Копія
Справа № 2-975
2010 рік
05 лютого 2010 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді - Таргоній Д.О.,
при секретарі - Князік І.Д.,
за участю представника позивача - ОСОБА_1,
представників відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УСП-Груп» до ОСОБА_4 про визнання договору фактично укладеним та стягнення заборгованості за договором, -
Позивач ТОВ «УСП-Груп» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4 та просить винести рішення, з урахуванням уточнених позовних вимог, яким визнати договір № 000491 від 25 липня 2007 року про надання послуг між сторонами, додаток № 1 і додаток № 2 до договору - фактично укладеними. Також просить стягнути з відповідача заборгованість за вказаним договором в сумі 16 971,00 гривень. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на наступні обставини.
25.07.2007 року між сторонами по справі був укладений договір № 000491 про надання послуг. Предметом договору є надання відповідачу послуг, спрямованих на придбання транспортного засобу, зазначеного в Додатку № 1 до договору, через «Українську соціальну програму», організовану ТОВ «УСП-Груп», яка базується на принципі взаємодопомоги учасників програми. Відповідачу надавались послуги, спрямовані на придбання транспортного засобу орієнтовною вартістю 34 255,00 гривень. Згідно з умовами договору та додатків до нього «Українська соціальна програма» - це програма, метою якої є придбання учасником програми товару з розстроченням платежу на тривалий час у порядку та умовах, передбачених договором і додатками.
Відповідно до ст. 2 договору ТОВ «УСП-Груп» зобов'язувалося надати відповідачу наступні послуги: зареєструвати як учасника програми, організувати і провести розподільчий акт щодо надання права на отримання обраного транспортного засобу, організувати та створити умови для придбання товару, здійснити оплату товару та забезпечити отримання відповідачем транспортного засобу, суворо дотримуватись умов договору.
Відповідач, згідно ст. 3 договру, зобов'язався: щомісячно та вчасно сплачувати чисті платежі, після одержання права на придбання товару щомісячно сплачувати повні платежі, отримати транспортний засіб, дотримуватись умов діяльності «Української соціальної програми».
Щомісячний чистий платіж та щомісячний повний платіж, згідно додатку до договору, складає 571,00 грн. Згідно з графіком платежів відповідач зобов'язався сплачувати зазначені платежі протягом 60 місяців.
27.07.2007 року відповідачу було надано право на отримання транспортного засобу, про що його офіційно повідомлено. На виконання умов договору позивач оплатив вартість товару, перерахувавши 30.07.2007 року на рахунок ЗАТ «ЗАЗ» 32 850,00 гривень, як кошти для придбання автомобіля «ВАЗ-2107», а 01.08.2007 року - 1405,00 грн. як кошти за додаткове обладнання та аксесуари.
Після здійснення позивачем оплати товару, відповідач отримав у власність автомобіль «ВАЗ -2107» д.н.з. НОМЕР_1 та на його ім'я були оформлені реєстраційні документи.
Після отримання товару відповідач, починаючи з лютого 2008 року, перестав виконувати свої зобов'язання за договором, а саме - щомісячно сплачувати повні платежі.
Станом на день подання позову до суду заборгованість відповідача перед позивачем становила 16 971,00 грн.
Відповідно до умов договору, укладеного між сторонами, а саме ст. 10 п. 10.3 додатку № 2 до договору, у випадку коли учасник програми, який отримав товар, не сплатить два або більше послідовних чи вибіркових платежі, він втрачає право на виконання своїх платіжних зобов'язань шляхом внесення платежів за графіком, і повинен одноразово сплатити повністю всі неоплачені повні платежі, протягом 10 днів після отримання ним платіжної вимоги від позивача.
30.05.2008 року позивач направив письмове повідомлення відповідачу про невиконання ним умов договору та про необхідність погасити заборгованість, однак останній оплату не здійснив, про причини невиконання не повідомив.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, враховуючи останні доповнення до позовних вимог, та підстави, якими вони обгрунтовуються, просив позов задовольнити. Пояснив суду, що факт укладання відповідачем договору підтверджується копіями договору та додатків, наданих суду, а також трьохстороннім договором № 714 від 30.07.2007 року щодо придбання ОСОБА_4 транпсортного засобу, протоколом розподільчого акту № 11/07/07 від 27.07.2007 року, платіжними дорученнями про сплату вартості товару та додаткового обладнання і аксесуарів, здійсненої позивачем, банківськими виписками, відповідно до яких ОСОБА_4 в період з липня 2007 року по лютий 2008 року перерахував на користь позивача кошти в сумі 17284,00 гривень та іншими доказами.
Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували, посилаючись на наступні обставини.
Відповідач заперечує факт укладення та підписання ним договору № 000491 від 25 липня 2007 року з позивачем, вважає копії договору та додатків до нього фальшивими.
Згідно з поясненнями представників відповідача, ОСОБА_4 дійсно придбав вказаний автомобіль, однак сплатив його повну вартість одноразово через свого зятя ОСОБА_5, який на той час працював в ТОВ «УСП-Груп» і передав кошти генеральному директору позивача ОСОБА_6 Більше ніяких перерахувань коштів позивачу він не здійснював, його підпису на платіжних дорученнях немає. Вважають позовні вимоги необгрунтованими, надуманими та такими, що задоволенню не підлягають.
Заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, показання свідка ОСОБА_5, дослідивши всі докази по справі, суд встановив наступне.
Так, судом встановлено, що 25.07.2007 року між ТОВ «УСП-Груп» та ОСОБА_4 був укладений договір № 000491 про надання послуг. Предметом зазначеного договору є надання відповідачу ОСОБА_4 послуг, спрямованих на придбання транспортного засобу через «Українську соціальну програму», організовану ТОВ «УСП-Груп», яка базується на принципі взаємодопомоги учасників програми. (а.с. 6-9)
Після підписання договору та додатків до нього відповідач набув статус учасника «Української соціальної програми». Йому надавались послуги, спрямовані на придбання транспортного засобу орієнтовною вартістю 34 255,00 гривень.
Згідно з умовами договору та додатків до нього «Українська соціальна програма» - це програма, метою якої є придбання учасником програми товару з розстроченням платежу на тривалий час у порядку та умовах, передбачених договором і додатками.
Відповідно до протоколу розподільчого акту № 11/07/07 від 27.07.2007 року, відповідачу ОСОБА_4 було надано право на отримання транспортного засобу (а.с. 132)
Як вбачається з копій платіжних доручень, наявних в матеріалах справи (а.с. 12,13), 30.07.2007 року ТОВ «УСП-Груп» перерахувало на рахунок ЗАТ «ЗАЗ» 32 850,00 гривень, як кошти для придбання ОСОБА_4 автомобіля «ВАЗ-2107», а 01.08.2007 року - 1405,00 грн. як кошти за додаткове обладнання та аксесуари.
Після здійснення позивачем оплати товару, відповідач ОСОБА_4 отримав у власність автомобіль «ВАЗ -2107» д.н.з. НОМЕР_1 та на його ім'я були оформлені реєстраційні документи, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу. (а.с.14)
Факт придбання ОСОБА_4 транспортного засобу шляхом участі в «Українській соціальній пргорамі» за посередництвом ТОВ «УСП-Груп» підтверджується також трьохстороннім договором № 714 від 30.07.2007 року, укладеним між ЗАТ «Запорізький автомобілебудівний завод», ТОВ «УСП-Груп»та ОСОБА_4 (а.с. 133)
Крім того, в судовому засіданні встановлено, що на виконання умов договору № 000491 від 25.07.2007р. про надання послуг між сторонами, відповідач ОСОБА_4 здійснив наступні перерахування щомісячних платежів:
31.07.2007 року в сумі 15 000,00 грн.,
03.09.2007 року в сумі 571,00 грн.,
29.10.2007 року в сумі 571,00 грн.,
27.11.2007 року в сумі 571,00 грн.,
28.01.2008 року в сумі 571,00 грн.
Загальна сума перерахованих ОСОБА_4 на виконання умов договору коштів становить: 17,284 грн., що підтверджується банківськими виписками та меморіальними ордерами, оригінали яких були досліджені в судовому засіданні. (а.с. 139 -143)
Починаючи з лютого 2008 року відповідач перестав виконувати свої зобов'язання за договором, а саме щомісячно сплачувати повні платежі, допустивши таким чином заборгованість в розмірі 16 971,00 гривень.
Відповідач не надав суду належних доказів на підтвердження того, що усі кошти на оплату траснпортного засобу він сплатив одноразово, шляхом передачі їх через свого зятя ОСОБА_5 генеральному директору ОСОБА_6
Суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_5 стосовно цих обставин, оскільки останній в судовому засіданні не зміг чітко пояснити в якій сумі він передавав кошти ОСОБА_6, коли та при яких обставинах це відбувалось.
Щодо неможливості позивача надати суду оригінали спірного договору та додатків до нього, суд встановив наступне.
На час укладання договору № 000491 ОСОБА_5, який являється зятем відповідача ОСОБА_4, працював в ТОВ «УСП-Груп» на посаді заступника директора, мав доступ до печатки, всіх документів, договорів. Після звільнення ОСОБА_5 з займаної посади (22.02.2008 року), у товаристві, шляхом проведення службової перевірки, було встановлено зникнення договорів, серед яких і договір № 000491 від 25.07.2007 року з додатками, укладений між ТОВ «УСП-Груп» і ОСОБА_4 - тестем ОСОБА_5О.(а.с. 129-131)
Як доказ на підтвердження фіктивності спірного договору, представниками відповідача був наданий суду Висновок експертного дослідження № 10730/10731 від 26.11.2009 року, яким встановлено, що підписи від імені ОСОБА_4, зображення яких розміщені на електрофотокопіях договору № 000491 від 25.07.2007 року та додатках № 1 і № 2 виконані не ОСОБА_7, а іншою особою с наслідуванням підпису ОСОБА_4 (а.с. 228-230)
Однак, суд вважає даний висновок неналежним доказом по справі, оскільки на дослідження експертам були надані не оригінали договору і додатків, а електрофотокопії, крім того, в самому висновку експерти зазначили, що остаточно встановити, чи мав місце монтаж при виготовленні вказаних документів, можливо лише за оригіналами цих документів.
Відповідно до науково-методичних рекомендацій з питань підготовки матеріалів та призначення судових експертиз (додаток до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказм Міністрерства юстиції України № 126/5 від 29.12.2006р.), почеркознавчі дослідження за копіями об'єктів дослідження можуть бути проведені лише після вирішення експертамив галузі технічного дослідження документів питання про відсутність монтажу.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що заперечення відповідача проти позову з мотивів фактичного неукладення договору № 000491 від 25.07.2007 року, є необгрунтованими та спростовані іншими доказами по справі.
Згідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання стороанми.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
На підставі вищевикладеного, оцінюючи в сукупності зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача ТОВ «УСП-Груп» щодо визнання договору № 000491 від 25.07.2007 р. та додатків № 1 і №2 до нього- фактично укладеними, а також щодо стягнення з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача заборгованості за договором в сумі - 16 971,00 гривень.
Згідно ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому з відповідача необхідно стягнути на користь позивача також судові витрати, а саме: судовий збір в сумі - 187 грн., 67 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду.
Керуючись ст.ст. 202, 203, 204, 526, 611, 629 ЦК України, ст. ст. 10,11, 14, 57, 59, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УСП-Груп» до ОСОБА_4 - задовольнити
Визнати договір № 000491 від 25 липня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УСП-Груп» та ОСОБА_4 про надання послуг, додаток № 1 і додаток №2 до договору - фактично укладеними.
Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УСП-Груп» заборгованість за договором про надання послуг в розмірі 16 971,00 гривень, а також судові витрати по справі: судовий збір в сумі 187 гривень та 67 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього стягнути: 17 225 (сімнадцять тисяч двісті двадцять п'ять) гривень.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається протягом 10 днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-ти денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя: (підпис)
Копія вірна,
Суддя: Таргоній Д.О.