Справа № 631/336/20
Провадження № 3/631/156/20
19 червня 2020 року селище міського типу Нова Водолага
Суддя Нововодолазького районного суду Харківської області Мащенко С. В.
за участю:
секретаря судового засідання Ракової С. А.
а також:
прокурора Малюкіна Р. В.
особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщення суду матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
який народився в селищі міського типу Нова Водолага Харківської області, є громадянином України (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 07.02.1997 Нововодолазьким РВ УМВС України в Харківській області),
із реєстраційним номером облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресом:
АДРЕСА_1 ;
за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
24.04.2020 року оперуповноваженим УСР Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Бунчиком Денисом Петровичем, відповідно до повноважень, наданих абзацом 1 пункту 1 частини 1 статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення, складено протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією № 248, що надійшов до Нововодолазького районного суду Харківської області 06.05.2020 року (вхідний № 2540/20-вх), був зареєстрований під єдиним унікальним № 631/336/20 (провадження № 3/631/156/20) й згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями переданий головуючому судді Мащенко С. В.
Зі змісту зазначеного протоколу убачається, що оперуповноважений УСР Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Бунчик Денис Петрович склав протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією № 248 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який будучі присяжним Нововодолазького районного суду Харківської області, тобто суб'єктом декларування згідно з підпунктом «г» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року № 1700-VII й суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, несвоєчасно подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік, а саме 17.01.2020 року. Вказані дії містять ознаки адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а. с. 1 - 7).
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 до судді з'явився, свою вину у вчиненні правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, визнав повністю, зазначивши, що вчинив його ненавмисно. Дійсно подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування невчасно, бо не був обізнаний з приводу наслідків своєї бездіяльності. Зазначив, що брав участь у розгляді справ у Нововодолазькому районному суді Харківської області у якості присяжного, та з урахуванням викладеного відводів судді не має, бо на його думку конфлікт інтересів у даному випадку відсутній. Просив суворо не карати
Прокурор Нововодолазького відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області Малюкін Р. В. у судовому засіданні вважав, що протокол щодо вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, складено відповідно до діючого законодавства України, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного проступку, передбаченого частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому його слід притягнути до відповідальності за вчинене.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, висновок прокурора з питань, які виникали в ході розгляду справи, дослідивши матеріали справи та наявні у ній письмові докази, а також безпосередньо перевіривши у нарадчій кімнаті відкрите електронне джерело - офіційний веб-сайт Національного агентстваз питань запобігання корупції - Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (https://рublіс.nazk.gov.ua), суддя прийшов до такого.
Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначаєЗакон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року № 1700-VІІ (із змінами та доповненнями).
Абзацом 10 частини 1 статті 1 цього Закону розтлумачено, що правопорушенням, пов'язаним з корупцією - є діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині 1 статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Підпункт ґ) пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» чітко визначає, що суб'єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є присяжні (під час виконання ними обов'язків у суді).
Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 03.10.2016 року, яка надана голові Нововодолазької районної ради Харківської області ОСОБА_2 , він дає згоду бути включеним до списку присяжних Нововодолазького районного суду Харківської області (а. с. 24).
Рішенням голови Нововодолазької районної ради від 12.10.2016 року № 171-VII затверджено список присяжних Нововодолазького районного суду Харківської області у кількості 11 осіб, до якого входить також і ОСОБА_1 (а. с. 28 - 29).
Відповідно до розпорядження виконуючого обов'язки Голови Нововодолазького районного суду Харківської області Трояновської Т. М. № 02-09/02 від 18.10.2016 року «Про виконання повноважень присяжного» та згідно зі статтею 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII, ОСОБА_1 слід вважати таким, що приступив до виконання повноважень присяжного Нововодолазького районного суду Харківської області з 18.10.2016 року (а. с. 30).
Згідно з протоколом № 1 зборів керівництва суду з присяжними Нововодолазького районного суду Харківської області від 20 березня 2018 року, на якому були присутні голова ОСОБА_3 , керівник апарату ОСОБА_4 , присяжні: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , яким головою суду ОСОБА_3 було повідомлено, що протоколом зборів суддів № 2 від 12.03.2018 року її обрано головою суду з 12.03.2018 року по 06.08.2018 року, та відповідно до наказу суду № 02-05/28 від 12.03.2018 року вона приступила до здійснення адміністративних повноважень, а також про необхідність виконання присяжними вимог статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», а саме: зобов'язання подання шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація). При поданні декларації обов'язкова наявність електронного цифрового підпису, який можна отримати у відділенні КБ «Приват-Банк», що не потребує значного часу. Також ОСОБА_3 зазначила, що відповідно до роз'яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції», затвердженого рішенням Національного агентства № 3 від 11.08.2016 (із змінами), законом передбачено чотири типи декларацій суб'єкта декларування:
- щорічна декларація, яка подається у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року;
- декларація суб'єкта декларування, який припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, що подається не пізніше дня такого припинення. Якщо припинення зазначених функцій відбулося з ініціативи роботодавця, декларація подається не пізніше двадцяти робочих днів з дня, коли суб'єкт декларування дізнався чи повинен був дізнатися про таке припинення. Декларація суб'єкта декларування, який припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, охоплює період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими таким суб'єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є день, що передує дню подання декларації. Під раніше поданими деклараціями розуміються як декларації, що були подані до Реєстру відповідно до Закону, так і декларації, що були подані відповідно до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»;
- декларація суб'єкта декларування, який припинив діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, що подається до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком, у якому було припинено таку діяльність. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року;
- декларація суб'єкта декларування, який є особою, що претендує на зайняття посад, зазначених у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону, що подається до призначення або обрання особи на посаду. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому особа подала заяву на зайняття посади (участь у конкурсі), якщо інше не передбачено законодавством, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Крім того, відповідно до частини другої статті 52 Закону, у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме: отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року,- зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Вказана інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.
Закінчуючи виступ, ОСОБА_3 наголосила, що за неподання або несвоєчасне подання декларації особи несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством (а. с. 31 - 32).
З телефонограми секретаря судового засідання Нововодолазького районного суду Харківської області Євсюкової О. В. від 29.03.2019 року, яка зареєстрована в журналі телефонограм за № 50, убачається, що присяжному ОСОБА_1 нагадано про необхідність подання щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування до 00 годин 00 хвилин 01 квiтня року, наступного за звiтнiм роком, шляхом заповнення на офiцiйному веб сайтi Національного агентства з питань запобiгання корупцiї. Така декларацiя охоплюс звiтнiй рiк (перiод з 01 сiчня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та мiстiть iнформацiю станом на 31 грудня звітного року (а. с. 33).
Згідно з листом керівника апарату Нововодолазького районного суду Харківської області від 07.10.2019 року вихідний № 02-21/6/2019 року, ОСОБА_1 повідомлено, що відповідно частини 4 статі 64 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» список присяжних затверджується на три роки і переглядається в разі необхідності для заміни осіб, які вибули зі списку, за поданням територіального управління Державної судової адміністрації України. Беручи до уваги ту обставину, що список присяжних Нововодолазького районного суду Харківської області затверджено рішенням Нововодолазької районної ради XI сесії VII скликання від 12.10.2016 № 171-УІІ, нагадано про необхідність подання декларації суб'єкта декларування, який припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, що подається не пізніше дня такого припинення шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції. (Стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-УІІ від 14 жовтня 2014 року, Роз'яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю, затверджене рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції 11 серпня 2016 року № 3 (із змінами). Крім того повідомляємо, що відповідно до статті 49 «Встановлення своєчасності подання декларацій» Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII від 14 жовтня 2014 року, державні органи зобов'язані перевіряти факт подання суб'єктами декларування, які в них працюють (працювали), відповідно до цього Закону декларацій та повідомляти Національне агентство з питань запобігання корупції про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному ним порядку (а. с. 34).
Телефонограмою керівника апарату Нововодолазького районного суду Харківської області Столяренка С. В. від 09.10.2019 року, яка зареєстрована в журналі телефонограм за № 112, присяжному ОСОБА_1 нагадано про необхідність подання щорічної декларації суб'єкта декларування, який припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, що подається не пізніше дня такого припинення шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (а. с. 35).
Розпорядженням голови Нововодолазького районного суду Харківської області Мащенко С. В. від 11.10.2019 року № 02-09/02 відповідно до статей 24, 64 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII, ОСОБА_1 увільнено від виконання повноважень присяжного Нововодолазького районного суду Харківської області 11.10.2019 року у зв'язку із закінченням трирічного терміну повноважень (а. с. 36).
05.02.2020 року за вихідним № 01-31/25/2020 керівник апарату Нововодолазького районного суду Харківської області Столяренко С. В. повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції про факт неподання чи несвоєчасного подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме: ОСОБА_1 , який працював присяжним Нововодолазького районного суду Харківської області, за 2017 рік (а. с. 11).
30.03.2020 року начальник Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України звернувся до голови Нововодолазького районного суду Харківської області Мащенко С. В. з листом про надання належним чином завірені копії документів, а саме: наказу суду, розпорядження Нововодолазької районної ради про ОСОБА_1 на посаду присяжного Нововодолазького районного суду Харківської області; посадової інструкції ОСОБА_1 ; особистих документів ОСОБА_1 (паспорт, код, особову справу, посвідчення, службову характеристику, тощо); документів про ознайомлення ОСОБА_1 з вимогами антикорупційного законодавства (розписки, попередження, відомості про прийняття заліків, тощо); документів, що стали підставою для звільнення; інших документів (при необхідності) (а. с. 19).
16.04.2020 року за вихідним № 01-31/42/20 на адресу Управління стратегічних розслідувань Національної поліції України в Харківській області Нововодолазьким районним судом Харківської області надіслано копії документів відносно ОСОБА_1 (копія титульного листа та опису особової справи; копія заяви; копія паспорту та картки платника податків; копія рішення Нововодолазької районної ради № 171-VII від 12.10.2016 року; копія розпорядження № 02-09/02 від 18.10.2016 року; копія протоколу зборів керівництва суду з присяжними Нововодолазького районного суду Харківської області № 1 від 20.03.2018 року; копія телефонограми № 50 від 29.03.2019 року; копія листа нагадування № 02-21/6/2019 від 07.10.2019 року; копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення; копія телефонограми № 112 від 09.10.2019 року; копія розпорядження № 02-09/02 від 11.10.2019 року (а. с. 20).
Відповідно до приписів статті 127 Конституції України правосуддя здійснюють судді, а у визначених законом випадках правосуддя здійснюється за участю присяжних.
Згідно зі статтею 63 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя. Присяжні виконують обов'язки, визначені пунктами 1, 2, 4 - 6 частини сьомої статті 56 цього Закону, а саме: справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів; виявляти повагу до учасників процесу; не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання; виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.
Як визначено частиною 1 статті 64 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» для затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням до відповідних місцевих рад, які формують і затверджують у кількості, зазначеній у поданні, список громадян, які постійно проживають на територіях, на які поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, відповідають вимогам статті 65 цього Закону і дали згоду бути присяжними.
Отже, з огляду на таке, ОСОБА_1 у 2017 році був присяжним Нововодолазького районного суду Харківської області, а тому на нього розповсюджуються положення Закону України «Про запобігання корупції», й він у розумінні абзацу 14 частини 1 статті 1 цього нормативно-правового акту є суб'єктом декларування.
Відповідно до вимог частини 1 статті 45 та частини 1 статті 47 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини 1 статті 3 цього закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством. Подана декларація включається до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на його офіційному веб-сайті.
Так, пунктом 2 Форми декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженої Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 3 від 10.06.2016 року, визначено, що декларація заповнюється та подається особисто суб'єктом декларування на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції через власний персональний електронний кабінет суб'єкта декларування у системі Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, шляхом заповнення електронної форми. Паперова копія декларації не подається.
В ході розгляду справи суддею встановлено та не оспорюється особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, що ним щорічну декларацію за 2017 рік подано 17.01.2020 року.
Обговорюючи поважність несвоєчасного подання декларації, ОСОБА_1 у своїх поясненнях зазначив про необізнаність у наслідках такої своєї бездіяльності, що на думку судді не є слушним, оскільки спростовується зборами керівництва Нововодолазького районного суду Харківської області з присяжними 20 березня 2018 року о 15 годині 00 хвилин у залі судових засідань № 1 Нововодолазького районного суду Харківської області, на яких було надано роз'яснення положень діючого законодавства України щодо обов'язкового електронного декларування із вирішенням нагальних питань, а саме: щодо електронного декларування, порядку отримання електронного цифрового підпису, типів декларацій, порядку та строків їх подання, про що складено відповідний протокол (а. с. 31 - 32).
Таким чином, суддя впевнений, що ОСОБА_1 був обізнаний у необхідності виконання вимог статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», зокрема, про необхідність подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не пізніше 01 квітня року, наступного за звітним роком, й доказів поважності причин пропуску строку, встановленого законом, ним не надано.
Отже, безпосередньо дослідивши у судовому засіданні наведені вище докази у їх сукупності, що відповідають вимогам закону щодо їх належності та допустимості, а також особисто здійснюючи перевірку інформації, яка міститься на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (https://рublіс.nazk.gov.ua), суддею встановлено, що в системі Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування міститься щорічна декларація ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є присяжним Нововодолазького районного суду Харківської області, дата публікації якої відповідає 17.01.2020 року о 16:14.
Таким чином, суддя достовірно переконався, що саме 17.01.2020 року, особа, що притягається до адміністративної відповідальності, подала щорічну (за 2017 рік) декларацію осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, хоча, керуючись вимогами частини 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», повинна була це зробити до 01.04.2018 року.
Для забезпечення однакового і правильного застосування судами загальної юрисдикції Закону України «Про запобігання корупції» та положень Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм закону в судовій практиці та запобігання помилкам при розгляді справ про окремі адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, діючи відповідно до пункту 7 розділу XII «Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VІІІ, судова палата у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ звернула увагу суддів першої та апеляційної інстанції в своєму листі щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією, на те, що при розгляді справ цієї категорії суди повинні забезпечувати своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне дослідження всіх обставин, передбачених статтями 247 і 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, звертаючи особливу увагу на з'ясування таких питань:
?чи мало місце правопорушення, за яке особа притягується до відповідальності;
?чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого Кодексом України про адміністративні правопорушення;
?чи є особа винною у його вчиненні;
?чи належить вона до суб'єктів цього правопорушення;
?чи не містить правопорушення ознак злочину;
?чи не закінчилися на момент розгляду справи строки, передбачені статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
?чи немає інших обставин, що виключають провадження у справі.
Оперуповноважений УСР Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Бунчик Денис Петрович, уповноважений абзацом 1 пункту 1 частини 1 статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення на складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, вважає, що ОСОБА_1 вчинено адміністративний проступок, передбачений частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, який полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учиненої 04.11.1950 року в Римі, підписаної Високими Договірними Сторонами й ратифікованої Україною 17.07.1997 року, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з приписами частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-ІV (із змінами та доповненнями), суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику суду як джерело права.
Так, рішенням Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 року у справ «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності порушує вимогу «якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
Аналізуючи у цьому аспекті діюче законодавство щодо проступку, пов'язаного з корупцією, передбаченого частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, суддя переконується, що положення діючого законодавства України з цього приводу повністю відповідають вимогам «якості закону» в розумінні Європейського суду з прав людини, а тому підлягає застосуванню.
Приходячи до такого висновку суддя враховує приписи статей 68 та 57 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року (Закон України № 254к/96-ВР), що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Кожному гарантується право знати свої права і обов'язки. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.
Отже, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Закон України «Про запобігання корупції» та Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції № 3 від 10.06.2016 року були доведені до відома громадян України шляхом публікації в офіціальних джерелах масової інформації, а також на офіційному веб-порталі Верховної Ради України - веб-сайті «Законодавство України».
З'ясовуючи обставини, передбачені статтями 247 і 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя враховує, що стаття 9 цього кодексу адміністративним правопорушенням (проступком) визначає протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Одночасно із цим, статті 10 та 11 цього ж кодифікованого закону роз'яснюють, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків, а вчиненим з необережності - коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Отже, вирішуючи питання чи мало місце правопорушення, за яке особа притягується до відповідальності, чи містить її діяння склад адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого Кодексом України про адміністративні правопорушення, чи належить вона до суб'єктів цього правопорушення та чи є особа винною у його вчиненні, суддя приходить до однозначних висновків про те, що:
а) діяння ОСОБА_1 містять склад адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
б) правопорушення, пов'язане з корупцією, у виді несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, дійсно мало місце;
в) ознак злочину вчинений ним проступок не має, а сам ОСОБА_1 є суб'єктом правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Таким чином, суддя вважає доведеним факт несвоєчасного, тобто 17.01.2020 року, замість впродовж строку з 01.01.2018 по 31.03.2018 року включно, подання без поважних причин ОСОБА_1 як особою, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларації (щорічної).
Оцінюючи наведені правові норми та наявні в справі докази у їх сукупності та взаємозв'язку, суддя доходить до висновку про те, що ОСОБА_1 є винним у вчиненні інкримінованого йому проступку й не знаходить жодного доказу, який би свідчив про необережність його дій.
Перевіряючи, чи не закінчилися на момент розгляду справи строки, передбачені статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд керується приписами частини 3 цієї норми права, яка мовить про те, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного с корупцією, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Оскільки останнім правомірним днем подання ОСОБА_1 щорічної декларації за 2017 рік є 31.03.2018 року, фактично подано декларацію 17.01.2020 року й у цей же день цей факт було виявлено повноважною на це особою, то на час розгляду справи суддею строк накладення адміністративного стягнення за вчинення нею правопорушення, пов'язаного с корупцією, передбаченого частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, сплинув, що є обставиною, яка виключає провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Положення пункту 7 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачають, що при закінченні на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строку, передбаченого статтею 38 цього Кодексу, розпочате провадження у справі підлягає закриттю.
Отже, оцінивши матеріали справи та наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, своєчасному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вважаю факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доведеним, дії його кваліфікованими вірно, однак справу слід закрити у зв'язку із тим, що сплинув строк, визначений у статті 38 зазначеного кодексу.
На підставі викладеного, діючи в точній відповідності із законом, керуючись статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учиненою 04.11.1950 року та ратифікованою Україною 17.07.1997 року, рішенням Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 року у справ «Щокін проти України», статтями 57 і 68 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року (Закон України № 254к/96-ВР) (із змінами та доповненнями), частиною 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-ІV (із змінами та доповненнями), частиною 1 статті 1, частиною 1 статті 3 й частиною 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року № 1700-VІІ (із змінами та доповненнями), Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 3 від 10.06.2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 року за № 961/29091, частиною 5 статті 7, статтями 9 - 11, частиною 3 статті 38, частиною 1 статті 172-6, статтями 245, 246, пунктом 7 частини 1 статті 247, статтями 249 - 252, частиною 1 статті 255, частиною 2 статті 268, частиною 2 статті 277, статтями 280, 283 - 285, частиною 2 статті 287 та статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення № 8073-Х від 07.12.1984 року (із змінами та доповненнями), -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, вчинене ОСОБА_1 за ознаками частини 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити у зв'язку із тим, що сплинули строки накладення на нього адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до відповідальності, її законним представником, захисником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький районний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанову винесено, оформлено шляхом комп'ютерного набору та підписано суддею в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя: С. В. Мащенко