ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
29 грудня 2020 року м. Київ № 640/17592/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., вирішивши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,
ОСОБА_2 (далі також - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому просить:
1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 85% до 70% грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії з 01 січня 2018 року.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 85 % грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.
3. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо зменшення розміру пенсії за рахунок виплати 50% та 75% суми підвищення пенсії з 01 січня 2018 року.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату пенсії з врахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, починаючи а 01 січня 2018 року з врахуванням проведених раніше виплат.
Адміністративний позов обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно обмежено максимальний розмір пенсії позивача, а також протиправно вчинено виплату пенсії поетапно, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». На думку позивача, Законом №2262-ХІІ та Законом №1058-ІV не передбачено зменшення встановленого на момент призначення пенсії відсотку основного розміру пенсії у разі проведення її перерахунку. Крім того, вважає, що положення Постанови №103 у частині відстрочення виплати належної позивачу пенсії та виплати пенсії в неповному обсязі суперечить вимогам частини третьої статті 52 Закону №2262-ХІІ. Також звертає увагу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 року, що набрало чинності 05.03.2019 року у справі №826/3858/19. Вважає, що питання строків виплати доплат до пенсії за результатами проведеного перерахунку, тобто, частини пенсії особи, а також розмірів такої доплати не охоплюється поняттям «порядок проведення перерахунку».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.08.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві 14.09.2020 року через канцелярію суду подано відзив, де зазначено, що на момент виникнення підстави для проведення перерахунку пенсії позивача відповідно до Постанови №704, пункти 1, 2 Постанови №103 були чинними та обов'язковими для застосування суб'єктами правозастосування. Вказує, що існує єдиний законодавчий порядок перерахунку пенсій у зв'язку зі зміною розмірів грошового забезпечення військовослужбовців на підставі Постанови №704, а запропоноване позивачем ігнорування зазначених правових норм у випадку перерахування його пенсії порушить однакове застосування правових норм про перерахунок пенсії.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
ОСОБА_2 є військовим пенсіонером та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України від 09.04.1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсійне посвідчення Серія НОМЕР_1 .
З 01.01.2018 року відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивачу на підставі статті 63 Закону України №2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим особам» та її розмір зменшився з 85% до 70%, а виплату перерахованої пенсії відповідач виплачував позивачу з 01.01.2018 року лише 50% від суми підвищення, а з 01.01.2019 року - лише 75%.
15.06.2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з проханням провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років в розмірі 85% від відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.01.2018 року, починаючи з 01.01.2018 року.
Відповідачем листом від 03.07.2020 року №14492-15711/Г-02/8-2600/20 надано відповідь, згідно з якою підстави для проведення перерахунку пенсії відсутні.
Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з даним адміністративним позовом.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Отже, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Відповідно до статті 13 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі також - Закон №2262-ХІІ) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90% відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43 Закону №2262-ХІІ), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100%, до категорії 2, - 95%.
Положеннями пункту 8 розділу II Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 01.10.2011 року, та пунктом 23 розділу II Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», який набрав чинності з 01.05.2014 року, до частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ внесено зміни та цифри " 90" замінено цифрами " 80" та цифри " 80" замінено цифрами " 70" відповідно.
Таким чином, внесені зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ, зокрема змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, у разі реалізації ними такого права.
При цьому, зміна встановленого Законом №2262-ХІІ максимального розміру пенсії відбулася вже після призначення позивачу пенсії.
Суд зазначає, що внесені Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення стосуються порядку призначення пенсії військовослужбовцям у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років та по інвалідності військовослужбовцям є стаття 63 Закону №2262-ХІІ.
Вказаною статтею не передбачено зменшення основного розміру пенсії у разі проведення її перерахунку.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновків, що при перерахунку пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Таким чином, дії відповідача, які полягають у перерахунку пенсії виходячи з 70% грошового забезпечення з 01.01.2018 року є протиправними, а позовні вимоги щодо зобов'язання ГУ ПФ України у м. Києві перерахувати та виплатити пенсію у розмірі 85% грошового забезпечення з 01.01.2018 року, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, згідно частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ, 21.02.2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі також - Постанова №103).
Пунктом 1 Постанови №103 визначено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ до 01.03.2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі також - Постанова №704.
Відповідно до пункту 2 Постанови №103 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01.01.2018 у таких розмірах: з 01.01.2018 року - 50 відсотків; з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року - 75 відсотків; з 01.01.2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року.
Судом встановлено, що відповідач у 2018 році здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 року, у 2018 році виплачувалось 50%, а у 2019 році виплачувалось 75% суми підвищення пенсії.
Пункти 1 та 2 Постанови №103 були оскаржені до суду та рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року у справі №826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
У зв'язку із скасуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 року у справі №2826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано.
Отже, з 05.03.2019 року пенсія позивачу підлягала виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії.
Враховуючи викладене, відповідач, виплачуючи з 05.03.2019 року перераховану пенсію позивача у розмірі 75% суми підвищення діяв, протиправно.
Вищевказана правова позиція підтверджена рішенням Верховного Суду від 06.08.2019 року у зразковій справі №160/3586/19.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо виплати позивачу протягом 2018 року 50% сум підвищення пенсії та 75% сум підвищення пенсії до 05 березня 2019 року є правомірним, а виплата 75% суми підвищення пенсії з 05 березня 2019 року є протиправним, у зв'язку із визнанням протиправним та нечинними п.1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103.
Однак, суд зазначає, що Кабінетом Міністрів України 14.08.2019 року прийнято постанову №804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка набрала чинності 04.09.2019 року, згідно якою виплата пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 01.03.2018 року (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 01.01.2018 року з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 01.03.2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018 року.
Зазначена постанова набрала законної сили 04.09.2019 року та є чинною, тобто, обмеження у виплаті 100 відсотків перерахованої пенсії, встановлені Кабінетом Міністрів України, були відсутні з 05.03.2019 року по 03.09.2019 року включно.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно частини 4 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що дії Головного управління щодо зменшення розміру пенсії позивачу за рахунок виплати з 05.03.2019 року по 03.09.2019 включно, 75% відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, є протиправними, та як наслідок наявність підстав для зобов'язання Головне управління перерахувати та виплатити ОСОБА_2 пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 05.03.2019 по 03.09.2019 року включно.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною третьою цієї ж статті передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору в силу пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», розподіл судового збору на підставі статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.
Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_2 з 85% до 70% від сум грошового забезпечення.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_2 виходячи з 85 % від сум грошового забезпечення згідно зі статтею 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262- XII «Про пенсійне забезпечення осіб, військової служби, та деяких інших осіб», починаючи з 01.01.2018 року з врахуванням проведених раніше виплат.
3. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо виплати ОСОБА_2 суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018 року у розмірі 75 % з 05.03.2019 по 03.09.2019 включно.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплачувати 100% суми підвищення пенсії ОСОБА_2 , перерахованої згідно зі статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року, постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», визначеного станом на 01.03.2018 року, з 05.03.2019 року по 03.09.2019 року включно, з врахуванням виплачених сум.
5. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16).
Повне рішення складено 29.12.2020 року.
Суддя Л.О. Маруліна