Справа № 300/517/19
Закарпатський апеляційний суд
23.12.2020 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Стана І. В., за участі захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 - адвоката Сочка В.І., розглянувши апеляційну скаргу, яку подала адвокатка Кіт У. В. в інтересах ОСОБА_1 ,
постановою судді Воловецького районного суду Закарпатської області від 17 липня 2019 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , громадянин України, працюючий в Ужгородській міській лікарні,
визнаний винним у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення й на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Постановлено стягнути зі ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у розмірі 384,20 грн..
Згідно постанови, 08 червня 2019 року о 12-ій годині 40 хвилин на автодорозі сполученням «Київ - Чоп» 717 км + 500 м, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Ford Fokus», д. н. з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги, передбачені п. 2. 9 «а» Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) і скоїв передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративне правопорушення.
В апеляційній скарзі адвокатка Кіт У. В. вказує на те, що постанова судді є незаконною. Посилається на те, що інспектор патрульної поліції, не зважаючи на заперечення водієм ОСОБА_1 результатів огляду на стан сп'яніння, не забезпечив проведення такого огляду в закладі охорони здоров'я, чим порушив вимоги передбачені ч. ч. 3-4 ст. 266 КУпАП та п. 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що в свою чергу свідчить про недійсність проведеного інспектором огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння. При цьому, зазначає, що протягом двох годин ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського обласного наркологічного диспансеру, де з власної ініціативи пройшов освідчення на предмет встановлення факту вживання алкоголю та стану сп'яніння, за результатами якого у ОСОБА_1 не було виявлено стану алкогольного сп'яніння, про що було складено протокол медичного освідчення № 587 від 08.06.2019, що в свою чергу виключає в діях ОСОБА_1 об'єктивну сторону передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення. Тому, висновок суду про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення вважає помилковим. Разом із тим, посилається на те, що Воловецький районний суд розглянув справу щодо ОСОБА_1 за відсутності даних про своєчасне та належне повідомлення останнього про час та місце розгляду справи, що призвело до незабезпечення права на захист та позбавлення можливості подання доказів невинуватості в учиненні адміністративного правопорушення, чим порушено засади рівності та змагальності сторін. При цьому, вказує на те, що в протоколі зазначено, що розгляд справи відбудеться в Ужгородському міськрайонному суді й ОСОБА_1 не знав і не міг припускати, що справа буде розглядатися іншим судом, ніж зазначений у протоколі. Крім того, зазначає, що оскільки ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, справу розглянуто іншим судом, ніж зазначений у протоколі, а з матеріалами справи вона ознайомилася 04.12.2019, тому вважає, що строк на апеляційне оскарження судового рішення пропущено з поважних причин. Просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Сочка В.І., який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані в справі докази, апеляційний суд доходить висновку про те, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, а апеляційна скарга - частковому задоволенню із таких підстав.
З оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 не приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції. При цьому, з матеріалів справи вбачається, що повідомлення про час та місце розгляду справи ОСОБА_1 не отримував, оскільки такі поверталися до суду без вручення адресату. Крім того, в матеріалах справи відсутні відомості про отримання ОСОБА_1 копії оскаржуваної постанови. Разом із тим, із матеріалів справи вбачається, що представниця ОСОБА_1 - адвокатка Кіт У. В. ознайомилася з матеріалами справи лише 04.12.2019.
Тому, з метою недопущення порушення права ОСОБА_1 на захист та доступ до правосуддя, доводи клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження судового рішення визнаються обґрунтованими, причини пропуску строку такими, що перешкодили представниці ОСОБА_1 - адвокатці Кіт У. В. своєчасно подати апеляційну скаргу - поважними, а тому, строк на апеляційне оскарження поновлюється.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 139924, 08 червня 2019 року о 12-ій годині 40 хвилин на автодорозі сполученням «Київ - Чоп» 717 км + 500 м, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Ford Fokus», д. н. з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується проведеним зі згоди водія у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Драгер» в присутності двох свідків оглядом, чим порушив вимоги, передбачені п. 2. 9 «а» ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. З указаного протоколу також убачається, що ОСОБА_1 своїми підписами в протоколі підтвердив, що права та обов'язки йому роз'яснені; зі змістом протоколу ознайомлений; його копію отримав; що до протоколу внесені правильні дані щодо його особи (а. с. 4).
З акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, проведеного поліцейською УПП в Закарпатській області Погоріляк О. І. за допомогою алкотестеру «Драгер 6820» у присутності свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , вбачається, що огляд проведений у зв'язку з виявленими у гр. ОСОБА_1 ознаками сп'яніння - запах алкоголю з порожнини рота, - результат огляду - 0,23 проміле (а. с. 6), що також підтверджується наявною в матеріалах справи роздруківкою тестування на алкоголь (а. с. 5). З указаних документів також убачається, що ОСОБА_1 ознайомлений із результатами огляду, підтвердивши даний факт своїми підписами, будь-яких зауважень щодо цих результатів не надавав.
З письмових пояснень громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які були залучені інспекторкою ОСОБА_4 в якості свідків проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння, вбачається, що в їх присутності ОСОБА_1 пройшов медичний огляд у встановленому Законом порядку за допомогою приладу «Драгер» для визначення стану сп'яніння, у результаті якого, у нього було виявлено алкогольне сп'яніння - результат огляду 0,23 % проміле (а. с. 7-8).
З розписки ОСОБА_1 від 08.06.2019 вбачається, що він зобов'язався не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння і до приїзду іншого водія залишив транспортний засіб на місці зупинки без порушень ПДР (а. с. 9).
У письмових поясненнях ОСОБА_1 вказав, що не вживав алкогольні напої, з результатами огляду не згідний. Зазначив, що зранку вживав ліки, що на його думку й призвело до хибного результату. Також вказав на те, що працівники поліції відмовили йому в проходженні огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я (а. с. 10).
Відповідно до довідки інспектора відділу адміністративної практики УПП в Закарпатській області Лутай А. С. від 11.06.2020 ОСОБА_1 отримував право на керування транспортними засобами (а. с. 11).
З копії постанови від 08.06.2019 вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 та ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме за те, що 08 червня 2019 року о 12-ій годині 40 хвилин на автодорозі сполученням «Київ - Чоп» М-06 717 км + 500 м ДС Нижні Ворота, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Ford Fokus», д. н. з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 3.41 «Контроль» і не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії (а. с. 12).
Обставини, зазначені у вищевказаних доказах, підтверджуються й дослідженим в ході апеляційного розгляду справи відеозаписом із місця події, який міститься на DVD-диску (а. с. 13).
Вищенаведені докази, які є належними та допустимими, зібрані відповідно до вимог КУпАП, оскільки порушень при їх збиранні в ході розгляду справи апеляційним судом не виявлено, у своїй сукупності підтверджують порушення ОСОБА_1 вимог, передбачених п. 2.9 «а» ПДР, та його винуватість у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення.
Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено яких-небудь даних, які би давали підстави вважати, що інспектор ОСОБА_5 був упереджений при проведенні огляду та складанні щодо ОСОБА_1 протоколу за ознаками передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення, що в нього були підстави для фальсифікації протоколу чи обмови ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, що він зацікавлений у результатах розгляду справи, - у підтвердження таких даних відсутні які-небудь належні докази як у матеріалах справи, так їх і не додано до апеляційної скарги, і на такі не вказувала сторона захисту в ході апеляційного розгляду справи.
Тому, апеляційний суд доходить висновку, що вищевказаний інспектор при виконанні своїх функціональних обов'язків діяв у межах наданих йому повноважень.
Крім того, у матеріалах справи про адміністративне правопорушення також відсутні будь-які дані, які би давали підстави вважати, що у свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були підстави для обмови ОСОБА_1 у перебуванні в стані алкогольного сп'янінні, та про їх зацікавленість у результатах розгляду справи, - у підтвердження таких даних також відсутні які-небудь належні докази як у матеріалах справи, так їх не додано до апеляційної скарги, і на такі не вказувала сторона захисту в ході апеляційного розгляду справи.
Не встановлено під час розгляду апеляційної скарги й будь-яких даних про застосування щодо ОСОБА_1 незаконних методів, примусу чи інших дій, які призвели до примусового погодження на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер», підписання ним протоколу та інших документів, що містяться у справі, зокрема, акту огляду та роздруківки тестування, - на такі дані також не вказується в апеляційній скарзі, і не вказувала сторона захисту в ході апеляційного розгляду справи.
Тому, доводи апеляційної скарги про те, що висновок суду про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення є помилковим, оскільки в діях ОСОБА_1 відсутня об'єктивна сторона передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення, - апеляційний суд визнає такими, що не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи й спростовуються наявними в матеріалах справи та вищенаведеними доказами, що в свою чергу свідчить про те, що висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення є обґрунтованим і належним чином вмотивованим.
Доводи апеляційної скарги про те, що інспектор патрульної поліції, не зважаючи на заперечення водієм ОСОБА_1 результатів огляду на стан сп'яніння, не забезпечив проведення такого огляду в закладі охорони здоров'я, чим порушив вимоги ч. ч. 3-4 ст. 266 КУпАП та п. 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що в свою чергу свідчить про недійсність проведеного інспектором огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, - апеляційний суд відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження, оскільки з наявного в матеріалах справи відеозапису не вбачається, що ОСОБА_1 не погоджувався із результатами огляду та вимагав направити його на огляд до закладу охорони здоров'я, і при цьому, ознайомившись із результатами огляду, що підтверджується його підписами в Акті огляду та роздруківці тестування, не подавав будь-яких зауважень щодо результату огляду. Тому, апеляційний суд вважає, що інспектором патрульної поліції не було порушено вимоги ч. ч. 3-4 ст. 266 КУпАП та п. 7 розділу І вищезгаданої Інструкції, а тому відсутні підстави для визнання проведеного огляду ОСОБА_1 недійсним.
На підставі наведеного вище, доводи апеляційної скарги про те, що протягом двох годин ОСОБА_1 звернувся Закарпатського обласного наркологічного диспансеру, де з власної ініціативи пройшов освідчення на предмет встановлення факту вживання алкоголю та стану сп'яніння, за результатами якого у ОСОБА_1 не було виявлено стану алкогольного сп'яніння, про що було складено протокол медичного освідчення № 587 від 08.06.2019, - апеляційний суд не може визнати такими, що свідчать про відсутність у діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення. Визнаючи вказані доводи такими, що не свідчать про відсутність у діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення, апеляційний суд враховує і те, що відповідно до чинного законодавства якщо на переконання працівника поліції у водія наявні ознаки алкогольного сп'яніння, то його освідчення у закладі охорони здоров'я може бути проведено лише на підставі направлення такого водія інспектором поліції.
Доводи апеляційної скарги про те, що Воловецький районний суд розглянув справу щодо ОСОБА_1 за відсутності даних про своєчасне та належне повідомлення останнього про час та місце розгляду справи, що призвело до незабезпечення права на захист та позбавлення можливості подання доказів невинуватості в учиненні адміністративного правопорушення, чим порушено засади рівності та змагальності сторін, - апеляційний суд вважає такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції про порушення ОСОБА_1 вимог передбачени х п. 2.5 ПДР та не свідчать про відсутність у його діях складу передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення, а також не свідчать про порушення судом першої інстанції права ОСОБА_1 на захист. Відхиляючи доводи апеляційної скарги в цій частині апеляційний суд враховує, що: факт розгляду судом першої інстанції справи без участі ОСОБА_1 апеляційним судом враховано як одну з підстав для поновлення йому строку на апеляційне оскарження судового рішення; відповідно до вимог чинного КУпАП розгляд справи без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не є безумовною підставою для скасування судового рішення; повідомлення про час та місце розгляду справи суд першої інстанції надсилав на зазначену в протоколі адресу відповідно до вимог закону, однак такі не були йому вручені з підстав, які не залежали від суду; право ОСОБА_1 на захист та доступ до правосуддя забезпечено й під час апеляційного провадження у даній справі.
Із вищенаведених підстав, як такі, що знайшли своє підтвердження, однак не впливають на висновки суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення, апеляційний суд визнає і доводи апеляційної скарги про те, що в протоколі зазначено, що розгляд справи відбудеться в Ужгородському міськрайонному суді й ОСОБА_1 не знав і не міг припускати, що справа буде розглядатися іншим судом, ніж зазначений у протоколі.
Статтею 22 КУпАП передбачено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Відповідно до ст. 248 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Проаналізувавши обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, встановлені у ході апеляційного розгляду дані про його особу (має постійне місце проживання та роботи, одружений, дані про те, що він раніше притягувався до адміністративної відповідальності, а також про те, що він негативно характеризується за місцем проживання чи роботи, відсутні), те, що транспортний засіб та право на керування ним є одним із джерел доходу ОСОБА_1 та можливістю утримувати сім'ю, а також відсутність обтяжуючих його відповідальність обставин, оцінивши їх у сукупності, апеляційний суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за малозначністю, обмежившись оголошенням йому усного зауваження, оскільки діяння, вчинене ним хоч і містить у собі всі юридичні та суб'єктивні ознаки, що характеризують правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, але враховуючи всі конкретні обставини, у тому числі й кількість виявлених у нього проміле - 0,23 % при допустимій нормі - 0,2 %, дії ОСОБА_1 не відповідали тій суспільній небезпечності, яка є типовою для цього виду правопорушення, а також не заподіяли будь-якої шкоди суспільним інтересам, юридичним та фізичним особам. Під час розгляду справи апеляційним судом адвокат Сочка В.Я. також пояснив, що зі спливом певного проміжку часу, його довіритель дійшов висновку про розкаяння у скоєному.
При прийнятті рішення про звільнення ОСОБА_1 від відповідальності з оголошенням йому усного зауваження, апеляційний суд також враховує і те, що відповідно до протоколу медичного освідчення для встановлення факту вживання алкоголю та стану сп'яніння № 578 від 08.06.2019 при повторному проходженні за власною ініціативою ОСОБА_1 , в межах двох годин із часу зупинки, огляду в ЗОНД, згідно з заключенням було встановлено, що ОСОБА_1 тверезий.
Відповідно до ч. 2 ст. 284 КУпАП, при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 необхідно звільнити від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв'язку з малозначністю вчиненого правопорушення, оголосивши йому усне зауваження, у зв'язку із чим, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Поновити адвокатці Кіт У. В. строк на апеляційне оскарження постанови Воловецького районного суду від 17.07.2019.
Апеляційну скаргу, яку подала адвокатка Кіт У. В. в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити частково.
Постанову судді Воловецького районного суду Закарпатської області від 17 липня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати.
На підставі ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності з оголошенням йому усного зауваження, а провадження у справі закрити.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Стан