Справа № 202/5261/19
Провадження № 2/202/397/2020
(з а о ч н е)
31 грудня 2020 року місто Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська в складі головуючого судді Марченко Н.Ю. за участю секретаря судового засідання Некрасової А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: орган опіки та піклування Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, Магдалинівської районної державної адміністрації, Індустріальної районної у місті Дніпрі ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому зазначив, що з 18 липня 2008 року перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Мають малолітніх дочок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Останнім часом стосунки між ним і відповідачем розладилися, між ними втрачено взаєморозуміння і почуття взаємоповаги, частими стали сварки. Відповідач веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями. Фактично сім'я припинила своє існування, проживають окремо. Позивач вважає, що примирення та збереження шлюбу між ними неможливе, оскільки суперечить його інтересам. Він разом із дітьми проживає за адресою: АДРЕСА_1 . У зв'язку з розірванням шлюбу виник спір стосовно визначення місця проживання спільних дітей. Відповідач вихованням дітей не займається, тривалий час не цікавиться ними, самоусунулася від їх виховання. Більше півроку діти проживають разом із ним. Відповідач до дітей не навідується, не телефонує, не цікавиться їхнім фізичним та психологічним станом. Оскільки діти фактично проживають з ним, він самостійно займається їх вихованням та утриманням, вважає за доцільне визначити місце проживання дітей разом із ним.
За цих підстав позивач просить розірвати шлюб, укладений між ним і ОСОБА_2 18 липня 2008 року, визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом із ним - батьком за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 16 серпня 2019 року у справі було відкрито загальне позовне провадження та призначене підготовче засідання.
Крім того, ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 16 серпня 2019 року позивача звільнено від сплати судового збору.
Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 12 серпня 2020 року до участі у справі залучено як третю особу Магдалинівську районну державну адміністрацію.
Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 24 вересня 2020 року до участі у справі залучено як третю особу орган опіки та піклування Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області.
Цією ж ухвалою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій позовні вимоги підтримав та просив цивільну справу розглянути без його участі, зазначивши, що шлюбні відносини з відповідачем припинені з лютого 2019 року.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, повідомлялася про час і місце розгляду справи, відзив на позов не надала, у зв'язку з чим судом проведено заочний розгляд справи, яка вирішується на підставі наявних доказів.
Представники третіх осіб - органів опіки та піклування відповідних рад у судове засідання не з'явилися.
З огляду на наявність у матеріалах справи висновку органу опіки та піклування Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, на території якої проживають малолітні діти сторін та представниками якої 17.09.2020 року було здійснено обстеження умов проживання дітей, суд вважає можливим проводити розгляд справи в їх відсутність.
Суд, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне:
Судом встановлено, що18 липня 2008 року в Індустріальному районному у місті Днпірі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області був зареєстрований шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про що складено актовий запис № 382.
Сторони мають малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно з довідками виконавчого комітету Личаківської сільської ради від 19.07.2019 року ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом із дітьми: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яких утримує з лютого 2019 року, не працює, займається вихованням дітей та веденням домашнього господарства.
Статтею 51 Конституції України та статтею 24 СК України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
В свою чергу статтею 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини.
Згідно зі статтею 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, що мають суттєве значення.
Враховуючи взаємовідносини між сторонами, які з лютого 2019 року спільно не проживають, причини позову про розірвання шлюбу, наведені в позовній заяві, всі інші обставини життя сторін, зокрема категоричне небажання позивача поновлювати шлюбні відносини, суд вважає, що є достатні підстави для задоволення позову та розірвання шлюбу між сторонами, оскільки, на переконання суду, збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін з огляду на їх окреме проживання, відсутність наміру поновлювати шлюбні відносини.
Щодо позовних вимог про визначення місця проживання дітей із батьком, то суд враховує, що відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно зі статтею 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Частиною восьмою статті 7 СК України визначено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно з пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини, яка в силу положень статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Відповідно до частини 2 статті 160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Відповідно до частини першої статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може бути вирішено органом опіки та піклування або судом.
Так, під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини мають братися до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини. Дитина, яка не досягла 14 років, повинна проживати у встановленому місці проживання, яке не може бути змінене самочинно як волею сторонніх осіб, так і волею якогось одного з її батьків.
Отже, питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватися, насамперед, з урахуванням її прав та законних інтересів.
Відповідно до пункту 1 статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно із судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Зазначене узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 17 жовтня 2018 року по справі № 402/428/16-ц.
У принципі 6 Декларації прав дитини проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.01.2020 року по справі № 200/952/18, за загальним правилом за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.
Таким чином, суд вважає, що звернення позивача з вимогою про визначення місця проживання дітей одночасно з позовом про розірвання шлюбу не суперечить законодавству.
Вирішуючи питання про визначення місця проживання малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , суд бере до уваги, що сторони після припинення шлюбних відносин проживають окремо. Згідно наданих позивачем доказів з лютого 2019 року діти проживають разом із ним та знаходяться на його утриманні. При цьому позивач не працює, займається ведення домашнього господарства.
Як вбачається з долученого до матеріалів справи висновку органу опіки та піклування Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, затвердженого 21.09.2020 року, ОСОБА_1 займається веденням домашнього господарства, має паї, ним створені у помешканні задовільні умови проживання, діти навчаються у КЗ «Бузівській ЗЗСО І-ІІІ ступенів.
Отже, в своєму висновку орган опіки та піклування Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області вважав за доцільне визначити місце проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом із батьком ОСОБА_1 .
Суд погоджується з таким висновком органу опіки та піклування, оскільки він відповідає встановленим у судовому засіданні фактичним обставинам справи.
На переконання суду, в даному випадку визначення місця проживання дітей з батьком відповідатиме їх найкращим інтересам з огляду на їх вік, фактичне місце проживання з батьком з лютого 2019 року, відсутність у справі будь-яких даних щодо здійснення матір'ю виховання дітей та її інтересу до життя дітей.
Як наполягає позивач у позовній заяві, відповідач веде аморальний спосіб життя, не займається вихованням дітей, не цікавиться ними.
З висновку органу опіки та піклування також вбачається, що під час проживання дітей з матір'ю, остання не здійснювала за ними належного догляду.
Таким чином, у зв'язку із розірванням шлюбу між сторонами, фактичним проживанням дітей із батьком, суд вважає необхідним визначити місце проживання малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом із батьком ОСОБА_1 .
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що при зверненні до суду позивача було звільнено від сплати судового збору.
Згідно з частиною 6 статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи наведене, у зв'язку із задоволенням позову суд присуджує стягнути з відповідача судовий збір у дохід держави в загальному розмірі 1536 грн. 80 коп.
Керуючись ст.ст. 258-259, 263-265, 281-282 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , укладений 18 липня 2008 року в Індустріальному районному у місті Дніпрі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 382.
Визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом із батьком ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1536 (одна тисяча п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
Це заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Дані позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Дані відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Третя особа: орган опіки та піклування Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області (Дніпропетровська область, Магдалинівський район, с. Личкове, вул. Центральна, 103.
Третя особа: орган опіки та піклування Магдалинівської районної державної адміністрації (Дніпропетровська область, Магдалинівський район, смт Магдалинівка, вул. Центральна, 46).
Третя особа: орган опіки та піклування (служба у справах дітей) Індустріальної районна у місті Дніпрі ради, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 8.
Суддя Н.Ю. Марченко