29 грудня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/4771/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу
за позовом: Виконувача обов'язків керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області, який діє в інтересах держави
до відповідача: Малинівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, вул. Шевченка,25, с.Малинівка, Петрівський район, Кіровоградська область,28318
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Малинівський дошкільний навчальний заклад - дитячий садок загального розвитку Петрівського району, вул. Шевченка,19, с. Малинівка, Петрівський район, Кіровоградська область,28317
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Виконувач обов'язків керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області, який діє в інтересах держави звернувся до суду з адміністративним позовом до Малинівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Малинівський дошкільний навчальний заклад - дитячий садок загального розвитку Петрівського району , в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Малинівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області щодо оформлення права власності на будівлю та оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку за адресою - вул. Шевченка,19, с. Малинівка Петрівського району Кіровоградської області, на якій розташований Малинівський ДНЗ с. Малинівка;
- зобов'язати Малинівську сільську раду Петрівського району Кіровоградської області в межах повноважень вчинити дії, спрямовані на оформлення права власності на будівлю Малинівського ДНЗ - дитячий садок загального розвитку (вул. Шевченка,19, с. Малинівка, Петрівський район, Кіровоградська область,28317) та оформлення правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку, вчинити дії щодо виготовлення технічної документації із землеустрою та реєстрацію речового права на земельну ділянку.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку під дошкільним навчальним закладом може створити передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеною земельною ділянкою, ризики для нормального функціонування ДНЗ та здійснення виховного процесу, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав дітей.
Ухвалою суду від 28 жовтня 2020 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного провадження з повідомленням сторін (а.с.58-59).
Зазначеною ухвалою відповідачу встановлено строк для подання до суду відзиву на позовну заяву з відповідними доказами в їх обґрунтування.
У встановлений судом строк відповідач до суду відзив не подав.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.
Так, від представника прокуратури надійшло клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
Судове засідання здійснювалось в порядку встановленому ч. 4 ст. 229 КАС України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
З огляду на викладене суд, керуючись ч. 6 ст. 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
При цьому частиною четвертою статті 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно ч.3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно ч.3 ст. 53 КАС України, прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Відповідно до ст. 32 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження щодо управління закладами освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення.
Статтею 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права. Від імені та в інтересах територіальних громад правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності здійснюють органи місцевого самоврядування.
Статтею 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачені повноваження виконавчих органів сільських, селищних рад у сфері регулювання земельних відносин, зокрема, щодо надання у користування земельних ділянок та здійснення контролю за додержанням земельного законодавства, використанням та охороною земель.
За цим позовом прокурор набуває статусу позивача, оскільки орган, уповноважений здійснювати функції щодо зобов'язання оформити належним чином право користування земельною ділянкою Малинівським ДНЗ дитячим садком загального розвитку Петрівського району - відсутній.
Судом встановлено, що сільською радою не виготовлено правовстановлюючі документи на земельну ділянку, якою користується Малинівський ДНЗ, відтак відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку, на якій розташований дошкільний навчальний заклад. Інших доказів суду не надано.
Відповідно до п.1.3 розділу І Статуту Малинівський ДНЗ, засновником дошкільного навчального закладу є Малинівська сільська рада. Засновник здійснює фінансування дошкільного навчального закладу, його матеріально-технічне забезпечення, надає необхідні будівлі з обладнанням і матеріалами, організовує ремонт і будівництво приміщень, їх господарське обслуговування, харчування та медичне обслуговування дітей (а.с.18).
Як вбачається з п.4 розділу І Статуту, до повноважень дошкільного навчального закладу віднесено: задоволення потреб громадян відповідної території в здобутті дошкільної освіти, забезпеченні відповідності рівня дошкільної освіти вимогам базового компонента дошкільної освіти, створенні безпечних та нешкідливих умов розвитку, вихованні та навчанні дітей, режиму роботи, умов для фізичного розвитку та зміцнення здоров'я дітей відповідно до санітарно-гігієнічних вимог, забезпечення їх дотримання, здійснення соціально-педагогічного патронату, взаємодії з сім'єю, поширення серед батьків психолого-педагогічних та фізіологічних знань про дітей дошкільного віку.
Згідно з положеннями п.1.5 розділу І Статуту, навчальний заклад є юридичною особою, має печатку зі своїм найменуванням та штамп.
Відповідно до п.7 ст. 1 Закону України "Про освіту", засновник закладу освіти - орган державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/ або юридична особа, рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад освіти або які в інший спосіб відповідно до законодавства набули прав і обов'язків засновника.
Матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти, у тому числі загальноосвітніх та дошкільних, відповідно ст.38 Закону України "Про дошкільну освіту" включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством.
Відповідно до ч. 2 ст. 80 Закону України "Про освіту", порядок, умови та форми набуття закладами освіти прав на землю визначаються Земельним кодексом України.
За приписами п. 5 ч. 1 ст. 123 ЗК України, земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті "а" ч.2 ст.92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування.
У ч.3 ст.22 Закону України "Про освіту" передбачено, що заклад освіти залежно від засновника може діяти як державний, комунальний, приватний чи корпоративний.
Відповідно змісту ч.2 ст.19 Конституції України, ч.3 ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та керуються у своїй у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, кабінету Міністрів України.
Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Відповідно до ст.32 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження щодо управління закладами освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення.
Статтею 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачені повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері регулювання земельних відносин, а саме: власні - 1) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад; та делеговані - 1) здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, 8) підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; 9) організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою; 10) здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.
Приписами п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Статтею 12 ЗК України визначені повноваження сільських, селищних міських рад у галузі земельних відносин, до яких віднесено розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності та інші.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно до ст.122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для усіх потреб.
Порядок надання земельних ділянок комунальної власності у користування визначений ст. 123 ЗК України.
Відповідно до ст. 92 ЗК України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння та користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній та комунальній власності без встановлення строку.
Згідно ст. 126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Частинами 1, 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.
Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до вимог цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України "Про освіту", державну політику у сфері освіти визначає Верховна Рада України, а реалізують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, інші центральні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Положеннями ч.3 ст. 66 Закону України "Про освіту" передбачено, що сільські, селищні ради відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти на відповідній території, мають право засновувати заклади освіти, реорганізовувати і ліквідовувати їх, забезпечують їх діяльність та розвиток.
Згідно з ч.2 ст.19 Закону України "Про дошкільну освіту", органи місцевого самоврядування в системі дошкільної освіти в межах їх компетенції: забезпечують реалізацію державної політики у сфері дошкільної освіти на відповідній території; контролюють додержання вимог законів та інших нормативно-правових актів у сфері дошкільної освіти.
Суд зазначає, що земельна ділянка, якою користується Малинівський дошкільний навчальний заклад має перебувати на праві постійного користування.
Згідно ст.125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Однак, в порушення вимог земельного законодавства та положень Закону України "Про освіту", правовстановлюючі документи на земельну ділянку, яку використовує ДНЗ не оформлено, державну реєстрацію права постійного користування не проведено.
Відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку під дошкільним навчальним закладом створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеною земельною ділянкою, ризики для нормального функціонування закладу та навчального процесу, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав дітей.
Таким чином, Малинівська сільська рада, є суб'єктом, який здійснює управління ДНЗ, відповідає за його матеріально - технічне забезпечення, виконує повноваження у земельній сфері щодо надання земельних ділянок у користування, здійснює контроль за додержанням земельного законодавства та законодавства в галузі освіти, не виконала покладені на неї вищезазначеними нормами повноваження, не вжила необхідних дій для оформлення права постійного користування земельною ділянкою, на якій знаходиться ДНЗ, допускаючи протиправну бездіяльність, відтак позовній вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Крім того, санітарним регламентом для дошкільних навчальних закладів, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я України 24.03.2016р. №234, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 14.04.2016р. за №563/28693, визначено певні вимоги до облаштування дошкільного закладу.
Так, п. 2 розділу 1 Санітарного регламенту визначено, що використання території, будівель, приміщень, споруд, обладнання дошкільних навчальних закладів іншими юридичними та фізичними особами з метою, що не пов'язана з навчально-виховним процесом та життєдіяльністю дітей, забороняється.
Відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій знаходиться дошкільний навчальний заклад, створює передумови до зловживань щодо розпорядження зазначеною земельною ділянкою, ризики для нормального функціонування дошкільного закладу, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав дітей.
Відповідно до ст. 2 КАС завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Приписами ст.78 КАС України визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд немає обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Статтею 105 КАС України визначено, що адміністративний позов може містити вимоги про: скасування рішення суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що діяльність навчального закладу підлягає приведенню у відповідність до законодавства, а відтак позов підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України "Про охорону дитинства" держава гарантує дитині право на охорону здоров'я, безоплатну кваліфіковану медичну допомогу в державних і комунальних закладах охорони здоров'я, сприяє створенню безпечних умов для життя і здорового розвитку дитини, раціонального харчування, формуванню навичок здорового способу життя.
Враховуючи з'ясовані обставини справи та факт неподання відзиву на позовну заяву, суд вважає доведеним, що на дату прийняття рішення у цій справі відповідач не усунув тих порушень вимог чинного законодавства у сфері благоустрою, які зумовили необхідність звернення прокурора до суду задля захисту інтересів держави.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
За таких обставин, беручи до уваги відсутність витрат суб'єкта владних повноважень пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, відсутні підстави для стягнення судових витрат з відповідача.
Керуючись ст.ст.139, 243, 245, 246, 255, 257-258, 262, 293, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов виконувача обов'язків керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області, який діє в інтересах держави - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Малинівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області щодо оформлення права власності на будівлю та оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку за адресою - вул. Шевченка,19, с. Малинівка Петрівського району Кіровоградської області, на якій розташований Малинівський ДНЗ с. Малинівка.
Зобов'язати Малинівську сільську раду Петрівського району Кіровоградської області в межах повноважень вчинити дії, спрямовані на оформлення права власності на будівлю Малинівського ДНЗ - дитячий садок загального розвитку (вул. Шевченка,19, с. Малинівка, Петрівський район, Кіровоградська область,28317) та оформлення правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку, вчинити дії щодо виготовлення технічної документації із землеустрою та реєстрацію речового права на земельну ділянку.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст.ст.255, 295 КАС України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії.
Згідно до пп.15.5 п.1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено та підписано 31.12.2020 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. Петренко