Справа № 545/3449/20
Провадження № 1-в/545/704/20
28.12.2020 року. Полтавський районний суд Полтавської області у складі :
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава подання Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)» щодо можливого звільнення і пом'якшення покарання у випадках, передбачених ч.2 і ч.3 ст.74 КК України щодо засудженої гр. ОСОБА_4 , -
Адміністрація державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)» звернулась до суду із поданням про щодо можливого звільнення і пом'якшення покарання у випадках, передбачених ч.2 і ч.3 ст.74 КК України щодо засудженої гр. ОСОБА_4 , посилаючись на те, що 01.07.2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII, яким внесені зміни до ст. 309 КК України. Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинну діяльність, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію в часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання.
Ч. 1 п. 13 ст. 537 КПК України передбачено, що під час виконання вироків, суд визначений ч. 2 ст. 539 КПК України, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених ч. 2 ст. 74 КК України ( особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання. ).
Ч. 3 ст. 74 КК України ( призначена засудженій міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженою покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими ч. 1 ст. 72 КК України. ).
Прохали привести вирок Селидівського міського суду Донецької області від 12.05.2015 року та Селидівського міського суду Донецької області від 20.11.2015 року, зміненого ухвалою апеляційного суду Донецької області від 15.03.2016 року у відповідність до норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII.
У судовому засіданні прокурор заперечував стосовно задоволення подання та приведення вироку у відповідність із чинним КК України в частині призначення покарання в зв'язку з безпідставністю.
Засуджена та представник адміністрації установи у судове засідання не з'явилися, направивши на адресу суду заяви про розгляд подання без їх участі, подання підтримали та просили задовольнити.
Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали особової справи, суд дійшов висновку, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що гр. ОСОБА_5 засуджена вироком Селидівського міського суду Донецької області від 12.05.2015 року за ст.309 ч.1 КК України - 1 рік позбавлення волі, за ст..317 ч.1 КК України -4 роки позбавлення волі, за ст.311 ч.1 КК України - 2 роки обмеження волі, відповідно до ст. 70 ч.1, 72 75, 76 КК України - остаточно до 4 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком -3 роки.
ОСОБА_4 засуджена вироком Селидівського районного суду Донецької області від 20.11.2015 року, зміненого ухвалою апеляційного суду Донецької області від 15.03.2016 року за ст. 317 ч.2, 71 ч.1 КК України до 4 років 9 місяців позбавлення волі.
01.07.2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII .
Вказаним Законом внесені зміни до ч.1 ст. 309 КК України, якими встановлено, що незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту - караються штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 5 Кримінального кодексу України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимості. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Згідно з ч.3 ст. 74 КК України призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.
Таким чином, оскільки призначене вироком Селидівського міського суду Донецької області від 12.05.2015 року покараннягр. ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 309 КК України, перевищує санкцію статті після набрання чинності Закону № 2617-VIII, суд вважає за необхідне, пом'якшити йому раніше призначене покарання з 1 року позбавлення волі до 4 років обмеження волі. Відповідно до ст. 70 ч.1, 72 75, 76 КК України - вважати засудженою остаточно до 4 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком -3 роки. ОСОБА_4 засуджена вироком Селидівського районного суду Донецької області від 20.11.2015 року, зміненого ухвалою апеляційного суду Донецької області від 15.03.2016 року за ст. 317 ч.2, 71 ч.1 КК України остаточно до 4 років 9 місяців позбавлення волі.
На підставі викладеного та керуючись ст. 5, 70, 71, 72, 74 КК України, ст.537, 539, 395 КПК України, суд, -
Подання Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)» щодо можливого звільнення і пом'якшення покарання у випадках, передбачених ч.2 і ч.3 ст.74 КК України щодо засудженої гр. ОСОБА_4 - задовольнити.
Вирок Селидівського міського суду Донецької області від 12.05.2015 року привести у відповідність до вимог чинного КК України та пом'якшити покарання засудженій гр. ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 309 КК України, пом'якшити їй раніше призначене покарання за ст..309 ч.1 КК України до 4 років обмеження волі, відповідно до ст. 70 ч.1, 72 75, 76 КК України - вважати засудженою остаточно до 4 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком -3 роки. ОСОБА_4 вважати засудженою вироком Селидівського районного суду Донецької області від 20.11.2015 року, зміненого ухвалою апеляційного суду Донецької області від 15.03.2016 року за ст. 317 ч.2, 71 ч.1 КК України остаточно до 4 років 9 місяців позбавлення волі.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом 7 днів з моменту її проголошення.
Ухвала надрукована суддею в нарадчій кімнаті та є оригіналом.
Суддя: ОСОБА_1