Справа № 202/7205/20
Провадження № 1-кс/202/8323/2020
Іменем України
29 грудня 2020 року слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , захисників ОСОБА_3 - адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_6 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Дніпро скаргу адвоката ОСОБА_5 який діє в інтересах ОСОБА_3 на повідомлення останнього про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, в рамках кримінального провадження № 12017040000000770,-
В провадження слідчого судді надійшла скарга адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_3 .
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2020 року відкрито провадження за скаргою адвоката ОСОБА_5 який дії в інтересах ОСОБА_3 на повідомлення останнього про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, в рамках кримінального провадження № 12017040000000770. У відкритті провадження за скаргою в частині вимоги щодо зобов'язання прокурора вчинити дії щодо скасування розшуку ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження №12017040000000770 відмовлено.
Адвокат ОСОБА_5 в своїй скарзі просить скасувати повідомлення ОСОБА_3 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України від 20 червня 2018 року. В обґрунтування скарги зазначив, що відсутній склад кримінального правопорушення, ОСОБА_3 неналежно повідомлений про підозру. Крім того, у відповідності до чинного КК України, діяння, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України є кримінальним проступком, а тому повинне бути нове повідомлення про підозру.
У судовому засіданні адвокати ОСОБА_5 та ОСОБА_4 підтримали скаргу та просили її задовольнити.
Прокурор в судове засідання 29 грудня 2020 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином.
Відповідно до ст. 306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Враховуючи положення статті 306 КПК України, та з метою дотримання розумних строків розгляду скарги, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, з метою дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження та забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, слідчий суддя вважає можливим провести розгляд скарги за відсутності прокурора.
Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані до скарги докази та матеріали кримінального провадження №12017040000000770, приходить до наступного висновку.
Так, встановлено, що в провадження СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебували матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесено до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12017040000000770 від 02.06.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.358 КК України.
В рамках даного кримінального провадження, 20.06.2018 року оголошено повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень ч. 4 ст. 358 КК України та копію даного повідомлення надано ОСОБА_7 у зв'язку з відсутністю ОСОБА_3 .
Відповідно до пункту 18 частини першої ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень. Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.
Відповідно до ст. 303 КПК України, а саме пунктом десятим частини першої цієї статті, законодавцем передбачено право підозрюваного, його захисника чи законного представника оскаржити у суді повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.
Дана норма містить застереження, що частину першу статті 303 доповнено пунктом 10 згідно із Законом № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, а зміни не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.
Відповідно до ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься верховенство права
Слідчий суддя застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У практиці Європейського суду з прав людини принцип верховенства права розглядається як невід'ємний від доступу до правосуддя (рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства"). У рішенні у справі "Bellet v. France" додатково було уточнено, з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві визначається рівень доступу до суду, наданий національним законодавством, що має бути достатнім для забезпечення права особи на суд.
У рішенні у справі "Функе проти Франції" вказано, що "якість" внутрішніх правових норм відповідно до Конвенції залежить від точності, з якою законодавство та судова практика визначають обсяг і умови здійснення владних повноважень, виключаючи небезпеку сваволі. Саме тому, виходячи з положень рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олссон проти Швеції", потрібно не лише зважати на якість закону, але також, щоб останній відповідав принципу верховенства права. Останнє потребує існування у внутрішньому праві відповідних засобів захисту проти довільного втручання публічної влади у здійснення прав.
З огляду на викладене, слідчий суддя доходить висновку, що в даному конкретному випадку, з урахуванням принципу верховенства права та з метою забезпечення прав підозрюваного, слід застосувати п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України з внесеними Законом № 2147-VIII від 03.10.2017 року змінами та розглядає скаргу захисника по суті.
Слідчий слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 9 КПК України закріплений обов'язок суду, слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, інших службових осіб органів державної влади під час кримінального провадження неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Ст. 24 КПК України гарантує кожному право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, в порядку, передбаченого КПК України.
Положення ч. 2 ст. 8 КПК зобов'язують суди, прокуратуру, органи досудового розслідування під час здійснення кримінального провадження застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (надалі Суд), який діє на основі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція), що стала частиною національного законодавства.
Принцип верховенства права передбачає, що особа повинна бути захищена від свавілля суб'єктів владних повноважень, тобто втручання суб'єктів владних повноважень має бути піддано ефективному судовому контролю.
Ст. 13 Конвенції встановлює, що кожен, чиї права та свободи, визнані в Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Підставою для скасування повідомлення про підозру або визнання такою, що не набула статусу підозрюваного є порушення процесу (порядку) здійснення повідомлення про підозру, відсутність обов'язкових елементів повідомлення про підозру.
Так, відповідно до ст. 277 КПК України, повідомлення має містити: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Статтею 278 КПК України визначено порядок здійснення повідомлення про підозру та обов'язок роз'яснення прав підозрюваного, а саме: письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Згідно з ч. 2 ст. 135 КПК України у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Враховуючи наведені норми Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя доходить висновку, що посилання захисників ОСОБА_3 про те, що слідчий/прокурор не вчинив жодної дії для належного інформування ОСОБА_3 про повідомлення йому про підозру є безпідставними, оскільки повідомлення про підозру оголошено та вручено у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, як те визначено порядком здійснення повідомлення про підозру.
Слідчий суддя зазначає, що підозра щодо ОСОБА_3 підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, які сторона обвинувачення вважає такими, що доводять підозру у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Крім того, всі посилання захисників, які стали поводом для оскарження повідомлення про підозру вже неодноразово перевірялись слідчими суддями під час поппередніх оскаржень .
Зокрема Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05.11.2020, 22.07.2020 було надано правову оцінку доводам сторони захисників. Вказані ухвали також були предметом перегляду судом апеляційної інстанції.
Нових даних, які б стали причиною для скасування повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, в рамках кримінального провадження № 12017040000000770 слідчому судді не надано та в судовому засіданні не встановлено.
Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга адвоката ОСОБА_5 який діє в інтересах ОСОБА_3 на повідомлення останнього про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, в рамках кримінального провадження № 12017040000000770, є безпідставною та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 22, 303-307 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 який діє в інтересах ОСОБА_3 на повідомлення останнього про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, в рамках кримінального провадження № 12017040000000770 - відмовити.
Повний текст ухвали оголошено о 10 годині 15 хвилин 31 грудня 2020 року.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1