ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
28 грудня 2020 року м. Київ № 640/24544/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Гарника К.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»
до Державної аудиторської служби України
про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі по тексту - позивач), адреса: 01001, місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5 до Державної аудиторської служби України (далі по тексту - відповідач), адреса: 04070, місто Київ, вулиця Петра Сагайдачного, будинок 4, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівель - відкритих торгів (ідентифікатор закупівлі ID: UA-2020-06-19-002649-b) за предметом закупівлі ДК 021:2015 Будівельні роботи та поточний ремонт (виконання ремонтних робіт за об'єктом: «Ремонт аварійних ділянок теплових мереж із заміною зношених існуючих трубопроводів від ТК-126а/4а-7 до ТК-126а/4а-8, від ТК-126а/4а-8 до ж/б на вулиці Ушакова, 16-а, від ТК-126а/4а-8 до ж/б на вулиці Прилужній, 14 та від ТК-126а/4-7/1 до ж/б на вулиці Прилужній, 14-а у місті Києві», оголошення №UA-2020-06-19-002649-bу частині встановлення порушень у сфері публічних закупівель, зокрема, порушення пункту 3 розділу І Порядку №708, а також порушення вимог пунктів 8 та 9 частини другої статті 21 Закону України «Про публічні закупівлі» (ідентифікатор моніторингу №UA-M-2020-09-01-000014).
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що відповідачем проведено моніторинг щодо закупівлі, за результатами якого встановлено порушення вимог пункту 3 розділу І Порядку №708, а саме порушення визначення предмету закупівлі, що визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника, а також за результатами аналізу питання повноти відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів, установлено порушення вимог пунктів 8 та 9 частини 2 статті 21 Закону України «Про публічні закупівлі».
Позивач з таким висновком відповідача не погоджується, оскільки за його твердженнями ним не порушено вимог законодавством, правильно визначено предмет закупівлі та проведено її відповідно до норм чинного законодавства.
Вказане стало підставою для звернення до адміністративного суду з цією позовною заявою.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача у відзиві на позовну заяву послався на те, що відповідач на підставі наказу від 07 вересня 2020 року №252 провів моніторинг закупівлі «Виконання будівельних робіт за об'єктом: «Ремонт аварійних ділянок теплових мереж із заміною зношених існуючих трубопроводів від ТК-126а/4а-7 до ТК-126а/4а-8, від ТК-126а/4а-8 до ж/б на вулиці Ушакова, 16-а, від ТК-126а/4а-8 до ж/б на вулиці Прилужній, 14 та від ТК-126а/4-7/1 до ж/б на вулиці Прилужній, 14-а у місті Києві» (номер ID UA-2020-06-19-002649-b), проведеної позивачем.
За результатами проведеного моніторингу, як зазначено у відзиві на позовну заяву, було складено та затвердженого висновок від 28 вересня 2020 року №852, відповідно до якого під час проведення моніторингу встановлені наступні порушення:
- замовник у річному плані закупівель та оголошенні про проведення відкритих торгів визначив код предмета закупівлі 45000000-7 «Будівельні роботи та поточний ремонт» за показником другої цифри національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» (далі по тексту - ЄЗС), чим не дотримав вимог пункту 3 розділу І Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом №708 в частині визначення предмета закупівлі послуг за показником четвертої цифри ЄЗС.
В електронній системі закупівель, як зазначає представник відповідача, у розділі «Інформація про предмет закупівлі» замовником зазначено, що закуповуються саме послуги. При цьому, як стверджує представник відповідача, позивач не спростовує у позовній заяві, що ним предмет закупівлі послуги визначений як роботи за показником другого знаку ЄЗС та ця закупівля має особливості при визначенні предмету закупівлі.
В свою чергу, як зазначає представник відповідача, процес визначення предмету закупівлі чітко врегульований законодавством, а тому, на його переконання, позивачем порушено ці вимоги при визначенні предмета закупівлі.
- замовником порушено вимоги пунктів 8 та 9 частини 2 статті 21 Закону України «Про публічні закупівлі», адже опубліковане оголошення про проведення відкритих торгів не містить інформації про мову, якою повинні готуватись тендерні документації та інформації про умови надання забезпечення тендерних пропозицій.
Представник відповідача стверджує, що позивачем не спростовується відсутності в опублікованому оголошенні про проведення відкритих торгів вказаної вище інформації.
Крім того, у відзиві на позовну заяву зазначено, що наявність вказаної інформації у тендерній документації не позбавляє замовника обов'язку дотримуватись імперативної норми закону.
У зв'язку з чим, за твердженнями відповідача, позивачем порушено вимоги законодавства, про що зазначено у висновку про результати моніторингу.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, витребувано від відповідача додаткові докази.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу Державної аудиторської служби України від 07 вересня 2020 року №252 «Про початок моніторингу закупівель» Держаудитслужбою розпочато моніторинг закупівель відповідно до переліку, до якого у тому числі включено закупівлю за № UA-2020-06-19-002649-b, замовником якої є позивач у даній справі.
Предметом закупівлі було «Виконання ремонтних робіт за об'єктом: «Ремонт аварійних ділянок теплових мереж із заміною зношених існуючих трубопроводів від ТК-126а/4а-7 до ТК-126а/4а-8, від ТК-126а/4а-8 до ж/б на вул. Ушакова, 16-А, від ТК-126а/4а-8 до ж/б на вул. Прилужній, 14 та від ТК-126а/4а-7/1 до ж/б на вул. Прилужній, 14-А у м. Києві»(код ДК 021:2015 :45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт), очікуваною вартістю закупівлі - 5 478 834,31 грн з ПДВ.
Вказане рішення було оприлюднено на веб-сайті Prozorro 08 вересня 2020 року (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-06-19-002649-b)
За результатами моніторингу зазначеної процедури закупівлі Держаудитслужбою складено висновок про результати моніторингу закупівлі від 28 вересня 2020 року № 852, який затверджено заступником Голови Держаудитслужби Шкуропатом О.Г. та оприлюднено в електронній системі закупівель 28 вересня 2020 року.
Підставою для проведення моніторингу стали дані автоматичних індикаторів ризиків (RISK1-5-2).
У пункті 1 констатуючої частини Висновку зазначено, що предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані (додатку), оприлюднення інформації про закупівлю, повноти відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця.
Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - Замовник) на 2020 рік, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію, затверджену рішенням тендерного комітету Замовника від 02.07.2020 № 1205, тендерні пропозиції товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Екобудквартал» (далі - ТОВ «БК Екобудквартал») та товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНОЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ-16» (далі - ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ-16»), протокол розгляду тендерних пропозицій, протокол засідання тендерного комітету Замовника від 13.08.2020 № 1433, повідомлення про намір укласти договір, договір про закупівлю від 02.09.2020 № 1047/КТМ-31-20. За результатами моніторингу установлено, що Замовник у річному плані закупівель та оголошенні про проведення відкритих торгів визначив код предмета закупівлі 45000000-7 - «Будівельні роботи та поточний ремонт» за показником другої цифри національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, чим не дотримався вимог пункту 3 розділу І Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15.04.2020 № 708 (далі - Порядок № 708) в частині визначення предмету закупівлі послуг за показником четвертої цифри основного словника. Крім того, установлено, що на порушення вимог пунктів 8 та 9 частини другої статті 21 Закону опубліковане оголошення про проведення відкритих торгів не містить інформації про мову, якою повинні готуватися тендерні пропозиції та інформації про умови надання забезпечення тендерних пропозицій. Ознак порушень законодавства у сфері публічних закупівель, щодо яких спрацював автоматичний індикатор ризику (RISK1-5-2) не підтверджено.
Пункт 2 констатуючої частини Висновку «Висновок про наявність або відсутність порушень законодавства» викладений у такій редакції За результатами аналізу питання визначення предмета закупівлі установлено порушення пункту 3 розділу І Порядку № 708. За результатами аналізу питання повноти відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів, установлено порушення вимог пунктів 8 та 9 частини другої статті 21 Закону. За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо відображення закупівлі у річному плані (додатку), оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону, розгляду тендерних пропозицій ТОВ «БК Екобудквартал» та ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ-16», своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця - порушень не встановлено.
За результатами проведеного моніторингу, з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтею 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Держаудитслужба зобов'язала здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, зокрема шляхом вжиття заходів з недопущення їх в подальшому, та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Не погодившись з висновком відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України (далі по тексту - Положення №43), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03.02.2016, Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Держаудитслужба, відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення №43, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Відповідно до пункту 7 Положення №43 Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Таким чином, Державна аудиторська служба України у відносинах здійснення державного фінансового контролю, є суб'єктом владних повноважень, відтак зазначений спір є справою адміністративної юрисдикції та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII (далі по тексту - Закон України від 26 січня 1993 року №2939-ХІІ).
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України від 26 січня 1993 року №2939-ХІІ головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі (частина 2 статті 2 Закон України від 26 січня 1993 року №2939-ХІІ).
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України від 26 січня 1993 року №2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Згідно з частиною 2 статті 5 Закону України від 26 січня 1993 року №2939-ХІІ порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до частини 3 статті 5 Закон України від 26 січня 1993 року №2939-ХІІ перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю (частина 4 статті 5 Закон України від 26 січня 1993 року №2939-ХІІ).
Підстави для проведення моніторингу публічних закупівель викладені в частині 2 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII (далі по тексту - Закон України від 25 грудня 2015 року №922-VIII), зокрема, у пункті 1 зазначено, що рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав дані автоматичних індикаторів ризиків.
Відповідно до частин 6, 7 статті 8 Закону України від 25 грудня 2015 року №922-VIII За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов'язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Відповідно до підпункту 9 пункту 4 Положення №43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України від 25 грудня 2015 року №922-VIII закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
Згідно частини 1 статті 10 Закону України від 25 грудня 2015 року №922-VIII замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю.
Пунктом 22 частини 1 статті 1 Закону України від 25 грудня 2015 року №922-VIII передбачено, що предмет закупівлі - це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Правила визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі - Єдиний закупівельний словник), а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг визначаються Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від15 квітня 2020 року № 708 (далі по тексту - Порядок №708).
Пунктом 3 розділу І Порядку №708 передбачено, що предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Згідно з пунктами 21 та 34 частини 1 статті 1 Закону України від 25 грудня 2015 року №922-VIII послугами є будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, а під визначенням поняття «товари» слід розуміти продукцію, об'єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов'язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.
У відповідності до Єдиного закупівельного словника, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 23 грудня 2015 року №1749, код предмета закупівлі « 45000000-7» є «Будівельні роботи та поточний ремонт» визначений за показником другої цифри національного класифікатора.
При цьому, у відповідності до пункту 3 розділу 2 Порядку №708 під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301.
Водночас, при визначенні предмету закупівлі для робіт слід визначити, які можуть належати до робіт чи послуг.
В самому визначенні робіт є досить чіткий перелік, що саме можна вважати роботами. До робіт належить капітальний ремонт. Чітке розділення між капітальним та поточним ремонтами зазначене в ДСТУ Б. Д.1.1.-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва". Також до робіт належить технічне переоснащення будинків, наприклад, реставрація.
Отже , проектування, будівництво, капітальний ремонт та інші будівельні роботи відносяться до робіт і визначаються за об'єктом будівництва згідно ДСТУ Б. Д.1.1.-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва" та галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт". Також при визначенні предмету закупівлі для робіт необхідно зазначати код класифікатора 021:2015 (за показником 2-5 цифри).
В той же час, у «Інформації про предмет закупівлі» (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-06-19-002649-b) позивачем, як замовником закупівлі, визначено вид предмету закупівлі «послуги».
Наведене в сукупності свідчить, що позивач мав визначити код предмета закупівлі саме за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника, а не за показником другої цифри, відповідно, що є порушенням вимог пункту 3 розділу І Порядку №708 та вимоги Закону України «Про публічні закупівлі» в частині визначення предмету закупівлі, зокрема, визначення коду предмета закупівлі.
Тобто, предмет закупівлі визначено неправильно, в порушення чинного законодавства, а отже, висновок відповідача в цій частині є правомірним, в свою чергу, посилання позивача на пункт 3 розділу 2 Порядку №708 з зазначенням на те, що предметом закупівлі є саме послуга з поточного ремонту аварійної ділянки теплової мережі, яка має деякі особливості при визначенні предмета закупівлі є безпідставними.
Щодо порушення позивачем вимог пунктів 8 та 9 частини 2 статті 21 Закону України від 25 грудня 2015 року №922-VIII, суд виходить з наступного.
Згідно положень частини 2 статті 21 Закону України від 25 грудня 2015 року №922-VIII оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити наступну інформацію:
1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія;
2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності);
3) кількість та місце поставки товарів, обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг;
4) очікувана вартість предмета закупівлі;
5) строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;
6) кінцевий строк подання тендерних пропозицій;
7) умови оплати;
8) мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції;
9) розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);
10) дата та час розкриття тендерних пропозицій, якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону;
11) розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у межах від 0,5 відсотка до 3 відсотків очікуваної вартості закупівлі або в грошових одиницях;
12) математична формула для розрахунку приведеної ціни (у разі її застосування).
В оголошенні про проведення відкритих торгів може зазначатися інша інформація.
Тобто, вказаною нормою закону чітко визначено обов'язок замовника зазначити в оголошенні мову (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції та розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати), незважаючи на наявність такої інформації в тендерній документації замовника.
Як вбачається з оголошення про проведення відкритих торгів (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-06-19-002649-b/print/open/pdf) позивачем не зазначено в оголошенні мову (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції, вид та умов надання забезпечення тендерних пропозицій, але зазначено розмір забезпечення тендерної пропозиції.
Враховуючи відсутність вказаної вище інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів UA-2020-06-19-002649-b, суд погоджується з висновком відповідача про порушення позивачем вимог пункту 8 та 9 частини 2 статті 21 Закону України від 25 грудня 2015 року №922-VIII.
За таких підстав, суд погоджується з порушеннями вимог законодавства в сфері публічних закупівель, зазначеними у висновку відповідача про результати моніторингу закупівлі від 28 вересня 2020 року №852 та не вбачає правових підстав для визнання його протиправним й скасування, відповідно, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На переконання суду, відповідачем доведено правомірності вчинених дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Зважаючи, що у задоволенні позову позивача, відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.
Суддя К.Ю. Гарник