Ухвала від 04.01.2021 по справі 520/19107/2020

Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

04 січня 2021 р. Справа № 520/19107/2020

Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Спірідонов М.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м.Харків, м-н Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка. полягає у неиерерахунку, ненарахуванні та невиплаті пенсії з 01.04.2019 року ОСОБА_1 в розмірі обчисленого з грошового забезпечення визначеного Харківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в довідці від 24.12.2020 року № ФХ-110691/ВСЗ.

2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) перерахувати, нараховувати та виплатити ОСОБА_1 (реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_1 ) пенсію з 01.04.2019 року у розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення що зазначено у висновку рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2020 року у справі № 520/3373/2020 розмір пенсії обчислити з грошового забезпечення визначеного Харківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в довідці від 24.12.2020 року № ФХ-110691/ВСЗ та виплатити за наслідками перерахунку суму недоплаченої пенсії за період з 01.04.2019 року з урахуванням фактично виплачених сум з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, на підставі отриманих списків пенсіонерів від ГУ ПФУ, Харківський обласний ТЦК та СП виготовив та надіслав до ГУ ПФУ довідку № ФХ-110691 від 20.03.2018р. про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивачу у порядку, визначеному рішенням КМ України, відповідно до постанови № 103, станом на 01.03.2018р. Зазначена довідка не містить відомості про додаткові види грошового забезпечення. Вказаний перерахунок був здійснений ГУ ПФУ області із таких сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 7890.00 грн.; оклад за військовим званням - 1480.00 грн., процентна надбавка за вислугу років - 4685. 00 грн., всього - 14055.00 грн. ГУ ПФУ з 01.01.2018р. зменшило розмір пенсії позивача з 90% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення. Зазначені дії ГУ ПФУ по виплаті пенсії з 01.01.2018р. з урахуванням 70% грошового забезпечення замість визначеного 90 % грошового забезпечення позивач вважав протиправними оскаржив до суду. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2020 р. у справі № 520/3373/2020 позов задоволено частково, рішення набрало законної сили з 07.08.2020 р. Було визнано дії ГУ ПФУ, які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення з 01 січня 2018 року. Було зобов'язано ГУ ПФУ з 01 січня 2018 року перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію у розмірі 90% грошового забезпечення, здійснити виплату ОСОБА_1 недоотриману частину пенсії за період з 01 січня 2018 року по дату набрання законної сили рішення суду в даній справі з урахуванням проведених виплат. 09.07.2020р. у зв'язку з набранням 05.03.2019р. законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 позивач звернувся до Харківського обласного ТЦК та СП із заявою, в якій просив «Харківський обласний ТЦК та СП підготувати та надати до ГУ ПФУ нову довідку про розмір грошового забезпечення її, станом на 05.03.2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, ст. 9 Закону №2011-ХІІ та з врахуванням положень постанови №704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 року перерахунку основного розміру її пенсії». Але Харківський обласний ТЦК та СП відмовив позивачу у складанні нової довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення.

Позивач, вважаючи протиправними дії Харківського обласного ТЦК та СП щодо не виготовлення та ненадання до ГУ ПФУ оновленої довідки про його грошове забезпечення з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення станом на 05.03.2019 для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019р. основного розміру пенсії, оскаржив до суду.

На виконання судового рішення по справі від 24.11.2020 №520/11219 обласним ТЦК та СП була складена нова довідка від 24.12.2020 р.№ ФХ-110691/ВСЗ про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019р. для проведення перерахунку 01.04.2019р. з урахуванням також додаткових видів грошового забезпечення а саме: посадового окладу - 7890.00 грн.; окладу за військовим званням -1480.00 грн., процентна надбавка за вислугу років - 4685. 00 грн., надбавки за особливості проходження служби (65%) - 9135.75 грн., надбавка за роботу з таємними виробами, носіями, документами в розмірі -10%- 789.00 грн., премія ( 35%) - 2761.50 грн. всього - 26741.25 грн.

Харківський обласний ТЦК та СП надіслав зазначену довідку до ГУ ПФУ з супровідним листом від 24.12.2020 р. Позивач під час особистого прийому звернувся до ГУ ПФУ із усною заявою про перерахунок та виплачувати позивачу пенсію у розмірі який обчислений з грошового забезпечення визначеного Харківським обласним ТЦК та СП станом на 05.03.2019р. у довідці від 24.12.2020 р.№ ФХ-1.10691/ВСЗ. ГУ ПФУ відмовило позивачу у перерахунку з підстав що судовім рішенням Харківського ОАС від 24.11.2020 р. у справі № 520/11219/2020 (додаток №3) будь яких зобов'язань на ГУ ПФУ не покладено.

Не погодившись з зазначеною бездіяльність ГУ ПФУ, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до пункту 4 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Судом встановлено, що Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2020 р. у справі №520/3373/2020 та рішення від 24.11.2020 по справі №520/11219/2020 адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено. Рішення суду від 13.05.2020 р. у справі №520/3373/2020 набрало законної сили 05.03.2019 р. та рішення від 24.11.2020 по справі №520/11219/2020 набрало законної сили - 28.12.2020 року.

Про наявність вказаних судових рішень у позовній заяві зазначив і сам позивач.

Суд зазначає, що у справі №520/19107/2020, предметом спору є правомірність дій відповідача під час виконання рішення суду. При цьому, вказані дії, як встановлено з матеріалів позову, стосуються невиконання саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2020 року по справі №520/3373/2020.

Відтак, спірні правовідносини виникли у зв'язку із невиконанням або неналежним виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2020 року по справі №520/3373/2020, що набрало законної сили.

При цьому, позивач у своїй позовній заяві та в своїх позовних вимогах безпосередньо зазначає, що передумовою виникнення даного позову є невиконання відповідачем рішення суду.

Частина 1 статті 382 КАС України передбачає, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

Отже, приписами ст. ст. 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та, за наслідками розгляду даного звіту, як один з можливих варіантів - накладення штрафу (ч. 1-2 ст. 267 КАС України); визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ч. 1 ст. 383 КАС України).

З аналізу норм статей 382-383 КАС України, вбачається виокремлення таких видів судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (стаття 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України ).

З огляду на викладене, суд зауважує, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382, 383), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Таким чином, проаналізувавши предмет позову у цій справі, суд дійшов висновку, що він фактично спрямований на належне виконання інших судових рішень.

Отже, обраний позивачем у цій справі спосіб захисту визнання протиправними дій відповідача під час виконання рішень судів по суті є способом виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2020 року по справі №520/3373/2020 ,а також рішення від 24.11.2020 у справі №520/11219/2020.

Проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку про наявність у спірних правовідносинах обставин, з якими стаття 383 Кодексу адміністративного судочинства України пов'язує наявність підстав для визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду.

Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушуються його права, свободи чи інтереси, то він мав звертатись до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідною заявою, а не пред'являти новий адміністративний позов.

Відтак, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судових рішень, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

Вищевказані висновки узгоджуються з висновками постанови Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що в даному випадку наявне рішення суду, що набрало законної сили, якими вирішено спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, через що наявні правові підстави для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до п.2 ч.1 ст. 170 КАС України.

Відповідно до ч.5 ст. 170 КАС України, повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

При цьому суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що вказані питання щодо правомірності рішень, дій або бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду можуть бути заявлені позивачем в порядку, передбаченому ст. 383 КАС України.

Керуючись статтями 170, 171, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м.Харків, м-н Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Роз'яснити позивачу, що повторне звернення до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Спірідонов М.О.

Попередній документ
93984674
Наступний документ
93984676
Інформація про рішення:
№ рішення: 93984675
№ справи: 520/19107/2020
Дата рішення: 04.01.2021
Дата публікації: 05.09.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби