Україна
Донецький окружний адміністративний суд
31 грудня 2020 р. Справа№200/11027/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради (надалі - відповідач) про визнання незаконними дії щодо припинення з 01.08.2020 року виплати соціальної допомоги як матері одиначки та зобов'язання поновити з 01.08.2020 року виплату соціальної допомоги як матері одиначки з виплатою недоотриманих з 01.08.2020 року сум.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач всупереч положенням Закону України «Про державну допомогу малозабезпеченим сім'ям» та Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» припинив виплату соціальної допомоги як матері одиначки незважаючи на продовження карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Вважає посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України «Про деякі питання виплати державної соціальної допомоги» від 22 липня 2020 року № 632 помилковим, оскільки Закон України має вищу юридичну силу.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03.12.2020 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без проведення судового засідання та повідомлення сторін, відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.
28 грудня 2020 року від представника УСЗН надійшов відзив на позов, в якому останній зазначив, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2020 року №264 «Деякі питання надання державної соціальної допомоги» ОСОБА_1 строк виплати допомоги на дітей одиноким матерям на період карантину було автоматично подовжено по 31.07.2020 року. Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо підвищення соціальних гарантій для окремих категорій осіб» від 02.06.2020 року №646 прийнято постанову КМУ ««Про деякі питання виплати державної соціальної допомоги» від 22 липня 2020 року №632, якою передбачено, що з 01 серпня 2020 року призначення та виплата державної допомоги на дітей одиноким матерям особам, у яких закінчився строк таких виплат у березні - липні 2020 року, здійснюється лише після подання нової заяви з необхідними документами та декларації про майновий стан осіб, які звернулися за призначенням допомоги. Рішення про припинення нарахування допомоги на дітей одиноким матерям управлінням не приймалось. Таким чином, вимоги позивача про стягнення на користь ОСОБА_1 щодо призначення допомоги на дітей одиноким матерям є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є внутрішньо переміщеною особою та перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Костянтинівської міської ради як отримувач соціальних допомог, в тому числі допомоги на дітей одиноким матерям (а.с. 3-5).
Згідно листа Управління від 17.08.2020 року №П-155-5.1-6.2, за зверненням від 17.02.2020 року позивачу призначено допомогу на дітей одиноким матерям на період з 01.02.2020 року по 31.07.2020 року в розмірі 4436,00 грн., однак Законом України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо підвищення соціальних гарантій для окремих категорій осіб» від 02.06.2020 року №646 прийнято постанову КМУ ««Про деякі питання виплати державної соціальної допомоги» від 22 липня 2020 року №632, якою передбачено зміну алгоритму розрахунку державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям з 01.07.2020 року, тому позивачу необхідно звернутись з заявою до управління (а.с. 6).
Листом від 04.11.2020 року №01-20-10068 управління повідомило позивача, що на додатковий період нарахування листопада 2020 року ОСОБА_1 нараховано доплату у сумі 13408,00 грн. (за лютий-червень 2020 року по 2218,00 грн., за липень 2020 року - 2318,00 грн.) (а.с. 6).
Не погодившись з припиненням соціальних виплат під час карантину, позивачка звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги встановлює Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII (далі Закон № 2811-XII). Даний Закон спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Відповідно до частини 1 статті 1 цього Закону громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених Законом та іншими законами України.
Частиною першою статті 18-1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» визначено, що право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.
Умови призначення допомоги на дітей одиноким матерям передбачено статтею 18-2 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Так, допомога на дітей одиноким матерям призначається за наявності витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану, або довідки про народження, виданої виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) ради, із зазначенням підстави внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, або документа про народження, виданого компетентним органом іноземної держави, в якому відсутні відомості про батька, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку. Допомога на дітей одиноким матерям призначається незалежно від одержання на дітей інших видів допомоги, передбачених цим Законом.
Положеннями ст. 18-3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матері (батьку) у разі смерті одного з батьків, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, а також вищих навчальних закладах І-ІУ рівнів акредитації, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
Вказані норми Закону кореспондуються з положеннями Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27 грудня 2001 року (зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 59 від 04 лютого 2009 року, Далі - Порядок №1751).
Відповідно до приписів статті 18-4 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» виплата допомоги на дітей одиноким матерям (батькам) припиняється у разі: 1) позбавлення отримувача допомоги батьківських прав; 2) позбавлення отримувача допомоги волі за вироком суду; 3) скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним; 4) реєстрації дитиною шлюбу до досягнення нею 18-річного віку; 5) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності у випадках, передбачених законом; 6) смерті дитини; 7) смерті отримувача допомоги.
Виплата допомоги на дітей одиноким матерям (батькам) призупиняється у разі: 1) тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання; 2) відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; 3) тимчасового працевлаштування дитини.
У разі припинення дії обставин, передбачених частиною другою цієї статті, виплата допомоги поновлюється за письмовою заявою отримувача допомоги до органу, який призначає допомогу, з місяця, що настає за місяцем, в якому припинилася дія зазначених обставин. Припинення або призупинення виплати допомоги здійснюється на підставі відомостей про обставини, зазначені у частинах першій та другій цієї статті, з місяця, що настає за місяцем, в якому було виявлено зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.
Наявність у позивача визначеного законом статусу та надання нею разом із заявою про призначення допомоги необхідних документів не є спірною обставиною даної справи та не заперечується відповідачем.
Положеннями статті 6 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що документи, необхідні для призначення державної допомоги сім'ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, самостійно. За наявності письмової заяви особи, яка претендує на призначення допомоги, але за станом здоров'я або з інших поважних причин не може самостійно зібрати необхідні документи, збір зазначених документів покладається на органи, що призначають допомогу.
Документи, необхідні для призначення державної допомоги сім'ям з дітьми, розглядаються органом, що призначає та здійснює виплату державної допомоги, протягом 10 днів з дня звернення.
Про призначення державної допомоги чи про відмову в її наданні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження цього рішення орган, що призначає і здійснює виплату державної допомоги сім'ям з дітьми, видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення.
Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням корона вірусної хвороби (COVID-19)» №540-ІХ від 30 березня 2020 року розділ VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" доповнено пунктом 1-1 такого змісту:
"1-1. Установити, що визначені статтею 6 цього Закону строки звернення щодо призначення державної допомоги сім'ям з дітьми продовжуються на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, та один місяць після дати його завершення".
Тобто, вказаною нормою пролонговано строки звернення із заявами про призначення, у тому числі допомоги на дітей одиноким матерям.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами та доповненнями) з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19) установлено з 1 серпня до 19 грудня 2020 року на території України карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061) та від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626).
Постановою Кабінету Міністрів України №1236 від 09 грудня 2020 року продовжено дію карантину з 19 грудня 2020 року до 28 лютого 2021 року.
Таким чином, карантин досі триває і має місце продовження цих виплат до 28 лютого 2021 року.
Таким чином, не потребується подання будь-яких заяв в період дії карантину, який досі триває, і тому всі розпорядження про припинення виплати, прийняті в цей період є протиправними та підлягають скасуванню, а виплати підлягають автоматичному пролонгуванню.
Суду не надано відповідного рішення чи розпорядження про припинення виплати позивачу допомоги на дітей одиноким матерям 01 серпня 2020 року.
Проте, відповідачем не заперечується факт невиплати вказаного виду соціальної допомоги з 01 серпня 2020 року.
Суд не приймає посилань відповідача на необхідність звернення позивача з заявами та деклараціями для продовження соціальних виплат відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України № 632 від 22 липня 2020 року "Деякі питання виплати державної соціальної допомоги", якою встановлено, що з 1 серпня 2020 р. призначення і виплата державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям та допомоги на дітей одиноким матерям особам, у яких закінчився строк таких виплат у березні - липні 2020 р., здійснюється лише після подання нової заяви з необхідними документами та декларації про майновий стан осіб, які звернулися за призначенням допомоги, оскільки зазначена постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, який обмежує встановлене законодавством право на продовження виплати державної допомоги у період карантину без подання нової заяви та документів.
Ознакою, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є критерій регулювання найбільш важливих суспільних відносин. Статтею 92 Конституції України визначено коло питань (суспільних відносин), які можуть бути врегульовані виключно законами України, зокрема, 1) права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; 6) основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки.
Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.
Таким чином, підзаконні нормативно-правові акти, у тому числі постанова Кабінету Міністрів України № 632 від 22 липня 2020 року, не можуть змінювати в бік звуження права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.
Підсумовуючи наведене, суд вважає, що відповідач, припинивши виплату позивачу допомоги на дітей одиноким матерям, діяв всупереч вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги, підлягають задоволенню.
Враховуючи, що позивачем при поданні до суду адміністративного позову судовий збір не сплачувався, а ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення по справі, суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради на користь Державного бюджету судовий збір за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 72-77, 139, 241-246, 255, 263, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
2. Визнати незаконними дії Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради щодо припинення ОСОБА_1 виплати допомоги на дітей одиноким матерям з 01.08.2020 року.
3. Зобов'язати Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради (місцезнаходження: вул. Громова, 14, м. Костянтинівка, Донецька область, 85113, ідентифікаційний код юридичної особи 03197428) поновити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) виплату допомоги на дітей одиноким матерям з 01.08.2020 року, з виплатою недоотриманих з 01.08.2020 року сум.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради (місцезнаходження: вул. Громова, 14, м. Костянтинівка, Донецька область, 85113, ідентифікаційний код юридичної особи 03197428) на користь спеціального фонду Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) за наступними реквізитами: рахунок - UA908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ - 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), отримувач - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106, судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Повне судове рішення складено 31 грудня 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.М. Чучко