ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 грудня 2020 року м. Київ № 640/10588/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю
секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового
провадження адміністративну справу
за позовомГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Весма»
про про застосування заходів реагування,
14.05.2020 Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Весма» (надалі - відповідач), в якому просить суд:
- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Весма» (юридична адреса: вул. М. Грушевського, буд. 28/2, Н/П № 43, м. Київ, 01021), код ЄДРПОУ: 32250025, адреса здійснення господарської діяльності: вул. Архітектора Вербицького, 1-Л у Дарницькому районі м. Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення джерел електроживлення (розподільчих електрощитів) та накладення печаток на вхідні двері будівлі;
- обов'язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві;
- контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб'єкта господарювання, в тому числі, право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.
Позовні вимоги мотивовані тим, що об'єкт перевірки - приміщення ТОВ «Торговий дім «Весма» експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки. Зокрема позивач зазначає, що ГУ ДСНС у м. Києві було видано наказ від 14.01.2020 № 41 «Про проведення планових перевірок»; згідно вказаного наказу державним інспектором у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту доручено провести планову перевірку приміщення ТОВ «Торговий дім «Весма» щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки; під час здійснення перевірки встановлено, що об'єкт перевірки - приміщення ТОВ «ТД «Весма» експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки; внаслідок перевірки було складено акт від 21.02.2020 № 182; порушення, які перелічені у акті № 182 створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, які там перебувають, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі; отже, наявні всі підстави для застосування заходів реагування до відповідача у вигляді повного зупинення роботи будівель.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу було передано судді Пащенку К.С.
19.05.2020 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва було відкрито провадження в адміністративній справі № 640/10588/20 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання.
21.07.2020 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, у якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на наступне. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 № 211 з 12.03.2020 до 22.05.2020 на всій території України було запроваджено карантин; в подальшому дію карантину було продовжено до 22.06.2020; таким чином, на період карантину, у зв'язку з обмежувальними заходами, робота ТОВ «ТД «Весма» була фактично зупинена; в т.ч. відповідач змушений був зупинити і роботи з усунення недоліків, виявлених при перевірці; незважаючи на це, відповідач встиг провести ряд робіт з усунення виявлених недоліків та 27.05.2020, звернувся до ГУ ДСНС у м. Києві з проханням провести позапланову перевірку з метою підтвердження усунення порушень; в період з 03.06.2020 по 04.06.2020 співробітниками ГУ ДСНС України у м. Києві біло проведено позапланову перевірку, за результатами якої складено акт № 329 від 04.06.2020 (за результатами встановлено усунення 23 порушень із 46); оскільки усунути порушення відповідно до акту № 329 від 04.06.2020 самостійно неможливо, відповідачем було укладено договір з власником приміщення ТОВ «Мірент Груп» та з ТОВ «Протипожежний захист та охоронні системи» на виконання робіт по покращенню стану пожежної безпеки в приміщеннях, які розташовані за адресою: вул. Архітектора Вербицького, 1-Л; внаслідок виконання робіт по вказаним договорам, було усунуто частину порушень, зазначений в акті № 329 від 04.06.2020, у зв'язку з чим відповідачем було направлено лист позивачу з проханням провести позапланову перевірку з метою підтвердження усунення виявлених порушень; в період з 25.06.2020 по 26.06.2020 співробітниками ГУ ДСНС України у м. Києві було проведено позапланову перевірку, за результатами якої складено акт № 335 від 26.06.2020 (за результатами було виявлено усунення 19 порушень із 23); станом на дату подання відзиву відповідач усунув всі порушення, що виявлені в акті № 335 від 26.06.2020, у зв'язку з чим до ГУ ДСНС України у м. Києві направлено лист з проханням провести позапланову перевірку з метою підтвердження усунення порушень.
23.07.2020 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника ГУ ДСНС України в м. Києві надійшло клопотання про долучення акту № 339 від 22.07.2020 до матеріалів справи.
27.07.2020 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника ТОВ «ТД «Весма» надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи акту перевірки № 339 від 22.07.2020.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як видно з матеріалів справи, головним інспектором відділу ЗНС Дарницького районного управління ДСНС України у м. Києві Гірченком Андрієм Костянтиновичем було проведено планову перевірку ТОВ «Торговий дім «Весма» щодо дотримання останнім вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
За результатами перевірки було складено акт № 182 від 21.02.2020, яким встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, а саме:
1) пункту 2.23 розділу ІІІ ППБУ - висота евакуаційного виходу із внутрішньої сходової клітини виконана менше 2 метрів;
2) пункту 2.17 розділу ІІІ ППБУ - стіни в об'ємі сходової клітини оздоблені будівельними матеріалами з невідомими показниками пожежної безпеки;
3) пункту 2.37 розділу ІІІ ППБУ - під сходовою клітиною розташоване підсобне приміщення;
4) пункту 9.1 розділу VI ППБУ - конструкції стелажів (полиці) висотою більше 3 метрів в складі масел виконані з горючих матеріалів;
5) пункту 2.37 розділу ІІІ ППБУ - допускається захаращення шляхів евакуації складу;
6) пункту 9.1 розділу VI ППБУ - допускається складування речовин та матеріалів з різними фізико-хімічними властивостями;
7) пункту 1.8 розділу ІV ППБУ - допускається експлуатація тимчасових дільниць електромережі;
8) пункту 3 розділу ІІ ППБУ, пункту 1.1 розділу ІІІ - відстань від відкритої автостоянки до будівлі товариства менше 10 метрів;
9) пункту 2.3 розділу ІІІ ППБУ - віконні прорізи офісного приміщення № 2, які встановлені в огороджуючих конструкціях стін зовнішньої сходової клітини не виконані з мінімальним значенням межі вогнестійкості;
10) пункту 2.23 розділу ІІІ ППБУ - зменшено ширину маршів сходових клітин;
11) пункту 22 розділу ІІ, пунктів 2.6, 2.8, 2.23 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - сходові площадки, косоури, марші зовнішньої та внутрішньої сходової клітини не виконані з мінімальною межею вогнестійкості;
12) пункту 2.23 розділу ІІІ ППБУ - ширина зовнішніх дверей виходів на прилеглу до будівлі територію з евакуаційних сходових кліток менше ширини їх маршів;
13) пункту 1.2 розділу V ППБУ - приміщення не обладнано системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей;
14) пункту 1.2 розділу V ППБУ - коридори довжиною більше ніж 15 м та приміщення, які не мають природного освітлення, не обладнано системою проти димного захисту;
15) пункту 2.23 розділу ІІІ ППБУ - 2 поверх не забезпечено розосередженим евакуаційним виходом, що веде назовні;
16) пункту 5 розділу ІІ ППБУ - не розроблені та не вивішені на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі із затвердженою керівником інструкцією, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, за якою не рідше одного разу на півроку мають проводитися практичні тренування всіх задіяних працівників;
17) пункту 9.1 розділу VI ППБУ - допускається стоянка вантажно-розвантажувальних транспортних засобів на рампі;
18) пункту 2.23 розділу ІІІ ППБУ - ширина сходових площадок внутрішньої сходової клітини виконана менше ширини сходових маршів;
19) пункту 2.23 розділу ІІІ ППБУ - ширина евакуаційних виходів (дверей) менше 0,8 метра;
20) пункту 2.23 розділу ІІІ ППБУ - у внутрішній сходовій клітині не передбачено фрамуги, що відчиняються, загальною площею не менше 1,2 м. кв.;
21) пункту 2.23, 2.37 розділу ІІІ ППБУ - в сходовій клітині розміщується обладнання (прилади опалення) на висоті менше 2.2 метри від сходової площадки;
22) пункту 1.12 розділу ІV ППБУ - не надано акт прихованих робіт на прокладання електропроводів під підвісними стелями;
23) пункту 1.18 розділу ІV ППБУ - допускається експлуатація пошкоджених світильників в приміщенні складу мастил;
24) пункту 2.23 розділу ІІІ ППБУ - висота проходів на шляхах евакуації по сходовій клітині виконана менше 2 метрів;
25) пункту 1.2 розділу V ППБУ - простори за підвісними стелями в офісних приміщеннях не обладнано автоматичною системою пожежогасіння;
26) пункту 1.2 розділу V ППБУ - будівлю та приміщення не обладнано автоматичними системами пожежогасіння;
27) пункту 1.3 розділу ІV ППБУ - електропроводи та кабелі складу масел за виконанням та ступенем захисту не виконано у відповідності класу зони;
28) пункту 9.1 розділу VI ППБУ - в складських приміщеннях допускається зберігання продукції впритул до приладів і труб опалення;
29) пункту 1.4 розділу ІІІ ППБУ - допускається зберігання продукції на відкритій території товариства в протипожежному розриві;
30) пункту 2.9 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - для приміщень складського призначення не визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки;
31) пункту 2.27 розділу ІІІ ППБУ - на шляхах евакуації 2 поверху (склад) двері відчиняються не в напрямку евакуації;
32) пункту 2.3 розділу ІІІ ППБУ - приміщення різного призначення (адміністративні, складські) не відокремлені між собою протипожежними дверима;
33) пункту 1.21 розділу ІV ППБУ - не влаштовано захист будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів;
34) пункту 22 розділу ІІ, пункту 2.22 глави 2 розділу ІV ППБУ - в місцях перепиту повітропроводами вентиляційної системи протипожежних перегородок та перекриття не влаштовано пристрої проти поширення вогню (вогнезатримуючі клапани);
35) пункту 16 розділу ІІ ППБУ - посадові особи, керівники, відповідальні за протипожежний стан в будівлях не пройшли навчання і перевірку знань з пожежно-технічного мінімуму;
36) підпункту 9 п. 2.2 глави 2 розділу V ППБУ - не проводиться технічне обслуговування і перевірка на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування пожежних кран-комплектів не рідше одного разу на рік;
37) пункту 2.4 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - в приміщеннях клас вогнестійкості проходок електричних кабелів та інженерного обладнання через огороджувальні конструкції з нормованими межами вогнестійкості або через протипожежні перешкоди менший ніж нормова межа вогнестійкості цих конструкцій або протипожежних перешкод;
38) пункту 1.6 глави 1 розділу ІV ППБУ - з'єднання, відгалудження та окінцювання жил проводів і кабелів виконане не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;
39) пункту 22 розділу ІІ, пункту 1.2 глави 1 розділу V ППБУ - приміщення завскладу та роздягальні не обладнано системами пожежної сигналізації;
40) пункту 1.3 розділу ІІІ ППБУ - не забезпечено під'їзд пожежної техніки автомобілів до будівлі (влаштовано бетонні перепони);
41) пункту 2.23, 2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - засклення дверей на шляху евакуації не виконано із загартованого або армованого скла;
42) пункту 2.32, 2.31 розділу ІІІ ППБУ - не всі евакуаційні виходи обладнані світловими покажчиками «Вихід» білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення;
43) пункту 1 розділу ПТБ - не вживаються заходи з забезпечення техногенної безпеки з урахуванням можливості впливу сторонніх (зовнішніх) факторів на діяльність та безпеку об'єкта;
44) ст. 69 Кодексу ЦЗУ - не проведено ідентифікацію потенційно небезпечного об'єкта;
45) ст. 9 Закону № 2245 - не проведено ідентифікацію об'єкта підвищеної небезпеки;
46) пункту 6 ПТБ, п. 15 постанови КМУ № 444 - не проведено навчання керівного складу підприємства та фахівців, діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту.
27.05.2020 ТОВ «Торговий дім «Весма» листом № 1715 звернулося до ГУ ДСНС України у м. Києві з проханням провести позапланову перевірку усунення порушень, викладених у акті перевірки № 182 від 21.02.2020.
У період з 03.06.2020 по 04.06.2020 ГУ ДСНС України у м. Києві було проведено позапланову перевірку ТОВ «Торговий дім «Весма», за результатами якої складено акт від 04.06.2020 № 329, яким встановлено наступні порушення:
1) пункту 2.23 розділу ІІІ ППБУ - висота евакуаційного виходу із внутрішньої сходової клітини виконана менше 2 метрів;
2) пункту 1.8 розділу ІV ППБУ - допускається експлуатація тимчасових дільниць електромережі;
3) пункту 2.23 розділу ІІІ ППБУ - зменшено ширину маршів сходових клітин;
4) пункту 22 розділу ІІ, пунктів 2.6, 2.8, 2.23 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - сходові площадки, косоури, марші зовнішньої та внутрішньої сходової клітини не виконані з мінімальною межею вогнестійкості;
5) пункту 2.23 розділу ІІІ ППБУ - ширина зовнішніх дверей виходів на прилеглу до будівлі територію з евакуаційних сходових кліток менше ширини їх маршів;
6) пункту 2.23 розділу ІІІ ППБУ - 2 поверх не забезпечено розосередженим евакуаційним виходом, що веде назовні;
7) пункту 5 розділу ІІ ППБУ - не розроблені та не вивішені на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі із затвердженою керівником інструкцією, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, за якою не рідше одного разу на півроку мають проводитися практичні тренування всіх задіяних працівників;
8) пункту 2.23 розділу ІІІ ППБУ - ширина сходових площадок внутрішньої сходової клітини виконана менше ширини сходових маршів;
9) пункту 2.23 розділу ІІІ ППБУ - ширина евакуаційних виходів (дверей) менше 0,8 метра;
10) пункту 2.23 розділу ІІІ ППБУ - у внутрішній сходовій клітині не передбачено фрамуги, що відчиняються, загальною площею не менше 1,2 м. кв.;
11) пункту 2.23, 2.37 розділу ІІІ ППБУ - в сходовій клітині розміщується обладнання (прилади опалення) на висоті менше 2.2 метри від сходової площадки;
12) пункту 1.12 розділу ІV ППБУ - не надано акт прихованих робіт на прокладання електропроводів під підвісними стелями;
13) пункту 2.23 розділу ІІІ ППБУ - висота проходів на шляхах евакуації по сходовій клітині виконана менше 2 метрів;
14) пункту 2.27 розділу ІІІ ППБУ - на шляхах евакуації 2 поверху (склад) двері відчиняються не в напрямку евакуації;
15) пункту 2.3 розділу ІІІ ППБУ - приміщення різного призначення (адміністративні, складські) не відокремлені між собою протипожежними дверима;
16) пункту 22 розділу ІІ, пункту 2.22 глави 2 розділу ІV ППБУ - в місцях перепиту повітропроводами вентиляційної системи протипожежних перегородок та перекриття не влаштовано пристрої проти поширення вогню (вогнезатримуючі клапани);
17) підпункту 9 п. 2.2 глави 2 розділу V ППБУ - не проводиться технічне обслуговування і перевірка на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування пожежних кран-комплектів не рідше одного разу на рік;
18) пункту 2.4 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - в приміщеннях клас вогнестійкості проходок електричних кабелів та інженерного обладнання через огороджувальні конструкції з нормованими межами вогнестійкості або через протипожежні перешкоди менший ніж нормова межа вогнестійкості цих конструкцій або протипожежних перешкод;
19) пункту 22 розділу ІІ, пункту 1.2 глави 1 розділу V ППБУ - приміщення завскладу та роздягальні не обладнано системами пожежної сигналізації;
20) пункту 2.23, 2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - засклення дверей на шляху евакуації не виконано із загартованого або армованого скла;
21) пункту 2.32, 2.31 розділу ІІІ ППБУ - не всі евакуаційні виходи обладнані світловими покажчиками «Вихід» білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення;
22) ст. 69 Кодексу ЦЗУ - не проведено ідентифікацію потенційно небезпечного об'єкта;
23) пункту 6 ПТБ, п. 15 постанови КМУ № 444 - не проведено навчання керівного складу підприємства та фахівців, діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту.
16.06.2020 ТОВ «ТД «Весма» адресувало ГУ ДСНС у м. Києві лист № 1834 з проханням провести позапланову перевірку з метою підтвердження усунення виявлених порушень законодавства.
У період з 25.06.2020 по 26.06.2020 ГУ ДСНС України у м. Києві було проведено позапланову перевірку ТОВ «Торговий дім «Весма», за результатами якої складено акт від 26.06.2020 № 335, яким встановлено наступні порушення:
1) пункту 22 розділу ІІ, пунктів 2.6, 2.8, 2.23 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - сходові площадки, косоури, марші зовнішньої та внутрішньої сходової клітини не виконані з мінімальною межею вогнестійкості;
2) пункту 2.23 розділу ІІІ ППБУ - у внутрішній сходовій клітині не передбачено фрамуги, що відчиняються, загальною площею не менше 1,2 м. кв.;
3) ст. 69 Кодексу ЦЗУ - не проведено ідентифікацію потенційно небезпечного об'єкта;
4) пункту 6 ПТБ, п. 15 постанови КМУ № 444 - не проведено навчання керівного складу підприємства та фахівців, діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту.
16.07.2020 ТОВ «ТД «Весма» звернулося до ГУ ДСНС України у м. Києві із листом № 1898 з проханням провести позапланову перевірку з метою підтвердження усунення виявлених порушень законодавства.
У період з 21.07.2020 по 22.07.2020 ГУ ДСНС України у м. Києві було проведено позапланову перевірку ТОВ «Торговий дім «Весма», за результатами якої складено акт від 22.07.2020 № 339, яким встановлено, що порушення зазначені в акті перевірки № 335 від 26.06.2020 усунуті в повному обсязі станом на 22.07.2020.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності визначено Кодексом цивільного захисту України.
Відповідно до ст. 47 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
Відповідно до п. 3 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052, основними завданнями ДСНС є: 1) реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; 2) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб; 3) внесення на розгляд Міністра внутрішніх справ пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначених сферах; 4) реалізація в межах повноважень, передбачених законом, державної політики у сфері волонтерської діяльності.
В силу приписів ч. ч. 1, 2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Відповідно до п. 1 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, затвердженого наказом ДСНС від 04.02.2013 № 3 (у редакції наказу ДСНС 13.12.2019 № 711), ГУ ДСНС України у м. Києві є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.
Відповідно до абз. 3 п. 3 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, затвердженого наказом ДСНС від 04.02.2013 № 3 (у редакції наказу ДСНС 13.12.2019 № 711), основними завданнями Головного управління на відповідній території є, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.
Відповідно до ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Отже, як видно з викладеного вище, територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, а саме ГУ ДСНС України у м. Києві, має повноваження щодо проведення заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Відповідно до ч. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Відповідно до п. п. 1, 11, 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Верховний Суд у своїй постанові від 07.08.2019 у справі № 810/1820/18 (адміністративне провадження № К/9901/4768/19) зазначив, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров'ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки.
У постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 823/589/16 (адміністративне провадження № К/9901/30861/18) зазначено, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.
Аналізуючи зазначені норми, суд зазначає, що звернення територіальних органів ДСНС України до адміністративного суду з позовом про застосування відповідних заходів реагування шляхом зупинення роботи підприємства виникає виключно за умови, коли виявлені за результатами перевірки суб'єкта господарювання порушення вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, та за умови існування таких порушень на момент прийняття рішення адміністративним судом.
При цьому, така ознака як створення загрози життю та/або здоров'ю людей досить широко трактується, теоретично всі порушення протипожежних норм у тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. Отже, застосування цих заходів можливе за будь-яке порушення. Оскільки обов'язок доведення позовних вимог законом покладено на позивача, то саме органи пожежного нагляду (суб'єкт владних повноважень) мають обґрунтувати необхідність застосування зупинення роботи підприємства, а суд дослідити вказані докази та надати їм відповідної правової оцінки.
У своїй постанові від 25.06.2020 у справі № 640/21249/18 (адміністративне провадження № К/9901/1421/20) Верховний Суд акцентує увагу на тому, що при обранні заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, позивачем як суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
Так, суд принагідно звертає увагу, що відповідачем самостійно і добровільно усунуто всі порушення, які були встановлені позивачем при проведенні перевірок, що підтверджується висновком, який викладений в акті перевірки № 339 від 22.07.2020, отже будь-які підстави для застосування заходів реагування до ТОВ «Торговий дім «Весма» відсутні.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).
З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві не підлягають задоволенню.
Що стосується судових витрат, то у відповідності до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -
У задоволенні позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві - відмовити повністю.
Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.
Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя К.С. Пащенко