ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
місто Київ
30 грудня 2020 року справа №640/19607/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_1 )
доДержавної податкової служби України (далі по тексту - відповідач, ДПС України)
третя особаГоловне управління ДФС у Закарпатській області (далі по тексту - третя особа, ГУ ФС у Закарпатській області)
про1) визнання протиправним та скасування рішення від26 вересня 2019 року №3295/6/22-00-08-06-01 про залишення скарг без розгляду в частині оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 02 серпня 2019 року №Ф-0009871306 ГУ ДФС у Закарпатській області; 2) зобов'язання відповідача прийняти до розгляду скаргу на вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 02 серпня 2019 року №Ф-0009871306 ГУ ДФС у Закарпатській області
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, вважаючи оскаржуване рішення протиправним та незаконним у зв'язку з тим, що він подав до ДПС України скаргу на вимогу ГУ ДФС у Закарпатській області про сплату боргу (недоїмки) від 02 серпня 2019 року №Ф-0009871306 у встановлений строк.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/19607/19 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, залучено до участі у справі ГУ ДФС у Закарпатській області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову, тому що оскаржуване рішення не є юридично значимим для позивача, не має безпосереднього впливу на суб'єктивні права та обов'язки та не породжує для нього будь-яких юридичних наслідків.
Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.
Рішенням ДПС України про залишення скарг без розгляду від 26 вересня 2019 року №3295/6/99-00-08-06-01 залишено без розгляду, зокрема, скаргу ФОП ОСОБА_1 від 23 серпня 2019 року в частині оскарження вимоги ГУ ДФС у Закарпатській області про сплату боргу (недоїмки) від 02 серпня 2019 року №Ф-0009871306, у зв'язку із пропуском законодавчо встановленого 10-денного строку подання скарги.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску (частина друга статті 2 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).
Частина четверта статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлює, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Оскільки питання щодо строків подання скарги на вимогу про сплату єдиного внеску регулюється Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», суд вважає, що до спірних відносин застосовуються саме норми цього Закону, а не Податкового кодексу України. Тому, скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається протягом десяти календарних днів, що настають за днем її отримання.
Як свідчить зміст позовної заяви, позивач визнає, що пропустив десятиденний строк оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки), який обчислюється календарними днями відповідно до положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Проте, позивач вважає, що в межах спірних відносин відповідач повинен застосовувати положення пункту 56.3 статті 56 Податкового кодексу України в частині подання скарги до контролюючого органу вищого рівня протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Однак, суд відхиляє твердження позивача про неправомірне застосування в межах спірних відносин положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та необхідність застосування норм Податкового кодексу України, оскільки відповідно до пункту 1.3 статті 1 Податкового кодексу України визначено, що цей Кодекс не регулює питання погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Зазначене свідчить про те, що положення Податкового кодексу України не поширюються на відносини щодо порядку погашення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у тому числі в частині оскарження вимоги про сплату боргу.
Таким чином, суд вважає, що при позивач, обравши такий спосіб захисту, як адміністративне оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки), прийнятої в межах Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», мав подати скаргу саме у строк, визначений Законом, тобто протягом десяти календарних днів, що настають за днем її отримання.
Суд встановив, що ФОП ОСОБА_1 подав до ДПС України скаргу від 21 серпня 2019 року на вимогу ГУ ДФС у Закарпатській області про сплату боргу (недоїмки) від 02 серпня 2019 року №Ф-0009871306. Сторони визнають, що згадана скарга подана 23 серпня 2019 року.
Разом із тим, у справі відсутні докази, які б підтверджували коли саме позивач отримав вимогу ГУ ДФС у Закарпатській області про сплату боргу (недоїмки) від 02 серпня 2019 року №Ф-0009871306, а тому суд позбавлений можливості встановити, коли почався перебіг десятиденного строку на оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) відповідно Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Оскільки відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, саме ДПС України має довести, що позивач пропустив строк на оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) відповідно Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Проте, відповідач не довів порушення позивачем строку на оскарження вимоги про сплату боргу та, відповідно, правомірність оскаржуваного рішення.
Враховуючи викладене, рішення ДПС України про залишення скарг без розгляду від 26 вересня 2019 року №3295/6/99-00-08-06-01 в частині залишення без розгляду скарги ФОП ОСОБА_1 від 23 серпня 2019 року щодо оскарження вимоги ГУ ДФС у Закарпатській області про сплату боргу (недоїмки) від 02 серпня 2019 року №Ф-0009871306 є протиправним та підлягає скасуванню.
При цьому суд відхиляє доводи відповідача про те, що оскаржуване рішення не є юридично значимим для позивача та не породжує для нього будь-яких юридичних наслідків, оскільки рішення ДПС України від 26 вересня 2019 року №3295/6/99-00-08-06-01 в частині залишення без розгляду скарги ФОП ОСОБА_1 на вимогу ГУ ДФС у Закарпатській області про сплату боргу (недоїмки) від 02 серпня 2019 року №Ф-0009871306 порушує його право на адміністративне оскарження рішення контролюючого органу.
Частина третя статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
З огляду на скасування оскаржуваного рішення, з метою відновлення права позивача на адміністративне скарження вимоги ГУ ДФС у Закарпатській області про сплату боргу (недоїмки) від 02 серпня 2019 року №Ф-0009871306, суд зобов'язує ДПС України прийняти до розгляду скаргу ФОП ОСОБА_1 на вимогу ГУ ДФС у Закарпатській області про сплату боргу (недоїмки) від 02 серпня 2019 року №Ф-0009871306.
Суд також зазначає, що обраний спосіб захисту, що зобов'язання відповідача вчинити відповідні дії узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати не підлягають відшкодуванню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України про залишення скарг без розгляду від 26 вересня 2019 року №3295/6/99-00-08-06-01 в частині залишення без розгляду скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 02 серпня 2019 року №Ф-0009871306.
3. Зобов'язати Державну податкову службу України прийняти до розгляду скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на вимогу ГУ ДФС у Закарпатській області про сплату боргу (недоїмки) від 02 серпня 2019 року №Ф-0009871306.
4. Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору розмірі 1 921,00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.
Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );
Державна податкова служба України (04053, м. Київ, вул. Львівська площа, буд. 8; ідентифікаційний код 43005393);
Головне управління ДФС у Закарпатській області (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Августина Волошина, буд. 52; ідентифікаційний код 39393632).
Суддя В.А. Кузьменко