29.12.2020 Справа №607/22528/20
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дзюбановський Ю.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Тернопільського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 14 грудня 2020 року близько 14 год. 00 хв. перебуваючи за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 , фізичне та психологічне насильство морального і психологічного характеру, під час чого виражався в її сторону нецензурними словами, погрожував фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода її психологічному та фізичному здоров'ю та згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №060811 від 14.12.2020 року, притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 в ході розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності, пояснив, що дійсно у нього з колишньою дружиною виник конфлікт, однак вони примирились. Власну вину у вчиненні правопорушення визнав повністю та розкаюється у вчиненому, просить при притягненні його до адміністративної відповідальності обмежитись усним зауваженням.
Крім власного визнання, вина ОСОБА_1 повністю доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме: даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ №060811 від 14.12.2020 року; письмовою заявою ОСОБА_2 від 14.12.2020р.; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 14.12.2020р.
За вказаних обставин приходжу до переконання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Разом із тим, відповідно до статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Також, вимогами ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Приписами статті 22 КУпАП передбачено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Враховуючи вищенаведене, особу правопорушника, зокрема визнання ним вини та щире розкаяння у вчиненому, а також характер вчиненого правопорушення, яке не становить великої суспільної шкідливості, ступінь його вини, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за вчинене правопорушення, вважаю, що за своїми наслідками правопорушення є малозначним, у зв'язку із чим вважаю за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та обмежитись усним зауваженням, відповідно до вимог ст. 22 КУпАП за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 22, 23, 173-2, 245, 280, 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, звільнивши його від адміністративної відповідальності за вчинення даного адмінправопорушення на підставі ст. 22 КУпАП, обмежившись щодо нього усним зауваженням.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
СуддяЮ. І. Дзюбановський