22 грудня 2020 року м. Львів справа №380/3595/20
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Карп'як О.О.,
секретар судового засідання Терлецький О.О.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Мельник Л.Я.,
представника відповідача - Флис Х.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС, Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-
встановив:
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Львівської митниці ДФС (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1), Галицької митниці Держмитслужби (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1) про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Львівської митниці ДФС за підписом в.о. начальника Львівської митниці ДФС, голови Комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС Романа Антоняка від 13.04.2020 № 72-о "Про звільнення ОСОБА_1 ";
- поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення № 5 митного поста "Мостиська" Львівської митниці ДФС;
- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16.04.2020 по день поновлення на посаді;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача Львівської митниці ДФС щодо невжиття заходів з забезпечення переведення ОСОБА_1 на роботу до правонаступника - Галицької митниці Держмитслужби у зв'язку зі звільненням з причини реорганізації Львівської митниці ДФС та зобов'язати Львівську митницю ДФС забезпечити переведення ОСОБА_1 на посаду головного державного інспектора відділу № 5 митного поста "Мостиська" Галицької митниці Держмитслужби;
- визнати протиправною бездіяльність Галицької митниці Держмитслужби щодо не пропонування вакантної посади та не переведення позивача на вакантну посаду у Галицькій митниці Держмитслужби, що відповідає кваліфікації ОСОБА_1 або нижчу посаду за згодою останнього та зобов'язати" Галицьку митницю Держмитслужби запропонувати позивачу вакантну посаду та перевести (призначити) ОСОБА_1 на посаду головного державного інспектора відділу № 5 митного поста "Мостиська" Галицької митниці Держмитслужби, а за її відсутності - на іншу рівнозначну посаду у Галицькій митниці Держмитслужби;
- стягнути з Львівської митниці ДФС на користь позивача моральну шкоду завдану її протиправними діями та рішеннями у розмірі 25 000 грн.;
- стягнути з Галицької митниці Держмитслужби на користь позивача моральну шкоду завдану її протиправними діями та рішеннями у розмірі 25 000 грн.;
- судові витрати покласти на відповідачів.
Ухвалою від 15.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та встановлено відповідачу строк для подання відзиву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
11.06.2020 на адресу суду від відповідача Галицької митниці Держмитслужби надійшов відзив на позовну заяву.
15.06.2020 на адресу суду від відповідача Львівської митниці ДФС надійшов відзив на позовну заяву.
16.06.2020 року на адресу суду надійшла відповідь на відзиви.
Ухвалою від 16.06.2020 клопотання представника позивача задоволено, відкладено розгляд справи на 08.08.2020.
07.07.2020 на адресу суду від представника позивача надійшли заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, два клопотання про долучення додаткових письмових доказів.
Ухвалою від 08.07.2020 продовжено строк підготовчого засідання, відкладено розгляд справи на 02.09.2020 для вирішення клопотання представника позивача про витребування додаткових доказів.
01.09.2020 на адресу суду від представника позивача надійшли додаткова заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та клопотання про долучення додаткових письмових доказів з додатковими письмовими поясненнями.
Ухвалою від 02.09.2020 суд задовольнив клопотання представника позивача та витребував від відповідача додаткові докази у справі.
07.09.2020 на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача Галицької митниці Держмитслужби про доручення до матеріалів справи додаткових доказів.
08.09.2020 на адресу суду надійшло заперечення щодо зменшення суми гонорару за надану професійну правничу допомогу.
Ухвалою від 02.09.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 12.10.2020.
12.10.2020 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення додаткових письмових доказів.
Ухвалою від 12.10.2020 клопотання представника позивача задоволено, відкладено розгляд справи на 12.11.2020.
10.11.2020 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення додаткових письмових доказів.
11.11.2020 на адресу суду надійшли додаткові пояснення від представника відповідача Галицької митниці Держмитслужби.
Ухвалою від 12.11.2020 судовий розгляд відкладено для повторного виклику представника відповідача Львівської митниці ДФС.
04.12.2020 на адресу суду від представника позивача надійшла вступна промова у судовому засіданні.
Ухвалою від 08.12.2020 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 22.12.2020 для подання додаткових доказів.
21.12.2020 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення додаткових письмових доказів.
Позиція позивача:
Позивач вважає, що його звільнення з посади головного державного інспектора відділу митного оформлення №5 митного посту «Мостиська» Львівської митниці ДФС є протиправним. Зазначає, що в попередженні про наступне вивільнення Львівської митниці ДФС, яке позивач отримав 10.03.2020, вказана неправдива інформація про відсутність рівнозначної посади або роботи, оскільки станом на 25.03.2020 в Галицькій митниці Держмитслужби було наявно 7 вакантних посад головного державного інспектора відділу митного оформлення 5 митного поста «Мостиська». Позивач також звертає увагу на те, що накази Галицької митниці Держмитслужби від 13.01.2020 №14 та від 19.02.2020 №66 є незаконними, оскільки у Львівській митниці ДФС було наявно 213 незвільнених працівників. Так, на думку позивача, вказаних 213 працівників Львівської митниці ДФС (в тому числі і ОСОБА_1 ) згідно з чинним на час реорганізації відповідача трудовим законодавством і Законом України «Про державну службу» необхідно було перевести на 300 вакантних посад у Галицькій митниці Держмитслужби.
Крім того, позивач вважає, що його звільнення з посади головного державного інспектора відділу митного оформлення №5 митного поста «Мостиська» здійснене з порушенням визначеної процедури, зокрема його не ознайомили у встановленому законом порядку з наказом від 21.12.2019 №666 "Про попередження про наступне вивільнення", в якому присутні відомості про позивача. Про існування вказаного наказу позивач довідався з соцмережі Facebook, куди той потратив у зв'язку з протиправними діями відповідача Львівської митниці ДФС, що спричинили розголошення персональних даних позивача та, відповідно, завдали йому моральної шкоди.
У Львівській митниці ДФС не було проведено переатестації чи інших заходів з перевірки кваліфікації працівників, в результаті чого вони могли б бути звільнені. Враховуючи, що реорганізація Львівської митниці ДФС шляхом приєднання її до Галицької митниці Держмитслужби відбувається без скорочення штату працівників, відповідачі протиправно застосували до вказаних правовідносин норми КЗпП України, що стосуються вивільнення працівників у зв'язку із скороченням чисельності або штату працівників. Також відповідачі застосували редакцію норм Закону України "Про державну службу", що не поширювала свою дію на спірні правовідносини у часі. Позивач стверджує, що Галицькою митницею Держмитслужби навмисно затягувалося рішення про переведення позивача, так як відповідачі очікували набрання чинності не відповідними Конституції України змінами до Закону України "Про державну службу" та КЗпП України, згідно з якими Львівська митниця ДФС позбавлена обов'язку отримувати згоду профспілки на звільнення позивача, враховуючи його переважне право на залишення на роботі, та забезпечувати його переведення до свого правонаступника - Галицької митниці Держмитслужби. А остання обов'язку пропонувати позивачу вакантну посаду та переводити його у свою структуру. Позивач вважає такі дії відповідачів дискримінаційними щодо до нього.
16.06.2020 представник позивача подала до суду відповідь на відзиви, в якій вказала, що органи виконавчої влади мають право скасовувати власні накази, проте систематичне скасування без законних підстав та належної мотивації таких наказів є неприпустимим. Представник позивача звертає увагу на те, що наказ від 21.12.2019 №666 "Про попередження про наступне вивільнення" не реалізований без поважних причин. Так, відсутність на роботі члена Комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС чи закінчення повноважень її голови не перешкоджають реалізації вказаного наказу, оскільки у разі відсутності чи неможливості здійснювати повноваження головою Комісії, його обов'язки здійснюють перший заступник, заступник. Представник позивача також зазначає, що до вказаних правовідносин застосовуються положення Кодексу законів про працю України, оскільки позивач був звільнений з посади, у тому числі, на підставі п.1 ч.1 ст.40 згаданого Кодексу. Також посилається на те, що твердження з приводу невірного здійснення розрахунку заробітної плати не підтверджується жодними доказами.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві та відповіді на відзив. Просили суд позов задовольнити повністю.
Заперечення відповідачів:
Відповідачі Галицька митниця Держмитслужби, Львівська митниця ДФС подали до суду відзиви на позовну заяву від 11.06.2010 та від 15.06.2020 відповідно, в яких проти задоволення позову заперечують. Відзиви обґрунтовані тим, що наказом Львівської митниці ДФС №03 від 07.02.2020 наказ №666 від 21.12.2019 був скасований як такий, що не реалізований, з огляду на відсутність на роботі члена Комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС, який мав вжити заходів щодо вручення попереджень про наступне вивільнення. Крім того, законом України "Про державну службу" у редакції від 14.01.2020 передбачено, що суб'єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду, проте це не є його обов'язком. Відповідачі вказують, що до події застосовується той закон, під час дії якого вона настала. Визначальним моментом встановлення події з якої слід визначати початок настання правовідносин, пов'язаних з припиненням державної служби є вручення працівнику попередження про наступне вивільнення. Оскільки підстави припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення врегульовано Законом України "Про державну службу", положення Кодексу законів про працю України у даному випадку не застосовуються. Також зазначають, що позивача було правомірно вивільнено, враховуючи ч.6 ст.49-2 Кодексу законів про працю України. На думку відповідачів, жодних ознак, які б мали дискримінаційний характер по відношенню до позивача з матеріалів справи не вбачається. Окрім того, ним невірно здійснено розрахунок середньої заробітної плати. Посилаються на те, що позивачем не обґрунтовано завдання йому моральної шкоди.
Представник відповідача Галицької митниці Держмитслужби в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила з підстав, наведених у письмовому відзиві. Просила суд в задоволенні позову відмовити повністю.
Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
ОСОБА_1 працював на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №5 митного посту «Мостиська» Львівської митниці ДФС з 20.08.2019.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 №858 "Про утворення територіальних органів Державної митної служби" утворено Галицьку митницю Держмитслужби та реорганізовано Львівську митницю ДФС шляхом її приєднання до Галицької митниці Держмитслужби.
Згідно з наказом ДФС України від 25.11.2019 №30-рг "Про реорганізацію митниць ДФС" розпочато процедуру реорганізації Львівської митниці ДФС, а саме: утворено комісію з реорганізації Львівської митниці ДФС та встановлено тримісячний строк проведення реорганізації митниць ДФС з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.
24.04.2020 наказом ДФС України внесено зміни до пункту 4, зокрема, наказу ДФС України від 25.11.2019 №30-рг, в якому слова "три місяці" замінено на "шість місяців".
28.11.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено інформацію про рішення щодо припинення юридичної особи - Львівської митниці ДФС.
14.11.2019 проведена державна реєстрація як юридичної особи - Галицької митниці Держмитслужби.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України про початок роботи Державної митної служби України повноваження Львівської митниці ДФС перейшли до Галицької митниці Держмитслужби з 00.00 год. 08.12.2019.
21.12.2019 керівником комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС прийнято наказ №666 "Про попередження про наступне вивільнення", яким наказано письмово попередити про наступне вивільнення із займаних посад працівників Львівської митниці ДФС відповідно до пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу" згідно зі списком, в який був включений ОСОБА_3 . Вручення попереджень про наступне вивільнення працівників доручено члену Комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС ОСОБА_4
07.02.2020 наказом Львівської митниці ДФС №03 від скасовано наказ №666 від 21.12.2020, як такий, що не реалізований з причин відсутності на роботі члена Комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС, на якого було покладено обов'язок вжиття заходів щодо вручення попереджень про наступне вивільнення, які не були вручені.
10.03.2020 наказом Львівської митниці ДФС №07 "Про попередження про наступне вивільнення" зобов'язано Комісію з реорганізації Львівської митниці ДФС письмово попередити про наступне вивільнення працівників Львівської митниці ДФС із займаних посад на підставі пункту 4 частини 1 статті 83, пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-Vlll "Про державну службу", зі змінами, у пункті 136 додатку до якого зазначено ОСОБА_1 (п.63).
Згідно з наказом Львівської митниці ДФС №72-о від 13.04.2020 позивача з 15.04.2020 року звільнено із займаної посади головного державного інспектора відділу митного оформлення №5 митного посту «Мостиська» Львівської митниці ДФС відповідно до п.4 ч.1 ст.83, п.1 ч.1 ст.87 Закону України "Про державну службу", п.1 ч.1 ст.40 Кодексу законів про працю України. Підставою, як зазначено в наказі, є попередження про наступне вивільнення від 10.03.2020.
Не погодившись із вказаним наказом позивач звернувся з позовом до адміністративного суду.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 №858 "Про утворення територіальних органів Державної митної служби" утворено, зокрема, Галицьку митницю Держмитслужби та реорганізовано Львівську митницю ДФС шляхом її приєднання до Галицької митниці Держмитслужби.
Вказаною постановою зокрема передбачено, що Львівська митниця ДФС реорганізується шляхом приєднання до Галицької митниці Держмитслужби. При цьому, Львівська митниця ДФС продовжує здійснювати свої повноваження до моменту передачі таких Галицькій митниці Держмитслужби.
Як вже зазначалось, наказом ДФС України від 25.11.2019 №30-рг "Про реорганізацію митниць ДФС" розпочато реорганізацію Львівської митниці ДФС. Пунктом 4 вказаного наказу визначено строк проведення реорганізації митниць ДФС три місяці з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.
Пунктом 2 вказаного наказу створено комісії з реорганізації митниць ДФС та затверджено їх голів. Голів комісій зобов'язано, зокрема, забезпечити неухильне дотримання термінів, визначених планом заходів, пов'язаних з реорганізацією (п.5.3 Наказу.)
Запис про прийняте рішення щодо початку процедури припинення Львівської митниці ДФС внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 28.11.2019.
Суд встановив, що лише 24.03.2020 наказом ДФС України №14-рг "Про внесення змін до деяких наказів ДФС", внесено зміни до наказу від 25.11.2019 №30-рг, замінивши слова "три місяці" словами "шість місяців" в пункті 4 вказаного наказу. Тобто, в період з 01.03.2020 по 24.03.2020 строк проведення реорганізації Львівської митниці ДФС не був продовжений, відтак дії по виконанню плану заходів, пов'язаних з реорганізацією Львівської митниці ДФС, вчинялись у цей період з порушенням строку.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, 14.11.2019 проведена державна реєстрація юридичної особи - Галицької митниці Держмитслужби.
Постановою Кабінету Міністрів України №1074 від 20.10.2011 (зі змінами і доповненнями) затверджено Порядок здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі - Порядок №1074). Вказаний Порядок визначає механізм здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів.
Відповідно до пунктів 4, 5 та 6 Порядку №1074 орган виконавчої влади утворюється шляхом утворення нового органу виконавчої влади або в результаті реорганізації (злиття, поділу, перетворення) одного чи кількох органів виконавчої влади. Орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Права та обов'язки органів виконавчої влади переходять, зокрема, у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади.
Пунктом 12 Порядку №1074 передбачено, що орган виконавчої влади, утворений в результаті реорганізації, здійснює повноваження та виконує функції у визначених Кабінетом Міністрів України сферах компетенції з дня набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення таким органом повноважень та виконання функцій органу виконавчої влади, що припиняється. Орган виконавчої влади, щодо якого набрав чинності акт Кабінету Міністрів України про його припинення, продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції з формування і реалізації державної політики у визначеній Кабінетом Міністрів України сфері до набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення утвореним органом виконавчої влади його повноважень та виконання функцій.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України "Питання Державної митної служби" від 04.12.2019 №1217-р погоджено пропозицію Міністерства фінансів України щодо можливості забезпечення здійснення з 08.12.2019 Державною митною службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2019 року №227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України", функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1074 акт Кабінету Міністрів України про можливість забезпечення здійснення утвореним органом виконавчої влади повноважень та виконання функцій органу виконавчої влади, що припиняється, видається після здійснення заходів, пов'язаних з державною реєстрацією утвореного органу виконавчої влади як юридичної особи публічного права, затвердженням положення про нього, структури та штатного розпису його апарату, кошторису та заповненням 30 відсотків вакансій.
Отже, повноваження Львівської митниці ДФС перейшли до Галицької митниці Держмитслужби з 00.00 год. 08.12.2019. На момент початку здійснення діяльності Галицькою митницею Держмитслужби в цьому органі були затверджені структура, штатний розпис та кошторис видатків на його утримання.
Згідно з штатним розписом Галицької митниці Держмитслужби на 2019 рік, затвердженим головою Державної митної служби України 29.11.2019, штатна кількість працівників становила 1150 осіб, з місячним фондом заробітної плати за посадовими окладами 5 480 870 грн. (в тому числі по митному посту "Мостиська" - 133 штатних одиниць, в тому числі відділу №5, до якого мав бути переведений позивач - 24 штатних одиниць).
Штатний розпис Львівської митниці ДФС на 2019 рік, з урахуванням внесених змін, станом на 11.11.2019 становив 948 штатних одиниць з місячним фондом заробітної плати за посадовими окладами 4 446 466 грн. (в тому числі по митному посту "Мостиська" - 136 штатних одиниць, в тому числі відділу №5, до якого мав бути переведений позивач - 28 штатних одиниць).
З пояснень представника відповідачів судом встановлено, що станом на 08.12.2019 штат Галицької митниці Держмитслужби був заповнений на понад 30 відсотків за рахунок переведення працівників з інших митниць та призначення нових працівників.
Суд встановив, що загальна штатна чисельність працівників Львівської (948), Тернопільської (79) та Івано-Франківської митниць ДФС (104) на момент їх реорганізації шляхом приєднання до Галицької митниці Держмитслужби (разом 1131 штатна одиниця), була меншою на 19 штатних одиниць від затвердженого штатного розпису Галицької митниці Держмитслужби (1150 штатних одиниць).
Згідно з наданою представником відповідача інформацією, у Галицькій митниці Держмитслужби станом на 28.12.2019, 10.03.2020, 13.04.2020 у митному пості «Мостиська» були вакантні посади головного державного інспектора, які могли бути запропоновані позивачу.
Як встановлено судом, Львівська митниця ДФС реорганізується шляхом приєднання до Галицької митниці Держмитслужби. За своєю суттю приєднання - це така форма реорганізації, за якої одна юридична особа включається до складу іншої юридичної особи, яка продовжує існувати далі, але вже в більшому масштабі. При цьому реорганізовані юридичні особи припиняють своє існування, а їх права та обов'язки переходять до юридичної особи, до якої вони приєдналися.
Як наслідок, в процесі реорганізації юридичної особи виникають правовідносини, пов'язані з припиненням трудових договорів з працівниками. В цьому контексті в роботодавця виникає обов'язок чіткого дотримання законодавства про працю, в частині дотримання трудових прав працівників.
Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України).
Відповідно до п.1 ч.1, ч.2 та ч.4 ст.40 КЗпП України (в редакції, яка діяла на момент початку процедури реорганізації Львівської митниці ДФС та звільнення позивача з займаної посади) трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 вказаної статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. Особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої вказаної статті, а також особливості застосування до них положень частини другої вказаної статті, статей 42, 42-1, частин першої, другої і третьої статті 49-2, статті 74, частини третьої статті 121 вказаного Кодексу, встановлюються законом, що регулює їхній статус.
Отже, вказана норма КЗпП України визначає загальний порядок припинення трудового договору з працівником з ініціативи власника, у разі проведення реорганізації юридичної особи.
Спеціальним Законом, який визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, є Закон України "Про державну службу".
Статтею 83 Закону України "Про державну службу" (в редакції, яка діяла на момент початку процедури реорганізації Львівської митниці ДФС та на момент звільнення позивача з займаної посади) визначені підстави для припинення державної служби. Зокрема, державна служба припиняється за ініціативою суб'єкта призначення (статті 87, 87--1 вказаного Закону) (п.4 ч.1 ст. 83 Закону).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.87 Закону України "Про державну службу" підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу.
Станом на момент початку процедури реорганізації Львівської митниці ДФС Закон України "Про державну службу" не передбачав особливостей процедури звільнення державних службовців у зв'язку з реорганізацією державного органу. Тобто, на цей час діяли загальні норми щодо порядку припинення трудового договору з ініціативи власника у зв'язку з реорганізацією підприємства, установи, організації, що визначені КЗпП України.
Загальною нормою (ч.2 ст.40 КЗпП України) передбачено, що звільнення з підстав, зокрема, реорганізації підприємства, установи чи організації допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Згідно з ч.4 ст.36 КЗпП України у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).
Відповідно до ч.1-3 ст.492 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених вказаним Кодексом. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.
Таким чином, на момент початку процедури реорганізації Львівської митниці ДФС, законодавством був визначений обов'язок Комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС попередити працівників про наступне звільнення не пізніше ніж за два місяці до звільнення. Оскільки таке заплановане звільнення працівників було масовим, відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", Комісія з реорганізації Львівської митниці ДФС мала довести до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.
Наказом Львівської митниці ДФС №631 від 27.11.2019 затверджено план заходів, пов'язаних з реорганізацією Львівської митниці ДФС, в п.1 розділу ІІІ якого визначено здійснення заходів щодо переведення, звільнення працівників Львівської митниці ДФС, які належать до номенклатури посад начальника Львівської митниці ДФС, з дотриманням законодавства про працю. Зміни до вказаного плану заходів у цій частині на момент звільнення позивача не вносились.
Листом від 17.12.2019 №4343/8/13-70-04 Львівська митниця ДФС повідомила Галицьку митницю Держмитслужби про заплановане до 21.12.2019 вручення посадовим особам Львівської митниці ДФС повідомлення про наступне вивільнення та забезпечення одночасно з попередженням про звільнення надання пропозицій працівникам митниці іншої роботи в Галицькій митниці Держмитслужби.
Суд встановив, що в грудні 2019 року Львівською митницею ДФС не подано до Львівського обласного центру зайнятості звіту про заплановане вивільнення працівників. Наказ №666 від 21.12.2019 "Про попередження про наступне вивільнення" не реалізований, попередження про наступне звільнення працівникам Львівської митниці ДФС не надсилались.
Суд критично оцінює доводи відповідачів щодо поважності причин невиконання наказу №666 від 21.12.2019 "Про попередження про наступне вивільнення" у зв'язку з перебуванням з 23.12.2019 в стані тимчасової непрацездатності Голови комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС Лозинського О.Р. та перебуванням у відпустці відповідального за виконання вказаного наказу члена комісії ОСОБА_1 .
Відповідно до п.16 Порядку №1074 у складі комісії з припинення органу виконавчої влади за рішенням голови комісії визначається заступник голови комісії - представник органу виконавчої влади, що припиняється, або утвореного органу виконавчої влади, або органу виконавчої влади, до якого переходять права та обов'язки органу виконавчої влади, що припиняється, який у разі відсутності голови комісії з припинення органу виконавчої влади чи неможливості здійснювати ним свої повноваження з інших причин виконує його обов'язки.
Тобто, діяльність державного органу та виконання ним повноважень не може залежати лише від можливості виконання своїх обов'язків керівником такого державного органу. Ба більше, на переконання суду, надання відпустки без збереження заробітної плати відповідальному за виконання плану заходів з реорганізації Львівської митниці ДФС не є поважною причиною для невиконання таких заходів, а свідчить про неналежне здійснення контролю за виконанням плану заходів керівниками відповідачів, що призвело до затягування процедури реорганізації Львівської митниці ДФС.
Як наслідок, значна частина працівників Львівської митниці ДФС, в тому числі позивач, не були попереджені про наступне вивільнення та їм не було запропоновано вакантні посади для переведення до новоствореного митного органу.
Законом України №378- IX від 12.12.2019 внесено зміни до Кодексу законів про працю України. Вказаним Законом ст.492 КЗпП України доповнено частиною шостою такого змісту: "вивільнення працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України "Про державну службу", здійснюється у порядку, визначеному цією статтею, з урахуванням таких особливостей:
про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 30 календарних днів;
у разі вивільнення працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 вказаного Кодексу не застосовуються положення частини другої статті 40 вказаного Кодексу та положення частини другої вказаної статті;
не пізніше ніж за 30 календарних днів до запланованих звільнень первинним профспілковим організаціям надається інформація щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також проводяться консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень". Вказані зміни набрали чинності з 02.02.2020.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи" з 13.02.2020 набрали чинності зміни до Закону України "Про державну службу", відповідно до яких частину 3 статті 87 Закону доповнено новим абзацом першим такого змісту:
"Суб'єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої вказаної статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Суб'єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності). При цьому не застосовуються положення законодавства про працю щодо обов'язку суб'єкта призначення отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення".
Таким чином, на момент звільнення позивача з займаної посади не було змінено підстав припинення державної служби (реорганізація державного органу), однак було запроваджено певні особливості щодо процедури звільнення державних службовців.
Зокрема, змінено строк попередження державного службовця про наступне звільнення (не пізніше ніж за 30 календарних днів), а також передбачений до вказаного часу обов'язок пропонувати вакантну посаду державному службовцю при звільненні у зв'язку з реорганізацією державного органу, змінено словами "може пропонувати державному службовцю будь яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності)". Тобто, законом встановлено певну свободу дій керівника державного органу щодо надання пропозицій про переведення державних службовців до реорганізованого органу. Однак, на переконання суду, в кожному випадку надання таких пропозицій чи відмова у їх наданні має бути належним чином обґрунтовані.
Суд зазначає, що надання суб'єктом призначення або керівником державного органу пропозиції зайняття вакантної посади має наслідком переведення державного службовця на цю посаду, у разі його згоди на переведення.
Відповідно до ст.41 Закону України "Про державну службу" державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійних компетентностей може бути переведений без обов'язкового проведення конкурсу:
1) на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби або суб'єкта призначення;
2) на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням суб'єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та суб'єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець.
Державний службовець, призначений на посаду без конкурсу, не може бути переведений на вищу посаду державної служби без проведення конкурсу. Переведення здійснюється лише за згодою державного службовця.
В контексті вказаних норм Закону України "Про державну службу" суд зазначає, що передбачене в ст.87 вказаного Закону право (а не обов'язок) керівника державного органу пропонувати державному службовцю вакантну посаду, не може трактуватись як можливість прийняття рішення таким керівником на власний розсуд, без будь якого обґрунтування такого рішення. При переведенні державних службовців керівник державного органу в першу чергу оцінює професійну підготовку та компетентність державного службовця.
Іншими словами, при масовому звільненні працівників у зв'язку з реорганізацією державного органу, надання переваги одним працівникам у вигляді пропозиції зайняття вакантної посади у новоствореному державному органі повинно бути належно обґрунтоване, рівно ж як і відмова у наданні такої пропозиції іншим державним службовцям, за наявності вакантних посад у цьому державному органі. Тобто, така поведінка суб'єкта призначення або керівника державного органу не повинна викликати сумніви як у державних службовців так і сторонніх осіб у неупередженості такого керівника. В іншому випадку ці дії можна вважати дискримінаційними по відношенню до окремих державних службовців.
Відповідно до службової записки Управління кадрового забезпечення та розвитку персоналу Галицької митниці Держмитслужби №117/7.4-12/37 від 11.06.2020, за період з листопада 2019 року по квітень 2020 року включно, до Галицької митниці Держмитслужби призначено в порядку переведення з Львівської митниці ДФС та інших державних органів 933 працівника.
Відповідачами не надано доказів проведення перевірок рівня професійної підготовки чи професійної компетентності щодо переведених працівників, а також не надано доказів проведення такої перевірки відносно позивача.
При вирішенні спору судом також встановлено, що посадовою особою ГУ Держпраці у Львівській області проведено інспекційне відвідування Львівської митниці ДФС за адресою: 79000, Львівська область, м.Львів, вул.Костюшка, буд.1, код ЄДРПОУ 39420875.
За результатами інспекційного відвідування 27.07.2020 складено акт №ЛВ13637/2007/АВ (далі - акт).
Згідно з Актом за результатами інспекційного відвідування виявлено порушення Львівською митницею ДФС вимог п.5 ч.1 ст.36 КЗпП України, а саме керівництвом установи не забезпечено реалізацію свого права окремими працівниками на переведення в іншу установу, так як прийнято рішення про переведення лише вибіркових працівників у Галицьку митницю Держмитслужби, в яку реорганізовано Львівську митницю ДФС, без жодного на це обґрунтування та без визначених критеріїв відбору таких працівників, які продовжили свою роботу у новоствореній Галицькій митниці Держмитсужби. При цьому, частина працівників Львівської митниці ДФС звільнена відповідно до п.1 ч.1 ст.87 Закону України "Про державну службу" без обґрунтування такого рішення з повідомленням про відсутність рівнозначної посади або іншої роботи, що не відповідало дійсності на момент такого повідомлення; ст.46 КЗпП України, ч.1 ст.116 КЗпП України, ч.1 ст.83 КЗпП України, абз.6 п.2 розділу ІІ постанови Кабінету Міністрів України №100.
На підставі вищевказаного Акту 27.07.2020 винесено припис про усунення виявлених порушень №ЛВ13637/2007/АВ/П, яким зобов'язано Львівську митницю ДФС в особі в.о. начальника Марченка О.С. усунути встановлені в акті порушення у строк до 07.08.2020.
Згідно з ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 вказаного Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем -1 не подано належних доказів правомірності прийняття оскаржуваного наказу від 13.04.2020 № 72-о "Про звільнення ОСОБА_1 ".
Відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи оскаржуваний наказ 13.04.2020 № 72-о "Про звільнення ОСОБА_1 " на предмет відповідності його вказаним критеріям, суд дійшов висновку, що такий наказ прийнятий відповідачем без урахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття, тобто є необґрунтованим, а також прийнятий без дотримання принципу рівності перед законом. Крім вказаного, з урахуванням встановлених обставин та досліджених доказів у справі суд зазначає, що Львівською митницею ДФС такий наказ прийнято без дотримання принципів безсторонності, добросовісності та пропорційності, а тому суд вважає його протиправним та таким, що слід скасувати.
Частина 6 статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.
Згідно з ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.241-1 КЗпП України строки виникнення і припинення трудових прав та обов'язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями. Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк. Якщо останній день строку припадає на святковий, вихідний або неробочий день, то днем закінчення строку вважається найближчий робочий день.
Пунктом 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, зазначається, що днем звільнення вважається останній день роботи.
З аналізу вищевикладеного слідує, що день звільнення - це останній день, коли працівник перебуває у трудових відносинах з роботодавцем.
З огляду на те, що позивача було протиправно звільнено з Львівської митниці ДФС, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 підлягає поновленню на тій посаді та у тому органі, з якого він був протиправно звільнений, а саме на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення № 5 митного поста "Мостиська" Львівської митниці ДФС з наступного дня від дати звільнення, а саме з 16.04.2020.
Частиною 2 статті 235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок №100).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Пунктом 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Згідно з довідкою Львівської митниці ДФС від 07.12.2020 №13-70-05/38-421 середньоденна заробітна плата позивача становила 352,20грн, а середньомісячна заробітна плата 7220грн.
З урахуванням того, що час вимушеного прогулу позивача становив 173 робочих днів, відтак на його користь з Львівської митниці ДФС підлягає стягненню середній заробіток на суму 60930,60 грн.
Відповідно до п.2 та п.3 ч.1 ст.371 КАС України негайно виконуються рішення суду про: присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Таким чином, рішення в частині поновлення на посаді та виплати середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць необхідно допустити до негайного виконання відповідно до п.2 та п.3 ч.1 ст.371 КАС України.
З приводу обставин забезпечення переведення позивача та щодо не пропонування вакантних посад, суд зазначає наступне.
Положення ч.3 ст.87 Закону №889-VIII передбачають можливість керівника державної служби пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі.
Зміст даної статі вказує на те, що саме до дискреційних повноважень керівника віднесено прийняття рішення щодо переведення чи пропонування вакантних посад.
При цьому, працівник лише може повідомляти керівника про наміри щодо переведення, які мають бути враховані при прийнятті рішення та відображені в ньому.
Оскільки до прийняття спірного наказу про звільнення позивач не повідомляв керівників Львівської митниці ДФС та Галицької митниці Держмитслужби про свої наміри щодо переведення, суд, в силу повноважень наданих чинним законодавством, позбавлений можливості надавати оцінку таким правовідносинам.
Більше того, з огляду на те, що на час розгляду справи трудові відносини з позивачем припинені, згадані вище позовні вимоги є передчасними.
Як наслідок не підлягають задоволенню вимоги позивача які стосуються бездіяльності відповідачів та спонукання їх до вчинення дій.
Стосовно позовних вимог щодо стягнення з відповідачів на користь позивача по 25000грн. 00 коп. моральної шкоди, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.23 Цивільного кодексу України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Позивач не надав суду жодних пояснень в обґрунтування розрахунку суми моральної шкоди (чому виходив саме з відповідної суми коштів, що оцінював для розрахунку тощо). Окрім того, не надав жодних доказів щодо характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з оскаржуваними діями відповідача, характеру немайнових втрат, тяжкості вимушених змін у його життєвих і професійних стосунках, моральних переживаннях, стану здоров'я тощо. Також не зазначив, з яких міркувань він виходив, визначаючи суму шкоди (кратність співвідношення з мінімальною заробітною платою, прожитковим чи неоподаткованим мінімумом доходів громадян тощо).
Тому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими в частині визнання протиправним та скасувати наказу Львівської митниці ДФС за підписом в.о. начальника Львівської митниці ДФС, голови Комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС Романа Антоняка від 13.04.2020 №72-о "Про звільнення ОСОБА_1 ", поновлення на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення 5 митного поста «Мостиська» Львівської митниці ДФС та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 16.04.2020 року по день прийняття рішення. В іншій частині у задоволенні позову слід відмовити.
Крім того, рішення в частині поновлення на посаді та виплати середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць слід допустити до негайного виконання відповідно до п.2 та п.3 ч.1 ст.371 КАС України.
Що стосується судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такі підлягають стягненню на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.
Відповідно до ч.3 ст.143 КАС України питання щодо судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу вирішуватиметься після ухвалення рішення по суті позовних вимог, з огляду на неможливість позивача до закінчення судових дебатів подати докази, що підтверджують такі витрати.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Львівської митниці ДФС за підписом в.о. начальника Львівської митниці ДФС, голови Комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС Романа Антоняка від 13.04.2020 №72-о «Про звільнення ОСОБА_1 ».
Поновити ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №5 митного поста «Мостиська» Львівської митниці ДФС.
Стягнути з Львівської митниці ДФС (адреса: м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 39420875) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 60930,60 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів.
В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць в сумі 7220 грн. з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів допустити до негайного виконання.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці ДФС (адреса: м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 39420875) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 31.12.2020 року.
Суддя Карп'як Оксана Орестівна