Справа № 448/740/18 Головуючий у 1 інстанції: Білоус Ю.Б.
Провадження № 22-ц/811/3361/19 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.
Категорія: 16
18 грудня 2020 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів з розгляду цивільних справ:
головуючого Ванівського О.М.,
суддів Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.
секретар Матяш С.І.
з участю: представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Тиндик Р.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Львівської області на рішення Мостиського районного суду Львівської області від 07 серпня 2019 року в складі судді Білоус Ю.Б. у справі за позовом Городоцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Судовишнянської міської ради Мостиського району Львівської області до ОСОБА_1 , третя особа Державна екологічна інспекція у Львівській області, про зобов'язання до вчинення дій щодо приведення земельної ділянки у придатний для використання стан згідно цільового призначення,-
Перший заступник керівника Городоцької місцевої прокуратури молодший радник юстиції Тормишова М.С. в інтересах держави в особі Судововишнянської міської ради Мостиського району Львівської області 05.06.2018року звернулася до суду із позовом в якому просила суд зобов'язати ОСОБА_1 привести земельну ділянку водного фонду та водний об'єкт (струмок) в АДРЕСА_1 у попередній стан придатний для використання згідно цільового призначення, а саме шляхом завезення ґрунту на лівий берег струмка та відновлення його русла шириною 3 м. Також просить стягнути з відповідача на користь прокуратури Львівської області сплачений судовий збір в сумі 1762 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 30.05.2017року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Львівської області Собіль С.Л. складено протокол про адміністративне правопорушення та в подальшому винесено постанову про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ст.ст.53, 60 КУпАП та накладено штраф в сумі 170 грн. Також, 30.05.2017 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Львівської області Собіль С.Л. винесено припис №152-02 щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства ОСОБА_1 , а саме в частині невиконання природоохоронного режиму використання земель та зобов'язання привести ділянку у стан придатний для її використання згідно цільового призначення з терміном виконання до 14.06.2017.
Вказувала, що згідно інформації Мостиського управління водного господарства від 26.04.2018 №119 вбачається, що виїздом в с.Бортятино із залученням землевпорядників Судововишнянської міської ради проведено обстеження водного об'єкта (струмка), в результаті чого було встановлено, що до моменту розширення струмка ОСОБА_1 ширина його становила 3 м., для влаштування ставка довжиною 30 м. було розширено лівий берег шириною 6 м. орієнтованою площею 0,0013 га.
Стверджувала, що станом на вересень 2017 року порушення не було усунуто, на листи міської ради правопорушниця не реагує. Вважала, що відповідач ОСОБА_1 повинна усунути порушення вимог природоохоронного законодавства, роботи по приведенню струмка в попередній стан повинна провести самостійно шляхом завезення ґрунту на лівий берег струмка.
Рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 07 серпня 2019 року в задоволенні позову Городоцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Судововишнянської міської ради Мостиського району Львівської області до ОСОБА_1 , третя особа - Державна екологічна інспекція у Львівській області, про зобов'язання до вчинення дій щодо приведення земельної ділянки у придатний для використання стан згідно цільового призначення - відмовлено повністю.
Рішення суду оскаржив Заступник прокурора Львівської області, подавши апеляційну скаргу.
Не погоджується з вказаним рішенням суду, оскільки вважає, що таке є необґрунтованим та незаконним, а також ухвалене з порушенням норм матеріального права, без дотримання норм процесуального права.
Зазначає, що матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 , в порушення вимог ст. ст. 58, 60 Земельного кодексу України та ст. ст. 86, 87 Водного кодексу України, в АДРЕСА_1 в результаті розширення існуючого струмка, який являється водним об'єктом, провела будівництво ставка орієнтовною площею 0,0030 кв.м.
Вищевказані порушення зафіксовані в акті держконтролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства від 30.05.2017 №286/02/530,проведеного державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Львівської області Собілем С.Л. 30.05.2017 останнім складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ст. ст. 53, 60 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф в сумі 170 грн.
Цього ж дня ОСОБА_2 винесено припис № 152-02 щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства ОСОБА_1 , а саме в частині невиконання природоохоронного режиму використання земель та зобов'язання привести ділянку у придатний для її використання стан згідно цільового призначення з терміном виконання до 14.06.2017 року.
Від отримання копій протоколу, постанови та припису, а також від підпису про ознайомлення ОСОБА_1 відмовилася в присутності свідків.
При цьому, постанова про накладення адміністративного стягнення ОСОБА_1 не оскаржувалася, більше того вона сплатила штраф у добровільному порядку.
В подальшому, відповідно до акта перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 22.06.2017 № 369/02/591 встановлено невиконання ОСОБА_1 припису та не приведення земельної ділянки в стан, згідно з цільовим використанням. Цього ж дня складено протокол про адміністративне правопорушення, а 26.06.2017 - винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за невиконання припису.
Проте суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги матеріали вищевказаних перевірок Держекоінспекції у Львівській області, не надав їм жодної правової оцінки, а лише зазначив, що в них не вказано про зведення ОСОБА_1 дамби-гідротехнічної споруди на струмку в АДРЕСА_1 .
Також судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги інформацію Державної екологічної інспекції у Львівській області від24.11.2017 висновок Судововишнянської міської ради Мостиського району від18.12.2017, акт комісійного обстеження Судововишнянської міської ради Мостиського району від 25.04.2018, інформацію Мостиського управління водного господарства від 26.04.2018, які однозначно підтверджують порушення саме ОСОБА_1 вимог ст. ст. 58, 60 Земельного кодексу України, ст. ст. 80, 88, 89 Водного кодексу України, ст. ст. 53, 60 КУпАП.
Матеріали контролюючих органів спростовують твердження відповідача про те, що вона не вчиняла дій в межах прибережних захисних смуг, які заборонені ст. ст. 86, 87 Водного кодексу України та ст. ст. 58, 60 Земельного кодексу України, які прийнято судом як допустимі та належні докази.
Окрім цього, вказує, що питання будівництва дамби не входило до предмету позову, а тому суд безпідставно акцентував увагу про відсутність доказів, що саме відповідач зводила дамбу.
Просить скасувати рішення Мостиського районного суду Львівської області від 07 серпня 2019 рокута прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю.
У судове засідання 18 грудня 2020 року належним чином повідомлені апеляційним судом про дату, час і місце розгляду цієї справи Городоцька місцева прокуратура, яка діє в інтересах держави в особі Судовишнянської міської ради Мостиського району Львівської області, Державна екологічна інспекція у Львівській області не з'явилися, про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення судового засідання не подавали.
За змістом ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.
При вищевикладених обставинах,апеляційний суд визнав неповажною причину неявки у дане судове засідання Городоцької місцевої прокуратури, яка діє в інтересах держави в особі Судовишнянської міської ради Мостиського району Львівської області, Державної екологічної інспекції у Львівській області, і на підставі ст. ст. 371 - 372 ЦПК України ухвалив розглядати дану справу апеляційним судом у даному судовому засіданні за їх відсутності.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на заперечення апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Згідно п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду не відповідає зазначеним вимогам.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Відмовляючи в задоволенні позову про зобов'язання до вчинення дій щодо приведення земельної ділянки у придатний для використання стан згідно цільового призначення, суд першої інстанції виходив з того, що суду не надано належних та допустимих доказів для підтвердження тих обставин, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, зокрема щодо зведення саме відповідачем ОСОБА_1 дамби - гідротехнічної споруди на струмку в АДРЕСА_1 .
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду зважаючи на наступне.
Матеріалами справи та судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Довгомостиської сільської ради народних депутатів Мостиського району Львівської області від 25 березня 1991 року № 47 відповідачу ОСОБА_1 надано земельну ділянку для будівництва індивідуального житлового будинку в с. Бортятин /Довге/ біля господарства ОСОБА_4 .
Крім того, встановлено, що рішенням виконавчого комітету Довгомостиської сільської ради народних депутатів Мостиського району Львівської області від 14 липня 1992 року № 45 надано ОСОБА_5 земельну ділянку під будівництво індивідуального житлового будинку в АДРЕСА_1 ОСОБА_6 .
Вищевказану земельну ділянку відведено в натурі забудовнику ОСОБА_5 згідно акта виносу в натуру плану земельної ділянки та схеми виносу в натуру меж земельної ділянки і розбивки будівель.
В подальшому, 01 серпня 1997 року районним архітектором Мостиського району було затверджено проект забудови вищевказаної земельної ділянки, забудовником якої є ОСОБА_5 .
Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12.02.2010року власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 є ОСОБА_5 .
У відповідності до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно ст. 188 Земельного Кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Відповідно до ст.. 19 Водного кодексу України державний контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, іншими державними органами відповідно до законодавства України. Порядок здійснення державного контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів визначається цим Кодексом та іншими актами законодавства.
Згідно ст.. 80 Водного кодексу України з метою охорони водності малих річок забороняється:
1) змінювати рельєф басейну річки;
2) руйнувати русла пересихаючих річок, струмки та водотоки;
3) випрямляти русла річок та поглиблювати їх дно нижче природного рівня або перекривати їх без улаштування водостоків, перепусків чи акведуків;
4) зменшувати природний рослинний покрив і лісистість басейну річки;
5) розорювати заплавні землі та застосовувати на них засоби хімізації;
6) проводити осушувальні меліоративні роботи на заболочених ділянках та урочищах у верхів'ях річок;
7) надавати земельні ділянки у заплавах річок під будь-яке будівництво (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд), а також для садівництва та городництва;
8) здійснювати інші роботи, що можуть негативно впливати чи впливають на водність річки і якість води в ній.
Водокористувачі та землекористувачі, землі яких знаходяться в басейні річок, забезпечують здійснення комплексних заходів щодо збереження водності річок та охорони їх від забруднення і засмічення.
Відповідно до ст.. 88 Водного кодексу України з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів.
Згідно листа Судововишнянської міської ради №02-18/208 від 16.02.2018 року ширина прибережно-захисної смуги вздовж струмка становить 5 метрів.
У відповідності до ст.. 89 Водного кодексу України усі води (водні об'єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров'ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об'єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.
Діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди водам (водним об'єктам), може бути припинена за рішенням суду.
Згідно ст.. 110 Водного кодексу України відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у: самовільному проведенні гідротехнічних робіт (будівництво ставків, дамб, каналів, свердловин); використанні земель водного фонду не за призначенням.
Як вбачається з акту держконтролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства №286/02/530, проведеного державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Львівської області Собілем С.Л. від 30.05.2017 року, ОСОБА_1 , в порушення вимог ст.. ст.. 58,60 Земельного кодексу України та ст.. ст.. 86, 87 Водяного кодексу України, в АДРЕСА_1 в результаті розширення існуючого струмка, який являється водним об'єктом, провела будівництво ставка орієнтовною площею 0,0030 кв.м.
30 травня 2017 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Львівської області Собіль С.Л. винесено припис №152-02 щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства ОСОБА_1 , а саме в частині невиконання природоохоронного режиму використання земель та зобов'язання привести ділянку у стан придатний для її використання згідно цільового призначення з терміном виконання до 14.06.2017 року
Постановою державної екологічної інспекції у Львівській області від 06.06.2017 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ст.. 53, 60 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф в сумі 170 грн.
Згідно листа Судововишнянської міської ради №02-18/628 від 30.05.2017 року, скерованого на адресу Державної екологічної інспекції у Львівській області, вбачається, що струмок, який проходить через господарство ОСОБА_1 є водним об'єктом, а земельна ділянка належить до водного фонду.
22 червня 2017 року при проведенні повторної перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Львівської області Собіль С.Л. встановлено, що припис №152 -02 від 30.05.2017 року ОСОБА_1 не виконано, ділянку не приведено у стан відповідно до її цільового використання.
За таких обставин відносно ОСОБА_1 складено протокол №009854 від 22.06.2017 про адміністративне правопорушення за ст 188-5 КУпАП та постановою №392-04 від 26.06.2017 року накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 153 грн, а також видано повторний припис №193-02 від 22.06.2017 з терміном виконання до 22.09.2017. Матеріали скеровані ОСОБА_1 листом від 30.06.2017 №02- 3023.
ОСОБА_1 постанови про накладення на неї стягнень не оскаржувала, штрафи сплатила в добровільному порядку.
Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Станом та вересень 2017 року порушення не було усунуто, а тому матеріали перевірки були скеровані з Держекоінспекції до Судововишнянської міської ради для вжиття заходів самоврядного контролю.
Згідно інформацій Судововишнянської міської ради №1578/02-18 від 08.12.2017 та №1625/02-18 від 19.12.2017, наданих на запит місцевої прокуратури з'ясовано, що порушення вимог природоохоронного законодавства ОСОБА_1 не усунено, на листи міської ради правопорушниця не реагує.
Згідно інформації Мостиського управління водного господарства від 26.04.2018 №119 вбачається, що виїздом в с.Бортятино із залученням землевпорядників Судововишнянської міської ради проведено обстеження водного об'єкта (струмка), в результаті чого було встановлено наступне. До моменту розширення струмка ОСОБА_1 ширина його становила 3 м. Для влаштування ставка довжиною 30 м. було розширено лівий берег шириною 6 м. орієнтованою площею 0,0013 га.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_1 самовільно, без отримання рішення органу місцевого самоврядування та без розроблення проектної документації, в прибережній захисній смузі струмка здійснила його розширення, внаслідок чого провела будівництво ставка орієнтовною площею 0,0030 га в АДРЕСА_1 .
Відтак, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Городоцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Судовишнянської міської ради Мостиського району Львівської області - є доведеними.
Статтею 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Матеріали справи свідчать про те, що при подачі позовної заяви Городоцька місцева прокуратура сплатила 1762 грн. судового збору та 2643 грн. за подання апеляційної скарги, а відтак такі слід стягнути з ОСОБА_1 .
Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є:1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу заступника прокурора Львівської області - задоволити.
Рішення Мостиського районного суду Львівської області від 07 серпня 2019 року скасувати та постановити нове судове рішення, яким позов Городоцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Судовишнянської міської ради Мостиського району Львівської області до ОСОБА_1 , третя особа Державна екологічна інспекція у Львівській області, про зобов'язання до вчинення дій щодо приведення земельної ділянки у придатний для використання стан згідно цільового призначення - задоволити.
Зобов'язати ОСОБА_1 привести земельну ділянку водного фонду та водний об'єкт (струмок) в АДРЕСА_1 у попередній стан придатний для використання згідно цільового призначення, а саме шляхом завезення ґрунту на лівий берег струмка та відновлення його русла шириною 3м.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Городоцької місцевої прокуратури 1762 грн. судового збору, сплаченого за подання позовної заяви та 2643 грн. судового збору сплаченого за подання апеляційної скарги.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повний текст постанови складено 31.12.2020 року.
Головуючий Ванівський О.М.
Судді Цяцяк Р.П.
Шеремета Н.О.