Номер провадження: 33/813/1549/20
Номер справи місцевого суду: 947/33692/20
Головуючий у першій інстанції Федулеєва Ю. О.
Доповідач Заїкін А. П.
28.12.2020 року м. Одеса
Єдиний унікальний номер судової справи: 947/33692/20
Номер провадження: 33/813/1549/20
Одеський апеляційний суд у складі:
- головуючого судді - Заїкіна А.П.,
- за участі секретаря судового засідання - Бикової К.А.,
розглянувши у відкритому судовому апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП,
встановив:
Вищезазначеною постановою суду ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі - 340 грн. на користь держави. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі - 420 грн. 40 коп..
Відповідно до змісту постанови суду першої інстанції, 09.10.2020 року о 18 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «BMW 118i» н/з НОМЕР_1 , в м. Одеса на проспекті Гагаріна, 23, рухаючись заднім ходом, не впевнилась в безпечності, не дотрималась безпечного бокового інтервалу та скоїла наїзд на припаркований автомобіль «Mercedes-Benz S500», н/з НОМЕР_2 , в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 10.9, п. 13.1 «Правил дорожнього руху».
Причиною вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди стало порушення ОСОБА_1 вимог п. п. 10.9, 13.1 ПДР, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.
На підставі викладених обставин, відносно ОСОБА_1 працівниками полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції складено протокол серії ДПР18 № 279861 від 28.10.2020 року про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Київського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2020 року, закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі посилається на те, що оскаржувана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Судом першої інстанції не було повно та всебічно досліджено матеріали справи. Апелянт вказує на низку обставин щодо недоведеності її причасності до вищевказаного ДТП. Зазначає про те, що в той час коли відбулося вищевказане ДТП, яке нібито відбулося 09.10.2020 року о 18 годині 30 хвилин, апелянт не мала можливості перебувати за адресою: м. Одеса, проспект Гагаріна, 23, оскільки приблизно о 18 годині 00 хвилин вона знаходилась за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова 114/1.
У судове засідання учасники справи не з'явились.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, приходжу до таких висновків.
Згідно з положеннями ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Мотивуючи винуватість, суд першої інстанції дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України.
Матеріалами справи, дослідженими судом першої інстанції та перевіреними під час апеляційного розгляду, встановлено, що ОСОБА_1 винна у вчиненні адміністративного правопорушення та підлягає притягненню до адміністративної відповідальності, що підтверджується письмовими матеріалами справи, а зокрема: відомостями, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 279861 від 28.10.2020 року, згідно якого ОСОБА_1 порушила вимоги п. п. 10.9, 13.1 ПДР, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП, додатками до вказаного протоколу, поясненнями свідка.
Надавши об'єктивну правову оцінку доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає їх безпідставними, оскільки вони спростовуються дослідженими вище доказами, не довіряти яким, у суду апеляційної інстанції підстав немає.
Згідно ст. 124 КУпАП - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
У п. 1.3 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 10.9 ПДР України встановлено, що під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу (п. 13.1 ПДР України).
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення адміністративної справи. В ньому повинні бути вказані час, місце вчинення правопорушення, прізвища, адреси свідків, його суть.
Правове значення протоколу про адміністративне правопорушення полягає в тому, що він не тільки визначає суть адміністративного правопорушення, поставленого особі у провину, а також відповідно до ст. 251 КУпАП, є доказом у справі про адміністративне правопорушення.
Апелянтом не надано доказів щодо спростування відомостей протоколу серії ДПР18 № 279861 від 28.10.2020 року, щодо вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про невинуватість апелянта у скоєнні вищевказаного адміністративного правопорушення є недоведеними, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження таких доводів апеляційної скарги.
Так, апелянтом не було здійснено заходів щодо доведення своєї невинуватості в апеляційному суді. Зокрема апелянтом не було заявлено про необхідність проведення експертизи у даній справі, за результатами якої було б складено висновок з якого можна дійти іншого висновку щодо пошкодження/відсутності пошкодження автомобілю «BMW 118i» н/з НОМЕР_1 . Апелянт не клопотала про необхідність виклику майстра манікюру та педікюру в судове засідання апеляційного суду для надання останньою пояснень щодо викладених в апеляційній скарзі обставин, яким апелянт обґрунтовує свою невинуватість.
Таким чином, доводи апеляційної скарги стосовно того, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню з закриттям провадження по справі в порядку п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП не підлягають задоволенню.
Слід також зазначити, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
З рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Васильєв проти України» (заява № 11370/02) від 21 червня 2007 року вбачається, що перегляд справи не повинен розглядатися як замаскована апеляція, а сама лише можливість існування двох точок зору на предмет не є підставою для повторного розгляду справи.
Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже вказані рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи справу, дійшов правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП України. Підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.
У відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Виходячи з вищезазначеного, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою. Підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст. ст. 8, 62 Конституції України, ст. ст. 7, 252, 280, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Одеській апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Київського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду: А.П. Заїкін