06 серпня 2018 року м. Житомир справа № 806/2336/18
категорія 8.2.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Романченка Є.Ю.,
секретар судового засідання Біляченко Д.О.,
за участю: представника позивача - Бабинця М.В.,
представника відповідача - Курдиляса Ю.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження заяву представника відповідача про зупинення провадження в адміністративній справі за позовом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" про стягнення 1188750,00 грн,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою, в якій просив стягнути з ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" частину чистого прибутку (доходу), суму якого він самостійно визначив у розмірі 1188750,00 грн з рахунків у банках, що обслуговують платника.
Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання у справі.
Державним підприємством "Житомирський лікеро-горілчаний завод" подано заяву про зупинення провадження по справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України до прийняття судом остаточного рішення у справі № 806/768/16. Заява мотивована тим, що на даний час є дві адміністративні справи, а саме № 806/111/13-а та № 806/768/16, предмет розгляду яких нерозривно пов'язаний із податковим боргом в сумі 1 188 750,00 грн, що є предметом розгляду адміністративної справи № 806 2336/18. Враховуючи обставини наявності остаточного рішення Верховною Суду України по справі № 806/111/13-а, якою підтверджено правомірність позиції відповідача, відповідач указав, що до постановлення остаточного рішення по справі № 806/768/16 розгляд справи № 806/2336/18 є неможливим, оскільки наявний спір про право щодо якого не постановлено остаточне рішення.
Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби було подано заперечення проти заяви про зупинення провадження по справі, в якій зазначено, що відповідачем не наведено жодних аргументів щодо наявності об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, а доводи ДП "ЖЛГЗ", заявлені у заяві про зупинення провадження по справі не створюють неможливості для розгляду справи, так як Підприємство самостійно визначило 06.02.2018 суму, яка підлягає сплаті.
У судовому засіданні представник відповідача заяву про зупинення провадження в справі підтримав і просив задовольнити.
Представник позивача щодо зупинення заперечив, з підстав наведених у письмовому запереченні.
Заслухавши думки учасників справи, вивчивши заяву про зупинення провадження в справі з урахуванням матеріалів справи, суд дійшов наступного висновку.
Пунктом 3 частини 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
За змістом положень частин 1, 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини 2 статті 73 згаданого Кодексу, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд зауважує, що предметом судового розгляду в даній справі є стягнення з відповідача частини чистого прибутку (доходу), суму якого він самостійно визначив у розмірі 1188750,00 грн з рахунків у банках, що обслуговують платника.
В справі № 806/111/13-а Державне підприємство "Житомирський лікеро-горілчаний завод" оскаржувало до суду та просило визнати протиправними та скасувати повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби від 30 жовтня 2012 р. №0000167222 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 13409703,00 грн, № 0000168222 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 17139410,00 грн, у тому числі: за основним платежем - 11426273,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 5713137,00 грн та №0000169222 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 21552504,00 грн.
Житомирський окружний адміністративний суд постановою від 5 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2014 року, позовні вимоги Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" задовольнив в повному обсязі, скасував податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 30.10.2012 №0000167222, №0000169222, №0000168222.
Постановою Верховного Суду від 16.01.2018 судові рішення в справі № 806/111/13-а залишено без змін.
У справі № 806/768/16 Державне підприємство «Житомирський лікеро-горілчаний завод» оскаржувало до суду податкові повідомлення-рішення Житомирської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області: № 0000372202 від 23.11.2015 на суму 177663 грн, № 0000402202 від 23.11.2015, № 0000541400 від 10.06.2016, № 0000551400 від 10.06.2016.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 21 червня 2017 року в справі № 806/768/16, яку ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року залишено без змін, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.09.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державного підприємства «Житомирський лікеро-горілчаний завод» на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21 червня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року у справі за позовом Державного підприємства «Житомирський лікеро-горілчаний завод» до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Заява Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" про зупинення провадження по справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України не має жодного обґрунтування щодо преюдиційного значення судового рішення № 806/768/16 для розгляду цієї справи.
Таким чином, суд відмовляє Державному підприємству "Житомирський лікеро-горілчаний завод" у задоволенні заяви про зупинення провадження в справі № 806/2336/18 до прийняття остаточного рішення в справі № 806/768/16.
Керуючись статтями 72, 80, 236, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
У задоволенні заяви Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" про зупинення провадження в справі № 806/2336/18 до прийняття остаточного рішення в справі № 806/768/16 відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та окремо від рішення суду не оскаржується.
Суддя Є.Ю. Романченко