22 грудня 2020 року м. Дніпросправа № 160/9530/20
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Юрко І.В. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 року у справі № 160/9530/20 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року у вказаній вище справі адміністративний позов задоволено частково.
Не погодившись з таким судовим рішенням, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу.
Перевіривши вказану апеляційну скаргу на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до пунктів 2 та 3 частини п'ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додаються копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи та копії доданих до апеляційної скарги письмових матеріалів, що відсутні в учасників справи, відповідно до кількості учасників справи.
Скаржник не додав до апеляційної скарги її копії (копії доданих до апеляційної скарги письмових матеріалів, що відсутні в учасників справи) відповідно до кількості учасників справи.
Також, відповідно до частини першої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з частиною третьою статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
За приписами частини четвертої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
Отже, процесуальний кодекс розмежовує такі юридичні категорії, як «представництво» і «самопредставництво».
Відповідно до підпункту 19 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.
02.06.2016 за №1401-VIII Верховною Радою України було прийнято зміни до Конституції України, відповідно до яких розділ XV «Перехідні положення» Основного Закону України було доповнено пунктом 11, який передбачає, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року (абзац перший пункту). Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюватиметься з 1 січня 2020 року (абзац другий пункту). 30 вересня 2016 року зміни набули чинності.
Отже, представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах з 1 січня 2020 року здійснюється виключно прокурорами або адвокатами.
Відповідно до ч.4 ст.59 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Так, апеляційна скарга підписана Сомовим Д.О., як представником за довіреністю.
До апеляційної скарги додано копію довіреності від Військової частини НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2 ..
Разом з тим, до апеляційної скарги не надано документу, що Сомов Д.О. має статус адвоката. Відсутні відомості про такий статус зазначеної особи й у Єдиному реєстрі адвокатів України, а отже вона не може бути представником у цій справі.
До апеляційної скарги не надано й документів, які підтверджують, що ОСОБА_2 може здійснювати самопредставництво суб'єкта владних повноважень відповідно до частини четвертої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (положення, посадова інструкція, витяг з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).
Також, відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України “Про судовий збір”.
Підпунктом 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір” (в редакції на час подання апеляційної скарги) визначено, що при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Таким чином, для обчислення розміру судового збору за подання апеляційної скарги необхідно встановити, яка сума судового збору підлягала сплаті за подання адміністративного позову.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем було заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір” (в редакції на час подання позовної заяви) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції на час подання позовної заяви) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” встановлено, що у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року установлено у розмірі 2102 гривні.
Таким чином, за подання до адміністративного суду адміністративного позову сплаті підлягав судовий збір у розмірі 840,80 грн. (2102 грн.*0,4).
З урахуванням викладеного, при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду скаржникові необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 1261,20 грн. (840,80 грн.*150%).
Скаржник документ про сплату судового збору до апеляційної скарги не додав та заявив суду клопотання про відстрочення сплати судового збору.
В обгрунтування клопотання зазначається, що відповідач не є розпорядником коштів, кошти надходять із запізненням з Міністерства оборони України.
Суд вважає, що зазначене клопотання задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
З наведеної норми вбачається, що єдиною підставою для відстрочення сплати судового збору є майновий стан сторони.
Разом з тим, тривалість процедури сплати судового збору бюджетною установою, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не є безумовною підставою для відстрочення такій особі сплати судового збору.
З огляду на зміст та правову конструкцію частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає, що прийняття рішення про відстрочення сплати судового збору є дискреційною функцією суду.
Враховуючи викладене, скаржникові необхідно надати суду документ про сплату судового збору у зазначеному вище розмірі за наступними реквізитами:
отримувач коштів: УК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101;
код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989274;
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
код банку отримувача (МФО): 899998;
рахунок отримувача: UA708999980313141206081004004;
код класифікації доходів бюджету: 22030101;
призначення платежу: *;101;__________ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскарження справи) по справі _________ (Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
Частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 169, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач, -
ухвалив:
Відмовити Військовій частині НОМЕР_1 в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без руху.
Скаржникові усунути встановлені недоліки апеляційної скарги шляхом подання до Третього апеляційного адміністративного суду:
- копії апеляційної скарги для позивача;
- оформленого належним чином документа про повноваження особи, яка підписала апеляційну скаргу;
- документа про сплату судового збору у розмірі 1261,20 гривень.
Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя І.В. Юрко