Справа № 607/4616/20Головуючий у 1-й інстанції Ромазан В.В.
Провадження № 22-ц/817/1101/20 Доповідач - Шевчук Г.М.
Категорія -
23 грудня 2020 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Шевчук Г.М.
суддів - Костів О. З., Міщій О. Я.,
секретаря судового засідання - Стецюк М.А.,
представника відповідача - Гусак Н. Г.,
представника позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 607/4616/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 жовтня 2020 року, постановленою суддею Ромазаном В. В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Оберіг” про визнання недійсним рішень загальних зборів,
ВСТАНОВИв:
ОСОБА_3 звернулась з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оберіг» про визнання недійсними рішень загальних зборів.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 жовтня 2020 року провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Оберіг” про визнання недійсним рішень загальних зборів закрито з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Роз'яснено позивачу право на звернення із вказаним позовом у порядку господарського судочинства.
Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу місцевого суду скасувати, а справу для розгляду направити до суду першої інстанції, оскільки вважає її необґрунтованою.
Мотивуючи свої доводи апелянт зазначає, що суд першої інстанції безпідставно вказав на наближеність цього спору до корпоративних спорів, оскільки між сторонами не було жодних господарських відносин, а ОСББ є неприбутковою організацією.
Також вважає безпідставним посилання місцевого суду на постанови ВС від 06.02.2019 та 01. 10. 2019, оскільки вони стосуються питань реєстрації ОСББ, як юридичної особи, а постанова ВС від 20.09.2018 року, на яку суд першої інстанції також послався, взагалі не стосувалася відносин із ОСББ.
Відзиву на апеляційну скаргу подано не було.
В суді апеляційної інстанції представник позивачки апеляційну скаргу підтримав, посилаючись на викладені у ній доводи.
Представник відповідача заперечив апеляційну скаргу, рішення суду вважає законним.
Судова колегія, заслухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Як вбачається із матеріалів справи, 11 березня 2020 року ОСОБА_3 звернулася до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСББ “Оберіг” про визнання недійсними з моменту прийняття рішення загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оберіг» про встановлення додаткової суми у розмірі 490 грн. в місяць, оформлене протоколом №9 від 08.12.2018 року; визнати недійсним з моменту прийняття рішення загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оберіг», оформлене протоколом №9 від 08.12.2018 року про внесення змін до структури внеску з утримання на управління багатоквартирним будинком; визнати недійсним з моменту прийняття рішення загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оберіг» про встановлення однакового розміру внеску в сумі 4429 грн., оформлене протоколом №2/2019 від 20.04.2019 року; визнати недійсним з моменту прийняття рішення загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оберіг» про затвердження внеску в сумі 7000 грн., оформлене протоколом №3/2019 від 17.06.2019 року.
В обґрунтування вимог зазначала, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 . та є членом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оберіг». Вважає, що спірні рішення зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оберіг» порушують її права, як співвласника багатоквартирного будинку, суперечать вимогам ст.10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Так при прийнятті зазначених рішень був порушений порядок скликання загальних зборів, позивача не було повідомлено про дату їх проведення шляхом поштового відправлення. Крім цього, зазначила, що спірні рішення приймались менш як 2/3 загальної кількості усіх співвласників, що суперечить вимогам статті 10 зазначеного Закону.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Закриваючи провадження у справі з тих підстав, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ОСББ є юридичною особою, а спір стосується захисту прав позивача, як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушеного, на його думку, діяльністю юридичної особи, тому цей спір є найбільш наближеним до спорів, пов'язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, відтак повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.
Однак апеляційний суд не погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, предметом спору за позовом є визнання недійсними загальних зборів ОСББ щодо встановлення внесків по утриманню будинку.
Відповідно до статей 1, 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», об'єднання співвласників багатоквартирного будинку є юридичною особою, яка створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна та створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Частиною 7 ст. 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.
Відтак, спір між фізичною особою - власником квартири та ОСББ про визнання недійсним рішення загальних зборів об'єднання, не належить до юрисдикції господарських судів, а тому на думку колегії суддів повинен вирішуватись за правилами цивільного судочинства.
Згідно зі статтею 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі - Закон № 2866-III).
Згідно з частиною першою статті 1 Закону об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
За змістом статті 10 Закону органами управління об'єднання є загальні збори його членів, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.
Пунктом 1 частини першої статті 10 Закону встановлено, що співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.
Частинами 14 та 15 статті 10 Закону встановлено, що рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний суд у постанові від 7 квітня 2020 року у справі №645/2737/17 (провадження № 61-37150 св18) з аналогічного предмету спору та характеру спірних правовідносин висловив позицію, що з огляду на предмет позову та характер спірних правовідносин, між сторонами виник спір про право цивільне, який має вирішуватись за правилами цивільного судочинства.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, які привели до постановлення помилкової ухвали.
Згідно з ч.1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Отже, наведені норми дають підстави для висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржене судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 379, 381, 383, 384 ЦПК суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовільнити.
Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 жовтня 2020 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Постанова складена 28 грудня 2020 року.
Головуючий
Судді