Справа № 308/6125/20 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/1104/20 Доповідач: ОСОБА_2
29 грудня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні у місті Львові, дистанційно, в режимі відеоконференції, з Закарпатським апеляційним судом, Державною установою «Закарпатська УВП №9», апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_6 та її захисника - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 вересня 2020 року у кримінальному провадженні №12019070000000171 стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 за ч.1 ст. 306 та ч.3 ст. 307 КК України, обвинуваченого ОСОБА_9 за ч. 3 ст. 307 КК України, обвинуваченої ОСОБА_10 за ч.1 ст. 306 та ч.3 ст. 307 КК України, обвинуваченої ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 307 КК України
за участю:
прокурора - ОСОБА_11 ,
обвинуваченої - ОСОБА_6
захисника-адвоката ОСОБА_7
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 вересня 2020 року клопотання прокурора задоволено та продовжено строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язків на строк два місяці, тобто до 17.11.2020 року, а саме: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; не відлучаться із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_12 про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_9 .
Продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на період розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів, тобто до 13 листопада 2020 року включно.
Відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_13 про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_10 .
Продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на період розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів, тобто до 13 листопада 2020 року включно.
Продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на період розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів, тобто до 13 листопада 2020 року включно.
Приймаючи рішення про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 , суд мотивував його тим, що що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного на цей час не зменшилися та продовжують існувати, оскільки судовий розгляд цього кримінального провадження ще не розпочався, будь - які докази судом ще не досліджували, свідки не допитувалися, відтак: є підстави вважати, що обвинувачений з метою ухилення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом незаконного впливу на інших підозрюваних та свідків злочину, оскільки частина свідків не є легендованими особами та не допитувалася судом; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення.
При цьому, судом зазначено, що застава у відповідності до ст.. 182 КПК України є безстроковим запобіжним заходом, відтак слід покласти на строк два місяці, тобто до 17 листопада 2020 року на обвинуваченого ОСОБА_8 наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу, не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти,якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Крім того, суд першої інстанції зазначив, що не вбачає необхідності не покладати на обвинуваченого обов'язок - не відлучаться із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, як того просить обвинувачений та його захисник, оскільки покладення цього обов'язку надає можливість обвинуваченому відвідувати родичів із дозволу суду.
Приймаючи рішення щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_9 суд першої інстанції, враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого його обвинувачують за ч.3 ст. 307 КК України, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від девяти до дванадцяти років із конфіскацією майна, який у відповідності до ст.. 12 КК України є особливо тяжким кримінальним правопорушенням проти здоров'я населення, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, проте, судом встановлена наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, які на цей час не зменшились та продовжують існувати, а саме: вчинення ОСОБА_9 спроб переховуватися від суду, незаконно впливати на інших обвинувачених та свідків злочинів, оскільки судом ці особи ще не допитувалися, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки як вбачається з ЄРДР в провадженні судді в Ужгородському міськрайонному суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст. 307 КК України.
При цьому, суд враховуючи обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: ОСОБА_9 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Козарі, Рогатинського району, Івано-Франківської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, раніше не судимий, не працює, не одружений, з повною середньою освітою, має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , тобто фактично не є місцевою особою, не має міцних соціальних зв'язків, постійного місця роботи та доходу, пояснив суду у минулому судовому засіданні, що старша дочка проживає із його сестрою, тому суд оцінив критично доводи ОСОБА_15 що саме він утримує малолітніх дітей.
Крім того, судом першої інстанції зазначено, що стороною захисту суду не надано жодних доказів обставин, які свідчать про наявність необґрунтованого обвинувачення у вчиненні ОСОБА_9 кримінального правопорушення та наявність підстав вважати, що він залишаючись на волі, не буде ухилятись від суду, не буде чинити тиск на інших обвинувачених та свідків, та вважає недостатнім застосування до обвинуваченого ОСОБА_9 інших більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, визначеним ст. 177 КПК України, тому прийняв рішення відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_12 про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_9 та необхідність та обґрунтованість продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на період розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів, тобто до 13 листопада 2020 року включно.
Продовжуючи міру запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_10 , суд мотивував тим, що враховуючи тяжкість злочинів, у вчиненні яких її обвинувачують за ч.1 ст. 306 та ч.3 ст. 307 КК України, санкція за які передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна та позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, відповідно, які у відповідності до ст.. 12 КК України є особливо тяжкими кримінальними правопорушеннями проти здоров'я населення, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, проте судом встановлена наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, які на цей час не зменшилися та продовжують існувати, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на інших обвинувачених, свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому вона обвинувачується, оскільки, як вбачається із ЄРДР в провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, а також особу обвинуваченої, прийшов до висновку про продовження обвинуваченій запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
При цьому, судом враховано обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: ОСОБА_10 народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 в м. Ужгород, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянка України, раніше не судима, не працює (перебуває у декретній відпустці), не одружена, з повною середньою освітою, має на утриманні п'ятьох дітей: ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , що підтверджується наданими суду доказами. Проте судом оцінено критично факт саме утримання ОСОБА_10 своїх дітей, оскільки остання ніде не працює, суду не надано доказів про отримання нею будь - якої соціальної допомоги від держави на утримання дітей, має наркотичну залежність (довідка від 17.03.2020 року № 12/629 ДУ «Закарпатська установа виконання покарань № 9»). Доводи захисника щодо наявності у обвинуваченої ОСОБА_10 хронічних захворювань також не прийнято судом до уваги, оскільки остання отримує курс лікування в амбулаторних умовах, що підтверджується довідкою від 02.04.2020 року № 12/774 ДУ «Закарпатська установа виконання покарань № 9» та від 09.09.2020 року № 12/2175. Доводи щодо тяжкого морального стану дітей обвинуваченої ОСОБА_10 також не можуть бути враховані при вирішенні питання саме про продовження раніше обраного судом запобіжного заходу, оскільки не спростовують існування ризиків, наявність яких встановлена судом та не зменшують їх кількості, оскільки обвинувачена ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні аналогічних кримінальних правопорушень у двох кримінальних провадженнях, вже за наявності у неї малолітніх дітей.
Крім того, судом першої інстанціцї зазначено, що стороною захисту суду не надано жодних доказів обставин, які свідчать про наявність необґрунтованого обвинувачення у вчиненні ОСОБА_10 кримінальних правопорушень та наявність підстав вважати, що вона залишаючись на волі, не буде ухилятись від суду, не буде чинити тиск на інших обвинувачених та свідків та не буди вчиняти інших аналогічних кримінальних правопорушень, з урахуванням наявності підозри у вчиненні нею іншого кримінального правопорушення проти здоров'я населення та за наявності у неї наркологічної залежності, та суд вважає недостатнім застосування до обвинуваченої ОСОБА_10 інших більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, визначеним ст. 177 КПК України, тому вважає відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_13 про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_10 .
Також суд зазначив, що всі вищезазначені обставини у їх сукупності та взаємозв'язку дають підстави дійти висновку про необхідність та обґрунтованість продовження строку дії рануше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на період розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів, тобто до 13 листопада 2020 року включно.
Приймаючи рішення про продовження міри запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_6 суд мотивував його тим, що враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого її обвинувачують за ч.3 с т. 307 КК України, санкція за який передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від девяти до дванадцяти років позбавлення волі із конфіскацією майна, який у відповідності до ст..12 КК України є особливо тяжким кримінальним правопорушенням проти здоровя населення, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, проте судом встановлена наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на інших обвинувачених, свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому вона обвинувачується, оскільки як вбачається із ЄРДР в провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, та враховуючи обставини ст.. 178 КПК України, суд прийшов до висновку про необхідність продовження міри запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_6 .
При цьому, суд врахував обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_13 в м. Ужгород, має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , проте фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , громадянка України, раніше не судима, з повною середньою освітою, заміжня, має на утриманні доньку - ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_14 .
Крім того, надана суду довідка від 09.07.2020 року № 3437 Закарпатського обласного клінічного онкологічного диспансеру про тяжку хворобу батька обвинуваченої не прийнята судом до уваги, оскільки тяжка хвороба батька не зменшує ризиків, встановлених судом.
Також, суд зазначив, що стороною захисту суду не надано жодних доказів обставин, які свідчать про наявність необґрунтованого обвинувачення у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень та наявність підстав вважати, що вона залишаючись на волі, вона не буде ухилятись від суду, не буде чинити тиск на інших обвинувачених та свідків та не буди вчиняти інших аналогічних кримінальних правопорушень, з урахуванням наявності обвинувачення у вчиненні нею іншого кримінального правопорушення проти здоров'я населення. На цій стадії розгляду кримінального провадження, суд вважав недостатнім застосування до обвинуваченої ОСОБА_6 інших більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, визначеним ст. 177 КПК України, тому прийшов до переконання, що слід відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну продовжити строк дії раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на період розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів, тобто до 13 листопада 2020 року включно.
На дану ухвалу суду обвинувачена ОСОБА_6 та її захисник - адвокат ОСОБА_7 подали апеляційну скаргу, у зв'язку з чим дане кримінальне провадження було призначено до апеляційного розгляду на 29 грудня 2020 року.
Однак, в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 та її захисник - адвокат ОСОБА_7 заявили клопотання про відмову від апеляційної скарги на дану ухвалу суду.
За таких обставин, заслухавши обвинувачену ОСОБА_6 та її захисника - адвоката ОСОБА_7 , які просили прийняти відмову від апеляційної скарги та закрити провадження по ній, думку прокурора, який не заперечував проти задоволення клопотання про відмову від апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вказане клопотання слід задовольнити, а апеляційне провадження по даній апеляційній скарзі слід закрити з наступних підстав.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 403 КПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення апеляційного розгляду.
Як вбачається з ч. 2 ст. 403 КПК України, якщо вирок чи ухвала суду першої інстанції не були оскаржені іншими особами або якщо немає заперечень інших осіб, які подали апеляційну скаргу, проти закриття провадження у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції своєю ухвалою закриває апеляційне провадження.
А тому, враховуючи те, що по даному кримінальному провадженню іншими учасниками провадження апеляційні скарги не подавалися, то відмовуобвинуваченої ОСОБА_6 та її захисника - адвоката ОСОБА_7 від апеляційної скарги слід прийняти як таку, що не суперечить вимогам закону, а апеляційне провадження по ній закрити.
Керуючись ст. 403 КПК України, колегія суддів,-
Прийняти відмову обвинуваченої ОСОБА_6 та її захисника - адвоката ОСОБА_7 від апеляційної скарги на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 вересня 2020 року та провадження по даній апеляційній скарзі закрити.
Головуючий:
Судді: