ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 грудня 2020 року м. Київ № 640/4333/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи заяву представника третьої особи про заміну відповідача на належного та розгляд справи за позовом за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , про застосування заходів реагування, за правилами загального позовного провадження,
установив:
В провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває справа за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень гуртожитку Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України, який розташований за адресою: вул. Метрологічна, 1 в Голосіївському районі міста Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення електроживлення та накладення печатки на головний електрощит гуртожитку.
Представником третьої особи до суду подано заяву про заміну неналежного відповідача, мотивовану тим, що власником гуртожитку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , є Національна академія наук України, а відтак саме дана установа має бути відповідачем у справі.
Представником позивача до суду подано заперечення на заяву про заміну неналежного відповідача, обґрунтоване тим, що гуртожиток, розташований за адресою: вул. Метрологічна, 1 в Голосіївському районі міста Києва, перебуває на балансі Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України за наслідками перерозподілу майна Національної академії наук України, а тому дане підприємство відповідає за пожежну безпеку у гуртожитку.
Суд, розглянувши надані сторонами пояснення, зазначає наступне.
Відповідно до постанови Бюро Президії Національної академії наук України від 24.12.1998 № 422 «Про створення житлово-комунального підприємства НАН України» створено госпрозрахункове державне житлово-підприємство Державне житлово-комунальне підприємство Національної академії наук України з правом юридичної особи. Також згідно з даною постановою визначено т.в.о. директора ДЖКП НАН України О.М. Коробченку прийняти на свій баланс житлові будинки, зокрема, по АДРЕСА_1 .
Розпорядженням Президії Національної академії наук України від 02.03.2000 № 291 «Про передачу з балансу на баланс» передано на баланс Державного житло-комунального підприємства НАН України гуртожиток за адресою: вул. Метрологічна, 1.
Наказом Державного житлово-комунального підприємства НАН України від 02.01.2020 №3 «Про відповідальність за протипожежну безпеку по гуртожиткам» по гуртожитку АДРЕСА_2 , відповідальною особою визначено ОСОБА_2 .
У п.п. 1, 2 частин першої-другої статті 70 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
У свою чергу, Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 № 76 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 927/11207 визначено, що балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.
Утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
Утримання допоміжних приміщень включає, зокрема технічне обслуговування, обслуговування системи протипожежного водопроводу, пожежогасіння та димовидалення.
У допоміжних приміщеннях жилого будинку повинен забезпечуватися, зокрема належний протипожежний стан.
Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних, технічних та інших заходів, спрямованих на попередження пожеж, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для швидкого виклику пожежних підрозділів та успішного гасіння пожеж.
Забезпечення пожежної безпеки в жилих будинках покладається на власників цих будинків або на уповноважені ними органи.
Таким чином, саме на Державне житлово-комунальне підприємство Національної академії наук України як балансоутримувача вищевказаного гуртожитку покладено обов'язок забезпечувати дотримання відповідних норм пожежної і техногенної безпеки, а відтак клопотання представника третьої особи про заміну відповідача на належного задоволенню не підлягає.
Щодо клопотань представника третьої особи про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України визначено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Водночас, частиною третьою статті 12 КАС України передбачено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Так, частиною четвертою цієї статті визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
Згідно з частинами другою, третьої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини четвертої статті 12 КАС України.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі "Axen v. Germany", рішення від 25.04.2002 "Varela Assalino contre le Portugal"). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.
Беручи до уваги наведені учасниками справи обґрунтування, письмово викладену позицію та предмет доказування у справі, суд не вбачає необхідності викладення учасниками справи у зазначеній справі своїх аргументів під час публічного слухання, у зв'язку з чим клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 171, 173, 248, 262 КАС України, суд
ухвалив:
В задоволенні заяви представника третьої особи про заміну відповідача на належного відмовити.
Залишити без задоволення клопотання представника ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Чудак