на торгово-офісне приміщення №6 по АДРЕСА_1 наступні приміщення; 2б - торговий зал, площею 21,5 кв.м., 3 - коридор, площею 6,5 кв.м., 5 - коридор, площею 5,2 кв.м., 7 туалет, площею 2,4 кв.м., 8 - кабінет 16,4 кв.м., згідно Варіанту №1 (Додаток № 3) висновку експерта за №388/389/19-22 від 05 серпня 2019 року.
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на приміщення АДРЕСА_2 .
Решту приміщення №6 по АДРЕСА_1 , а саме: 1-торговий зал пл. 20,7 кв.м., 2а- торговий зал пл. 22,7 кв.м., 4 - кладова, пл. 4.3 кв.м. залишити у власності ОСОБА_2 .
При розподілі торгово-офісного приміщення №6 по АДРЕСА_1 в приміщенні 2 влаштувати розділяючи перегородку розділивши дане приміщення на два окремих приміщення 2а та 2б; між приміщеннями 3 та 4 демонтувати дверний блок та замурувати дверний проріз;між приміщеннями 1 та 4 пробити дверний проріз та встановити дверний блок;в приміщені 4 влаштувати туалет; для входу в приміщення 2б демонтувати вікно та влаштувати вхідні засклені двері та віконний блок відповідно до висновка експерта від 05.08.2019 року №388/389/19-22.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 32 480 (тридцять дві тисячі чотириста вісімдесят) грн. компенсації зменшення її частки.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено 14 грудня 2020 року.
Головуючий суддя І.М. Черніцька