22 грудня 2020 року місто Чернігів
Справа №751/5998/20
Номер провадження2-а/751/127/20
в складі: головуючого - судді Ченцової С.М.
секретаря судового засідання Грищенко Н.С.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Управління безпеки міста Львівської міської ради
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Чернігова в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління безпеки міста Львівської міської ради про скасування постанови,
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача про поновлення строку на оскарження постанови, визнавши поважними причини його пропуску; скасування постанови серії ЛВ63346 від 11.11.2019 року за ч. 3 ст. 122 КУпАП; стягнення з відповідача суми у розмірі 1264 грн 00 коп.
Позов обгрунтовано тим, що 02.09.2020 року, з повідомлення надісланого банком на мобільний телефон, їй стало відомо про те, що два її карткових рахунки заблоковано. Причиною блокування карткових рахунків було здійснення виконавчих дій на виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення ЛВ63346 від 11.11.2019 року, винесеної інспектором з паркування Управління безпеки міста Львівської міської ради Ковалем Павлом Микитовичем. Згідно вказаної постанови ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень. Через блокування карткових рахунків, вона була вимушена сплатити подвійний розмір штрафу та виконавчий збір, всього 1264 гривень, що підтверджується квитанцією №43СВ-Т311-19Е5-СЕ6Т від 03.09.2020 року.
Позивач вважає зазначену вище постанову незаконною та такою, що має бути скасована, оскільки 11.11.2019 року вона не перебувала у місті Львові, а тому і порушення зазначене в оскаржуваній постанові здійснити не могла. Постанову позивач не отримувала, на пошту постанова надіслана їй не була, про її існування дізналася від державного виконавця, тому вважає що строки на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення ЛВ63346 від 11.11.2019 року пропущені з поважних причин.
Позивачка зазначає, що притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
06.11.2020 року на адресу суду надійшов відзив Управління безпеки міста Львівської міської ради з додатками, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову (а.с.44-62).
Заперечення обґрунтовані тим, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності як власника, за яким згідно з Єдиним державним реєстром транспортних засобів на дату винесення постанови, зареєстровано транспортний засіб ЗАЗ Sens, державний номер НОМЕР_1 , який було зафіксовано 11 листопада 2019 року о 16.57 , в момент вчинення правопорушення у м. Львів, на площі Галицькій, 4. Автомобілем здійснено зупинку, що створює перешкоди дорожньому руху, автомобіль знаходився в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено», від місця якого до місця зупинки транспортного засобу, на площі Галицькій, 4, відсутні дороги вулиць які б перехрещували дорогу по площі Галицькій. Факт вимушеної зупинки, в порушення вимог ч. 1 ст. 77 КАС України, позивачем не доведено. Також, позивач не вжив заходів передбачених п. 15.14 та (або) п. 9.9-9.11 ПДР, як наслідок в інспектора з паркування не було підстав вважати таку зупинку вимушеною. Із фотографій зроблених інспектором з паркування, транспортний засіб ЗАЗ Sens, державний номер НОМЕР_1 , зупинено в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено», оскільки на фото знаку та на фото транспортного засобу позивача видно ті самі нерухомі об'єкти, в тому числі характерні для тієї ділянки елементи дороги.
Відповідач зазначає, що на фото 1 додатку 2 видно знак 3.34 «Зупинку заборонено», частину транспортного засобу позивача, а саме другий транспортний засіб від знаку 3.34 «Зупинку заборонено» та характерну триповерхову будівлю білого кольору в центрі фото на дальньому плані, характерну чотириповерхову будівлю, в якій розташовано ТЦ «Роксолана», про що свідчить металева назва на даху цієї будівлі зліва на фото, а також видно металеву огорожу чорного кольору на краю тротуару. На фото 1, 2 додатку 3 видно транспортний засіб позивача та ці ж нерухомі об'єкти, характерні елементи дороги. На фото 1 видно ту ж саму характерну триповерхову будівлю білого кольору в центрі фото на дальньому плані, а також ту саму характерну чотириповерхову будівлю, в якій розташовано ТЦ «Роксолана», про що свідчить металева назва на даху цієї будівлі в лівому верхньому куті на фото. Також на фото 1, 2, 3 додатку 3 видно ту ж саму металеву огорожу чорно-білого кольору на краю тротуару та транспортний засіб позивача.
Фотофіксація правопорушення була здійснена відповідно до вимог примітки до ст. 142 КУпАП, з врахуванням місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об'єктів.
Відповідно до п. 11.1 ПДР кількість смуг на проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів визначається дорожньою розміткою або дорожніми знаками 5.16, 5.17.1, 5.17.2, а за їх відсутності - самими водіями з урахуванням ширини проїзної частини відповідного напрямку руху, габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними.
На фото (додаток 2, 3) видно, що в місці вчинення правопорушення , пл. Галицька має дві смуги руху в кожному напрямку. Транспортний засіб позивача зупинено на правій смузі руху. На фото видно, що дорожньому руху по пр. Галицькій притаманна висока інтенсивність, тому зупинка транспортного засобу зменшила пропускну спроможність пл. Галицької. Зупинка автомобіля позивачки створювала перешкоди транспортним засобам, які не мали можливості рухатись по цій смузі руху, що спричинило маневрування цими транспортними засобами для об'їзду такої перешкоди. Наводимо визначення перешкоди для руху з п. 1.10 ПДР, ознаками якої володіє зупинений позивачем транспортний засіб: «перешкода для руху - нерухомий об'єкт у межах смуги руху транспортного засобу або об'єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу.»
Крім того, пл. Галицька входить до переліку ділянок вулично-дорожньої мережі, на яких паркування транспортних засобів призводить до зменшення пропускної спроможності та суттєво перешкоджає або може суттєво перешкоджати дорожньому руху, або створювати загрозу безпеці руху. Вказаний перелік затверджений ухвалою Львівської міської ради № 2683 від 07.12.2017 (додаток 6).
Постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ЛВ63346 від 11.11.2019 разом із супровідним листом №31159 від 12.11.2019 були надіслані позивачу, в порядку встановленому ст. 2791 КУпАП, рекомендованим повідомленням на адресу (14014, м. Чернігів, вул. Музикальна, 2, кв. 37), яка вказана в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів та співпадає з адресою, яка зазначена в позовній заяві.
Вищевказаний конверт з рекомендованим повідомленням №7900601894889 був повернутий до Управління безпеки міста Львівської міської ради 20 грудня 2019 року з позначкою про невручення: «за закінченням встановленого строку зберігання», що підтверджується довідкою Укрпошти, на якій міститься штемпель поштового відділення з датою надсилання до Управління безпеки міста Львівської міської ради. Як наслідок постанова набрала законної сили 20 грудня 2019 року.
Вважають, що позивач всупереч вимогам ст. 77 КАС України не надав достатніх належних і допустимих доказів, які б підтверджували незаконність винесення оскаржуваної постанови, а відповідно до правової позиції Верховного Суду обов'язок доказування розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від 15 вересня 2020 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на 07.10.2020 року.
Ухвалою суду від 07.10.2020 року розгляд справи відкладено , ухвалено проводити розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.
Ухвалою суду від 11.11.2020 року замінено неналежного відповідача у справі інспектора з паркування, управління безпеки міста Львівської міської ради Коваля Павла Микитовича на належного відповідача - Управління безпеки міста Львівської міської ради.
Позивач у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку, причини неявки суду не відомі, з клопотанням про відкладення розгляду справи не зверталася.
Представник відповідача Управління безпеки міста Львівської міської ради в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. У відзиві на позов представник Управління просить проводити розгляд справи без участі представника відповідача.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
Судом встановлено, що 11.11.2019 року інспектором з паркування, управління безпеки міста Львівської міської ради Коваль П.М. стосовно ОСОБА_1 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення ЛВ63346, згідно якої 11.11.2019 року у м. Львові, на пл. Галицька, 4, о 16 год 57 хв водій транспортного засобу ЗАЗ Sens, державний номер НОМЕР_1 , здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена», що створює перешкоду дорожньому руху, чим порушив п.8.4в, 3.34 розділу 33 ПДР України, чим скоїла адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Даною постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень. Копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності надіслано рекомендованим листом від 12.11.2019 року (а.с.4-5).
03.09.2020 року на рахунок Центрального ВДВС м. Чернігів сплачено 1264 гривні в рахунок сплати штрафу згідно постанови ЛВ 63346 від 11.11.2019 року стосовно ОСОБА_1 , що підтверджується квитанцією №43СВ-Т311-19Е5-СЕ6Т від 03.09.2020 року (а.с.12).
ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін
Постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна відповідати вимогам ст.ст. 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема: необхідно навести докази, згідно яких зроблено висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення і назвати мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник або наведених ним обставин.
Згідно із статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із п. 1 ст. 247 КпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 3 статті 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
Відповідно до ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух, не створювати перешкод для проїзду спеціалізованого санітарного транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, який рухається з включеними проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом та ін.
Відповідно до пункту 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 8.1 ПДР України передбачено, що регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Відповідно до пункту 8.2 ПДР України дорожні знаки мають перевагу перед дорожньою розміткою і можуть бути постійними, тимчасовими та із змінною інформацією. Тимчасові дорожні знаки розміщуються на переносних пристроях, дорожньому обладнанні або закріплюються на щиті з фоном жовтого кольору і мають перевагу перед постійними дорожніми знаками.
Відповідно до пункту 8.2.1 ПДР України дорожні знаки застосовуються відповідно до цих Правил і повинні відповідати вимогам національного стандарту. Дорожні знаки повинні розміщуватися таким чином, щоб їх було добре видно учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби. При цьому дорожні знаки не повинні бути закриті повністю або частково від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами. Дорожні знаки повинні бути видимими на відстані не менш як 100 м за напрямком руху та розміщеними не вище 6 м над рівнем проїзної частини.
Відповідно до п. 8.4 «в» ПДР України заборонні дорожні знаки запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.
До заборонних знаків віднесено знак 3.34 «Зупинку заборонено», згідно якого забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).
Абзацом 9 та 12 пункту 3.43 розділу 33 ПДР України визначено, що зона дії знаків 3.1-3.15,3.19-3.21,3.25,3.27,3.29,3.33-3.37- від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть,-до кінця населеного пункту. Дія знаків не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення(прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету. Дія знаків 3.9, 3.10, 3.34-3.37 поширюється лише на той бік дороги, на якому вони встановлені.
Ухвалою Львівської міської ради № 2683 від 07.12.2017 року обидві сторони пл. Соборної, між пл. Галицькою та вул. В. Винниченка у м. Львові визнано ділянкою вулично-дорожньої мережі, зупинка та стоянка на якій призводить до зменшення пропускної здатності та суттєво перешкоджає або може суттєво перешкоджати дорожньому руху або створювати загрозу безпеці руху (а.с.59-60).
Із наданих відповідачем фотокопій зупинки транспортного засобу ЗАЗ Sens, реєстраційний номер НОМЕР_1 , належного позивачу, вбачається, що знак 3.34 розташований з тієї сторони дороги, на якій здійснено зупинку транспортним засобом. Зона дії знаку 3.34 - від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту. Дія знаків не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету. Відповідно до місця встановлення знаку 3.34 до місця зупинки автомобіля позивача на пл.. Галицькій у м. Львові є відсутніми вулиці, які б перехрещували бік дороги, на якому була здійснена зупинка.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про порушення позивачем правил паркування.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Твердження позивача про те, що вона не перебувала 11.11.2019 року у місті Львові не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та спростовані доказами у справі.
Тому надані відповідачем докази в сукупності з дослідженими в судовому засіданні фотоматеріалами, є належними та допустимими доказами на підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 3 ст 122 КУпАП.
На думку суду, відповідачем доведена правомірність дій інспектора з паркування, управління безпеки міста Львівської міської ради Коваль П.М., а позивачем не доведені обставини, на яких ґрунтуються її вимоги.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення ЛВ63346 винесена 11.11.2019 року інспектором з паркування, управління безпеки міста Львівської міської ради Коваль П.М. з дотриманням вимог КУпАП, права позивача не були порушені, тому підстав для задоволення позову суд не знаходить.
Керуючись Правилами дорожнього руху, Законом України «Про дорожній рух України», статтями 1, 23, 122, 245, 247, 251, 252, 256, 280, 283 КУпАП, статтями 77, 243-246, 255, 257, 262, 295, 297 КАС України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління безпеки міста Львівської міської ради про скасування постанови - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач: Управління безпеки міста Львівської міської ради (79005, Львівська область, м. Львів, вул. Зелена, 9)
Суддя С. М. Ченцова