Справа №201/11138/20
Провадження № 1-кс/201/4174/2020
Іменем України
24 листопада 2020 року м. Дніпро
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю заступника начальника сектору дізнання ОСОБА_3 , за участю адвоката ОСОБА_4 , розглянувши клопотання заступника начальника сектору дізнання Соборного ВП ДВП Г'УНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області ОСОБА_5 , про арешт майна за матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 1202004560000250 від 03.09.2020р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,
Заступник начальника сектору дізнання Соборного ВП ДВП Г'УНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором, про арешт майна.
В обґрунтування заявленого клопотання посилався на те, що 02.09.2020р. до Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла заява ОСОБА_6 за фактом використання невстановленою особою завідомо підробленого документу. 03.09.2020р. відомості за даним фактом внесені до ЄРДР за № 12020045650000250 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
14.09.2020р. допитана в якості потерпілої ОСОБА_6 , яка вказала, що під час перебування у шлюбі з ОСОБА_7 , у 2014 році нею був придбаний автомобіль марки Infniti FX 50 VINJN НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований на ОСОБА_6 .
Після розлучення, у 2019 році автомобіль залишився у користуванні ОСОБА_7 . З мережі Інтернет заявниці стало відомо, що вказаний автомобіль виставлено на продаж. Крім того, відповідно до інформації, наданої Територіальним сервісним Центром МВС № 1242 право власності на автомобіль марки Infniti FX 50 VINJN НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , було перереєстровано на іншу особу. Проте, ніяких довіреностей щодо продажу та переоформлення автомобіля вона ОСОБА_8 не надавала. До того ж, саме в цей період вона перебувала у відпустці в Єгипті.
05.11.2020р. було вилучено з ТСЦ МВС №1242 в Дніпропетровській області завірені належним чином копії документів про перереєстрацію автомобіля Infniti FX 50 VINJN НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 . При огляді вказаних документів, а саме договору комісії № 6220/20/002565, підписаного від імені ОСОБА_6 стоїть підпис, який візуально не схожий на той, що зазначений в процесуальних документах кримінального провадження, а саме, в протоколі допиту потерпілої ОСОБА_6
11.11.2020р. допитано в якості свідка ОСОБА_9 , який вказав, що він працює на посаді адміністратора сервісного центру №1242 та в його обов'язки входить реєстрація та перереєстрація транспортного засобу.
Так, 12.08.2020р., коли він перебував на своєму робочому місці до нього звернувся ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з приводу реєстрації транспортного засобу Infiniti FX50 з номерним знаком НОМЕР_2 . Для того щоб перереєструвати транспортний засіб ОСОБА_10 надав свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 від 25.06.2018 року, договір купівлі-продажу ТЗ №6220/20/002565 від 05.08.2020 року, договір комісії №6220/20/002565 від 05.08.2020 року, акт огляду реалізованого майна ТЗ №622/20/013722, та копію паспорта та ІПН ОСОБА_10 . Після того, як ОСОБА_10 надав вказані документи ОСОБА_9 перевірив вказаний автомобіль та власників автомобіля по всім наявних базах МВС. Також додав, що всі документи ОСОБА_10 надав в оригіналі та вони зберігаються в сервісному центрі. Після цього ОСОБА_11 надав ОСОБА_10 заяву про перереєстрацію транспортного засобу на нового власника за договором купівлі-продажу СГ (заява №270634669 від 12.08.2020р.) та він пішов на огляд ТЗ до експертів криміналістів. Після огляду, де не було виявлено ніяких порушень ОСОБА_10 повернувся до нього та отримав нові номерні знаки НОМЕР_4 та свідоцтво про реєстрацію на транспортний засіб НОМЕР_5 на автомобіль марки Infiniti FX50. Також ОСОБА_9 додав, що ОСОБА_10 надав йому договір купівлі-продажу, який був укладений в ТОВ «Альфа-Караван», Тернопільська область, Тернопільський район, с. Підгородне, вул. Стрийська, тому для перереєстрації транспортного засобу продавець не потрібен згідно чинного законодавства.
05.11.2020р. винесено постанову про оголошення у розшук транспортного засобу автомобіля марки Infіniti FX 50 VINJN НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , чорного кольору.
10.11.2020р. в порядку ст. 40-1 КПК України оперативному підрозділу надано доручення на проведення слідчих (розшукових) дій, а саме встановлення місце знаходження автомобіль марки Infіniti FX50 VINJN1TBNS51U0311299, реєстраційний номер НОМЕР_4 , чорного кольору, який оголошено у розшук.
20.11.2020р. надійшло повідомлення від Територіального сервісного центру №1249 РЦС МВС в Дніпропетровській області, що 20.11.2020р. до них звернувся ОСОБА_10 з питанням «Перереєстрації ТЗ» автомобіля марки Infmiti FX50 VINJN1TBNS51U0311299, реєстраційний номер НОМЕР_4 , чорного кольору.
При перевірці автомобіля по базі «Гарпун» вказаний транспортний засіб знаходиться у розшуку Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області за ч.4 ст.358 КК України. На місце подій було викликано СОГ.
20.11.2020р. під час огляду влучено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_5 на автомобіль марки Infіniti FX50 VINJN1TBNS51U0311299, реєстраційний номер НОМЕР_4 , чорного кольору до Соборного ВП.
Вилучене свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_5 на автомобіль марки Infiniti FX50 VMJN1TBNS51U0311299, реєстраційний номер НОМЕР_4 , чорного кольору, визнано речовими доказом, оскільки воно є матеріальними об'єктом, який зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
З метою необхідністю з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, заступник начальника сектору дізнання ОСОБА_3 просила накласти арешт на тимчасово вилучене майно - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_5 на автомобіль марки Infiniti FX50 VINJN1TBNS51U0311299, реєстраційний номер НОМЕР_4 , чорного кольору, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження
Заступник начальника сектору дізнання ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги клопотання підтримала та просила задовольнити.
Представник власника вилученого документа ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_4 під час розгляду клопотання заперечував проти його задоволення, зазначивши, що вилучене у ОСОБА_10 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_5 на автомобіль марки Infiniti FX50 VINJN1TBNS51U0311299, не є підробленим, а тому не може бути речовим доказом, зібрані органом дізнання докази не є достатніми для вирішення питання про арешт документів ОСОБА_10 .
Слідчий суддя, вислухавши учасників справи, дослідивши клопотання та матеріали, додані до нього приходить до такого висновку.
03.09.2020р. до ЄРДР внесені відомості про кримінальне правопорушення за № 12020040650001755, передбаченого ч. 4 ст. 258 КК України - використання завідомо підробленого документа за заявою ОСОБА_6 .
Як вказано у клопотанні, 05.11.2020р. вилучено з ТСЦ МВС № 1242 в Дніпропетровській області завірені належним чином копії документів про перереєстрацію автомобіля Infniti FX 50 VINJN НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 . При огляді вказаних документів, а саме договору комісії № 6220/20/002565, підписаного від імені ОСОБА_6 стоїть підпис, який візуально не схожий на той, що зазначений в процесуальних документах кримінального провадження, а саме, в протоколі допиту потерпілої ОСОБА_6 .
Яку видно з протоколу допиту потерпілої ОСОБА_6 від 14.09.2020р. вона показала, що проживає в АДРЕСА_1 приблизно півроку разом із своїм сином ОСОБА_12 .
У 2014року вона за власні кошти придбала автомобіль Infmiti FX50 VIN НОМЕР_6 д.н.з. НОМЕР_2 . В той момент вона перебувала в шлюбі з ОСОБА_7 , 1974 р.н. Вартість автомобіля на момент купівлі складала 45 000 доларів США. Вказаний автомобіль було зареєстровано на мене ОСОБА_6 ..
У 2019 році вона офіційно розлучилася з ОСОБА_7 та переїхала жити до м. Києва. Автомобіль залишився у ОСОБА_7 , оскільки він його приховував від неї. Проте дозвіл на користування автомобілем вона йому не надала, технічний паспорт був втрачений.
З сайту AUTORIA.UA зізналася, що автомобіль виставлений на продаж. Державні номерні знаки належали її автомобілю, а номер мобільного телефону, вказаний у об'яві, належав її колишньому чоловіку ОСОБА_7 .
За її проханням за номером телефону, вказаним на сайті AUTORIA.UA, передзвонив її знайомий ОСОБА_12 , який призначив зустріч з продавцем з метою огляду автомобілю.
13.08.2020р. ОСОБА_12 , перебуваючи на перетині вулиць Шолом -Алейхема та Барикадної у м. Дніпрі, зустрівся із продавцем автомобілю. За кермом автомобілю був колишній чоловік ОСОБА_7 . Побачивши ОСОБА_12 , ОСОБА_7 зник у невідомому напрямку.
Вона дізналася з відповіді на адвокатський запит ТСЦ МВС №1242 за №31/4-1242-11аз від 26.08.2020р. автомобіль було 12.08.2020р. нібито нею, ОСОБА_6 , переєстровано на іншу особу за договором купівлі-продажу (СГ) №6220/20/002565 від 05.08.2020р. та присвоєно нові номерні знаки.
Перереєстрацію здійснено адміністратором ТСЦ МВС №1242 ОСОБА_9 .
Проте, ніяких довіреностей щодо продажу та/або переоформлення автомобіля вона ОСОБА_8 не надавала. До того ж , саме 15.08.2020р. вона перебувала у відпустці у Єгипті, що підтверджується білетами, посадковими талонами, печатками про виїзд та в'їзд в Україну.
Згідно зі ст. 98 КПК, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Орган досудового розслідування посилається у клопотанні на те, що підробленим є саме вилучений договір комісії № 6220/20/002565, підписаний від імені ОСОБА_6 , а не вилучене свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_5 на автомобіль марки Infiniti FX50 VINJN1TBNS51U0311299, реєстраційний номер НОМЕР_4 , чорного кольору, яке належить ОСОБА_10 .
Варто окремо відзначити стосовно постанови про визнання документа речовим доказом у кримінальному провадженні. Майно, яке, на переконання органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак наведених у ст. 98 КПК України може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 110 КПК України, рішення слідчого, прокурора приймаються у формі постанови. Аналізуючи наведені вимоги закону, висновок органу досудового розслідування щодо відповідності майна тим чи іншим ознакам ст. 98 КПК України може бути зроблений у тексті постанови, яка має відповідати вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України, зокрема містити мотиви прийнятого рішення.
Таким чином, слідчий, прокурор, який вважає за потрібне довести слідчому судді обґрунтованість арешту майна з метою забезпечити збереження його як речового доказу, першочергово мав би визнати майно, на яке має бути накладений арешт, речовим доказом у кримінальному провадженні шляхом винесення про це постанови, в якій зазначити підстави для визнання майна речовим доказом, з огляду на положення ст. 98 КПК України, проте таких дій вчинено не було, з огляду на відсутність у доданих до клопотання матеріалах постанови про визнання майна речовим доказом.
Як видно зі тексту постанови заступника начальника сектору дізнання про визнання про визнання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_5 на автомобіль марки Infiniti FX50 VINJN1TBNS51U0311299, реєстраційний номер НОМЕР_4 , чорного кольору 20.11.2020р., вона взагалі не містить мотивів прийнятого ним рішення, а лише посилання на обставини кримінального провадження - проведені слідчі дії, оголошення у розшук автомобіля.
Як постанова слідчого, так й інші матеріали кримінального провадження не містять жодних даних про те, що саме свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_5 на автомобіль марки Infiniti FX50 VINJN1TBNS51U0311299, реєстраційний номер НОМЕР_4 , чорного кольору, було засобом вчинення кримінального правопорушення, кваліфікованого за ч. 4 ст. 258 КК України - як використання завідомо підробленого документа.
Жодних слідів підробки на свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_5 ,я яке належить ОСОБА_10 на даний час не виявлено.
При цьому, показання потерпілої ОСОБА_6 про те, що автомобіль вибув з її володіння незаконно, що вона не укладала договір комісії № 6220/20/002565 від 05.08.2020р. з ТОВ «Альфа-Караван» і саме цієї дати - 05.08.2020р. не перебувала на території України - слідством не перевірені.
Місцезнаходження самого автомобіля - не встановлено.
Тому, слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі досудового розслідування у кримінальному провадження, кваліфікованому за ч. 4 ст. 258 КК України (використання завідомо підробленого документа), органом досудового розслідування не доведено, що вилучене свідоцтво про реєстрацію ТЗ, відіграє роль речового доказу у кримінальному провадженні, а його утримання забезпечить збереження самого автомобіля з метою уникнення відчуження, знищення та приховання майна.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Крім того, ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Разом з тим, згідно зі ст. 7, 16 КПК України, загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Аналізуючи вищенаведені обставини, суддя слідчий приходить до висновку про те, що з клопотання заступника начальника сектора дізнання та доданих до нього матеріалів не вбачається достатніх підстав що обгрунтовували б достатньою мірою необхідність накладення арешту на відповідне майно.
Керуючись ст.ст. 107, 110, 131, 132, 170-173, 369-372 КПК України,
У задоволенні клопотання заступнику начальника сектору дізнання Соборного ВП ДВП ГУНИ в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області ОСОБА_5 , про арешт майна за матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 1202004560000250 від 03.09.2020р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, а саме, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_5 на автомобіль марки Infiniti FX50 VINJN НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , чорного кольору - відмовити.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складений і оголошений 27 листопада 2020 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1