справа № 208/765/20
№ провадження 2-а/208/57/20
Іменем України
07 липня 2020 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у складі: Головуючого, судді - Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання - Вілковій Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам'янське адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора першого батальйону першої роти патрульної поліції в Бориспіль Управління патрульної поліції Київської області Малишко Романа Андрійовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора першого батальйону першої роти патрульної поліції в Бориспіль Управління патрульної поліції Київської області Малишко Романа Андрійовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
В обґрунтування позову посилається на те, що 26.01.2020 року приблизно о 09.00 год. керував транспортним засобом NISSAN X -TRAIL державний номер НОМЕР_1 , який належить йому на праві приватної власності , рухався у другій полосі автошляху по вул. Бориспільській 7, м. Бориспіль на території ДП МА Бориспіль в районі терміналу D. Під час руху виникла перешкода у вигляді трьох транспортних засобів, які здійснили зупинку у зоні дії аварійного знаку 3.34ПДД України «Зупинку заборонено». Він вимушено пригальмував, та мав намір з'їхати на зону паркування, розташовану праворуч. Через декілька секунд зрозумів, що транспортні засоби , які стояли перед ним не продовжують свій рух, та включив лівий поворот з метою попередження учасників дорожнього руху про зміну напрямку руху у прилеглу полосу руху ліворуч. В цей момент був зупинений інспектором батальйону першої роти патрульної поліції у м. Бориспіль правління патрульної поліції Київської області Харченко Д.М., який зупинив шляхом витягнутої руки з патрульного автомобіля марки Toyota Prius державний номер НОМЕР_2 , який рухався за ним. Патрульний автомобіль заблокував мій рух, внаслідок чого він зупинився.
Інспектором відносно нього було винесено постанову серії ЕАК № 2025102 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері порушення вимог заборонних знаків п.8.4 ПДР України, та притягнено до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 122 КпАП.
Позивач в своїй позовній заяві зазначає, що відповідач вказує у постанові про порушення водієм п.8.4 підпункт «В» ПДР України, згідно якого п.8.4 д- Дорожні знаки поділяються на групи, «В» - заборонні. Запроваджують або обмежують певні обмеження в русі. Правила здійснення водіями стоянки та зупинки транспортних засобів регулюються розділом 15 ПДР України, зокрема порушення правил зупинки транспортних засобів підпунктом «а-и» п.15.9 ПДР України, а не п.8.4 підпунктом «В» ПДР України. Після складання протоколу, позивач продовжив рух до парку вального майданчика З12 ДП МА Бориспіль, на якому об 09.35 год. здійснив стоянку свого транспортного засобу, що підтверджується талоном 5110003153025 від 26.01.2020 р.
Позивач також вважає, що обставини, на які посилається відповідач в постанові про накладення адміністративного стягнення, не підтверджені належними та допустимими доказами, сама постанова не є доказом, а на докази, які можливо наявні у відповідача, останній не може посилатись в силу ч.2 ст. 77 КАС України, а також порушення порядку розгляду відповідачем справи про адміністративне правопорушення відносно нього виключає законність дій відповідача, а відтак і законність притягнення його до адміністративної відповідальності. Тому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАК № 2025102 від 26.01.2020 р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, закривши справу про адміністративне правопорушення.
Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 07.02.2020 року відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання з викликом учасників.
18.03.2020 року до суду надійшов відзив, згідно якого представник відповідача вважає, що твердження позивача є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до постанови винесеною поліцейським роти № 1 БПП у м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП старшим лейтенантом поліції Малишко Р.А. 26.01.2020 р. об 08.55 год. водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом NISSAN X -TRAIL державний номер НОМЕР_1 за адресою: Київська обл.. Бориспільський район с. Гора Бориспіль-7 не виконав вимогу дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена» , здійснив зупинку в зоні дії знаку,чим порушив пункт правил 8.4 «В».ПДР України, внаслідок чого був притягнений до адміністративної відповідальності шляхом накладання на нього штрафу в розмірі 255 грн.
На відео з нагрудної камери інспектора зафіксовано, що автомобіль позивача розташований з порушення ПДР України, а саме знаходився в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена», що заборонено згідно п.8.4 ПДР України, а також під естакадою.
Відповідно, до п.15.9 В ПДР України зупинка забороняється на естакадах,мостах шляхопроводах і під ними, а також у тунелях.
Відповідно до ПДР України, а саме дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» забороняється зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів.
В письмових поясненнях позивач не спростовує факт вимушеної зупинки ним транспортного засобу, посилаючись на події, викладені у позовній заяві, однак згідно із п.4 розділу 1 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху , зафіксовані не в автоматичному режимі затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 р., у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, на місці вчинення адміністративного правопорушення п.2 р.ІІ Інструкції.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що 26.01.2020 року приблизно о 8.55 год. ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом NISSAN X -TRAIL державний номер НОМЕР_1 , рухався у другій полосі автошляху по вул. Бориспільській 7, м. Бориспіль на території ДП МА Бориспіль в районі терміналу D не виконав вимогу дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» здійснив зупинку в зоні дії знаку, чим порушив п.8.4 ПДР України - порушення вимог заборонених знаків.
Інспектором відносно нього було винесено постанову серії ЕАК № 2025102 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері порушення вимог заборонних знаків п.8.4 ПДР України, та притягнено до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 122 КпАП.
Відповідач вказує у постанові про порушення водієм п.8.4 підпункт «В» ПДР України, згідно якого п.8.4 д - Дорожні знаки поділяються на групи, «В» - заборонні. Запроваджують або обмежують певні обмеження в русі. Правила здійснення водіями стоянки та зупинки транспортних засобів регулюються розділом 15 ПДР України, зокрема порушення правил зупинки транспортних засобів підпунктом «а-и» п.15.9 ПДР України, а не п.8.4 підпунктом «В» ПДР України. Після складання протоколу, позивач продовжив рух до парку вального майданчика З12 ДП МА Бориспіль, на якому об 09.35 год. здійснив стоянку свого транспортного засобу, що підтверджується талоном 5110003153025 від 26.01.2020 р.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведений обов'язок позивача нести адміністративну відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. При цьому суд враховує, що постанова у справі про адміністративне правопорушення, виходячи з положень КУпАП, сама по собі не є доказом у справі про адміністративне правопорушення та не є доказом вчинення адміністративного правопорушення, а є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке приймається ним на підставі оцінки доказів у справі про адміністративне правопорушення. Враховуючи наведене, постанову у справі про адміністративне правопорушення, яка надана позивачем, суд не може визнати належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 05.08.2019 року по справі № 712/12830/16-а. Позивач в позовній заяві та заявах по суті справи в якості обґрунтування позовних вимог зазначав, що не порушував п. 8.4. «В» розділу 33 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 № 130, не здійснював зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» ПДР. Також в своїх поясненнях зазначив, що не здійснював зупинку транспортного засобу.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем всупереч вимог ст. 77 КАС України не доведено правомірність оскаржуваної постанови в частині наявності підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
У відповідності до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційна, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи дії відповідача на відповідність вищевказаним критеріям, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова прийнята суб'єктом владних повноважень з порушенням вимог п.п 1,3,8 зазначеної статті, а тому вона підлягає скасуванню. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.
Згідно з пунктом третім частини третьої вищенаведеної статті Кодексу, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. На підставі викладеного та з урахуванням встановлених КАС України завдань адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про необхідність скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП та закриття провадження у справі, оскільки суд прийшов до висновку про відсутність у діях останнього складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 20, 241-246, 286 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора першого батальйону першої роти патрульної поліції в Бориспіль Управління патрульної поліції Київської області Малишко Романа Андрійовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити повністю.
Скасувати постанову інспектора першого батальйону першої роти патрульної поліції в Бориспіль Управління патрульної поліції Київської області Малишко Романа Андрійовича серії ЕАК № 2025102 від 26.01.2020 року про притягнення та накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП.
Закрити провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Апеляційна скарга на судове рішення у справах щодо притягнення до адміністративної відповідальності може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Похваліта С. М.