04 січня 2021 року м. Рівне №460/6168/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді К.М. Недашківської, розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрут-Сервіс» до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови.
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрут-Сервіс» (далі іменується - позивач) до Поліської митниці Держмитслужби (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів: UA204120/2020/000056/1 від 23.04.2020, UA204120/2020/000055/1 від 23.04.2020, UA204120/2020/000050/1 від 23.04.2020, UA204120/2020/000049/1 від 23.04.2020, UA204120/2020/000054/1 від 23.04.2020, UA204120/2020/000052/1 від 23.04.2020, UA204120/2020/000053/1 від 23.04.2020, UA204120/2020/000059/1 від 25.04.2020, UA204120/2020/000058/1 від 25.04.2020, UA204120/2020/000065/1 від 28.04.2020, UA204120/2020/000064/2 від 28.04.2020, UA204120/2020/000067/2 від 28.04.2020, UA204120/2020/000063/1 від 28.04.2020, UA204120/2020/000071/2 від 29.04.2020, UA204120/2020/000065/2 від 28.04.2020, UA204120/2020/000075/1 від 04.05.2020;
визнати протиправними та скасувати Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: №UA204120/2020/032088 від 23.04.2020, UA204120/2020/032099 від 23.04.2020, UA204120/2020/032092 від 23.04.2020, UA204120/2020/032075 від 23.04.2020, UА204120/2020/032096 від 23.04.2020, UА204120/2020/032094 від 23.04.2020, UА204120/2020/032087 від 23.04.2020, UА204120/2020/032419 від 25.04.2020, UА204120/2020/032417 від 25.04.2020, UА204120/2020/032883 від 28.04.2020, UА204120/2020/032882 від 28.04.2020, UА204120/2020/032885 від 28.04.2020, UА204120/2020/032881 від 28.04.2020, UА204120/2020/033045 від 29/04/2020, UА204120/2020/032884 від 28.04.2020, UА204120/2020/033616 .
Заяви по суті справи.
Позовна заява обґрунтована тим, що за наявності усіх належних документів, декларант звернувся до митного органу для здійснення митного оформлення товару. У поданих митних деклараціях митна вартість імпортованого товару (картоплі) визначена за ціною договору (контракту). Проте, відповідачем протиправно, в порушення норм митного законодавства та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом (резервним). Внаслідок чого прийнято оскаржувані картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості товарів. Вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий декларантом перелік документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки відповідачем не доведено обставин, які б свідчили про існування у митного органу достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованого товару. Подані позивачем документи не містили жодних розбіжностей щодо кількості, найменування, якості та ціни задекларованого товару. Відтак, застосування резервного методу для визначення митної вартості товару є протиправним, а збільшення такої вартості суттєво порушує права позивача. З огляду на викладене, висновки відповідача, покладені в основу оспорюваних рішень, є безпідставними та не відповідають фактичним обставинам справи. Просив позов задовольнити повністю.
Відповідачем - Поліською митницею Держмитслужби подано до суду відзив на позовну заяву, у якому він заперечив проти заявлених позовних вимог. Зокрема, зазначив, що при проведенні контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією, встановлено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визначеною за ціною договору, оскільки декларантом не надано витребуваних митним органом додаткових документів та митниця володіє інформацією, згідно з якою рівень вартості товару не відповідає задекларованому, що слугувало підставою для застосування резервного методу визначення митної вартості такого імпортованого товару (картоплі). Тому, відповідно до вимог митного законодавства, посадовою особою відповідача проведено письмові консультації, під час яких запропоновано надати додаткові документи з метою підтвердження заявлених відомостей у митній декларації. Оскільки декларантом було надано документи, які фактично не підтверджують заявлену позивачем вартість товару, відповідачем правомірно прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості заявленого товару. Таким чином, оспорювані рішення та картки відмови прийняті митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Ухвалою суду від 14.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справи та призначено підготовче засідання на 13.10.2020.
Ухвалою суду від 13.10.2020 розгляд справи відкладено на 03.11.2020.
Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.12.2020.
У судове засідання 03.12.2020 представники учасників справи не прибули. Позивач подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Ухвалою суду від 03.12.2020 розгляд справи призначено у порядку письмового провадження.
В період з 16 по 31 грудня 2020 року головуючий суддя перебувала у відпустці.
За приписами частини четвертої статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд
Товариством з обмеженою відповідальністю «Фрут-Сервіс» з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару за посередництвом митного брокера до ВМО №1 Митного поста «Луцьк» Поліської митниці Держмитслужби були подані митні декларації: UA204120/2020/031854 від 22.04.2020; UA204120/2020/031853 від 22.04.2020; UA204120/2020/031834 від 22.04.2020; UA204120/2020/031798 від 22.04.2020; UA204120/2020/031846 від 22.04.2020; UA204120/2020/031842 від 22.04.2020; UA204120/2020/031815 від 22.04.2020; UA204120/2020/032392 від 25.04.2020; UA204120/2020/032391 від 25.04.2020; UA204120/2020/032771 від 28.04.2020; UA204120/2020/032490 від 28.04.2020; UA204120/2020/032876 від 28.04.2020; UA204120/2020/032806 від 28.04.2020; UA204120/2020/032971 від 29.04.2020; UA204120/2020/032841 від 28.04.2020; UA204120/2020/033512 від 04.05.2020, визначивши митну вартість імпортованих товарів (картоплі) з Голландії за ціною договору (контракту), про що свідчить зазначення 1 методу у колонці №43 митних декларацій.
Уповноваженою особою митного органу в порядку процедури консультацій після одержання кожної із митних декларацій електронними листами було повідомлено митного брокера про наявність розбіжностей у поданих декларантом до митного оформлення товару за митною декларацією документах, зокрема: «1. В інвойсі зазначено два контракти №23696 та №26/03/2020-UA, разом з цим до митного оформлення надано контракт від 26.03.2020 №26/03/2020-UA. Згідно зі ст. 54 Митного кодексу України, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ 1994 р. Враховуючи викладене відповідно до статті 53 та статті 54 МК України необхідно надати: 1. Виписку з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки товару; 2. Прайс-листи, каталоги, специфікацію виробника товару для широкого кола осіб; 3. Висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 4) контракт».
На виконання вимоги інспектора митної служби митним брокером до митного оформлення були подані додаткові документи, а саме: лист-комерційна пропозиція продавця щодо ціни товару 10,50 євро за 100 кг від 13.04.2020; лист продавця про причини низької ціни на товар від 23.04.2020; лист організації по торгівлі картоплею в Голландії від 23.04.2020 щодо реальності ціни на картоплю 10,50 євро за 100 кг; лист-пояснення продавця щодо іншого номера ймовірного договору у інвойсі від 23.04.2020; експертний висновок №B-605 від 28.04.2020 щодо реальності ціни на товар; митну декларацію, на підставі якої розмитнено товар за ціною 10,50 євро за 100 кг за 1 методом UA204120/2020/031792 від 22.04.2020.
Митним органом за результатом опрацювання наявних документів, скориговано митну вартість на підставі наявних у нього відомостей із застосуванням другорядного (резервного) методу та прийняті рішення про коригування митної вартості товарів: UA204120/2020/000056/1 від 23.04.2020, UA204120/2020/000055/1 від 23.04.2020, UA204120/2020/000050/1 від 23.04.2020, UA204120/2020/000049/1 від 23.04.2020, UA204120/2020/000054/1 від 23.04.2020, UA204120/2020/000052/1 від 23.04.2020, UA204120/2020/000053/1 від 23.04.2020, UA204120/2020/000059/1 від 25.04.2020, UA204120/2020/000058/1 від 25.04.2020, UA204120/2020/000065/2 від 28.04.2020, UA204120/2020/000064/2 від 28.04.2020, UA204120/2020/000067/2 від 28.04.2020, UA204120/2020/000063/1 від 28.04.2020, UA204120/2020/000071/2 від 29.04.2020, UA204120/2020/000065/2 від 28.04.2020, UA204120/2020/000075/1 від 04.05.2020.
Крім того, сформовано Картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення картки відмови в митному оформленні товарів: UA204120/2020/00478 від 23.04.2020, UA204120/2020/00477 від 23.04.2020, UA204120/2020/00472 від 23.04.2020, UA204120/2020/00471 від 23.04.2020, UA204120/2020/00476 від 23.04.2020, UA204120/2020/00474 від 23.04.2020, UA204120/2020/00475 від 23.04.2020, UA204120/2020/00489 від 25.04.2020, UA204120/2020/00488 від 25.04.2020, UA204120/2020/00498 від 28.04.2020, UA204120/2020/00497 від 28.04.2020, UA204120/2020/00494 від 28.04.2020, UA204120/2020/00496 від 28.04.2020, UA204120/2020/00504 від 29.04.2020, UA204120/2020/00499 від 28.04.2020, UA204120/2020/00512 від 04.05.2020.
На підставі прийнятих рішень та карток, з урахуванням коригування Митним органом митної вартості товарів, товариством через митного брокера задекларовано товар і сплачено митні платежі згідно додатково поданих митних декларацій UA204120/2020/032088 від 23.04.2020, UA204120/2020/032099 від 23.04.2020, UA204120/2020/032092 від 23.04.2020, UA204120/2020/032075 від 23.04.2020, UA204120/2020/032096 від 23.04.2020, UA204120/2020/032094 від 23.04.2020, UA204120/2020/032087 від 23.04.2020, UA204120/2020/032419 від 25.04.2020, UA204120/2020/032417 від 25.04.2020, UA204120/2020/032883 від 28.04.2020, UA204120/2020/032882 від 28.04.2020, UA204120/2020/032885 від 28.04.2020, UA204120/2020/032881 від 28.04.2020, UA204120/2020/033045 від 29.04.2020, UA204120/2020/032884 від 28.04.2020, UA204120/2020/033616 від 04.05.2020. У зв'язку з цим, завершено митне оформлення, а задекларований товар випущено митним органом у вільний обіг на митну територію України.
Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу оскаржуваних рішень та карток відмови, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає наступне.
За приписами частини першої статті 1 Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012 (далі іменується - МК України), законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини перша, друга статті 51 МК України).
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина перша, друга статті 52 МК України).
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи (частина третя статті 53 МК України).
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи (частина четверта статті 53 МК України).
Тобто, стаття 53 МК України містить опис двох підстав, за яких митний орган може зобов'язати декларанта надати додаткові документи:
(1) у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
(2) у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
У першому випадку вимагається надання документів згідно переліку: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У другому випадку: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Судом встановлено, що 26 березня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фрут-Сервіс» (покупцем) та Kleinjan's aardappelhandel B.V. (Голландія) (продавцем) укладено Контракт №26/03/2020-UA (далі - контракт), за змістом п.1.1 статті 1 якого продавець зобов'язується поставити покупцеві картоплю продовольчу голландського походження врожаю 2019 року в асортименті, розміром та кількості, установлених Контрактом, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та заплатити за нього визначену Контрактом грошову суму (ціну). Згідно з п. 1.2 статті 1 Контракту асортимент, кількість, ціна одиниці товару, його розмір та загальна сума Контракту визначаються Інвойсами, що є невід'ємною частиною цього Контракту.
Ціни на товар, вказані в Інвойсах, наведені у Євро та включають в себе вартість товару та його упаковки, а сумарна вартість Контракту складає суму всіх інвойсів (п.п. 2.1, п.2.2 ст. 2 Контракту) (а.с.28-32 т. 1).
13 квітня 2020 року продавець надіслав на адресу товариства комерційну пропозицію, за змістом якої: «Згідно з тим фактом, що якість картоплі помітно знизилась, ми готові запропонувати вам ціну в 10,50 Євро за 100 кг починаючи з 14.04.2020» (а.с.33-35 т. 1).
На виконання вказаного Контракту та відповідно до комерційної пропозиції від 13.04.2020 продавцем було виставлено товариству інвойси: 15.04.2020 №00053661 на суму 2310,00 євро; 15.04.2020 №00053665 на суму 2310,00 євро; 17.04.2020 №00053696 на суму 2310,00 євро; 17.04.2020 №00053697 на суму 2310,00 євро; 17.04.2020 №00053698 на суму 2310,00 євро; 17.04.2020 №00053699 на суму 2310,00 євро; 17.04.2020 №00053700 на суму 2310,00 євро; 21.04.2020 №00053733 на суму 2310,00 євро; 21.04.2020 №00053734 на суму 2310,00 євро; 23.04.2020 №00053756 на суму 2310,00 євро; 22.04.2020 №00053742 на суму 3010,00 євро; 23.04.2020 №00053760 на суму 2310,00 євро; 23.04.2020 №00053758 на суму 2310,00 євро; 23.04.2020 №00053759 на суму 2310,00 євро; 23.04.2020 №00053761 на суму 2310,00 євро; 29.04.2020 №00053824 на суму 2310,00 євро.
За змістом вказаних інвойсів плата за товар має бути здійснена впродовж 14 днів з дня доставки товару.
Факт відвантаження продавцем товару покупцю на виконання вказаних вище інвойсів підтверджується наявними в матеріалах справи експортними деклараціями країни відправлення та міжнародними транспортними накладними форми CMR.
В подальшому, товариством через уповноважену особу при здійсненні митного оформлення товару надано усі наявні у товариства документи, що підтверджують митну вартість товару, підстави його придбання, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування.
Зокрема, до митних декларацій, у якій був обраний основний (1) метод визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) декларантом долучались: Контракт №26/03/2020-UA від 26.03.2020; лист-комерційна пропозиція продавця від 13.04.2020 про ціну товару 10,50 євро за 100 кг; інвойси; міжнародні експортні декларації форми MRN; товаро-транспортні накладні формату CMR; сертифікати якості на товар; рахунки на оплату послуг транспортування товарів; листи продавця та організації з продажу картоплі у Голландії про причини низької ціни на товар (у зв'язку з епідемією коронавірусу).
Зі змісту Повідомлень митного органу про надання додаткових документів вбачається, що такі документи витребовувалися від декларанта з підстав (а.с. 48, 66, 83, 97, 112, 125,138, 155, 169, 188, 209, 228, 241, т.1; а.с. 7, 22, 34 т. 2):
«Необхідно зазначити, що подані декларантом до митного оформлення товару за митною декларацією документи містять розбіжності, зокрема: 1. В інвойсі зазначено два контракти №23696 та №26/03/2020-UA, разом з цим до митного оформлення надано контракт від 26.03.2020 №26/03/2020-UA. Згідно зі ст. 54 Митного кодексу України, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ 1994 р. Враховуючи викладене відповідно до статті 53 та статті 54 МК України необхідно надати: 1. Виписку з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки товару; 2. Прайс-листи, каталоги, специфікацію виробника товару для широкого кола осіб; 3. Висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 4) контракт».
Перелік підстав для формування митним органом вимоги про надання декларантом додаткових документів, що наведений у частині третій статті 53 МК України є виключним: (1) у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; (2) у разі якщо документи містять ознаки підробки; (3) у разі якщо документи або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Повідомлення митного органу щодо витребування у декларанта додаткових документів не містить посилання на вказані вище підстави.
Тобто, формуючи Повідомлення про необхідність надання декларантом додаткових документів, митний орган зобов'язаний чітко вказати на підставу згідно переліку частини третьої статті 53 МК України.
Тобто, митний орган жодним чином не зазначає у Повідомленні про те, що подані декларантом документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; не вказує на наявність ознак підробки; та не вказує на те, що такі документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно, наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підстав наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 05.03.2019 по справі №815/143/17, від 09.04.2019 по справі №825/1575/17.
Згідно з частиною п'ятою статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. При цьому, положеннями частини 6 цієї статті передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Відповідно до частини першої статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до частини п'ятої статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Згідно з частиною шостою статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54 МК України).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митний орган зобов'язаний доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Згідно з частиною першою статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до частини другої статті 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Частиною третьою статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).
Відповідно до частини п'ятої статті 57 МК України, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина шоста статті 57 МК України).
За приписами частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Згідно з частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до частини третьої статті 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина друга статті 55 МК України).
При цьому, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598).
На виконання вимоги інспектора митної служби митним брокером Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрут-Сервіс» до митного оформлення були подані додаткові документи, зокрема: лист-комерційна пропозиція продавця щодо ціни товару 10,50 євро за 100 кг від 13.04.2020; лист продавця про причини низької ціни на товар від 23.04.2020; лист організації по торгівлі картоплею в Голландії від 23.04.2020 щодо реальності ціни на картоплю 10,50 євро за 100 кг; лист-пояснення продавця щодо іншого номера ймовірного договору у інвойсі від 23.04.2020; експертний висновок №B-605 від 28.04.2020 щодо реальності ціни на товар; митну декларацію, на підставі якої розмитнено товар за ціною 10,50 євро за 100 кг за 1 методом UA204120/2020/031792 від 22.04.2020.
Однак, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів: UA204120/2020/000056/1 від 23.04.2020, UA204120/2020/000055/1 від 23.04.2020, UA204120/2020/000050/1 від 23.04.2020, UA204120/2020/000049/1 від 23.04.2020, UA204120/2020/000054/1 від 23.04.2020, UA204120/2020/000052/1 від 23.04.2020, UA204120/2020/000053/1 від 23.04.2020, UA204120/2020/000059/1 від 25.04.2020, UA204120/2020/000058/1 від 25.04.2020, UA204120/2020/000065/2 від 28.04.2020, UA204120/2020/000064/2 від 28.04.2020, UA204120/2020/000067/2 від 28.04.2020, UA204120/2020/000063/1 від 28.04.2020, UA204120/2020/000071/2 від 29.04.2020, UA204120/2020/000065/2 від 28.04.2020, UA204120/2020/000075/1 від 04.05.2020.
За змістом вказаних рішень відповідач дійшов висновку, що:
І. Митна вартість імпортованого товару не можу бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом у зв'язку з тим, що: «Документи, подані декларантом до митного оформлення товару за митними деклараціями містять розбіжності та неточності, зокрема: в інвойсах зазначено два контракти, разом з цим, до митного оформлення надано контракт від 26.03.2020 №26/03/2020-UA;
ІІ. Митниця також володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів - МД від 22.04.2020 №UA110110/2020/05859 (0,34 USD/кг);
ІІІ. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання підтвердження інформації щодо числових значень складових митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, зокрема, шляхом надання додаткових документів, витребуваних згідно з вимогами митниці;
Митну вартість партії товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно з положеннями статті 64 МК України, визначивши митну вартість імпортованого товару на основі раніше визнаних митними органами митних вартостей МД від 22.04.2020 №UA110110/2020/05859 (0,34 USD/кг).
Позиція відповідача щодо необхідності витребування додаткових документів в процесі здійснення митного оформлення товарів полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення інвойси містили відомості щодо наявності, на думку контролюючого органу, іншого договору, за яким придбавався та імпортувався товар. Такі відомості зазначені у інвойсах в колонці «опис», №договору: 23656, контракт № 26/03/2020-UA.
Цими обставинами відповідач обґрунтовував необхідність подання декларантом додаткових документів, зокрема й договорів, що додатково значиться у інвойсах.
Проте, суд дійшов висновку про помилковість твердження митного органу з наступних підстав.
Між продавцем Kleinjan's aardappelhandel B.V. (Голландія) та ТОВ «Фурт-Сервіс» укладено лише один Контракт №26/03/2020-UA від 26.03.2020.
При цьому, вартість товару за змістом цього контракту визначається в кожному випадку індивідуально та відображається у виданих покупцю інвойсах.
Листом від 13.04.2020, що наявний в матеріалах справи та надавався митному органу при митному оформленні товарів, продавець запропонував товариству комерційну пропозицію щодо ціни на картоплю - 10.50 Євро за 100 кг починаючи із 14.04.2020 (а.с.33-35 т. 1).
При цьому, таку вартість і продавець, і організація по торгівлі картоплею в Голландії обґрунтувала у своїх листах тим, що ця ціна є реальною ринковою ціною у зв'язку з кризою через коронавірус, оскільки люди почали купувати менше замороженої картоплі фрі, через що впав рівень виробництва, що збільшило кількість доступного товару для ринку свіжих продуктів. Ціна картоплі 10,50 євро за 100 кілограм, яку запропонував продавець, згідно з висновками Організації по торгівлі картоплею в Голландії є реальною ринковою вартістю картоплі в Голландії (а.с. 42-44 т.1).
Наявність у інвойсі слів «№договір» пояснюється листом продавця від 23.04.2020 (а.с.225 т. 1), що теж надавався митному органу, в якому вказано, що: «номер договору, вказаного в кожному рахунку, і який відрізняється від Договору між нашими компаніями, є нашим внутрішнім номером системи, за допомогою якого ми можемо з легкістю ідентифікувати, з якого складу та чи інша партія картоплі була завантажена для контролю якості, навіть після того, як ви отримали товар».
Таким чином, продавець підтвердив відсутність будь-яких інших контрактів щодо купівлі-продажу картоплі, укладених із товариством.
Крім того, в кожному інвойсі зазначений номер Контракту №26/03/2020-UA від 26.03.2020, на підставі якого здійснювалися поставки.
У зв'язку з цим, на виконання вимоги інспектора митного органу в порядку процедури консультації із декларантом, товариство через уповноваженого представника не могло подати до митниці будь-якого іншого договору чи контракту, що витребовувались посадовою особою, позаяк таких не існувало, що протиправно проігнорував відповідач при прийнятті оскаржених рішень та карток.
Відтак, підстави для витребування додаткових документів від декларанта у Митного органу були відсутні, оскільки товариством надано лист продавця із поясненнями щодо наявності одного контракту.
Таким чином, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки не містить наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів).
В оскаржуваних Рішеннях відсутнє будь-яке обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; не вказано про наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.
Суд зазначає, що декларантом одночасно із митною декларацією надано митному органу належні документи для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення. Опис документів міститься в Картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Таким чином, митницею не наведено обґрунтованих підстав для зобов'язання декларанта подати додаткові документи, адже наданих декларантом документів було достатньо для визначення митної вартості за основним методом.
Відповідачем не надано суду жодного доказу, який би спростував зміст документів, наданих декларантом для митного оформлення товару (картоплі), у зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено.
Тобто надані основні документи містили всі числові значення, необхідні для визначення вартості товару за основним методом.
Посилання відповідача на те, що ціна картоплі, яка зазначена в інвойсах, поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення статті 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.
Така позиція суду, узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.02.2018 у справі №809/1884/16, які є обов'язковими для врахування судами в силу вимог частини п'ятої статті 242 КАС України.
Крім того, у постанові від 30.10.2018 у справі №826/25605/15 Верховним Судом зроблено правовий висновок про те, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваних рішень в порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними і скасування Рішень та Карток відмови.
Враховуючи положення частини першої статті 139 КАС України суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Поліської митниці Держмитслужби.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за подання даного адміністративного позову сплачено судового збору в сумі 5022 грн. 30 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 17.08.2020 №592 на вказану суму (а.с.16 т.1), а тому судові витрати позивача в частині сплаченого судового збору підлягають відшкодуванню.
Щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу, суд зазначає таке.
Згідно частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1).
При цьому, статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Разом з тим, частиною третьою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України регламентовано, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини п'ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно частини дев'ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Частиною шостою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з тим, суд звертає увагу, що стаття 134 Кодексу адміністративного судочинства України не виключає права суду перевіряти дотримання позивачем вимог частини п'ятої статті 134 щодо співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Верховним Судом в додатковій постанові від 12.09.2018 (справа № 810/4749/15), аналізуючи положення статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Також Верховним Судом у постанові від 22.12.2018 (справа № 826/856/18) зазначено про те, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відтак, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Крім того, у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії», заява № 34884/97, п.30).
У пункті 269 рішення у цій справі Судом зазначено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Судом встановлено, що відповідно до Договору про надання правової допомоги від 30.07.2020 №б/н в порядку та на умовах, визначених цим договором, Адвокатське об'єднання «Юридичний дім «Захист» зобов'язується надати Клієнту - Товариству з обмеженою відповідальністю «Фрут-Сервіс» професійну правничу допомогу при підготовці та розгляді адміністративної справи за позовом Клієнта до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, перелік яких із зазначенням дати та номеру вказуються у Додатках до даного договору.
Пунктом 1 Додаткової угодою №1 від 10.08.2020 до Договору про надання правової допомоги від 30.07.2020 №б/н визначено, що сторони дійшли згоди доповнити Розділ I Договору пунктом 1.2 наступного змісту:
«Сторони погодили перелік рішень про коригування митної вартості товарів, карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення по оскарженню яких в судовому порядку Об'єднання надає правову допомогу, визначену Договором:
рішення Поліської Митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів: UA204120/2020/000056/1 від 23.04.2020, UA204120/2020/000055/1 від 23.04.2020, UA204120/2020/000050/1 від 23.04.2020, UA204120/2020/000049/1 від 23.04.2020, UA204120/2020/000054/1 від 23.04.2020, UA204120/2020/000052/1 від 23.04.2020, UA204120/2020/000053/1 від 23.04.2020, UA204120/2020/000059/1 від 25.04.2020, UA204120/2020/000058/1 від 25.04.2020, UA204120/2020/000065/2 від 28.04.2020 - на підставі митної декларації UA204120/2020/032771 від 28.04.2020, UA204120/2020/000064/2 від 28.04.2020, UA204120/2020/000067/2 від 28.04.2020, UA204120/2020/000063/1 від 28.04.2020, UA204120/2020/000071/2 від 29.04.2020, UA204120/2020/000065/2 від 28.04.2020 - на підставі митної декларації UA204120/2020/032841 від 28.04.2020, UA204120/2020/000075/1 від 04.05.2020;
картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: UA204120/2020/032088 від 23.04.2020, UA204120/2020/032099 від 23.04.2020, UA204120/2020/032092 від 23.04.2020, UA204120/2020/032075 від 23.04.2020, UA204120/2020/032096 від 23.04.2020, UA204120/2020/032094 від 23.04.2020, UA204120/2020/032087 від 23.04.2020, UA204120/2020/032419 від 25.04.2020, UA204120/2020/032417 від 25.04.2020, UA204120/2020/032883 від 28.04.2020, UA204120/2020/032882 від 28.04.2020, UA204120/2020/032885 від 28.04.2020, UA204120/2020/032881 від 28.04.2020, UA204120/2020/033045 від 29.04.2020, UA204120/2020/032884 від 28.04.2020, UA204120/2020/033616».
Пунктами 4.1 та 4.2 Розділу 4 Договору про надання правової допомоги узгоджено порядок оплати послуг Адвокатського об'єднання, за змістом яких: «сторони погодили виплату гонорару (винагороди) за надання Об'єднанням правової допомоги вказаної в п.п. 2.1, 2.2 Договору в розмірі 15000 (п'ятнадцять тисяч гривень) 00 коп. без ПДВ.
Оплата за даним Договором здійснюється у спосіб перерахування банківського переказу грошових коштів на рахунок Об'єднання: авансового платежу в сумі 7500 (сім тисяч п'ятсот гривень) 00 коп. не пізніше 3-х банківських днів з моменту отримання Клієнтом рахунку та залишку гонорару в сумі 7500 (сім тисяч п'ятсот гривень) 00 коп. у строк не більше одного місяця з дня відкриття провадження у справі за позовною заявою (а.с.117-118 т. 2).
Таким чином, між позивачем та Адвокатським об'єднанням погоджено фіксований розмір гонорару, що сплачується у даній справі за надання професійної правничої допомоги.
За результатами наданих послуг, між позивачем та Адвокатським об'єднанням «Юридичний дім «Захист» 02 грудня 2020 року підписано Акт здачі-приймання виконаних послуг (надання правової допомоги) з описом виконаної роботи по наданню правової допомоги (а.с.121 т. 2).
Відповідно до Акту здачі-приймання виконаних послуг (надання правової допомоги) Адвокатським об'єднанням надано позивачу (клієнту) наступну правову допомогу:
попередня консультація із клієнтом (замовником) щодо характеру спірних правовідносин (3 години);
пошук, вивчення та правовий аналіз доказів для матеріалів справи (4 години);
пошук судової практики (2 години);
підготовка документів для подання до суду, в тому числі: формування позовної заяви; формування/копіювання доказів в кількості 242 документа; засвідчення відповідності копій долучених до позовної заяви документів оригіналам (10 годин);
проведення обґрунтованого розрахунку суми сплаченого судового збору (1 година);
підготовка письмових пояснень на виконання ухвали судді від 26.08.2020 у справі №460/6168/20 про залишення позовної заяви без руху (3 години);
участь уповноваженого представника у підготовчому засіданні Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/6168/20 (1 година);
підготовка клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (2 години).
Розрахунок вартості виконаних робіт становить фіксований розмір - 15000 грн., які сплачено позивачем на рахунок Адвокатського об'єднання «Юридичний дім «Захист», що підтверджується платіжними дорученнями №575 від 03.08.2020 та №819 від 09.10.2020 (а.с.119-120 т. 2).
Дослідивши надані позивачем документи та враховуючи наведені норми права, суд дійшов висновку, що розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на оплату послуг адвоката в даному випадку є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (послугами).
Тому, витрати, понесені позивачем, на правничу допомогу в розмірі 15000 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрут-Сервіс» (вулиця Валентинівська, 26, корпус А, квартира 97, місто Харків, 61170; код ЄДРПОУ 41202170) до Поліської митниці Держмитслужби (вулиця Соборна, 104, місто Рівне, 33028; код ЄДРПОУ 43350097) про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Поліської Митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів: UA204120/2020/000056/1 від 23.04.2020, UA204120/2020/000055/1 від 23.04.2020, UA204120/2020/000050/1 від 23.04.2020, UA204120/2020/000049/1 від 23.04.2020, UA204120/2020/000054/1 від 23.04.2020, UA204120/2020/000052/1 від 23.04.2020, UA204120/2020/000053/1 від 23.04.2020, UA204120/2020/000059/1 від 25.04.2020, UA204120/2020/000058/1 від 25.04.2020, UA204120/2020/000065/2 від 28.04.2020 - на підставі митної декларації UA204120/2020/032771 від 28.04.2020, UA204120/2020/000064/2 від 28.04.2020, UA204120/2020/000067/2 від 28.04.2020, UA204120/2020/000063/1 від 28.04.2020, UA204120/2020/000071/2 від 29.04.2020, UA204120/2020/000065/2 від 28.04.2020 - на підставі митної декларації UA204120/2020/032841 від 28.04.2020, UA204120/2020/000075/1 від 04.05.2020.
Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Поліської Митниці Держмитслужби: UA204120/2020/032088 від 23.04.2020, UA204120/2020/032099 від 23.04.2020, UA204120/2020/032092 від 23.04.2020, UA204120/2020/032075 від 23.04.2020, UA204120/2020/032096 від 23.04.2020, UA204120/2020/032094 від 23.04.2020, UA204120/2020/032087 від 23.04.2020, UA204120/2020/032419 від 25.04.2020, UA204120/2020/032417 від 25.04.2020, UA204120/2020/032883 від 28.04.2020, UA204120/2020/032882 від 28.04.2020, UA204120/2020/032885 від 28.04.2020, UA204120/2020/032881 від 28.04.2020, UA204120/2020/033045 від 29.04.2020, UA204120/2020/032884 від 28.04.2020, UA204120/2020/033616.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРУТ-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 41202170) суму судового збору у розмірі 5022 (п'ять тисяч двадцять дві) грн. 30 (тридцять) коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Поліської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350097).
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРУТ-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 41202170) судові витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 (нуль) коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Поліської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350097).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 04 січня 2021 року.
Суддя К.М. Недашківська