Справа № 560/3137/20
іменем України
29 грудня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.
за участю:секретаря судового засідання Постовіта С.В.
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги,
Позивач звернулася в суд з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Хмельницькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-508-17 від 10.10.2019 року, протиправною.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 19.03.2020 року вона отримала від ГУ ДФС у Хмельницькій області вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-508-17 від 10.10.2019 року із сплати єдиного внеску в сумі 18082,56 грн., в тому числі недоїмка в сумі 7055,65 грн., штраф в сумі 494,86 грн., пеня в сумі 10532,05 грн.
Дана вимога є протиправною та підлягає скасуванню з наступних підстав.
Кам'янець-Подільським міським відділом ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області було відкрито виконавче провадження з виконання вимоги про сплату недоїмки № Ф-149-У від 13.02.2013 року, виданої Управлінням Пенсійного фонду в м. Кам'янець-Подільському та Кам'янець-Подільському районі у розмірі 4572,42 грн.
28.02.2017 року Кам'янець-Подільським міським відділом ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області було відкрито виконавче провадження з виконання вимоги про сплату недоїмки № Ф-508-17 від 11.08.2014 року, виданої Кам'янець-Подільською ОДПІ Головного управління ДФС у Хмельницькій області у розмірі 3754,57 грн.
01.03.2017 року Кам'янець-Подільським міським відділом ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області було відкрито виконавче провадження з виконання вимоги про сплату недоїмки № Ф-877-У від 21.11.2013 року, виданої Кам'янець-Подільською ОДПІ Головного управління ДФС у Хмельницькій області у розмірі 1194,03 грн.
Про відкриття вказаних виконавчих проваджень позивач повідомлена 26.11.2018 року, після чого позивач відразу звернулася до Кам'янець-Подільського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області з метою сплати недоїмки з єдиного внеску.
Державний виконавець надав позивачу рахунок на який необхідно було сплатити борги, виконавчі збори та витрати на загальну суму 11073,26 грн.
27.11.2018 року позивач сплатила всі необхідні платежі, що підтверджується квитанцією 0.0.1197449770.1.
Внаслідок сплати боргу органом ДВС винесені три постанови про закінчення виконавчих проваджень.
13.08.2014 року позивач припинила підприємницьку діяльність, що підтверджується відповідним записом у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
В зв'язку із отриманням вимоги № Ф-508-17 від 10.10.2019 року позивач 15.04.2020 року направила скаргу на адресу ДФС України в якій просила скасувати таку вимогу, проте 21.05.2020 року отримала рішення про залишення скарги без розгляду в зв'язку із пропуском строку на подання скарги.
Так як недоїмка була сплачена, відповідно відсутні будь-які законні підстави для нарахування боргу по єдиному внеску, штрафу та пені.
Враховуючи наведене, позивач просить задовольнити її позовні вимоги.
Ухвалою від 09.07.2020 року, Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 27.07.2020 року.
Ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання про залучення до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Кам'янець-Подільський міський відділ державної виконавчої служби Центрально-західного міжрегіонального управління юстиції.
Позивач в судове засідання не з'явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, подав в суд заяву в якій просить провести розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав повністю.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, та подав в суд заяву в якій просить провести розгляд справи без участі представника відповідача, та відмовити у задоволенні позову.
27.07.2020 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Обґрунтовуючи заперечення позовних вимог, представник відповідача зазначила, що згідно Інформаційної системи ДПС України "Податковий блок" позивач перебувала на податковому обліку в Кам'янець-Подільській ОДПІ як фізична особа-підприємець з 13.03.2008 року.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 13 серпня 2014 року внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , але з податкового обліку позивач не знята.
До 01.10.2013 року функції адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування виконували органи Пенсійного фонду України, з 01.10.2013 року вказані функції передані ДФС України.
При передачі особових рахунків платників єдиного внеску, по позивачу переданий залишок несплачених сум єдиного внеску в розмірі 6210,35 грн., який частково сплачений 14.12.2018 року в сумі 1194,03 грн., та 10.12.2018 року в сумі 3754,57 грн.
21.10.2013 року податковим органом позивачу проведено нарахування єдиного внеску за 3-й квартал 2013 року в сумі 1194,03 грн., за 4-й квартал 2013 року в сумі 1218,67 грн., за 1-й квартал 2014 року в сумі 1267,95 грн., за 2-й квартал 2014 року в сумі 1267,95 грн., за липень-серпень 2014 року в сумі 845,30 грн.
Загальна сума боргу з єдиного внеску становила 7055,65 грн.
Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено, що у разі несплати або несвоєчасної сплати єдиного внеску на платників, які допустили таке порушення накладається штраф - до 01 січня 2015 року в розмірі 10 % своєчасно несплачених сум, починаючи з 01 січня 2015 року накладається штраф в розмірі 20 % своєчасно несплачених сум, а також на суму недоїмки нараховується пеня.
Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та пені не застосовується.
Відповідач 08.07.2019 року прийняв рішення № 0074145306 яким застосував до позивача штрафні санкції та нарахував пеню за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальну суму 11026,91 грн., в тому числі: штрафні санкції в сумі 494,86 грн., та пеня в сумі 10532,05 грн., яка нарахована за період з 22.01.2013 року по 10.12.2018 року.
Рішення направлене позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та вважається належним чином врученим позивачу.
Сума єдиного внеску згідно рішення позивачем не сплачена, рішення про застосування штрафу та нарахування пені не оскаржено.
За обліковими даними інтегрованої картки платника податків станом на 30.09.2019 року, сума заборгованості позивача з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування становила 18082,53 грн.
Оскільки у позивача виникла недоїмка з єдиного внеску, контролюючий орган надіслав позивачу вимогу про її сплату.
З огляду на зазначене, представник відповідача вважає, що позовна заява не обгрунтована та безпідставна, тому просить відмовити у задоволенні позову.
Представник позивача надав відповідь на відзив, який зареєстрований в суді 25.11.2020 року.
Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України від 08.07.2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Відповідно до пункту 4) частини 1 статті 4 цього Закону платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
В судовому засіданні встановлено, що згідно Інформаційної системи ДПС України "Податковий блок" позивач перебувала на податковому обліку в Кам'янець-Подільській ОДПІ як фізична особа-підприємець з 13.03.2008 року, тобто являлась платником єдиного внеску з 01.01.2011року,-дати набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 13 серпня 2014 року внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Частиною 1 статті 5 Закону України № 2464-VI (в редакції Закону яка діяла на дату припинення підприємницької діяльності позивача) передбачено, що зняття з обліку платників єдиного внеску, зазначених в абзацах другому, п'ятому та сьомому пункту 1 та пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органами доходів і зборів на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, платників єдиного внеску - фізичних осіб - підприємців, - на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку, а платників єдиного внеску, зазначених в абзаці шостому пункту 1 та пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", - за їхньою заявою після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку, а платників єдиного внеску, зазначених в абзаці восьмому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - за їхньою заявою.
Із змісту частини 1 статті 5 Закону України № 2464-VI вбачається, що контролюючий орган проводить зняття з обліку платників єдиного внеску на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, платників єдиного внеску - фізичних осіб - підприємців, - на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку.
У разі наявності недоїмки із сплати єдиного внеску, платник такого внеску з податкового обліку не знімається, незважаючи на припинення підприємницької діяльності.
Згідно із частиною 102 Закону України від 04.07.2013 року № 406-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи", внесено зміни до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", зокрема:
- в абзаці другому частини 1 статті 5 слово та цифру "пункті 1" замінити словом та цифрами "пунктах 1, 4, 5", а слова "Пенсійним фондом" замінити словами "органом доходів і зборів" (в послідуючому внаслідок внесених змін - податковим органом).
Вказаний Закон набрав чинності 01.10.2013 року.
Таким чином до 01.10.2013 року функції адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування виконували органи Пенсійного фонду України, з 01.10.2013 року вказані функції передані ДФС України.
При передачі особових рахунків платників єдиного внеску по позивачу переданий залишок несплачених сум єдиного внеску в розмірі 6210,35 грн., який частково сплачений позивачем тільки 14.12.2018 року в сумі 1194,03 грн., та 10.12.2018 року в сумі 3754,57 грн.
21.10.2014 року контролюючим органом проведено нарахування позивачу єдиного внеску за 3-й квартал 2013 року в сумі 1194,03 грн., за 4-й квартал 2013 року в сумі 1218,67 грн., за 1-й квартал 2014 року в сумі 1267,95 грн., за 2-й квартал 2014 року в сумі 1267,95 грн., за липень-серпень 2014 року в сумі 845,30 грн.
Загальна сума боргу з єдиного внеску становила 7055,65 грн.
В зв'язку із тим, що хоча підприємницька діяльність позивача була припинена 13 серпня 2014 року, але з податкового обліку позивач контролюючим органом не була знята, так як не провела остаточного розрахунку по сплаті єдиного внеску.
Відповідно до 1, 2, 4 частини 2 статті 6 Закону України № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний:
- своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску;
- вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством;
- подавати звітність про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до цього Закону, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України. Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частин 3, 4 статті 6 Закону України № 2464-VI, обов'язки, передбачені частиною другою цієї статті, поширюються на платників, зазначених у пунктах 1, 4, 5, 5 1 та 16 частини першої статті 4 цього Закону.
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов'язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою - підприємцем.
Згідно із абзацами 3, 5 частини 8 статті 9 Закону України № 2464-VI, платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до податкового органу (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
Отже, незважаючи на державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , вона як така фізична особа користується правами, виконує обов'язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою - підприємцем, а саме: позивач зобов'язана була провести нарахування та сплату єдиного внеску за періоди здійснення нею підприємницької діяльності, але так як позивач не провела нарахування єдиного внеску, тому 21.10.2014 року контролюючим органом проведено нарахування позивачу єдиного внеску за 3-й квартал 2013 року в сумі 1194,03 грн., за 4-й квартал 2013 року в сумі 1218,67 грн., за 1-й квартал 2014 року в сумі 1267,95 грн., за 2-й квартал 2014 року в сумі 1267,95 грн., за липень-серпень 2014 року в сумі 845,30 грн., в зв'язку із чим загальна сума боргу з єдиного внеску становила 7055,65 грн.
Пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону України № 2464-VI передбачено, що недоїмка це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом.
Позивач не оскаржувала правомірність нарахування податковим органом єдиного внеску за вказані періоди її діяльності в якості фізичної особи - підприємця та відповідно не надала суду належних та допустимих доказів таких обставин.
Частинами 11, 12 статті 9 Закону України № 2464-VI встановлено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Згідно із пунктами 6, 7 частини 1 статті 13 Закону України № 2464-VI податкові органи мають право:
- застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом;
- стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 14 Закону України № 2464-VI податкові органи зобов'язані здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону.
Відповідно до пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України № 2464-VI податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції:
- за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Відповідно до статей 4, 6, 7, 8, 10, 12, 25, пунктів 9 2 - 9 5 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року N 375, наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 449 затверджено "Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Згідно із пунктом 1 розділу VII "Фінансові санкції" Інструкції № 449 за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 розділу VII "Фінансові санкції" Інструкції № 449, згідно з частиною одинадцятою статті 25 Закону до платників, визначених підпунктами 1 - 4, 6 та 7 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції в таких розмірах:
- за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.
При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди (при цьому недоїмка за кожен такий період повинна бути повністю сплачена (погашена)).
Відповідно до пункту 5 розділу VII "Фінансові санкції" Інструкції № 449, на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка на суму фактично сплаченої недоїмки за кожний день прострочення платежу.
Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
Податковий орган в зв'язку із наявністю недоїмки прийняв рішення № 0074145306 від 8 липня 2019 року, яким за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 22.01.2013 року по 10.12.2018 року наклав на позивача штраф в розмірі 494,86 грн., та нарахував пеню в розмірі 10532,05 грн.
Згідно із абзацом 1 частини 14 статті 25 Закону України № 2464-VI про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа податкового органу у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Вказане рішення позивачу надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення, та вважається врученим 12 серпня 2019 року відповідно до вимог абзаців 7, 12, 13 пункту 7 розділу VII "Фінансові санкції" Інструкції № 449.
Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 25 Закону України № 2464-VI, рішення, прийняті податковими органами та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.
Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.
Так як позивач в установлені строки не сплатила штраф та пеню нараховані рішенням № 0074145306 від 8 липня 2019 року, а також наявністю за обліковими даними інтегрованої картки платника податків станом на 30.09.2019 року суми заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 18082,53 грн., податковий орган надіслав вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-508-17 від 10 жовтня 2019 року, про сплату суми боргу на загальну суму в розмірі 18082,56 грн., в тому числі: недоїмки в сумі 7055,65 грн., штрафу в сумі 494,86 грн., пені в сумі 10532,05 грн.
Аналізуючи встановлені у справі обставини та докази надані сторонами в підтвердження таких обставин, суд не вбачає правових підстав для того щоб визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Хмельницькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-508-17 від 10.10.2019 року.
Суд, при вирішенні спору не бере до уваги пояснення наведенні позивачем у мотивувальній частині позову та у відповіді на відзив, надані суду представником позивача, враховуючи наступне.
Кам'янець-Подільським міським відділом ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області було відкрито виконавче провадження з виконання вимоги про сплату недоїмки № Ф-149-У від 13.02.2013 року, виданої Управлінням Пенсійного фонду в м. Кам'янець-Подільському та Кам'янець-Подільському районі у розмірі 4572,42 грн.
28.02.2017 року Кам'янець-Подільським міським відділом ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області було відкрито виконавче провадження з виконання вимоги про сплату недоїмки № Ф-508-17 від 11.08.2014 року, виданої Кам'янець-Подільською ОДПІ Головного управління ДФС у Хмельницькій області у розмірі 3754,57 грн.
01.03.2017 року Кам'янець-Подільським міським відділом ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області було відкрито виконавче провадження з виконання вимоги про сплату недоїмки № Ф-877-У від 21.11.2013 року, виданої Кам'янець-Подільською ОДПІ Головного управління ДФС у Хмельницькій області у розмірі 1194,03 грн.
Про відкриття вказаних виконавчих проваджень позивач повідомлена 26.11.2018 року, після чого позивач відразу звернулася до Кам'янець-Подільського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області з метою сплати недоїмок.
Державний виконавець надав позивачу рахунок на який необхідно було сплатити борги, виконавчі збори та витрати на загальну суму 11073,26 грн.
27.11.2018 року позивач сплатила всі необхідні платежі, що підтверджується квитанцією 0.0.1197449770.1.
Внаслідок сплати боргу органом ДВС винесені три постанови про закінчення виконавчих проваджень.
Відповідно до частини 6 статті 9 Закону України № 2464-VI, для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку не бюджетні рахунки відповідному податковому органу. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.
Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Розрахункове обслуговування податкового органу здійснюється відповідно до умов договорів між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, і власниками рахунків.
В зв'язку із внесенням змін до Закону України № 2464-VI Законом України від 04.07.2013 року № 406-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи", виконання функцій адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з 01.10.2013 року передані від органів Пенсійного фонду України до ДФС України.
Отже внаслідок таких законодавчих змін, для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах були відкриті в установленому порядку не бюджетні рахунки відповідному податковому органу виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.
Недоїмка в сумі 4572,42 грн., за виконавчим провадженням з виконання вимоги про сплату недоїмки № Ф-149-У від 13.02.2013 року, виданої Управлінням Пенсійного фонду в м. Кам'янець-Подільському та Кам'янець-Подільському районі сплачена позивачем 27.11.2018 року через Кам'янець-Подільський міський відділ ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області на рахунок який не обслуговує кошти єдиного внеску, починаючи з 01.10.2013 року.
Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені встановлені статтею 43 Податкового кодексу України, частиною 13 статті 9 Закону України № 2464-VI.
Відповідно до частини 13 статті 9 Закону України № 2464-VI, суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до пунктів 43.3, 43.4, 43.6 статті 43 цього Кодексу, обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.
Позивач не скористалася своїм правом щодо подання заяви про повернення помилково сплаченого грошового зобов'язання із сплати єдиного внеску на належний рахунок для погашення недоїмки із сплати єдиного внеску яка рахується у податкового органу згідно облікових даних інтегрованої картки платника податків.
Контролюючий орган не наділений повноваженнями на такі дії без відповідного волевиявлення платника єдиного внеску, яке об'єктивно відображається у поданні відповідної заяви про вчинення таких дій.
Обов'язок платника єдиного внеску щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску, передбачає також і сплату єдиного внеску на належний рахунок який обслуговує кошти єдиного внеску, так як внаслідок сплати недоїмки на рахунок який не обслуговує єдиний податок і утворюється недоїмка в зв'язку із відсутністю коштів на належному рахунку.
Як вказано вище, вимога відповідача про сплату боргу (недоїмки) № Ф-508-17 від 10 жовтня 2019 року на загальну суму в розмірі 18082,56 грн., крім недоїмки в сумі 7055,65 грн., включає в себе штраф в сумі 494,86 грн., та пеню в сумі 10532,05 грн., нараховані рішенням ГУ ДПС у Хмельницькій області № 0074145306 від 8 липня 2019 року.
Вказане рішення позивач не оскаржила, хоча за доказами наданими представником відповідача воно вважається врученим позивачу належним чином 12 серпня 2019 року, в зв'язку із чим суд не вправі надавати правову оцінку правомірності нарахування штрафу та пені в частині сплаченої суми недоїмки із єдиного внеску на невідповідний рахунок.
Зважаючи на викладене, аналізуюючи все в сукупності, суд приходить до висновку, що за таких обставин відсутні підстави для задоволення позову.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-508-17 від 10.10.2019 року, відмовити.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 04 січня 2021 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький, Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 43142957)
Головуючий суддя В.К. Блонський