Справа № 740/4432/16-к
1-кп/729/3/20 р.
30.12.2020 Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:
судді ОСОБА_1 ,
за участю секретарки ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бобровиця кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016270000000137 від 04.08.2016 по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого без реєстрації в АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, який не одружений, фізична особа-підприємець, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст.263-1 КК України,
за участю:
прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7
ОСОБА_3 у невстановлені час та місці, незаконно, без передбаченого законом дозволу, придбав пістолет «ТТ», який незаконно, без передбаченого законом дозволу переніс та незаконно, без передбаченого законом дозволу зберігав за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 .
16.09.2016 о 17:00 год., ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні тиру на цокольному поверсі будівлі ПАТ «Укртелеком» по вул. Московській, буд. 5А в м. Ніжині Чернігівської області отримав від ОСОБА_8 грошові кошти у сумі 41800 грн. у якості винагороди за подальший незаконний збут ОСОБА_8 вказаного вище пістолета «ТТ».
Продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи згідно попередньої домовленості з ОСОБА_8 , 21.09.2016 ОСОБА_3 незаконно, без передбаченого законом дозволу, переніс вказаний пістолет «ТТ» на земельну ділянку поблизу автодороги «Вертіївка-Ніжин» на 4 кілометрі, де в цей же день, о 15 год. 40 хв., незаконно, без передбаченого законом дозволу, збув ОСОБА_8 за попередньо отриману грошову винагороду у сумі 41800 грн. пістолет «ТТ», який відповідно до висновку експерта від 27.09.2016 №2452 являється вогнепальною зброєю зразка 1930/33 рр. «ТТ» (Тульський Токарева) калібру 7,62 мм № НОМЕР_1 , 1936 року випуску та який відповідно до висновку експерта від 06.10.2016 № 2489 являється придатним до стрільби.
Крім того, 09.08.2016 о 10 год. 30 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем реєстрації та фактичного проживання в АДРЕСА_1 , отримав від ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 5000 грн. у якості частини винагороди за подальший незаконний збут ОСОБА_8 пістолета типу «мушкет», який згідно домовленості ОСОБА_3 повинен був виготовити.
В подальшому, у невстановлений час ОСОБА_3 незаконно, без передбаченого законом дозволу, з метою подальшого збуту, у приміщенні сараю, який знаходиться на території господарства АДРЕСА_3 саморобним способом виготовив пістолет типу «мушкет», який відповідно до висновку експерта від 10.10.2016 №2496 являється вогнепальною зброєю - одноствольним дульнозарядним пістолетом із ударно-кремнієвим запаленням, виготовленим саморобним способом, калібру 12,5 мм., пістолет придатний до проведення пострілів.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи згідно попередньої домовленості з ОСОБА_8 , 29.09.2016 ОСОБА_3 незаконно, без передбаченого законом дозволу, переніс вказаний пістолет типу «мушкет» до приміщення тиру на цокольному поверсі будівлі ПАТ «Укртелеком» за адресою: АДРЕСА_4 , де в цей же день, о 16 год. 30 хв., незаконно, без передбаченого законом дозволу, за попередньо отриману частину грошової винагороди в сумі 5000 грн. та додатково отриману у вказаний час та у вказаному місці частину винагороди в сумі 5000 грн., а всього у сумі 10000 грн., збув ОСОБА_8 пістолет типу «мушкет, який відповідно до висновку експерта від 10.10.2016 №2496 являється вогнепальною зброєю - одноствольним дульнозарядним пістолетом із ударно-кремнієвим запаленням, виготовленим саморобним способом, калібру 12,5 мм., пістолет придатний до проведення пострілів.
Також у невстановлені час та місці, ОСОБА_3 незаконно, без передбаченого законом дозволу, придбав пістолет типу «мушкет», який незаконно, без передбаченого законом дозволу переніс та незаконно, без передбаченого законом дозволу зберігав за місцем свого проживання в АДРЕСА_1
29.09.2016 в ході проведення санкціонованого обшуку по АДРЕСА_1 виявлено та вилучено пістолет типу «мушкет», який відповідно до висновку експерта від 24.10.2016 №2499 являється вогнепальною зброєю - одноствольним дульнозарядним пістолетом із ударно-кремнієвим запаленням, виготовленим саморобним способом, діаметр каналу ствола 17 мм., пістолет придатний для проведення пострілів.
Крім того, у невстановлені час та місці, ОСОБА_3 незаконно, без передбаченого законом дозволу, придбав пістолет типу «мушкет», який незаконно, без передбаченого законом дозволу переніс та незаконно, без передбаченого законом дозволу зберігав у приміщенні сараю, який знаходиться на території господарства АДРЕСА_3 .
29.09.2016 в ході проведення санкціонованого обшуку по АДРЕСА_3 було виявлено та вилучено пістолет типу «мушкет», який відповідно до висновку експерта від 28.10.2016 №2508 являється вогнепальною зброєю - одноствольним дульнозарядним пістолетом із гнотовим запаленням, виготовленим саморобним способом, діаметр каналу ствола 9,1 мм., придатним до проведення пострілів.
Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_3 у невстановлені час та місці незаконно, без передбаченого законом дозволу, придбав чотири предмети схожі на набої, які незаконно, без передбаченого законом дозволу переніс та незаконно, без передбаченого законом дозволу зберігав у приміщенні сараю, який знаходиться на території господарства АДРЕСА_5 .
29.09.2016 в ході проведення санкціонованого обшуку по АДРЕСА_3 було виявлено та вилучено чотири предмети схожі на набої, які відповідно до висновку експерта від 06.10.2016 №2488 являються боєприпасами - патронами калібру 7,62 мм. до нарізної зброї, пістолету «ТТ» зразка 1930/1933 р.р., виготовленими заводським способом.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні злочинів не визнав та пояснив, що він дуже давно цікавиться історією та історичною реконструкцією зброї. Тривалий час він займається вивченням та дослідженням даного питання.
В 2016 році в соціальній мережі «В Контакті», де він спілкувався із іншими людьми, яких цікавить історична зброя, до нього звернувся чоловік, який представився ОСОБА_9 , який повідомив, що має знайомого, який цікавиться макетами старовинної зброї та має намір в нього щось замовити, так як він в 2016 році займався виготовленням макетів зброї. Він погодився на спілкування з цією людиною. В подальшому він обмінявся контактами із цим чоловіком. В ході спілкування останній розповідав, що він цікавиться стрільбою та історичною зброєю, бажає щоб він виготовив для нього предмет, придатний до стрільби, який міг би становити певну історичну цінність та який можливо було б використовувати для самооборони. Паралельно цікавився виготовленням для нього карабіну часів Другої Світової Війни. Він повідомив, що не має ні можливості, ні бажання виготовляти такі речі. В подальшому обговорювалося виготовлення макету старовинної зброї, на що він погодився. Суму за виготовлення виробу він вказував в залежності від вартості частин макета. Також вказав, що він не займався виготовленням вогнепальної зброї, її було вилучено тільки у легендованого свідка-провокатора. Він дійсно показував останньому зразки історичної зброї та передавав якісь речі, однак які конкретно на даний час не пам'ятає.
Вказав, що інкриміновані йому злочини є наслідком провокації з боку правоохоронних органів. Єдиною річчю, яку можливо назвати вогнепальною зброєю було вилучено під час обшуку у провокатора, а не в нього.
Вина ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1ст. 263, ч.1 ст. 263-1 КК України підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
- поясненнями легендованого свідка ОСОБА_8 , який показав, що він познайомився з ОСОБА_10 через мережу Інтернет, в соціальній мережі «В Контакті», де останній розмістив оголошення про те, що він робить та продає макети старовинної зброї. Так як він хотів придбати вказану зброю для подарунку - написав про це обвинуваченому, який повідомив номер телефону і вони домовились про зустріч. Коли він приїхав до нього на зустріч в м. Ніжин, ОСОБА_3 запропонував придбати не макет зброї, а вогнепальну зброю власного виробництва і він відповів, що подумає над його пропозицією. Після чого, розуміючи законодавство України, що даний вид діяльності заборонений, він звернувся до Служби Безпеки України. Під час розмови з працівниками служби безпеки він повідомив, що житель м. Ніжина на ім'я ОСОБА_11 замість продажі макету зброї запропонував придбати вогнепальну зброю. Через деякий час зателефонував ОСОБА_11 та запитав чи погоджується він на його пропозицію, про це він також повідомив працівників СБУ. На початку серпня 2016 року слідчий його оглянув в присутності понятих та надав гроші в сумі 5000 гривень, які необхідно було віддати на виготовлення зброї. З ОСОБА_3 він зустрівся в м. Ніжині і останній запросив його в квартиру, де він проживає, та показував «мушкет», який він виготовив своєму батькові. Під час зустрічі ОСОБА_11 також наголошував, що він може виготовити і йому «мушкет» власноручно в майстерні неподалік від його будинку, при цьому він пояснював як заряджати «мушкет», його характеристики у стрільбі. Вони домовились, що «мушкет» коштуватиме 10000 гривень, а завдаток, який необхідно було сплатити - близько 5000 гривень. Оскільки працівники поліції видали йому 5000 гривень - він їх і віддав ОСОБА_11 . Через декілька тижнів йому зателефонував ОСОБА_11 та запропонував придбати бойову вогнепальну зброю - пістолет марки «ТТ», про що він попередив працівників СБУ. Перед зустріччю з ОСОБА_3 , слідчий його оглянув в присутності понятих та вручив кошти, які він повинен був віддати ОСОБА_11 за пістолет марки « ТТ», який продасть зброю за 1600 доларів США (цю суму він назвав при попередній розмові). Вони зустрілися у ОСОБА_11 в тирі поблизу магазину «Фора» в м. Ніжині. Він запропонував перерахувати гроші з іноземної валюти в українську. ОСОБА_3 перерахував все на особистому телефоні та зазначив суму 41800 гривень. Після цього він йому відрахував вказану суму та передав в руки. ОСОБА_3 повідомив, що пістолет «ТТ» віддасть через деякий час, напередодні він зателефонує. Після цього вони попрощались і він поїхав до міста Чернігова.
Згодом зателефонував ОСОБА_11 та повідомив, що можна вже приїжджати та забирати пістолет марки «ТТ». 21 вересня 2016 року вони зустрілись в м. Ніжині неподалік якогось кафе та поїхали за межі міста, де ОСОБА_11 запропонував йому зробити постріл з «мушкету», який він виготовив своєму батькові та пообіцяв, що такий самий виготовить і йому. Потім він дістав пістолет «ТТ», зарядив його і вони зробили постріли у дерев'яну мішень. Після пострілів він розповідав як ним користуватися та проводити догляд, а також пропонував придбати пістолет «ПМ» з глушником та набоями, але він відмовився. Потім він його відвіз до вказаного ОСОБА_11 місця та поїхав до м.Чернігова. По дорозі його зупинили правоохоронці, яким він видав зброю (пістолет марки «ТТ») та повідомив, що придбав її у ОСОБА_3 .
В подальшому, у двадцятих числах наприкінці вересня 2016 року, ОСОБА_11 зателефонував йому повторно та повідомив, що виготовив «мушкет» і що його можна забрати та привезти залишок суми 5000 гривень. Він отримав від слідчого гроші в присутності понятих та поїхав в м. Ніжин в обумовлене з ОСОБА_11 місце. Там знаходився тир, вони зайшли всередину і ОСОБА_3 продемонстрував зброю та зробив постріли, так як у нього не вийшло це зробити. Після цього він розрахувався за « мушкет», заплативши 5000 гривень, які ОСОБА_11 поклав до однієї з кишень куртки. Потім він забрав зброю, вийшов на вулицю через другий хід, де його затримали працівники поліції;
- показаннями свідка ОСОБА_12 , який пояснив, що матеріали щодо вчинення жителем м. Ніжина ОСОБА_3 , кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України надійшли від УСБУ в Чернігівській області. В зв'язку з чим і було розпочате досудове розслідування. В межах кримінального провадження він надавав доручення слідчим про проведення досудового розслідування та визначав групу слідчих, вказані документи ним підписані та знаходяться в матеріалах кримінального провадження;
- показаннями свідка ОСОБА_13 , який пояснив, що він як слідчий СУ ГУНП в Чернігівській області в межах кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 проводив слідчі дії, зокрема вручав грошові кошти ОСОБА_8 для придбання у ОСОБА_3 вогнепальної зброї, проводив огляди автомобіля Деу Ланос, під час яких були вилучені: пістолет марки «ТТ» та пістолет типу «мушкет», а також обшуки в приміщенні тиру по АДРЕСА_6 та в сараї по АДРЕСА_3 з вилученням зброї, набоїв та інших речей, виявлених під час проведення вказаних слідчих дій. Всі слідчі дії проведені ним у присутності понятих, яких він і запрошував для участі в слідчих діях, які оформлялись відповідними протоколами. З свідком ОСОБА_8 він зустрічався тільки у випадку проведення слідчих дій. Чи складав він повідомлення про підозру ОСОБА_3 та чи вручав її останньому - він вже не пам'ятає, так як пройшов тривалий час;
- поясненнями свідка ОСОБА_14 , який пояснив, що він, як співробітник УСБУ в Чернігівській області в межах кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 виконував доручення слідчого. Підставою для внесення відомостей в ЄРДР слугувала інформація, повідомлення працівника УСБУ в Чернігівській області, що громадянин ОСОБА_3 має намір здійснювати продаж зброї, яку він виготовляє. Він особисто здійснював супроводження, контролював дії за проведенням двох оперативних закупок вогнепальної зброї у ОСОБА_3 , а саме: пістолета марки «ТТ» та пістолета типу «мушкет», які є вогнепальною зброєю, чоловіком на ім'я ОСОБА_15 з яким його познайомив слідчий під час проведення досудового розслідування та який не є працівником правоохоронних органів. Крім оперативних закупок він також здійснював супроводження на проведення інших негласних слідчих (розшукових) дій, а саме: аудіо-, відеоконтролю за особою; зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж; складав протоколи про результати проведення НСРД. Під час проведення негласних слідчих дій був зафіксований збут ОСОБА_3 вогнепальної зброї за кошти, надані ОСОБА_15 , про що складені відповідні протоколи, які згодом були розсекречені. Ініціатором продажу пістолета марки «ТТ» був саме ОСОБА_3 , який безпосередньо телефонував ОСОБА_15 щодо можливості придбання у нього пістолету. Будь- якої провокації чи підбурювання з боку ОСОБА_15 відносно придбання зброї не було, що відображено у протоколі про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж. Крім проведення НСРД він також приймав участь і у проведенні обшуків;
- витягами про внесення відомостей до ЄРДР за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263 КК України, ч.1 ст. 263-1 КК України та постановою прокурора про об'єднання матеріалів кримінальних проваджень;
- актом прийому-передачі, протоколом огляду покупця та вручення грошових коштів від 09 серпня 2016 року, в яких вказано, що в присутності понятих ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , слідчим від працівника УСБУ в Чернігівській області ОСОБА_18 отримані грошові кошти в сумі 5000 гривень, які в цей же день були оглянуті, переписані їх серії та номери та вручені ОСОБА_8 в присутності вказаних вище понятих для подальшого вручення ОСОБА_3 ;
- постановою прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупівлі від 08.08.2016, протоколом про результати контролю за вчиненням злочину, протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю за особою від 30.09.2016, переглянутим у суді відеозаписом, з яких видно, що зустріч між ОСОБА_8 та ОСОБА_3 відбулася 09.08.2016 за місцем проживання останнього в АДРЕСА_1 , під час якої обговорювались шляхи отримання та подальшої передачі пістолета типу «мушкет» за ціною 400 доларів США. При цьому, ОСОБА_8 передав обвинуваченому гроші в сумі 5000 гривень як завдаток, що відповідає еквіваленту долара до гривні, а також вони обумовили передачу «мушкета» в останній декаді вересня 2016 року;
- актом прийому-передачі та протоколом про вручення грошових коштів та огляду покупця від 16 вересня 2016 року, де зазначено, що слідчий СУ ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_13 в присутності понятих ОСОБА_19 , ОСОБА_20 отримав від працівників УСБУ в Чернігівській області грошові кошти в сумі 43200 гривень, які в присутності цих же понятих були оглянуті, переписані їх серії та номери та вручені покупцеві ОСОБА_8 для передачі ОСОБА_3 за пістолет марки «ТТ»;
- постановою про проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупівлі від 16.09.2016, протоколом про результати контролю за вчиненням злочину, про результати аудіо-, відеоконтролю за особою від 22.09.2016 та переглянутим в судовому засіданні відеозаписом, з яких убачається, що 16.09.2016 в приміщенні тиру по вул. Московській, 5-А в м. Ніжині під час зустрічі ОСОБА_8 передав ОСОБА_3 , грошові кошти в сумі 41800 гривень за пістолет марки «ТТ», який буде переданий покупцеві 21 вересня. Невикористані кошти в сумі 1400 гривень, згідно заяви останнього повернуті працівникам поліції, що підтверджується і протоколом огляду від 16.09.2016;
- постановою про проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупівлі від 16.09.2016, протоколом про результати контрою за вчиненням злочину, протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю за особою від 22.09.2016 та переглянутим відеозаписом, з яких видно, що 21.09.2016 між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 відбулась зустріч в м. Ніжині неподалік магазину «Дана» по вул. Графській, 1а, в подальшому на автомобілі марки «Деу Ланос» під керуванням ОСОБА_8 вони виїхали за межі міста до лісосмуги, де здійснювали постріли з «мушкета» та пістолета «ТТ», який потім обвинувачений передав ОСОБА_8 та пропонував останньому в подальшому також придбати пістолет марки «ПМ» за 18000 гривень, зазначивши при цьому, що при необхідності на систематичній основі (щотижнево) має змогу надавати з метою збуту пістолети марки «ПМ» з можливістю безшумної стрільби та набої до нього за умови попередньої оплати. В протоколі про результати спостереження за особою від 07.10.2016 та переглянутому відеозаписі також відображена зустріч між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 21.09.2016 в центрі міста Ніжин та їх подальший рух в автомобілі до лісосмуги, яка розташована неподалік автодороги Вертіївка-Ніжин та повернення з неї через деякий час;
- заявою ОСОБА_8 , протоколом огляду місця події та переглянутим судом відеозаписом від 21.09.2016, з яких убачається, що 21.09.2016 ОСОБА_8 в м. Ніжині по провулку Новому видав працівникам поліції пістолет марки «ТТ», який знаходився в салоні автомобіля марки «Деу Ланос», пояснивши при цьому, що зброю він придбав у ОСОБА_3 за 41800 гривень;
- висновками експерта за № № 2452, 2489 від 27.09 та 05.10.2016, в яких вказано, що пістолет, вилучений у ОСОБА_8 21.09.2016, є вогнепальною зброєю - пістолетом зразка 1930/33рр «ТТ» (Тульський Токарева) калібру 7,62 мм. № НОМЕР_1 , 1936 року випуску, придатний до стрільби. Частини пістолета, окрім ствола, виготовлені заводським способом, ствол пістолету виготовлений з використанням заводського металообробного обладнання;
- протоколом про результати спостереження за особою від 07.10.2016 та переглянутим судом відеозаписом, де зафіксовані дії ОСОБА_3 28.09.2016, а саме: об 11:46 год. останній вийшов з під'їзду будинку в якому проживає по АДРЕСА_7 та прибув до будинку АДРЕСА_3 . Хвіртку відкрив невідомий чоловік, який разом з ОСОБА_3 на подвір'ї біля господарської будівлі ремонтували виріб, схожий на обріз мисливської рушниці. О 14:30 год. останній загорнув виріб у куртку та вийшов з вищевказаного господарства та повернувся до себе додому та більше з під'їзду не виходив;
- актом прийому-передачі, протоколом помітки грошових купюр, протоколом вручення грошових коштів та огляду покупця від 29 вересня 2016 року, з яких видно, що у вказаний день слідча ОСОБА_21 в присутності понятих ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , отримала від працівників УСБУ в Чернігівській області грошові кошти в сумі 5000 гривень, які були помічені люмінесцентним порошком жовтого кольору на поверхні грошових купюр та вручені ОСОБА_8 , якого було оглянутого перед цим в присутності вищевказаних понятих;
- протоколом про результати спостереження за особою від 07.10.2016 та переглянутим в судовому засіданні записом, де відображені дії ОСОБА_3 29.09.2016 з 16:17 год. до 16:40 год., а саме: в цей проміжок часу останній зустрічався з ОСОБА_8 в приміщенні тиру по АДРЕСА_6 , звідки ОСОБА_8 виніс предмет загорнутий в згорток чорного кольору та поклав його в багажне відділення свого автомобіля та був затриманий працівниками поліції;
- постановою прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупівлі, протоколом про результати контролю за вчиненням злочину, протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю за особою від 30.09.2016 та переглянутим відеозаписом, з яких видно, що 29.09.2016 ОСОБА_8 , перебуваючи в приміщенні тиру, який розташований у будівлі «Укртелекому» по вул. Московській, 5-А в м. Ніжині передав ОСОБА_3 залишок суми за пістолет типу «мушкет» - 5000 гривень, які останній поклав до однієї з кишень верхнього одягу, а також здійснював постріли з вищезазначеної зброї. При цьому, ОСОБА_3 ознайомив ОСОБА_8 з характеристиками та особливостями зброї, а також надав порох та кулі. Після цього вони вийшли з будівлі «Укртелекому», в якому знаходився тир;
- протоколом огляду місця події від 29.09.2016 та переглянутим записом, з яких убачається, що огляд проводився в цей же день в м. Ніжині по вул. Московській, 5-А і під час слідчої дії в багажнику автомобіля марки «Деу Ланос» було виявлено: пристрій для стрільби; 11 предметів у формі куль; металева банка з написом «порох димний»; пластиковий тубус, 4 пакети «Нескафе» з речовиною чорного кольору. При цьому, ОСОБА_8 пояснив, що пристрій для стрільби він придбав у ОСОБА_3 ;
- висновком експерта № 2496 від 10.10.2016, де вказано, що пристрій, вилучений в ході проведення огляду 29.09.2016 в багажнику автомобіля «Деу Ланос» є вогнепальною зброєю - одноствольним дульнозарядним пістолетом із ударно-кремнієвим запаленням, виготовленим саморобним способом. Діаметр ствола 12,5 мм. Пістолет придатний для проведення пострілів. Згідно висновків експертів №№ 2495, 97(Вт)., 1207 (х) від 11 жовтня та 21 листопада 2016 року, одинадцять куль до категорії боєприпасів не відносяться, до стрільби не придатні. Речовини в металевій банці, пластиковій ємності та в пакетах з- під кави являються вибуховими речовинами метальної дії - димним порохом
- протоколом затримання, протоколом освідування від 29.09.2016, яке проведене на підставі постанови прокурора, переглянутим судом записом, з яких вбачається, що 29.09.2016 під час затримання ОСОБА_3 у нього була вилучена чорна шкіряна куртка, в яку він був одягнутий та з його дозволу проведені змиви з рук;
- висновком експерта № 1051(х) від 14.11.2016, де зазначено, що на наданих грошових купюрах виявлено нашарування люмінесцентних спеціальних хімічних речовин (люмінофорів), які за сукупністю фізико-хімічних властивостей мають спільну родову належність з речовиною з контрольного зразка. На ватному тампоні, яким згідно постанови про призначення експертизи, проводили помічення грошових купюр 29.09.2016 виявлено нашарування люмінесцентної спеціальної хімічної речовини (люмінофору), яка за сукупністю фізико-хімічних властивостей має спільну родову належність з речовиною з контрольного зразка. На наданій на експертизу куртці, а саме на внутрішній поверхні правої внутрішньої кишені, виявлено нашарування люмінесцентної спеціальної хімічної речовини (люмінофору), яка за сукупністю фізико-хімічних властивостей має спільну родову належність з речовиною з контрольного зразка;
- протоколом обшуку приміщення тиру, який знаходиться у будівлі «Укртелекому» по вул. Московській 5-А в м. Ніжині від 29 вересня 2016 року, та переглянутим відеозаписом, з яких убачається, що під час проведення вказаної слідчої дії виявлено та вилучено пневматичну рушницю, два предмети схожих на пістолети, предмети схожі на набої та скляну банку з порошкоподібною речовиною чорного кольору, а також під час особистого обшуку ОСОБА_3 , вилучено мобільний телефон марки «Fly» з двома сім картами;
- висновками експертів за №№ 2497, 2498, № 82(ВТ), 1054 (х), 2504 від 07, 12, 13, 20 жовтня 2016 року, з яких слідує, що під час обшуку за вищевказаною адресою дійсно виявлено пневматичну гвинтівку «МР-60» № НОМЕР_2 , виготовлену заводським способом, револьвер MAJOR Eagle 4,5 № Е4 VР-1220464 калібру 4мм (Флобер), придатний до стрільби, але до категорії вогнепальної зброї не відноситься, речовину у вигляді часток чорного кольору різних за формою та розміром, яка є вибуховою речовиною метальної дії - димним порохом, маса якого становить 28,9 г. З восьми предметів схожих на набої один патрон є боєприпасом придатним для стрільби з вогнепальної саморобної або переробленої саморобним способом зброї для стрільби такими патронами, його калібр дорівнює 11.2 мм, виготовлений саморобним способом з використанням переробленої гільзи з капсулем-запалювачем патрона 7,62х54R до гвинтівки Мосіна 1891/30рр, саморобної кулі і метального заряду, у вигляді бездимного, циліндричної форми, перокселінового пороху чорного кольору; сім патронів боєприпасами не являються, виготовлені заводським способом;
- висновком експерта № 135 від 31.10.2016, де вказано, що в ході дослідження сім картки оператора мобільного зв'язку «Київстар» № НОМЕР_3 , що знаходилась в мобільному телефоні «Fly» НОМЕР_4 було встановлено абоненський номер НОМЕР_5 , а при дослідженні сім карти оператора мобільного зв'язку Life № НОМЕР_6 у вказаному вище мобільному телефоні абоненській номер НОМЕР_7 ;
- протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) та прослуханим в судовому засіданні записом з диску, з яких видно, що розмови між ОСОБА_3 , особою на ім'я ОСОБА_15 ( ОСОБА_24 ) та іншими абонентами здійснювались відносно виготовлення та придбання зброї, певних механізмів, а також відбувались домовленості про зустрічі між вказаними особами, які здійснювались за вищезазначеними абонентськими номерами;
- протоколом обшуку господарства по АДРЕСА_3 від 29.09.2016 та переглянутим відеозаписом, в яких відображено, що під час проведення слідчої дії в приміщенні сараю виявлено та вилучено чотири предмети схожі на патрони калібру 7,66 на 24 мм., три дерев'яні предмети схожі на частини зброї, сім металевих предметів схожих на стволи до зброї, два механізми до зброї, саморобний предмет схожий на пістолет;
- висновком експерта № 2505 від 25 жовтня 2016 року, де вказано, що металеві об'єкти загальною довжиною 1192 мм, 1150 мм та 1146 мм, вилучені 29.09.2016 під час обшуку за вищевказаною адресою є вогнепальною зброєю - одноствольними дульнозарядними пристроями із гнотовим запаленням. Діаметр каналів стволів даних пристроїв: одного - 17 мм, двох - по 15,7 мм. Пристрої придатні до проведення пострілів. Два металеві об'єкти загальною довжиною 177 мм та 185 мм, є частинами вогнепальної зброї - ударно-кремнієвими замками дульнозарядної вогнепальної зброї;
- висновком експерта № 2508 від 28.10.2016, з якого слідує, що саморобний пристрій для стрільби, вилучений по вул. Графській, 10 в м. Ніжині є вогнепальною зброєю, одноствольним дульнозарядним пістолетом із гнотовим запаленням, виготовлений саморобним способом, діаметр каналу ствола 9,1 мм, придатний для проведення пострілів;
- висновком експерта № 2488 від 06.10.2016 де вказано, що чотири патрони, які також вилучені по АДРЕСА_3 є боєприпасами, а саме патронами калібру 7,62 мм, до нарізної зброї пістолету «ТТ» зразка 1930/33 рр., виготовлені заводським способом та використовувались також для стрільби з пістолетів-кулеметів ППД.ППШ.ППС і з іноземною зброєю - чехословацьким пістолетом CZ-52, пістолетами-кулеметами: китайськими типів 50,54,64, югославським М-56, корейським типу 49, іранським М-52, в'єтнамським НОМЕР_8 ;
- протоколом обшуку в кв. АДРЕСА_8 та переглянутим відеозаписом, з яких видно, що під час вказаної слідчої дії було виявлено та вилучено предмети зовні схожі на мисливську вогнепальну зброю типу обріз, предмети схожі на холодну зброю, вісім ємностей із речовиною схожою на порох, 40 предметів схожих на набої 12 мм, 5 пристроїв ударно-спускового механізму, шість дерев'яних предметів зовні схожих на деталі мисливської зброї, жорсткий диск та чотири диски, дві картонні коробки з написом «Нова Пошта», чотири блокноти з кресленнями та зображеннями вогнепальної зброї;
- висновками експертів №№81 (Вт), 1055 (х) 2499, 2502, № від 17,18, 19, 24 жовтня 2016 року де вказано, що з вилученого під час обшуку за вищезазначеною адресою вогнепальною зброєю, придатною для стрільби є: двоствольна гладкоствольна мисливська рушниця 12 калібру моделі ТОЗ 66 № НОМЕР_9 , 1970 року випуску Тульського збройового заводу, виготовлена заводським способом; одноствольна гладкоствольна мисливська рушниця 16 калібру моделі ІЖ-5 № НОМЕР_10 , 1931 року випуску Іжевського збройового заводу, виготовлена заводським способом та одноствольний дульнозарядний пістолет із ударно-кремнієвим запаленням, виготовлений саморобним способом.
Ударно-кремнієвий замок є частиною дульнозарядної вогнепальної зброї, сім ударних механізмів на замочних дошках - частинами вогнепальної зброї - мисливських двоствольних гладкоствольних рушниць моделей Б або ТОЗ-63, виготовлені заводським способом. 40 патронів є боєприпасами до гладкоствольної мисливської зброї, патронами 12 калібру, патрони споряджено саморобним способом шротом діаметром 4,5мм, 5мм, картеччю діаметром 8 мм, 8,25 мм, кулями «Полева 3», призначеними для стрільби із мисливських гладкоствольних рушниць 12 калібру, призначеними для стрільби із мисливських гладкоствольних рушниць. Патрони придатні до стрільби; речовини чорного кольору є димним порохом, сіро-зеленого кольору - нітроцелюлозним порохом, темно-коричневого кольору - двохосновним нітроцелюлозним порохом;
- протоколами огляду від 20 жовтня 2016 року та доданими до них фототаблицями, з яких видно, що слідчим під час проведення слідчої дії оглянуто дві експрес накладні, вилучені під час вищевказаного обшуку в квартирі ОСОБА_3 , дві картонні коробки, на яких відображені реквізити відправника та одержувача, чотири блокноти на аркушах якого намальовані зображення ножів та їх частин, шабель, вогнепальної зброї, певних частин до неї, історичних обладунків, також 16 аркушів на яких накреслені зображення: вогнепальної зброї та її частин: мушкету, частини зброї, шаблі;
- поясненнями експерта ОСОБА_25 під час допиту в судовому засіданні, де він роз'яснив, що наданий йому на дослідження пістолет марки «ТТ» є вогнепальною зброєю, придатний для здійснення пострілів. Крім того, в своїх висновках за №№ 2496, 2499 він вказав, що пістолети, які були вилучені, як в багажнику автомобіля «Деу Ланос» по вул. Московській, 5-А, так і в будинку по АДРЕСА_2 є вогнепальною зброєю, а саме: одноствольними дульнозарядними пістолетами із ударно -кремнієвим запаленням, придатними для здійснення пострілів, оскільки вони мають основні конструктивні ознаки притаманні вогнепальній зброї: ствол, пристрій запирання каналу ствола, пристрій запалення метального заряду. Також мають додаткові ознаки: пристрій для утримання руків'ям та ударно-кремнієві замки. Конструктивні ознаки і свідчать про те, що пристрої надані на експертизу виготовлені по типу пістолету. Виготовлені вони саморобним способом, на що вказує сукупність ознак: низька якість обробки поверхонь пристроїв, відсутність маркувальних позначень. Під час проведення експертизи постріли відбувались без затримки, одразу після того як спалахнув порох, при першій спробі з використанням пристрою дистанційного керування стрільбою. Питома кінетична енергія снарядів складала відповідно 1,18 та 0,67 Дж/мм?, що вище мінімального граничного значення 0,5 Дж/мм?, а отже володіють достатньою вражаючою здатністю і можуть заподіяти людині чи тварині небезпечні для життя або смертельні ушкодження;
- речовими доказами, зокрема: пістолетом марки «ТТ», двома одноствольними дульнозарядними пістолетами із ударно-кремнієвим запаленням та одноствольним дульнозарядним пістолетом із гнотовим запаленням.
Покази вищезазначених свідків узгоджуються, як між собою так і з матеріалами кримінального провадження. Покази легендованого свідка ОСОБА_8 , у правдивості яких у суду відсутні будь-які сумніви, є чіткими та послідовним, повністю узгоджуються з дослідженими в суді письмовими доказами, речовими доказами, а також відеозаписами переглянутими в судовому засіданні.
Вищезазначені докази є належними та допустимими, які судом приймаються до уваги при розгляді даного кримінального провадження, оскільки вони зібрані відповідно до вимог КПК України.
Так, оперативні закупки ОСОБА_8 пістолету типу «мушкет» та пістолету «ТТ» у ОСОБА_3 проводились на підставі постанов прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупівлі.
Обшуки у: автомобілі ЗАЗ «Деу Ланос», д.н.з. НОМЕР_11 , з метою відшукання і вилучення вогнепальної зброї та бойових припасів, грошових коштів отриманих від продажу вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухових пристроїв та мобільних телефонів; цокольному поверсі нежитлової будівлі в АДРЕСА_6 , приміщеннях житлового будинку та господарських споруд в АДРЕСА_3 ; житлі в АДРЕСА_1 з метою виявлення, відшукання і вилучення вогнепальної зброї та боєприпасів, грошових коштів, комп'ютерної техніки, мобільних телефонів, а також речей вилучених з вільного обігу та речей з ознаками кримінального правопорушення проводились згідно ухвал слідчих суддів Новозаводського районного суду міста Чернігова від 28,29,30 вересня 2016 року.
Проведення негласних слідчих (розшукових) дій в даному кримінальному провадженні, зокрема: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з мобільного телефону, яким користується ОСОБА_3 без його відома; спостереження за ОСОБА_3 у публічно доступних місцях шляхом візуального спостереження з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження, а також проведення негласної слідчої (розшукової) дії шляхом аудіо- , відеоконтролю на термін з 08 серпня по 06 жовтня 2016 року здійснювалось на підставі ухвал слідчого судді Апеляційного суду Чернігівської області ОСОБА_26 за № № 910/1070 т, 911/1071т, 912/1072 т, 913/1073т від 08 серпня 2016 року, досліджених в судовому засіданні та які зазначені у відповідних протоколах як підстава для проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
Що стосується доводів сторони захисту про порушення ст. 290 КПК України, оскільки після закінчення досудового розслідування сторона обвинувачення не відкрила стороні захисту ухвал слідчого судді Апеляційного суду Чернігівської області про надання дозволу на проведення НСРД, у зв'язку з чим суд повинен визнати недопустимими докази, отримані в результаті НСРД, проведених на підставі матеріалів, які не були відкриті стороні захисту, а тому вони не мали можливості реалізувати своє право на заперечення таким ухвалам суд вважає зазначити таке.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.10.2019 у справі №640/6847/15-к вказала, що сторона обвинувачення повинна вживати необхідних і достатніх заходів для розсекречення матеріалів, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД, з метою їх надання стороні захисту, і виконувати в такий спосіб вимоги щодо відкриття матеріалів іншій стороні відповідно до статті 290 КПК України.
Якщо процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД (в тому числі ухвала слідчого судді) були надані суду під час судового розгляду і стороні захисту у змагальному процесі була забезпечена можливість довести перед судом свої аргументи щодо допустимості відомостей, отриманих у результаті НСРД, в сукупності із оцінкою правової підстави для проведення НСРД, то суд повинен оцінити отримані докази та вирішити питання про їх допустимість.
Якщо сторона обвинувачення вжила всіх необхідних та залежних від неї заходів, спрямованих на розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, однак вони не були розсекречені до моменту передачі справи у суд з причин, що не залежали від волі або процесуальної поведінки прокурора, то в такому разі порушень вимог статті 290 КПК України з боку сторони обвинувачення немає. Суд має оцінити докази, отримані в результаті НСРД в комплексі із розсекреченими процесуальними документами, які стали підставою для їх проведення, та не повинен автоматично визнавати такі докази недопустимими.
Процесуальні документи про надання дозволу на проведення НСРД не є самостійним доказом, відповідно до ст. 84 КПК України у кримінальному провадженні. Процесуальні ж документи, які стали підставою для проведення НСРД, не є документами у розумінні частини другої статті 99 КПК України.
Отже, процесуальні документи про дозвіл на проведення НСРД (в тому числі і відповідна ухвала слідчого судді) повинні досліджуватися судом під час розгляду справи у суді першої інстанції з метою оцінки допустимості доказів, отриманих в результаті НСРД.
Сторона захисту вправі володіти інформацією про всі елементи процесуального порядку отримання стороною обвинувачення доказів, які остання має намір використати проти неї в суді.
ЄСПЛ у своїй прецедентній практиці зазначає про те, що основним аспектом права на справедливий судовий розгляд у кримінальному провадженні, включаючи елементи такого провадження, що відносяться до процедури, має бути змагальність, і що має бути забезпечена рівність сторін між обвинуваченням та захистом. Право на змагальний судовий процес у кримінальній справі означає, що і обвинувачення, і захист повинні мати можливість володіти інформацією, ознайомитись із матеріалами і могти прокоментувати зауваження та докази, подані іншою стороною, а також надавати щодо них пояснення.
На етапі досудового розслідування сторони відповідно до статті 290 КПК України повинні розкрити всі докази, які є у їхньому розпорядженні. Однак оцінка належності, достовірності та допустимості кожного із доказів буде здійснюватися судом, який, аналізуючи кожен із доказів, повинен дослідити процесуальні документи, що стали підставою для отримання будь-якого з доказів.
Відповідно до частини першої статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення та стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України.
Таким чином, докази у вигляді результатів НСРД повинні бути відкриті стороні захисту у порядку, визначеному статтею 290 КПК України. Однак процесуальні документи, в тому числі ухвали слідчого судді, про дозвіл на проведення НСРД у виключних випадках можуть бути надані й під час розгляду справи в суді.
Якщо відповідні документи будуть надані суду, що розглядає кримінальне провадження, суд на основі оцінки доказів у їх сукупності, а також з урахуванням процесуальних підстав для проведення НСРД, та з урахуванням позицій сторін, в тому числі - позиції сторони захисту, може прийняти рішення про їх допустимість.
Таким чином, у кожному конкретному випадку розкриття стороні захисту процесуальних документів, які стали правовою підставою для проведення НСРД поза часовими межами, визначеними статтею 290 КПК України, необхідно встановити, що сторона захисту могла реалізувати своє право на розгляд справи у судовому засіданні з дотриманням принципу змагальності. Суд має забезпечити стороні захисту достатній час і реальну можливість ефективно здійснювати захист та наводити під час судового розгляду свої аргументи щодо допустимості доказів, отриманих в результаті НСРД.
З наданих стороною обвинувачення під час судового розгляду ухвал слідчого судді Апеляційного суду Чернігівської області убачається, що вони розсекречені 23.11.2016, без зазначення часу прийняття відповідного рішення ЕК Апеляційного суду Чернігівської області, про що свідчить відповідний запис на ухвалах. Згідно реєстру матеріалів досудового розслідування та протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування, обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_27 з матеріалами досудового розслідування ознайомились 24.11.2016, а до Ніжинського міськрайонного суду кримінальне провадження, згідно штампу вхідної кореспонденції, надійшло 28.11.2016. З повідомлення Апеляційного суду Чернігівської області, наданого прокурором в судовому засіданні видно, що вищезазначені ухвали надійшли до прокуратури Чернігівської області 15.12.2016, про що свідчить штамп з вхідним номером 04/2/4-32444 вх. Також прокурором надані супровідні листи з підписами обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про отримання ними ухвал та вказаного повідомлення Апеляційного суду Чернігівської області. Факт отримання вищевказаних документів не заперечувала і сторона захисту.
Отже, суд вважає, що сторона обвинувачення вжила всіх необхідних та залежних від неї заходів, спрямованих на розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, однак вони не були розсекречені до моменту ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження, надійшли до сторони обвинувачення після затвердження обвинувального акту та направлення провадження у суд з причин, що не залежали від волі або процесуальної поведінки прокурора.
Дотримуючись принципу змагальності сторін, визначеного ст. 22 КПК України, суд забезпечив стороні захисту достатній час і реальну можливість, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, ефективно здійснювати захист та наводити під час судового розгляду свої аргументи щодо допустимості доказів, отриманих в результаті НСРД, чим і скористалась сторона захисту заявляючи клопотання під час судового розгляду з обґрунтуванням своїх аргументів щодо доказів отриманих в результаті НСРД.
Також в постанові Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 718/1433/17 Третя судова палата Касаційного кримінального суду зазначила, що КПК чітко встановлює процесуальні підстави проведення НСРД, а в протоколі про результати їх проведення завжди вказується, на підставі якого рішення такі дії проводилися, не можна говорити про те, що для сторони захисту в цілому буде неочікуваним побачити відповідний процесуальний документ, якщо його буде відкрито не на стадії закінчення досудового розслідування, а дещо пізніше.
Більше того, змагальність процесу передбачає свободу сторін у висловленні своїх заперечень, у тому числі щодо допустимості тих чи інших доказів. Це, зокрема, прямо випливає зі змісту ч. 3 ст. 89 КПК України, яка передбачає, що сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими. Цьому праву кореспондує відповідний обов'язок іншої сторони довести допустимість такого доказу (ч. 2 ст. 92 КПК).
Принцип диспозитивності (ст. 26 КПК України), який відноситься до основних засад кримінального провадження, передбачає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, які передбачено КПК, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесено на їх розгляд сторонами та віднесено до їх повноважень цим Кодексом.
У зв'язку з цим розумно було б очікувати сумлінної процесуальної поведінки не тільки від сторони обвинувачення, але й від сторони захисту. Отже, якщо сторона захисту, ознайомившись із відкритими їй матеріалами досудового розслідування, виявить, що в них наявний протокол про результати НСРД, але відсутні процесуальні документи, які стали підставою для проведення цих дій, і вона вважатиме за необхідне ознайомитися з цими документами, цілком очікувано розраховувати на те, що ця сторона якнайскоріше заявить слідчому, прокурору чи суду клопотання про необхідність відкриття і долучення вказаних документів до матеріалів провадження (це цілком узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини).
Тому баланс інтересів сторін не на користь сторони захисту буде порушено не стільки у випадку, якщо відповідний процесуальний документ не буде відкрито на стадії закінчення досудового розслідування, скільки в ситуації, якщо всупереч клопотанню, своєчасно заявленому в суді стороною захисту, цей документ так і не буде відкритий або буде відкритий із невиправданою затримкою, коли сторона захисту вже не матиме можливості належним чином підготуватися до захисту і скорегувати лінію захисту.
З протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування видно, що обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_27 ознайомились з матеріалами кримінального провадження, доповнень, зауважень та клопотань не мали. Сторона захисту не наполягала та не вимагала під час закінчення досудового розслідування відкрити їй ухвали слідчого судді Апеляційного суду Чернігівської області хоча не могла не знати, що вказані документи зазначені у протоколах НСРД надавали підстави для проведення відповідних дій. Ці документи були відкриті стороні захисту під час судового розгляду (після їх розсекречення), де указані документи були досліджені і сторона захисту мала достатньо часу для підготовки та корегування своєї лінії захисту.
Тому суд з урахуванням вищевказаного вважає, що протоколи про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій є належними, допустимими та достовірними доказами, отриманими в передбачений законом спосіб. Під час розгляду кримінального провадження не було порушено балансу інтересів сторін кримінального провадження, вони нарівно використовували надані їм процесуальні права на збирання та подання до суду доказів та, у зв'язку з цим, мали достатньо часу для обстоювання своїх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. Відкриття стороні захисту ухвал слідчого судді було здійснено з дотриманням вимог ст. 290 КПК України, а отже немає підстав для визнання недопустимими доказами відповідні протоколи про результати НСРД, складені на підставі зазначених документів. Отже, твердження сторони захисту відносно того, що вказані протоколи є недопустимими доказами безпідставні.
Не заслуговують на увагу і доводи сторони захисту про ненадання для ознайомлення обвинуваченому на його захисниці оптичних дисків, які містяться в матеріалах кримінального провадження та речових доказів, оскільки як було зазначено вище, останні повністю ознайомились з матеріалами провадження, будь-яких клопотань не заявляли, зауважень та доповнень не мали, про що особисто зазначили в протоколі про надання доступу до матеріалів досудового розслідування та поставили свої підписи. Копії записів з оптичних дисків були надані стороні захисту судом і вони мали достатньо часу на ознайомлення з записами та висловили свої доводи в судовому засідання щодо допустимості цих доказів.
Доводи сторони захисту щодо недопустимості такого доказу як показання легендованого свідка ОСОБА_8 так як, на їх думку, при його допиті порушені вимоги процесуального закону про безпосередність дослідження доказів, не можуть бути взяті до уваги судом, оскільки допит свідка здійснювався судом відповідно до вимог статей 336, 352 КПК України. Допит проводився у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Чернігівської області і сторонам кримінального провадження, в тому числі і захиснику, суд забезпечив можливість ставити запитання свідку та слухати відповіді на них, що відображено в журналі судового засідання від 09.02.2018. Крім того, суд звертає увагу, що статтею 95 КПК України визначено, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
Твердження сторони захисту на необхідність визнання протоколів про результати контролю за вчиненням злочину від 22.09.та 30.09.2016 недопустимими у зв'язку з порушенням положення ч. 8 ст. 271 КПК України безпідставні, оскільки негласні слідчі (розшукові) дії проводились відповідно до вимог глави 21 КПК України, а саме: підставою для проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупівлі були відповідні постанови прокурора, які зазначені у вищевказаних протоколах; аудіо-, відеоконтроль за ОСОБА_3 , а також візуальне спостереженя за ним здійснювалось на підставі ухвал слідчого судді Апеляційного суду Чернігівської області, які також зазначені як підстави на проведення вказаних слідчих дій у протоколах про результати аудіо-, відеоконтролю за особою та у протоколі про результати спостереження за особою. Тобто, оперативна закупівля, яка проводилася на підставі постанов прокурора, супроводжувалася аудіо- та відеофіксацією за особою, візуальним спостереженням за особою на підставі ухвал Апеляційного суду Чернігівської області.
Доводи захисника ОСОБА_7 , з посиланням на висновок спеціаліста ОСОБА_28 , відносно того, що мушкети не відносяться до вогнепальної зброї не заслуговують на увагу суду, так як вказаний висновок не є доказом у розумінні ст. 84 КПК України, а також спростовується висновками № № 2496, 2499, 2508 експертів ОСОБА_25 та ОСОБА_29 , в яких зазначено, що пістолети типу «мушкет» є вогнепальною зброєю - одноствольними дульнозарядними пістолетами із ударно-кремнієвим запаленням та гнотовим запаленням, виготовленими саморобним способом, та особистими поясненнями експерта ОСОБА_25 , наданими у судовому засіданні.
Суд не бере до уваги і покази свідків ОСОБА_30 та ОСОБА_31 , які також стверджували, що мушкети не є вогнепальною зброєю, оскільки свідки не мають кваліфікації судових експертів, вивчення історичної зброї це їх хоббі, крім того, вони перебувають з обвинуваченим у дружніх стосунках, про що особисто зазначили в суді, а отже зацікавлені у звільненні останнього від кримінальної відповідальності.
Сторона захисту під час судового розгляду неодноразово посилалась на те, що мала місце провокація злочину з боку правоохоронних органів, а тому докази, надані стороною обвинувачення, на їх думку, слід визнавати недопустимими, так як вони отримані внаслідок істотного порушення права людини на справедливий судовий розгляд.
В зв'язку з цим суд зазначає таке.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про визнання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини, як джерело права.
Для відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів Європейський суд з прав людини виробив ряд критеріїв: чи були дії правоохоронних органів активними, чи мало місце з їх боку спонукання особи до вчинення злочину, наприклад, прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування, підвищення ціни вище середньої; чи був би скоєний злочин без втручання правоохоронних органів; вагомість причин проведення оперативної закупівлі, чи були у правоохоронних органів об'єктивні дані про те, що особа була втягнута у злочинну діяльність і ймовірність вчинення нею злочину була суттєвою.
Як встановлено судом, органи досудового розслідування переважно діяли у пасивний спосіб і не провокували ОСОБА_3 до вчинення злочинів, навпаки дії останнього були активними.
Вказане підтверджується матеріалами кримінального провадження, а також переглянутими в судовому засіданні відеозаписами та записами розмов легендованого свідка ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_3 , з яких вбачається, що саме останній домовлявся про зустрічі з ОСОБА_8 , які відбувалися за місцем проживання обвинуваченого, за місцем його роботи в м. Ніжині, а також на околицях міста. Останній пропонував вказаному свідку придбати у нього зброю, визначав конкретні місця та час зустрічей, демонстрував вогнепальну зброю, принцип її дії, гарантував своєчасність її виготовлення та передачі, особисто встановлював вартість зброї та передачу грошових коштів. Негласні слідчі (розшукові) дії проведені в даному кримінальному провадженні не призвели до підбурювання через призму прецедентної практика ЄСПЛ стосовно п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У матеріалах кримінального провадження відсутні ознаки, притаманні провокації злочину правоохоронними органами, а саме спонукання до вчинення злочину. Тому доводи сторони захисту про провокацію злочинів з боку правоохоронних органів не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.
Враховуючи викладене, підстав для визнання зазначених захисником доказів недопустимими не вбачається.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Щодо безпідставності застосування статті 263 КК України у зв'язку з відсутністю спеціального закону, який би регулював порядок поводження зі зброєю, суд зазначає наступне.
У постанові Велика Палата Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 288/1158/16-к вказала: об'єктивну сторону злочину, передбаченого частиною першою статті 263 КК, утворює носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв (далі - зброя) без передбаченого законом дозволу. Конструкція наведеної правової норми є бланкетною, тобто містить відсилання до спеціального закону, яким установлено одержання дозволу на зазначені вище дії.
Поняття «закон» на нормативному рівні не визначено. У теорії права існують два основних підходи до визначення цього терміна, що ґрунтуються на широкому та вузькому розумінні його змісту.
У КК термін «закон» використовується як у широкому, так і у вузькому значенні.
Якщо в КК поняття «закон» вжито у вузькому розумінні, нормативно-правовий акт конкретизується - обов'язково зазначається назва закону або ж за словом «закон» слідує слово «України».
Коли ж у тексті КК слово «закон» вживається лише як узагальнююче поняття, воно використовується у широкому значенні, тобто може охоплювати як власне закони, так і інші акти чинного законодавства.
У такому значенні слово «закон» вжито у статті 263 КК. У розумінні цієї статті «передбаченим законом дозволом» на поводження зі зброєю варто вважати дозвіл, що може бути встановлений будь-яким нормативно-правовим актом, у тому числі підзаконним.
Виходячи зі змісту статті 92 Конституції України правовий режим обігу зброї не належить до кола питань, які визначаються виключно законами України, тобто законами у вузькому розумінні. Порядок поводження зі зброєю, в тому числі підстави і процедуру одержання спеціальних дозволів на її придбання, носіння і зберігання, на даний час установлено Положенням про дозвільну систему, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 № 576 з наступними змінами (далі - Положення), та Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622. Зазначені Положення та Інструкція, зміст яких не суперечить Конституції України та іншим нормативно-правовим актам вищого рівня, у контексті застосування статті 263 КК охоплюються поняттям «закон».
Зміст і призначення закріпленої у статті 263 КК кримінально-правової заборони полягає насамперед у захисті суспільства й держави від найтяжчих насильницьких злочинів, умови для вчинення яких створює неконтрольований обіг зброї. Такі злочинні діяння є особливо небезпечними, адже ставлять під загрозу життя і здоров'я невизначеного кола осіб. Натомість згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя, здоров'я та безпека належать до найвищих соціальних цінностей. З огляду на викладене, поводження з вогнепальною зброєю як предметом, пов'язаним із підвищеними ризиками, вимагає державного регулювання у спеціальнодозвільний спосіб.
Водночас закону у вузькому розумінні, який би регулював питання, пов'язані з обігом зброї, в Україні станом на сьогодні не прийнято. За таких обставин критерієм законності/незаконності поводження із зазначеними предметами є отримання/недотримання вимог, установлених Інструкцією та Положенням.
За умови ж застосування вузького підходу до розуміння поняття «закон» у статті 263 КК всі дозволи на зброю, що були видані і видаються на підставі Інструкції та Положення, не вважатимуться передбаченими законом, а всі без винятку дії щодо зброї, в тому числі санкціоновані відповідними дозволами, набудуть протиправного характеру. Або ж межу між законним і незаконним поводженням із цими предметами буде втрачено, абсолютно весь обіг зброї, здійснюваний до прийняття спеціального закону як акта парламенту, опиниться поза сферою юридичного регулювання і фактично стане вседозволеним, що є несумісним із верховенством права й іншими принципами правової держави.
З огляду на викладене, з урахуванням суспільно-політичної обстановки в Україні, вільний обіг зброї може унеможливити належне виконання державою свого міжнародного зобов'язання щодо захисту права людини на життя, гарантованого статтею 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Разом з тим відсутність закону як акта парламенту, що визначав би порядок поводження зі зброєю, не означає правомірності такого поводження. За наведених обставин притягнення до кримінальної відповідальності за статтею 263 КК не призведе до погіршення правового становища осіб, котрі не мали жодного дозволу на зброю (ні встановленого законом у вузькому розумінні, ні передбаченого підзаконним нормативно-правовим актом), порівняно із ситуацією, якби такий дозвіл вимагався джерелом права вищого рівня - законом.
Застосування бланкетної норми статті 263 КК у взаємозв'язку з правилами, викладеними у Інструкції та Положенні, не суперечить вимогам статті 7 Конвенції, пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України щодо застосування кримінальної відповідальності, зокрема вирішення питання про злочинність діяння, лише на підставі закону.
Зміст бланкетної диспозиції статті 263 КК полягає у встановленні переліку дій щодо зброї, які за умови відсутності передбаченого законом дозволу визнаються злочинами. Вимоги Інструкції та Положення доповнюють зазначену кримінально-правову заборону детальною регламентацією підстав і процедури одержання дозволу, тобто встановлюють спеціальні критерії його законності. Таким чином, зазначені підзаконні нормативно-правові акти конкретизують зміст відповідних положень КК, проте не підміняють їх як підставу кримінальної відповідальності.
Норми Інструкції та Положення, оприлюднених в установленому законом порядку, чітко визначають умови, за яких придбання, зберігання, носіння та інші дії щодо зброї санкціонуються державою і таким чином набувають правомірного характеру. З положень частини першої статті 263 КК особа має можливість з достатньою точністю наперед передбачити, що за відсутності дозволу наведені дії становитимуть злочин і спричинять передбачені цим Кодексом правові наслідки.
З огляду на викладене, зміст диспозиції статті 263 КК узгоджується з такими критеріями якості закону, як доступність і передбачуваність.
Таким чином, оцінивши досліджені докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв'язку, перевіривши доводи сторони обвинувачення, захисту та показання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд дійшов висновку, що в діях обвинуваченого має місце: склад злочину передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто незаконне носіння, зберігання, придбання вогнепальної зброї і боєприпасів без передбаченого законом дозволу та збут вогнепальної зброї, без передбаченого законом дозволу; склад кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263-1 КК України, тобто незаконне виготовлення вогнепальної зброї.
При призначенні виду і розміру покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, тобто визначає покарання в межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинені злочини відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, їх суспільну небезпеку, обставини скоєного, відношення до вчиненого,
особу винного, обставину, яка обтяжує покарання та відсутність обставин, які його пом'якшують.
Згідно ст. 12 КК України кримінальні правопорушення передбачені ч.1ст. 263 та ч. 1 ст. 263-1 КК України відносяться до тяжких злочинів.
Обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 згідно ст. 66 КК України судом не встановлено.
Обставиною, яка обтяжує покарання згідно ст. 67 КК України - є повторність вчинення злочинів.
Суд також враховує особу обвинуваченого, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, сімейний та матеріальний стан, не одружений, але на утриманні має неповнолітню дитину, є фізичною особою - підприємцем, стан здоров'я, у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
Як передбачено ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 , слід призначити покарання, достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкціями відповідних частин статей за вчинені злочини, розмірах та строках. Та за сукупністю злочинів відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Запобіжний захід не обирати.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з часу фактичного затримання.
В строк відбування покарання слід зарахувати строк попереднього ув'язнення: з 29.09.2016 по 30.09.2016 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Цивільний позов не заявлений.
Відповідно до вимог ч.2 ст.124 КПК України процесуальні витрати, пов'язані з залученням експертів підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Питання про речові докази слід вирішити, відповідно до вимог ст.100 КПК України. Скасувати арешт, накладений ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 09.11.2016 на дульнозарядний пістолет із ударно-кремнієвим запаленням.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 263 КК України та ч.1 ст.263-1 КК України і призначити йому покарання:
за ч.1 ст. 263 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;
за ч.1 ст.263-1 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Запобіжний захід не обирати.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з часу його затримання.
В строк відбування покарання зарахувати строк попереднього ув'язнення: з 29.09.2016 по 30.09.2016 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави за проведення експертиз 17443 (сімнадцять тисяч чотириста сорок три) гривні 37 коп.
Речові докази:
Дульнозарядний пістолет із ударно-кремнієвим запаленням після вступу вироку в законну силу - знищити, скасувати арешт, накладений згідно ухвали Апеляційного суду Чернігівської області від 09.11.2016.
Пістолет «ТТ» калібру 7,62 мм, № НОМЕР_12 , 7 пістолетних патронів ТЕРЕН-3Ф калібру 9 мм РА, один предмет, який є боєприпасом, калібру 11, 2 мм, банку з димним порохом загальною масою 28,9 г., металеві об'єкти довжиною 1192 мм, 1150 мм та 1146 мм, два металеві об'єкти довжиною 177 мм та 185 мм., три дерев'яні приклади з ложе та чотири металеві об'єкти, одноствольний дульнозарядний пістолет із гнотовим запаленням, два механізми до зброї, чотири патрони калібру 7, 62 мм., вибухову речовину у 8 ємностях, одноствольний дульнозарядний пістолет із ударно - кремнієвим запаленням, п'ять ударно-спускових механізмів, сорок боєприпасів до гладкоствольної мисливської зброї, приклад із шийкою і ложе довжиною 400 мм, дерев'яні об'єкти довжиною 1179 мм, 390 мм, 295 мм, 492 мм та 499 мм, металевий предмет довжиною 6775 мм, 11 куль до гладкоствольної мисливської зброї, димний порох загальною масою 534, 8 г., які передані на зберігання до УСБУ в Чернігівській області після вступу вироку в законну силу - знищити.
Жорсткий диск, оптичні носії, картонну коробку, накладні «Нова пошта», аркуші з кресленнями, блокноти, пневматичну гвинтівку «Іж-60», страйкбольну гвинтівку, саморобну рушницю, рушницю ТОЗ-66 гладкоствольну рушницю, дозвіл на зброю № НОМЕР_13 , предмети, схожі на шаблі та ножі, мобільний телефон марки «Fly», шкіряну куртку, пневматичну гвинтівку «МР-60», револьвери марки Major Eagle, Safari, Ekol Arda після вступу вироку в законну силу залишити в розпорядженні власника - ОСОБА_3 .
Ватні тампони зі змивами з рук, зразки чистої вати, зразок люмінесцентного порошку, ватний тампон після вступу вироку в законну силу залишити в матеріалах кримінального провадження.
Грошові кошти в сумі 8500 гривень (2100 грн., 5000 грн. та 1400 грн.) які передані на зберігання уповноваженому банку - філії «Чернігівське регіональне управління ПАТ КБ « Приватбанк» після вступу вироку в законну силу - конфіскувати.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок суду не скасований.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Бобровицький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1