04 січня 2021 р. № 400/4753/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Фульги А.П. розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, пр. Миру, 34, м.Миколаїв,54034
про:визнання протиправним та скасування наказу від 21.08.2020 № 10422-СГ; зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі-позивачка) звернулася до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (далі-відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 21.08.2020 р. №10422-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документацій із землеустрою».
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області прийняти рішення у формі наказу про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення із земель сільськогосподарського призначення державної власності у власність земельної ділянки орієнтовним розміром 2 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої в межах Баратівського старостинського округу Софіївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Вівсянівка) за клопотанням від 26.06.2020 року про безоплатну приватизацію земельної ділянки.
Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що звернулася до відповідача з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, однак отримала відмову. Відмова мотивована відсутністю погодження об'єднаної територіальної громади.
Позивачка вказане рішення вважає протиправним, оскільки ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) не містить такої підстави для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.
24.11.2020 р. відповідач подав відзив на позов, в якому на обґрунтування свого рішення посилається на розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 р. № 60-р. Оскільки погодження об'єднаної територіальної громади відсутнє, відповідач відмовив у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Щодо вимоги про зобов'язання надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, відповідач вважає свої повноваження дискреційними.
Ухвалою суду від 30.10.2020 року судом відкрито провадження по справі та призначено до розгляду.
Суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" на всій території України з 12 березня встановлено карантин.
На теперішній час, епідемічна загроза на території Миколаївської області значно погіршилась, у зв'язку з чим 21.10.2020 року наказом в.о. голови Миколаївського окружного адміністративного суду вжито додаткових заходів щодо запобігання поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, зокрема рекомендовано тимчасово припинити проводити відкриті судові засідання за участю сторін, до зниження рівня епідемічної загрози.
З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне розглянути справу в порядку письмового провадження, за наявними матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд встановив, 26.06.2020 р. позивачка звернулась до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 2 га, що розташована в межах Баратівського старостинського округу Софіївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Вівсянівка). До клопотання позивачем додано копії паспорта і довідки про присвоєння РНОКПП та графічні матеріали із вказанням місця розташування обраної земельної ділянки.
Наказом від 21.08.2020 р. №10422/0/14-20-СГ відповідач відмовив позивачці у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою,мотивувавши відмову відсутністю погодження об'єднаної територіальної громадами, щодо передачі земельної ділянки державної власності у приватну власність.
Відповідно до ч.1-3 ст.123 Земельного Кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, єдина законна підстава для відмови у наданні зацікавленій особі дозволу на розроблення проекту землеустрою - невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, а також прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, тощо.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 року №60-р "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об'єднаних територіальних громад", здійснення до передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності під час передачі в користування (виключно шляхом проведення
аукціонів) або у власність за погодженням з об'єднаними територіальними громадами (шляхом прийняття відповідною радою рішення згідно із статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Відповідно до вказаного розпорядження № 60-р Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру (до такого органу належить відповідач) доручено починаючи з 1 лютого 2018 р. забезпечити:
- формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах, визначених перспективним планом формування територій громад, шляхом проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності з подальшою передачею зазначених земельних ділянок у комунальну власність відповідних ОТГ згідно із статтею 117 ЗКУ;
- передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, включених до переліку земельних ділянок державної власності, права на які виставлені на земельні торги, в комунальну власність ОТГ після оприлюднення результатів земельних торгів та укладення договорів оренди таких земельних ділянок;
- здійснення до передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності під час передачі в користування (виключно шляхом проведення аукціонів) або у власність за погодженням з ОТГ (шляхом прийняття відповідною радою рішення згідно із статтею 26 Закону № 280).
Тому, розпорядження №60-р не зобов'язує позивачку на звернення з відповідним клопотанням до відповідних ОТГ, а встановлює обов'язок органів Держгеокадастру отримувати погодження від відповідних ОТГ шляхом направлення заяви-погодження щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Таким чином, питання щодо передачі земельної ділянки у власність розглядається виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради, при цьому відмова у погодженні проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність має місце тільки за однієї підстави.
Судом встановлено, що відмова відповідача у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою жодним чином не вмотивована, та не зрозуміло з яких підстав відповідачем ухвалено це рішення.
Отже, суд знаходить відмову відповідача у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою не вмотивованою, у зв'язку з чим заява позивача має бути повторно розглянута.
Суд, також, наголошує, що під час повторного розгляду заяви позивача, відповідач позбавлений права повторно прийняти рішення, мотивуючи його тими обставинами, які вже були предметом цього судового розгляду.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, за відсутністю вичерпних підстав, визначених ч.7 ст.118 ЗК України, є не правом, а обов'язком відповідача. На це, зокрема, вказує абзац третій ч.7 ст.118 ЗК України, передбачивши наслідки «мовчазної згоди» у разі не вирішення питання по звернення громадянина протягом передбаченого законом строку.
У відповідача під час надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відсутні дискреційні повноваження. Оскільки, дискреційні повноваження - це можливість обирати на свій розсуд між двома правомірними варіантами вирішення питання.
А відповідно до вимог ч.7 ст.118 ЗК України, у відповідача є лише один правомірний варіант вирішення питання, який залежить від наявності чи відсутності підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. За наявністю таких підстав, єдине можливе правомірне рішення відповідача відмова у наданні дозволу, а
надання такого дозволу буде неправомірним. За відсутністю таких підстав, єдине можливе правомірне рішення відповідача надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, а відмова у наданні дозволу буде неправомірним.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
В цьому випадку суд вбачає, всі умови позивачкою були виконані для того щоб суб'єкт владних повноважень міг прийняти рішення на його користь.
Про те, що саме такий спосіб захисту прав позивача є правильним, суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 16.05.2019 у справі №821/925/18, від 23.01.2019 року у справі №808/3082/17, від 31.01.2019 року у справі №815/2488/17, від 06.03.2019 року у справі №1640/2592/18.
Тому позов слід задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судовий збір позивачкою сплачено в розмірі 840,80 грн, що підтверджується квитанцією №0.0.187763999.1 від 20.10.2020 р. і з урахуванням задоволення позовних вимог, судові витрати присуджуються позивачу в розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м.Миколаїв, 54034 код ЄДРПОУ 39825404) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ від 21.08.2020 р. № 10422-СГ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 39825404) «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документацій із землеустрою».
3.Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 39825404) надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення із земель сільськогосподарського призначення державної власності у власність земельної ділянки орієнтовним розміром 2 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої в межах Баратівського старостинського округу Софіївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Вівсянівка) за клопотанням від 26.06.2020 року про безоплатну приватизацію земельної ділянки.
4.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м.Миколаїв, 54034 код ЄДРПОУ 39825404) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 840,80 грн.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А. П. Фульга