Справа № 500/2152/18
04 січня 2021 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючого судді Баранюка А.З.
за участю:
секретаря судового засідання: Дудар М.В.;
представника заявника: Скиби В.М.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження заяву про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області та зобов'язано здійснити провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року з урахуванням розміру пенсії 79% грошового забезпечення.
22 грудня 2020 року до суду звернулася ОСОБА_2 із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні ОСОБА_1 на ОСОБА_2 .
Заява вмотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати заявниці ОСОБА_1 , що підтверджується відомостями свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 . Після смерті відкрилась спадщина, в склад якої входить і нараховані та не виплачені грошові кошти у вигляді пенсійних виплат з врахуванням рішення Тернопільського окружного адміністративного суду у справі № 500/2152/18. Заявниця звернулась у Бережанську державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини за заповітом та є спадкоємцем. Разом з тим, рішення суду повністю не виконане та перебуває на виконанні у державній виконавчій службі та казначейській службі, оскільки пенсія ОСОБА_1 повністю не виплачена. Враховуючи наведене заявниця вважає, що в силу закону набула права власності на спадкове майно, а саме на кошти, які знаходяться на пенсійному рахунку ОСОБА_1 , та є її правонаступником.
В судовому засіданні представник ОСОБА_2 заяву підтримав, просив суд її задовольнити.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлявся належним чином.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення представника заявника, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.379 КАС України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Предметом позову у справі № 500/2152/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області було зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачки з 01 січня 2016 року з урахуванням розміру пенсії 79% грошового забезпечення.
Розглядаючи справу суд встановив, що відмова відповідача від перерахунку пенсії позивачу з 01.01.2016 з урахуванням розміру пенсії 79% грошового забезпечення та призначення пенсії з урахуванням 70% грошового забезпечення звужує права позивача. При перерахунку пенсії позивачу відповідач повинен був застосувати норми частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а тому суд зобов'язав відповідача здійснити такий перерахунок.
Суд зазначає, що заявником не надано суду жодних доказів, що рішення суду не було виконано відповідачем. Натомість представник заявника у судовому засіданні пояснив, що перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі рішення суду був проведений, однак пенсія не була виплачена у повному обсязі.
Разом з тим, згідно із п.1 ч.1 ст. 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи, ліквідації суб'єкта владних повноважень, іншого органу, а також злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, які були стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, - до встановлення правонаступника.
Однак ОСОБА_2 не набула права на перерахунок пенсії ОСОБА_1 , оскільки така вимога належала виключно позивачці, чим вона скористалася при зверненні до суду і ця вимога була предметом розгляду у справі № 500/2152/18, а тому спірні правовідносини не допускають правонаступництва щодо вимоги про перерахунок пенсії.
Крім того, з поданої заяви та пояснень представника заявника слідує, що ОСОБА_2 звернулася до суду з метою отримання невиплаченої пенсії ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 346 Цивільного кодексу України право власності припиняється, поряд з іншим, у разі смерті власника.
Виходячи зі змісту статті 392 ЦК України право власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Відповідно до вимог статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Згідно із частинами першою та другою статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Положення частини третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 1227 ЦК України узгоджуються з положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.
Зазначене узгоджується із правовим висновком наведеним у постанові Верховного Суду від 06 липня 2020 року у справі № 750/8819/19.
Отже, у разі невизнання права ОСОБА_2 на отримання пенсії після смерті ОСОБА_1 , у тому числі з урахуванням її розміру встановленим рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду у справі № 500/2152/18, такий спір буде мати приватноправовий характер і підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, що підтверджується постановою Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 286/3516/16.
Враховуючи наведене, суд вважає, що у задоволенні заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні у справі № 500/2152/18 слід відмовити.
Керуючись статтями 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_2 про заміну стягувача у виконавчому провадженні у справі № 500/2152/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про зобов'зання провести перерахунок пенсії відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Повний текст ухвали складено 04 січня 2021 року.
Головуючий суддя Баранюк А.З.