Справа № 676/4254/20
Номер провадження 3/676/2346/20
29 грудня 2020 року м. Кам'янець-Подільський
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області Черепахін В.О., при секретарі судового засідання Гаврушко І.І., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника-адвоката Калабані В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, непрацюючої,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №485645 від 19.08.2020 року, ОСОБА_1 18.08.2020 року о 23 год. 50 хв. в Кам'янець-Подільському р-н на автомобільній дорозі зі сполученням с.Баговиця-с.Тарасівка керувала автомобілем «VOLKSWAGEN T5» в стані алкогольного сп'яніння. Стан алкогольного сп'яніння підтверджується висновком №106 від 19.08.2020 р. ЦРЛ м.Дунаївці (в стані алкогольного сп'яніння), чим порушила вимоги п.2.9 (а) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 винність у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала та пояснила, що дійсно 18 серпня 2020 року близько 23 год. 50 хв. на автодорозі сполученням с.Баговиця-с.Тарасівка керувала транспортним засобом - автомобілем марки «VOLKSWAGEN T5», державний номерний знак НОМЕР_1 , де за допомогою проблискових маячків була зупинена поліцейськими, які звинуватили її в тому, що вона перебуває в стані алкогольного сп'яніння, проти чого вона категорично заперечила, оскільки не вживала алкогольних напоїв. Тоді поліцейські запропонували їй пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, а саме в КНП «Дунаєвецька центральна районна лікарня», на що вона погодилася. Прибувши до лікарні, вона пройшла огляд на стан алкогольного сп'яніння, однак результату проходження тесту їй не повідомили, а також не вручили висновку за результатами проходження нею медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння. Після цього, вона разом із поліцейськими повернулася на місце зупинки, де відносно неї було складено протокол про адміністративне правопорушення за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що провадження в справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи з наступних підстав.
Так, згідно п. 1.9. Правил дорожнього руху (надалі за текстом - ПДР) особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Підставою адміністративної відповідальності є вчинення особою діяння, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбачене КУпАП (ст., ст. 8, 9 цього Кодексу).
Склад адміністративного правопорушення - це сукупність юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначають вчинене певне діяння як адміністративне правопорушення.
Згідно вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Санкція ч.1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Тому, через суворість санкції цієї статті її слід відносити до фактично кримінальних правопорушень з усіма гарантіями, передбаченими ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вказане підтверджується рішеннями ЄСПЛ «Гурепка проти України» та «Лучанінова проти України», які в силу ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є обов'язковими до застосуванню судами України.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: a) бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього; c) захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд .
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Барбера, Мессеге, і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1988 року (п.146) Суд констатував, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний скоїв злочин, який ставиться йому в провину; обов'язок доведення лежить на обвинуваченні і всі сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого. Європейський суд з прав людини також підкреслив, що за змістом п. 2 ст. 6 Конвенції, докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, повинні відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року №5 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» вказано судам на недопустимість обвинувального ухилу при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного.
Принцип «презумпції невинуватості» закріплений і в ст. 62 Конституції України, згідно якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Пунктом п.3.2. Рішення Конституційного Суду України у справі щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України від 20 жовтня 2011 року №12-рп/2011 передбачено, що збирання, перевірка та оцінка доказів можливі лише в порядку, передбаченому законом. Визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі. Аналіз положення частини третьої статті 62 Конституції України «обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом» дає підстави для висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо.
ОСОБА_1 вину в інкримінованому їй правопорушенні не визнала, а тому виходячи з презумпції невинуватості, її вина має бути доведена на підставі належних, допустимих та достовірних доказів, одержаних (зібраних, складених) в порядку та спосіб, що установлений законами України, які в своєму системному взаємозв'язку поза розумним сумнівом доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010 (п.4.1) встановлено, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані стосовно даного правопорушення встановлюються окрім протоколу про адміністративне правопорушення поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та іншими доказами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. В даній конкретній справі обов'язок щодо збирання доказів був на поліцейському Кам'янець-Подільського РВП Кам'янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області Данилюку В.О., оскільки він порушив провадження по справі за ч.1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 .
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №485645 від 19 серпня 2020 року ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що вона 18 серпня 2020 року о 23 год. 50 хв. на автодорозі сполученням с.Баговиця-с.Тарасівка керувала автомобілем VOLKSWAGEN T5 в стані алкогольного сп'яніння. Стан алкогольного сп'яніння підтверджується висновком №106 від 19.08.2020 р. ЦРЛ м.Дунаївці (в стані алкогольного сп'яніння), чим порушила вимоги п.2.9 (а) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Єдиним законом, який регулює порядок проходження огляду є КУпАП, статтею 266 якого врегульовано питання «Відсторонення осіб від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції».
Згідно ч.1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Аналогічна норма містяться в пунктах 1, 2, 6, 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №1452/735 від 09.11.2015 року, в п. 1 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395, а також в пунктах 2, 3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений Постановою КМУ від 17.12.2008 року №1103.
Частини 2 та 3 статті 266 КУпАП визначають, що огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Аналогічні вимоги також містяться пунктах 5, 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений Постановою КМУ від 17.12.2008 року №1103, і регламентують, що огляд на стан наркотичного сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів і лікарем закладу охорони здоров'я,у разі відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в НАЙБЛИЖЧОМУ закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Звідси слідує, що поліцейський ОСОБА_2 , який розпочав процедуру проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, повинен був запропонувати ОСОБА_1 в присутності двох свідків пройти такий огляд на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів, а в разі її незгоди з результатом огляду чи її відмови проходити такий огляд на місці зупинки, поліцейський зобов'язаний був запропонувати ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в НАЙБЖЛИЧОМУ закладі охорони здоров'я, яким є Кам'янець-Подільська міська лікарня.
В розумінні закону «найближчим закладом охорони здоров'я» є КНП «Кам'янець-Подільська центральна районна лікарня», юридична адреса якої: с.Мукша Китайгородська, вул.Матросова,30, Кам'янець-Подільський район Хмельницької області, а не КНП «Дунаєвецька центральна районна лікарня», юридична адреса якої: м.Дунаївці, вул.Горького,7, Хмельницької області.
Прорте, з пояснень у судовому засіданні ОСОБА_1 , які не спростованні будь-якими належними, допустимими достатніми доказами органом, що порушив провадження в справі, вбачається, що працівники поліції не пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, а відразу запропонували пройти такий огляд в КНП «Дунаєвецька центральна районна лікарня».
Крім того, згідно з п.9 розділ ІІІ Інструкції передбачено, що використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Відповідно до п. 17 розділу ІІІ Інструкції зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищевказаному висновку.
Висновки щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції вважаються недійсними (п.22 розділу ІІІ Інструкції).
Як випливає з змісту висновку №106 від 19.08.2020 року щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, даний висновок складений з порушенням п. 9 та п.17 Розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 9 листопада 2015 року №1452/735.
Судом неодноразово вживалися заходи щодо перевірки відповідності вимогам п.9 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735, приладу, за допомогою якого проводився огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, а саме судом неодноразово направлялися запити на ім'я головного лікаря КНП «Дунаєвецька центральна районна лікарня» ОСОБА_3 , про надання належним чином посвідчених копій документів щодо проходження ОСОБА_1 медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зокрема: інформації про виробника та року випуску вимірювального засобу, за допомогою якого проводився медичний огляд ОСОБА_1 , а також документів на цей вимірювальний засіб (свідоцтва або іншого документа про повірку вимірювального засобу, сертифікату відповідності вимірювального засобу, свідоцтва про реєстрацію вимірювального засобу в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки, свідоцтва про реєстрацію вимірювального засобу в Державному реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення).
Проте, службовими особами КНП «Дунаєвецька центральна районна лікарня» зазначенні запити суду були проігноровані.
А тому, враховуючи наведенні вище обставини, суд позбавлений можливості перевірити відповідність приладу, за допомогою якого проводився огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, вимогам п.9 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735, а тому стверджувати про достовірність результатів проведеного ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння не передбачається можливим.
Враховуючи наведені обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов переконання, що провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Керуючись п.1 ст. 247, п.3 ч.1 ст. 284 КУпАП, -
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 за відсутністю в її діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду через Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Черепахін В.О