Справа № 202/5192/20
Провадження № 2/202/1875/2020
29 грудня 2020 року місто Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська в складі головуючого судді Марченко Н.Ю. за участю секретаря судового засідання Нечепуренко А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
У серпні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому зазначила, що 13 вересня 2008 року в Індустріальному відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області був зареєстрований шлюб між нею і відповідачем ОСОБА_2 , про що складений актовий запис № 651. Від шлюбу мають малолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Через різність характерів та поглядів на сімейне життя, відсутність взаєморозуміння, зловживання відповідачем спиртними напоями та часті сварки в березні 2020 року шлюбні відносини між нею і відповідачем були припинені. Проживають окремо, спільного господарства не ведуть. Вважає, що подальше спільне життя та збереження шлюбу є неможливим.
За цих підстав позивач просить розірвати шлюб, зареєстрований 13 вересня 2008 року між нею і відповідачем ОСОБА_2 в Індустріальному відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 651, залишивши проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з нею. Також просить залишити їй прізвище « ОСОБА_4 ».
Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 11 вересня 2020 року у справі було відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 28 жовтня 2020 року за клопотанням відповідача ОСОБА_2 сторонам був наданий строк для примирення тривалістю два місяці, провадження по справі зупинено.
Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 29 грудня 2020 року провадження у справі поновлено.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, надала заяву, в якій справу просила розглядати без її участі, зазначивши, що вони з чоловіком не примирилися і вона наполягає на розірванні шлюбу.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні 28.10.2020 року проти задоволення позову заперечував, просив надати строк на примирення, в подальшому в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.
Суд, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне:
Судом встановлено, що 13 вересня 2008 року був зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що Індустріальним відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області складено відповідний актовий запис № 651.
Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_4 ».
Сторони мають малолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Також судом встановлено, що сторони з березня 2020 року припинили шлюбні відносини, разом не проживають, позивач примиритися з відповідачем категорично не бажає.
Відповідно до статті 51 Конституції України, а також статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Статтею 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини.
Згідно зі статтею 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, що мають суттєве значення.
Враховуючи взаємовідносини між сторонами, причини позову про розірвання шлюбу, викладені у позовній заяві, всі обставини життя сторін, категоричне небажання позивача зберегти шлюб, суд вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, тому шлюб між сторонами слід розірвати.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Приймаючи до уваги, що в своїй позовній заяві позивач просила після розірвання шлюбу залишити їй прізвище, прийняте у зв'язку з реєстрацією шлюбу, позивачу після розірвання шлюбу необхідно відновити прізвище « ОСОБА_4 ».
Крім того, суд бере до уваги, що сторони після припинення шлюбних відносин у цілому дійшли згоди про проживання дитини з матір'ю, спору щодо місця проживання дитини між сторонами немає.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.01.2020 року по справі № 200/952/18, за загальним правилом за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.
Таким чином, вимога позивача про залишення проживання дитини з нею не суперечить законодавству.
Суд враховує, що на час звернення позивача до суду та розгляду справи малолітнія дитина сторін - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом із матір'ю, спір щодо місця проживання дитини між сторонами відсутній.
Отже, у зв'язку із розірванням шлюбу між сторонами слід залишити проживання дитини з позивачем.
Відповідно до частини 1 статтею 141 ЦПК України у зв'язку із задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені нею і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в розмірі 840 грн. 80 коп.
Керуючись ст.ст. 258-259, 263-265, 281-282 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований 13 вересня 2008 року в Індустріальному відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 651.
Прізвище дружині після розірвання шлюбу залишити « ОСОБА_4 ».
Залишити проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір'ю ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дані позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Дані відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактично проживає: АДРЕСА_3 .
Суддя Н.Ю. Марченко