29.12.2020 Справа №607/12572/20
Номер провадження 1-кп/607/1494/2020
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі с/з ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисників - адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
заявника ОСОБА_12 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду у м. Тернополі кримінальне провадження №12020210010000074 від 08 січня 2020 року про обвинувачення ОСОБА_8 за ч.2 ст.306 (в редакції Закону №770-VIІІ від 10 листопада 2015 року), ч.3 ст.307 (зі змінами, внесеними згідно із Законом №3826-VI від 06 жовтня 2011 року), ч.3 ст.311 (в редакції Закону №270-VI від 15 квітня 2008 року), ч.2 ст.313 (в редакції Закону №270-VI від 15 квітня 2008 року), ч.2 ст.317 (в редакції Закону №270-VI від 15 квітня 2008 року) КК України, ОСОБА_9 за ч.2 ст.306 (в редакції Закону №770-VIІІ від 10 листопада 2015 року), ч.3 ст.307 (зі змінами, внесеними згідно із Законом №3826-VI від 06 жовтня 2011 року), ч.3 ст.311 (в редакції Закону №270-VI від 15 квітня 2008 року), ч.2 ст.313 (в редакції Закону №270-VI від 15 квітня 2008 року), ч.2 ст.317 (в редакції Закону №270-VI від 15 квітня 2008 року) КК України, ОСОБА_10 за ч.2 ст.306 (в редакції Закону №770-VIІІ від 10 листопада 2015 року), ч.3 ст.307 (зі змінами, внесеними згідно із Законом №3826-VI від 06 жовтня 2011 року) КК України, ОСОБА_11 за ч.3 ст.307 (зі змінами, внесеними згідно із Законом №3826-VI від 06 жовтня 2011 року) КК України,-
Під час судового розгляду кримінального провадження прокурор подала клопотання про продовження дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 у виді тримання під вартою, оскільки продовжують існувати ризики - перераховуватись від суду, незаконно впливати на інших підозрюваних та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати провадженню іншим чином, вчинити інші кримінальні правопорушення, що визначені при застосуванні йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а строк продовженого такого заходу забезпечення кримінального провадження закінчується 11 січня 2021 року.
Обвинувачений ОСОБА_8 заперечили щодо задоволення клопотання прокурора про продовження йому дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою та заявив клопотання, в якому просить змінити запобіжний захід на домашній арешт, оскільки прокурором не доведені ризики, такі є лише припущенням сторони обвинувачення.
Захисник ОСОБА_4 підтримав клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 та просить змінити його підзахисному запобіжний захід на домашній арешт.
Суд, заслухавши думки учасників судового провадження щодо заявленого клопотання, вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню та обвинуваченому ОСОБА_8 слід продовжити строк тримання під вартою.
Так, відповідно до ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 квітня 2020 року під час досудового розслідування була встановлена наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, у зв'язку із чим до ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, продовжений строк якого закінчується 11 січня 2021 року.
Згідно ч.ч. 3, 5 ст. 199 КПК України, якою суд керується в силу ч. 2 ст. 331 КПК України, суд зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор не доведе, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою суд також враховує засаду верховенства права, закріплену у ст. 8 КПК України та практику Європейського суду з прав людини, яка у відповідності до вимог ч. 2 зазначеної статті підлягає обов'язковому застосуванню під час кримінального провадження. Так, у п. 219 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року (заява № 42310/04) Суд зазначив, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу. Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов'язковою і неодмінною умовою належності її продовжуваного тримання під вартою.
Таким чином, суд оцінює тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_8 у разі визнання його винуватим в злочинах, у вчиненні яких він обвинувачується; дані, що характеризують його особу, зокрема - вік, стан здоров'я, відсутність судимості, проте він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, не працює; наявні у нього соціальні зв'язки - одружений, має на утриманні неповнолітню дитину.
Враховуючи, що наявні достатні підстави вважати, що ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 у виді тримання під вартою, не зникли, оскільки є підстави вважати, що він може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення з огляду на те, що він обвинувачуються у вчиненні умисних особливо тяжких, багатоепізодних злочинів у сфері обігу психотропних речовин, під час досудового розслідування були допитані свідки, на яких обвинувачений ОСОБА_8 може чинити тиск, з метою відмови від раніше наданих показів, оскільки такі ще судом не допитані.
Вищевикладені обставини кримінального провадження свідчать про те, що тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 є виправданим заходом, оскільки є чіткі ознаки того, що продовжують існувати ризики, зазначені в ухвалі про застосування такого запобіжного заходу, а тому справжній інтерес суспільства, який полягає у забезпеченні законності та запобігання порушенню прав осіб, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права обвинуваченого на свободу.
Таким чином, з урахуванням викладених обставин та особи обвинуваченого, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може забезпечити належну поведінку обвинуваченого та запобігти вищевикладеним ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_8 до 26 лютого 2021 року.
У зв'язку з цим, у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_4 про зміну ОСОБА_8 запобіжного заходу на домашній арешт слід відмовити.
Крім цього, прокурор заявила клопотання про продовження дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_11 у виді тримання під вартою, оскільки продовжують існувати ризики - перераховуватись від суду, незаконно впливати на інших підозрюваних та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати провадженню іншим чином, вчинити інші кримінальні правопорушення, що визначені при застосуванні йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а строк продовженого такого заходу забезпечення кримінального провадження закінчується 11 січня 2021 року.
Захисник ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_11 заперечили щодо задоволення клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою останньому. Захисник просить у його задоволенні відмовити, оскільки клопотання прокурора є не обґрунтованим, обсяг наявних ризиків відсутній, не доведено, що його підзахисний може переховуватися від суду, здійснюватиме вплив на інших учасників кримінального провадження. Сама лише тяжкість покарання за вчинення злочинів, які інкримінуються ОСОБА_11 , не може бути підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Із врахуванням даних, що характеризують особу його підзахисного, а саме: раніше не судимий, має постійне місце проживання, має батьків, захисник просить змінити запобіжний захід, застосований щодо ОСОБА_11 , на домашній арешт.
Суд, заслухавши думки учасників судового провадження щодо заявленого клопотання, вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню та обвинуваченому ОСОБА_11 слід продовжити строк тримання під вартою.
Відповідно до ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 червня 2020 року під час досудового розслідування була встановлена наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, у зв'язку із чим до ОСОБА_11 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який продовжено до 11 січня 2021 року.
При вирішенні клопотання прокурора, суд оцінює тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_11 у разі визнання його винуватим в злочинах, у вчиненні яких він обвинувачується; дані, що характеризують його особу, зокрема - вік, стан здоров'я, відсутність судимості, не працює, не одружений; відсутність у нього міцних соціальних зв'язків.
Враховуючи, що наявні достатні підстави вважати, що ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_11 у виді тримання під вартою, не зникли, оскільки є підстави вважати, що він може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення з огляду на те, що він обвинувачуються у вчиненні багатоепізодних умисних особливо тяжких злочинів у сфері обігу психотропних речовин, під час досудового розслідування були допитані свідки, на яких обвинувачений ОСОБА_11 може чинити тиск, з метою відмови від раніше наданих показів, оскільки такі ще судом не допитані. Вищевикладені обставини кримінального провадження свідчать про те, що тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_11 є виправданим заходом, оскільки є чіткі ознаки того, що продовжують існувати ризики, зазначені в ухвалі про застосування такого запобіжного заходу, а тому справжній інтерес суспільства, який полягає у забезпеченні законності та запобігання порушенню прав осіб, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права обвинуваченого на свободу.
Таким чином, з урахуванням викладених обставин та особи обвинуваченого, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може забезпечити належну поведінку обвинуваченого та запобігти вищевикладеним ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_11 до 26 лютого 2021 року.
У зв'язку з цим, у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 , яке підтримав обвинувачений ОСОБА_11 , про зміну останньому запобіжного заходу на домашній арешт слід відмовити.
Крім цього, прокурором заявлено клопотання про продовження строку дії обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, які покладені на обвинуваченого ОСОБА_10 , з метою забезпечення його належної поведінки, запобігання можливому переховуванню від суду, незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження, вчинення іншого злочину, оскільки останній обвинувачується у вчиненні багатоепізодного, особливо тяжкого злочину, а встановленні ризики продовжують існувати.
В судовому засіданні захисник-адвокат ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_10 , щодо задоволення вказаного клопотання прокурора, не заперечили, однак адвокат вказав на недостатнє обґрунтування прокурором заявлених ризиків.
Суд, заслухавши думки учасників судового провадження щодо заявленого клопотання, вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню та обвинуваченому ОСОБА_10 слід продовжити строк дії обов'язків.
В силу ч. 6 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Приймаючи до уваги вищенаведене, а також те, що строк дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які покладені на обвинуваченого ОСОБА_10 , згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 червня 2020 року, а в подальшому продовжені до 11 січня 2020 року, завершується, заявлені раніше ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшилися, суд приходить до переконання, що доводи сторони обвинувачення заслуговують на увагу, а тому клопотання необхідно задовольнити.
Крім цього, прокурором під час судового розгляду подано клопотання про продовження дії запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_9 у виді домашнього арешту, оскільки продовжують існувати ризики - перераховуватись від суду, незаконно впливати на інших підозрюваних та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати провадженню іншим чином, вчинити інші кримінальні правопорушення, що визначені при застосуванні їй запобіжного заходу у виді домашнього арешту, а строк такого заходу забезпечення кримінального провадження закінчується.
Захисник ОСОБА_5 та обвинувачена ОСОБА_9 не заперечили щодо задоволення клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту останній, однак адвокат вказав на недостатнє обґрунтування прокурором заявлених ризиків.
Суд, заслухавши думки учасників судового провадження щодо заявленого клопотання, вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню та обвинуваченій ОСОБА_9 слід продовжити строк домашнього арешту.
Відповідно до ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 липня 2020 року під час досудового розслідування була встановлена наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, у зв'язку із чим до ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який, в подальшому, було продовжено до 11 січня 2021 року.
Під час вирішення клопотання суд оцінює тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій ОСОБА_9 у разі визнання її винуватою в злочинах, у вчиненні яких вона обвинувачується; дані, що характеризують її особу, зокрема - вік, стан здоров'я, відсутність судимості, не працює, сімейний стан, наявність на утриманні неповнолітньої дитини; відсутність у неї міцних соціальних зв'язків.
Враховуючи, що наявні достатні підстави вважати, що ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_9 у виді домашнього арешту, не зникли, оскільки є підстави вважати, що вона може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення з огляду на те, що вона обвинувачуються у вчиненні багатоепізодних умисних особливо тяжких злочинів у сфері обігу психотропних речовин, а отже, обставини кримінального провадження свідчать, що тримання під домашнім арештом обвинуваченої ОСОБА_9 є виправданим заходом, оскільки є чіткі ознаки того, що продовжують існувати ризики, визначенні під час застосування такого запобіжного заходу.
Таким чином, з урахуванням викладених обставин та особи обвинуваченої, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може забезпечити належну поведінку обвинуваченої та запобігти вищевикладеним ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому суд вважає за необхідне продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_9 до 26 лютого 2021 року.
Крім цього, на адресу суду надійшло клопотання ОСОБА_12 про скасування арешту з автомобіля «BMW» номерний знак НОМЕР_1 .
В судовому засіданні ОСОБА_12 підтримав подане клопотання, проте вказав, що документів, які б підтверджували його володіння цим транспортним засобом у нього немає.
Прокурор заперечила щодо задоволення заявленого ОСОБА_12 клопотання, оскільки останній не довів, що він є власником зазначеного автомобіля.
Інші учасники кримінального провадження підтримали думку прокурора.
Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження з приводу заявленого ОСОБА_12 клопотання, оглянувши матеріали кримінального провадження, прийшов до висновку, що у задоволенні поданого клопотання слід відмовити, виходячи із наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Беручи до уваги, що ОСОБА_12 не надав суду документів, які б вказували, що він є власником чи іншим володільцем автомобіля «BMW» номерний знак НОМЕР_1 , а отже має право на звернення із відповідним клопотанням, суд вважає, що у задоволенні клопотання ОСОБА_12 слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 174, 177, 178, 181, 183, 194, 199, 331 КПК України, суд, -
Судове засідання у кримінальному провадженні №12020210010000074 від 08 січня 2020 року про обвинувачення ОСОБА_8 за ч.2 ст.306 (в редакції Закону №770-VIІІ від 10 листопада 2015 року), ч.3 ст.307 (зі змінами, внесеними згідно із Законом №3826-VI від 06 жовтня 2011 року), ч.3 ст.311 (в редакції Закону №270-VI від 15 квітня 2008 року), ч.2 ст.313 (в редакції Закону №270-VI від 15 квітня 2008 року), ч.2 ст.317 (в редакції Закону №270-VI від 15 квітня 2008 року) КК України, ОСОБА_9 за ч.2 ст.306 (в редакції Закону №770-VIІІ від 10 листопада 2015 року), ч.3 ст.307 (зі змінами, внесеними згідно із Законом №3826-VI від 06 жовтня 2011 року), ч.3 ст.311 (в редакції Закону №270-VI від 15 квітня 2008 року), ч.2 ст.313 (в редакції Закону №270-VI від 15 квітня 2008 року), ч.2 ст.317 (в редакції Закону №270-VI від 15 квітня 2008 року) КК України, ОСОБА_10 за ч.2 ст.306 (в редакції Закону №770-VIІІ від 10 листопада 2015 року), ч.3 ст.307 (зі змінами, внесеними згідно із Законом №3826-VI від 06 жовтня 2011 року) КК України, ОСОБА_11 за ч.3 ст.307 (зі змінами, внесеними згідно із Законом №3826-VI від 06 жовтня 2011 року) КК України відкласти на 15 год. 30 хв. 27 січня 2021 року.
Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 23 год. 59 хв. 26 лютого 2021 року.
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника - адвоката ОСОБА_4 про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт відмовити.
Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_11 у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 23 год. 59 хв.26 лютого 2021 року.
У задоволенні клопотання захисника - адвоката ОСОБА_7 , яке підтримав обвинувачений ОСОБА_11 , про зміну останньому запобіжного заходу на домашній арешт відмовити.
Клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_10 - задовольнити.
Продовжити строк дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: з'являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту у якому він зареєстрований без дозволу слідчого, прокурора, або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання органу досудового розслідування паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Строк дії покладених обов'язків встановити до 26 лютого 2021 року до 23 год. 59 хв.
Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_9 у вигляді домашнього арешту - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту, застосованого щодо обвинуваченої ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Заборонити ОСОБА_9 залишати житло по місцю проживання за адресою: АДРЕСА_1 з 22 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. наступної доби.
Покласти на ОСОБА_9 такі обов'язки: з'являтися до прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися з населеного пункту, в якому вона зареєстрована та проживає без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання органу досудового розслідування паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, які дають можливість для виїзду за кордон. Встановити строк дії ухвали, в частині застосованого запобіжного заходу, до 23 год. 59 хв. 26 лютого 2021 року.
У задоволенні клопотання ОСОБА_12 про скасування арешту з автомобіля «BMW» номерний знак НОМЕР_1 відмовити.
Копію ухвали направити на виконання, в частині застосованого запобіжного заходу щодо обвинуваченої ОСОБА_9 у виді домашнього арешту, в Тернопільський ВП ГУНП в Тернопільській області.
Контроль за виконанням ухвали, в частині продовження обвинуваченому ОСОБА_10 строку дії обов'язків та застосованого запобіжного заходу щодо обвинуваченої ОСОБА_9 у виді домашнього арешту, покласти на прокурора відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження та направити начальнику Чортківської установи виконання покарань (№ 26) для відому та виконання в частині застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Головуючий суддяОСОБА_1