04 січня 2021 року Справа 160/17597/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Коренев А.О., перевіривши матеріали позовної заяви Офісу великих платників податків ДПС до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про скасування постанови,
30 грудня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Офісу великих платників податків до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Дніпрі) про скасування постанови, в якому просить суд: скасувати постанову головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Дніпро) Коваленко У.Ю. про накладення штрафу від 19.02.2020 у розмірі 5100, 00 грн. в межах виконавчого провадження № 60793656.
Відповідно до п.п. 3 та 6 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суд розглянувши питання про поновлення пропущеного строку, встановив наступне.
Як вбачається з позовної заяви, позивач оскаржує постанову державного виконавця від 19 лютого 2020 року.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені у статті 287 КАС України.
Так, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів., в якій позивач просить:
Із матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова була отримана позивачем 24 лютого 2020 року, однак до суду позовна заява надійшла втретє лише 30 грудня 2020 року.
Згідно ч.1 ст. 122 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Отже, чинне законодавство України, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлено досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 року № 17рп/2011 визнано, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційний прав на судовий захист і доступ до правосуддя.
Практика Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмежено, в тому числі і встановленням строків звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, справа «Стаббігс та інш. Проти Великобританії» рішення від 22.10.1996 року, «Девеер проти Бельгії» рішення від 27.02.1980 року).
Доводи позивача, як на підставу для поновлення строку через неможливість здійснити сплату судового збору у повному обсязі, суд вважає необґрунтованими, оскільки до позовної заяви долучено платіжне доручення № 922 від 01.07.2020 року, а позовна надійшла до суду 30.12.2020 року.
Крім того, суд зауважує, що позивач повторно звертаючись із вказаними позовом (справа № 160/8172/20) до суду 21.07.2020 року надавав вказане платіжне доручення, однак у зв'язку з не усуненням у встановлений судом строк недоліків позовної заяви вона була повернута позивачу згідно ухвали суду від 08.09.2020 року, а тому посилання позивача на неможливість здійснити сплату судового збору є безпідставні.
Суд зазначає, що поважними можуть бути визнані причини, які об'єктивно перешкоджали особі звернутися до суду за захистом своїх прав. Враховуючи те, що обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов'язку своєчасної сплати судового збору, в даному випадку такі причини відсутні.
Таку правову позицію висловив Верховний Суд України в ухвалі від 03 лютого 2020 року у справі № 340/661/19, а також, неодноразово висловлював і Верховний Суд, зокрема, у постанові від 21.08.2018 року у справі № 815/4575/15, адміністративне провадження № К/9901/47962/18, у постанові від 31.07.2018 року у справі № 804/5200/17, адміністративне провадження № К/9901/51692/18, у постанові від 11.12.2018 року у справі № 820/2160/17, адміністративне провадження № К/9901/57225/18.
Позивач не навів суду об'єктивних та переконливих причин, які завадили позивачу надіслати позовну заяву до суду у строк встановлений ст. 287 КАС України.
За вказаних обставин, суд вважає підстави для поновлення строку звернення з позовом до суду, які вказані позивачем у заяві, неповажними, що є підставою для залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно зі статтею 169 КАС України, позовна заява, яка подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, залишається без руху, про що суд повідомляє позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 121, 123, 160, 161, 169, 256, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні заяви Офісу великих платників податків ДПС про поновлення пропущеного строку звернення до суду відмовити.
Позовну заяву Офісу великих платників податеків ДПС до Центрального відділу Державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Днпро) про скасування постанови залишити без руху.
Надати позивачу строк протягом 5 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, шляхом надання до суду:
- клопотання про поновлення строку звернення з позовною заявою до адміністративного суду, у якій зазначити інші підстави для поновлення строку для звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду;
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Копію даної ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.
Суддя А.О. Коренев