Справа № 301/1874/20
Закарпатський апеляційний суд
17.12.2020 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Стана І. В., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу, яку подав ОСОБА_1 ,
постановою судді Іршавського районного суду Закарпатської області від 05 жовтня 2020 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 ,
визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 (чотириста двадцять грн. сорок коп.) грн.
Згідно постанови, 16.08.2020 о 02.23 год. ОСОБА_1 , по вул. Центральній у с. Кам'янське Іршавського району керував транспортним засобом марки «ВАЗ-2103», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, водій відмовився у присутності двох свідків, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на те, що постанова судді є незаконною, тому має бути скасована. Зазначає, що про час та місце розгляду справи йому не було відомо, оскільки виклик до суду працівником органу зв'язку вручено лише 08.10.2020, тобто вже після розгляду справи. Вказує і на те, що із письмових показань свідків зазначених у протоколі вбачається, що вони були свідками відмови від проходження медичного огляду, що не відповідає дійсності, оскільки працівники поліції взагалі не складали в їх присутності щодо нього протокол від 16.08.2020 і відповідно не могли бути свідками відмови. Зазначає, що копію оскаржуваної постанови ним отримано 15 жовтня 2020 року. Просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову скасувати
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та адвоката Карабиньоша І.І., які підтримали апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані в справі докази, апеляційний суд доходить висновку про те, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає із таких підстав.
З оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 не брав участь у розгляді справи судом першої інстанції. При цьому, з матеріалів справи вбачається, що повідомлення про час та місце розгляду справи 05.10.2020 о 11:30 ОСОБА_1 отримав після розгляду справи та винесення оскаржуваного рішення (а. с. 14). Разом із тим, матеріали справи свідчать про те, що копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 отримав 15.10.2020 (а. с. 16).
Тому, з метою недопущення порушення права ОСОБА_1 на захист та доступ до правосуддя, доводи клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження судового рішення визнаються обґрунтованими, причини пропуску строку такими, що перешкодили ОСОБА_1 своєчасно подати апеляційну скаргу - поважними, а тому, строк на апеляційне оскарження поновлюється.
Апеляційний суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю зібраних по справі, досліджених суддею місцевого суду та перевірених апеляційним судом доказів, яким дана правильна оцінка в постанові.
Так, протоколом про адміністративне правопорушення підтверджено, що 16.08.2020 о 02 год. 23 хв. у с. Кам'янське по вул. Центральній ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ-2103», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, і від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги, передбачені п. 2. 5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. З указаного протоколу також убачається, що такий складено у присутності двох свідків - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , і що ОСОБА_1 відмовився від підпису протоколу, отримання його примірника та надання будь-яких пояснень по суті правопорушення (а. с. 1).
З наявних у матеріалах справи письмових пояснень громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_2 убачається, що 16.08.2020 о 02 год. 25 хв. вони були запрошені в якості свідків при складанні протоколу щодо водія ОСОБА_1 , і в їх присутності водій ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду в установленому законом порядку на стан алкогольного сп'яніння (а. с. 2, 3).
З копії постанови від 16.08.2020 вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, а саме за те, що 16 серпня 2020 року приблизно о 02-й годині 23 хвилини в с. Кам'янське по вул. Центральній, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2103», д.н.з. НОМЕР_1 , з неосвітленим заднім номерним знаком у темну пору доби, і при цьому, не маючи права керування транспортними засобами (а. с. 5).
Вищенаведені докази, які є належними й допустимими, і зібрані відповідно до вимог КУпАП, оскільки порушень при їх збиранні в ході розгляду справи апеляційним судом не виявлено, у своїй сукупності підтверджують порушення ОСОБА_1 вимог, передбачених п. 2.5 ПДР та винуватість у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення.
Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено яких-небудь даних, які би давали підстави вважати, що інспектор ОСОБА_4 був упереджений при проведенні перевірки та складанні щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що в нього були підстави для обмови ОСОБА_1 та фальсифікації протоколу, і що він зацікавлений у результатах розгляду справи - у підтвердження таких даних у матеріалах справи відсутні які-небудь докази, і таких до апеляційної скарги не додано, і на такі не посилалася сторона захисту під час апеляційного розгляду справи.
Тому, апеляційний суд доходить висновку, що інспектор ОСОБА_4 при виконанні своїх функціональних обов'язків діяв у межах наданих йому повноважень.
Крім того, під час апеляційного розгляду справи не встановлено й даних про те, що в громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які були залучені в якості свідків відмови ОСОБА_1 від огляду на стан сп'яніння та складанні щодо нього протоколу, були підстави для обмови ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, зокрема, у відмові від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, - такі дані в матеріалах справи також відсутні й до апеляційної скарги таких також не додано, і на такі не посилалася сторона захисту під час апеляційного розгляду справи.
У ході апеляційного розгляду сторона захисту не посилалась на наявність даних у підтвердження підстав для обмови працівником поліції чи залученими свідками ОСОБА_1 у вчинених діях; одночасно зазначивши про те, що зі скаргами на дії працівників поліції вони не звертались, присутність свідків під час відмови від проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння ними не оспорюється.
З огляду на вищенаведене, доводи апеляційної скарги про незаконність постанови апеляційний суд відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження та спростовуються наведеним вище.
Посилання на те, що із письмових показань свідків, зазначених у протоколі, вбачається, що вони були свідками відмови від проходження медичного огляду, однак це не відповідає дійсності, так як працівники поліції взагалі не складали у його присутності протокол від 16.08.2020 і відповідно зазначені в протоколі особи не могли бути свідками його відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, - апеляційний суд відхиляє як такі, що не підтверджені будь-якими доказами й спростовуються наявними в матеріалах справи та наведеними вище доказами. Відхиляючи доводи апеляційної скарги в цій частині, апеляційний суд бере до уваги той факт, що наявні в матеріалах справи письмові пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які ними підписані, а також їхні підписи в протоколі, в достатній мірі підтверджують факти відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння та відмови від підпису протоколу, отримання його примірника та надання будь-яких пояснень по суті правопорушення.
Як такі, що жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції про порушення ОСОБА_1 вимог передбачених п. 2.5 ПДР та не свідчать про відсутність у його діях складу передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення, а також не свідчать про порушення судом першої інстанції права ОСОБА_1 на захист, апеляційний суд не приймає до уваги й доводи апеляційної скарги про те, що про час та місце розгляду справи ОСОБА_1 не було відомо, оскільки виклик до суду йому було вручено працівником органу зв'язку 08.10.2020, тобто вже після розгляду справи. Відхиляючи доводи апеляційної скарги в цій частині апеляційний суд враховує, що: факт розгляду судом першої інстанції справи без участі ОСОБА_1 апеляційним судом враховано як одну з підстав для поновлення йому строку на апеляційне оскарження судового рішення; відповідно до вимог чинного КУпАП розгляд справи без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не є безумовною підставою для скасування судового рішення; повідомлення про час та місце розгляду справи суд першої інстанції надіслав ОСОБА_1 відповідно до вимог закону, однак таке не було йому вручено у визначений строк із підстав, які не залежали від суду; право ОСОБА_1 на захист та доступ до правосуддя забезпечено й під час апеляційного провадження у даній справі.
На підставі вищенаведеного, апеляційний суд доходить висновку про те, що судом першої інстанції ОСОБА_1 обґрунтовано визнаний винним у порушенні вимог, передбачених пунктом 2.5 ПДР та, відповідно, у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення.
На інші доводи, які би давали підстави для скасування судового рішення в апеляційній скарзі не вказується й під час перевірки справи в апеляційному суді такі не виявлені.
Вищенаведене дає обґрунтовані підстави вважати, що доводи апеляційної скарги спрямовані виключно на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.
Разом із тим, апеляційний суд вважає, що адміністративне стягнення у виді штрафу накладено на ОСОБА_1 в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка є безальтернативною, і визнається таким, що відповідає як характеру та ступеню адміністративного правопорушення, так і особі правопорушника, а також передбаченій ст. 23 КУпАП меті адміністративного стягнення.
Однак, накладаючи на ОСОБА_1 стягнення у виді позбавлення права на керування транспортними засобами строком на 1 рік, суд першої інстанції не взяв до уваги те, що відповідно до наявної в матеріалах справи довідки начальника ТСЦ МВС № 2146 від 02.09.2020 ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував, що в свою чергу свідчить про необхідність виключення з резолютивної частини оскаржуваної постанови висновку про застосування щодо ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік, чим не погіршується становище правопорушника. При цьому колегія суддів зазначає, що особа може бути позбавлена спеціального права, при наявності у неї цього права.
Тому, оскаржувана постанова підлягає зміні в частині накладеного адміністративного стягнення, а подана ОСОБА_1 апеляційна скарга - частковому задоволенню.
Приймаючи рішення беруться до уваги положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що суд, за відсутності клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, тощо; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги та не обмеження доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду апеляційної скарги встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; те, що до апеляційної скарги не додано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення і обґрунтованих клопотань із цього приводу не заявлялось.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження судового рішення.
Апеляційну скаргу, яку подав ОСОБА_1 , задовольнити частково.
Постанову судді Іршавського районного суду Закарпатської області від 05 жовтня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП змінити : виключити з резолютивної частини постанови посилання на позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами.
У решті постанову залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Стан