04 січня 2021 року Справа 160/17437/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Захарчук-Борисенко Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби юстиції у Дніпропетровській області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,-
28.12.2020 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби юстиції у Дніпропетровській області, в якій просить:
- визнати дії ст. державного виконавця неправомірними які унеможливлюють виконання виконавчого листа тобто виконавчих дій, та порушують права позивача як учасника виконавчого провадження.
- скасувати постанову ст. державного виконавця в обмеженні права керування автотранспортними засобами.
- скасувати постанову про тимчасове обмеження в'їзду за кордон.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України суд зробив висновок, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Згідно з п. 5 ч.5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивач при зверненні до суду посилається ВП № 37330194, проте доказів на підтвердження наявності виконавчих проваджень за ВП № 37330194 позивачем не надано.
Крім того, позивачу необхідно надати рішення судів, завірені належним чином, на підставі яких відкриті виконавчі провадження ВП № 37330194, для необхідності суду визначити підсудності позовної заяви позивача.
Одночасно позивач при зверненні до суду посилається на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпра від 12.10.2020, проте суду не надав копію цієї ухвали.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Позивачу необхідно викласти позовні вимоги відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки такі вимоги як, зокрема, визнати дії ст. державного виконавця неправомірними які унеможливлюють виконання виконавчого листа тобто виконавчих дій, та порушують права позивача як учасника виконавчого провадження, скасувати постанову про тимчасове обмеження в'їзду за кордон суперечать Кодексу адміністративного судочинства України, та надати до суду уточнену позовну заяву для суду та для сторін.
Разом з тим пунктом 11 частини 5 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в позовній заяві зазначаються власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Однак, всупереч вимогам п.11 ч. 5 ст. 161 КАС України, позивачем не зазначено власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Таким чином, недоліки позовної заяви можуть бути усунені позивачем шляхом зазначення власного письмового підтвердження відповідно до п. 11 ч. 5 ст. 161 КАС України у позовній заяві.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим Кодексом адміністративного судочинства України, а тому згідно з ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби юстиції у Дніпропетровській області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, а саме:
- надати до суду докази на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, а саме: рішення судів, завірені належним чином, на підставі яких відкрите виконавче провадження № 37330194; доказів на підтвердження наявності виконавчих проваджень за № ВП 37330194;
- надати до суду ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпра від 12.10.2020;
- надати до суду уточнену позовну заяву, а саме: позовні вимоги викласти відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
- зазначити власне письмове підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Роз'яснити, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог статтей 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко